Державна фіскальна служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо необхідності реєстрації Товариства платником акцизного податку, виписки та реєстрації акцизної накладної у разі здійснення операцій із заправки пальним власної, орендованої, залученої за договором підряду техніки та необхідності застосування РРО при відпуску пального та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що має у власності та/або користуванні сільськогосподарську техніку та транспортні засоби (далі - Техніка), а також у період жнив залучає техніку третіх осіб за договором найму сільськогосподарської техніки із персоналом або договором підряду на виконання робіт (надання послуг) із збирання врожаю та заправляє таку техніку через власні та/або орендовані паливозаправні пункти (далі - ПЗП), автомобільні паливозаправники.

Щодо реєстрації Товариства платником акцизного податку з реалізації пального та необхідності складання і реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) акцизних накладних при використанні пального для власних виробничих потреб на підставі господарських та цивільно-правових договорів (заправки власної, орендованої, залученої за договором підряду техніки)

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, що реалізує пальне.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1. статті 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Щодо необхідності реєстрації Товариства платником акцизного податку з реалізації пального при використанні пального виключно для заправки власної техніки та складання акцизних накладних

У випадку, коли придбане Товариством пальне використовується виключно для власних потреб (здійснення заправки власних транспортних засобів з метою здійснення господарської діяльності) і Товариство не укладало будь-яких договорів, відповідно до абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу і відповідно у Товариства відсутні необхідність складати акцизні накладні на втрачені у власній господарській діяльності обсяги пального.

Щодо необхідності реєстрації Товариства платником акцизного податку у разі здійснення операцій із заправки пальним орендованої техніки і складання акцизних накладних

У випадку, якщо Товариство орендує техніку за договором оренди та прийняло її у користування за актом прийому-передачі, зазначаємо таке.

Відносини на умовах договору оренди регулюються нормами Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

Відповідно до статті 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 284 ГКУ визначені істотні умови договору оренди, якими є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Отже, у випадку оренди техніки (без екіпажу та із екіпажем) за умови прийняття її у користування за актом прийому-передачі, Товариство буде використовувати пальне виключно для власних потреб, а саме для заправки техніки, яка на певний строк надана йому у користування на умовах договору оренди, то такі операції не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу. У такому випадку Товариство не повинно реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального і відповідно у Товариства відсутні необхідність складати акцизні накладні на втрачені у власній господарській діяльності обсяги пального.

Щодо залучення техніки сторонніх суб’єктів господарювання за договорами підряду, за договором про надання послуг на паливі замовника та заправки такої техніки власним пальним і складання акцизних накладних

Відповідно до звернення, Товариство укладає договори підряду, згідно із якими виконавці (треті особи) надають послуги Товариству із використанням техніки, що належить третім особам, зі збирання врожаю Товариства (замовника), але з використанням палива замовника (Товариства).

Також Товариство зазначає, що залучає сільськогосподарську техніку третіх осіб, з якими укладає договори про надання послуг, на умовах яких Товариство як замовник здійснює заправку власним пальним техніки третіх осіб (виконавців).

Відносини на умовах договору підряду на виконання робіт (надання послуг) та договору про надання послуг регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Так, відповідно до стаття 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому статтею 839 ЦКУ передбачено, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статті 840 ЦКУ, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.