Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо обов’язку зі сплати акцизного податку за операцією фізичного відпуску з власної автозаправної станції паливно-мастильних матеріалів для заправки техніки третіх осіб, залученої на умовах договору оренди, і повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що має власну автозаправну станцію, через яку здійснює фізичний відпуск паливно-мастильних матеріалів та заправляє ними орендовану техніку (з власним персоналом або з персоналом орендодавця). Законом України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" скасовано роздрібний акцизний податок з реалізації пального шляхом включення його до основної ставки акцизного податку на пальне, встановленої пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу. При цьому норми Кодексу щодо фізичного відпуску пального через АЗС або АЗГС виключено.

Отже, з 01.01.2017 р. операції з реалізації (фізичного відпуску суб’єктами господарювання) з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції пального не є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Таким чином, за операціями з фізичного відпуску паливно-мастильних матеріалів через власну автозаправну станцію Товариство не є платником акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Варто зазначити, що Товариство не надало документального підтвердження наміру здійснення операцій з оренди техніки (з персоналом орендодавця або з власним персоналом). Наявність копій зазначених договорів оренди техніки уможливить надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації.

Разом з цим, якщо Товариство орендує техніку за договором оренди, прийняло її у користування за актом прийому-передачі та здійснює заправку зазначеної техніки власним пальним, зазначаємо таке.

Відносини на умовах договору оренди регулюються нормами Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

Так, відповідно до ст. 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 284 ГКУ визначено істотні умови договору оренди, якими є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.