Державна фіскальна служба України розглянула запит щодо порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) у випадку, коли листок непрацездатності надано до підприємства, установи, організації після звільнення працівника, а тимчасова непрацездатність припадає на період роботи до звільнення і повідомляє таке.

Згідно із статтею 116 Кодексу законів про працю України (далі - КзпП) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Правове регулювання надання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам здійснюється Законом України від 23 вересня 1999 року N 1105-ХIV "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 1105).

Відповідно до частини першої статті 31 Закону N 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (лікарняного) оплачуються за рахунок роботодавця. Лікарняні за всі наступні дні оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування.

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску регулюється виключно Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону N 2464, є, зокрема, суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.