Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), розглянула лист щодо практичного застосування норм чинного законодавства і межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

При цьому згідно зі ст. 47 Закону України від 07 грудня 2000 року N 2121-III "Про банки і банківську діяльність" банк має право здійснювати банківську діяльність шляхом надання банківських послуг.

Так, до банківських послуг відносяться послуги з розрахунково-касового обслуговування, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами (п. 1.37 ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2346 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Частиною четвертою ст. 1068 ЦКУ передбачено, що клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.