Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації щодо питань формування податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання нежитлової будівлі, яка використовується в господарській діяльності платника податків, та відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє таке.

Право на віднесення платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених/нарахованих у разі здійснення операцій з придбання товарів або необоротних активів, закріплено ст. 198 Кодексу.

При цьому зазначаємо, що операції платника податку, зокрема з необоротними активами, що є об’єктом оподаткування ПДВ, визначено п. 185.1 ст. 185 Кодексу.

Разом з тим, відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами, необоротними активами, у разі, якщо такі товари, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу).

У разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами - виходячи з вартості їх придбання.

У випадку, якщо на момент перевірки платника ПДВ контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником ПДВ на вимогу такого органу, виявлено нестачу (реалізацію) придбаних таким платником товарів, для цілей розділу V Кодексу такі товари вважаються використаними платником ПДВ в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.

Рішення про відшкодування ПДВ може бути прийняте контролюючим органом після підтвердження сум ПДВ, заявлених до відшкодування відповідно до вимог ст. 200 Кодексу, та у разі додержання платником ПДВ законодавчих та нормативних актів з питань оподаткування.