1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
10.05.2017 N 7601/5/99-99-14-05-01-16
Про розгляд листа
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо використання квитків при наданні послуг з пасажирських автомобільних перевезень і в межах компетенції повідомляє.
Щодо видачі розрахункових документів при наданні послуг з пасажирських автомобільних перевезень
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України від 6 червня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) та розрахункових книжок (далі - РК) з додержанням встановленого порядку їх ведення.
Пунктом 4 ст. 9 Закону N 265 визначено, що РРО та РК не застосовуються при продажу квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю на автомобільному транспорті.
Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. N 547 (далі - Порядок N 547).
Порядком N 547 визначено форму та порядок ведення КОРО на окрему господарську одиницю.
Варто зазначити, що використання форми товарно-касових книг (форма N 11-АП) при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом було припинено у зв’язку з втратою чинності наказом Міністерства транспорту України від 31.05.2000 р. N 279 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу" відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.05.2006 р. N 503 "Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування" (далі - наказ N 503).
Відповідно до ст. 39 Закону України від 5 квітня 2001 року N 2344-III "Про автомобільний транспорт" документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення для пасажира, - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).
Типові форми квитків на проїзд пасажирів на маршрутах загального користування, зокрема міжміських автобусах (типи I, II, III, IV), затверджено наказом N 503.
Пунктом 2 наказу N 503 визначено, що вартість проїзду за розрахунками пасажирських перевізників, інформація про перевізника, страховика та страхову суму вносяться у квитки друкованим способом. Тарифна вартість (для приміських та міжміських маршрутів) установлюється шляхом множення покілометрового тарифу на відстань від початку маршруту до середини тарифної зони.
При цьому нормативно не встановлено книг спеціальної форми та відповідного порядку їх заповнення для суб'єктів господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів та багажу в автотранспорті.
Державна фіскальна служба України до запровадження нової форми документа для відображення обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу суб'єктам господарювання, вважає за можливе використовувати форму КОРО на господарську одиницю, передбачену Порядком N 547, здійснюючи у ній записи у зручний для суб'єкта господарювання спосіб, не порушуючи при цьому вимог чинного законодавства.
Також згідно з пп. 5 п. 4 розділу II Порядку N 547 використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає наявність КОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків, здійснення записів про реквізити РК до початку використання РК та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Отже, для обліку руху готівки при наданні послуг з пасажирських перевезень автомобільним транспортом на міських маршрутах суб'єкт господарювання може використовувати КОРО на окрему господарську одиницю, яка заповнюється на підставі розрахункових документів (квитків).
Під час продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю РРО та РК не застосовуються.
Якщо квитки, що видаються пасажирам, не відповідають вказаним вимогам або якщо такі документи не видаються, то розрахунки мають проводитися із застосуванням РРО.
Також повідомляємо, що ДФС неодноразово зверталась до Міністерства інфраструктури України з пропозицією спільного розроблення та затвердження спеціальних форм КОРО та РК для їх використання при наданні послуг з пасажирських автомобільних перевезень.
Статтею 10 Закону N 265 визначено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 10 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року N 1336, продаж квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в міському, приміському та міжміському електротранспорті, міжміському автотранспорті дозволено проводити без застосування РРО з використанням РК та КОРО.
Таким чином, якщо в автотранспорті, що здійснює міжміські перевезення, пасажирам видаються квитки, форма яких не відповідає вимогам чинного законодавства, то одночасно з таким квитком пасажиру має видаватись і розрахункова квитанція.
Враховуючи викладене, для підтвердження витрат на проїзд працівника підприємства, що перебував у відрядженні, якщо у квитку на міжміські перевезення реквізити, передбачені п. 2 наказу N 503, вписані від руки або не вказані, необхідно долучити також і відповідну розрахункову квитанцію, видану перевізником.

................
Перейти до повного тексту