Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства і надає індивідуальну податкову консультацію зі змістовними відповідями на питання, порушені у зверненні Товариства.

Як зазначено у зверненні, Товариство має сільськогосподарську техніку та транспортні засоби (власні та орендовані), а також у період жнив залучає техніку третіх осіб за договором найму техніки із персоналом або за договором підряду на виконання робіт (надання послуг). Товариство купує пальне та заправляє зазначену вище техніку через власні та/або орендовані паливо-заправні пункти (ПЗП), автомобільні паливозаправники.

Щодо реєстрації Товариства платником акцизного податку з реалізації пального, та необхідності складання і реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) акцизних накладних при використанні пального виключно для власних виробничих потреб (заправки власної, орендованої, залученої за договором підряду техніки)

Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно) крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Враховуючи викладене, у випадку, коли придбане Товариством пальне використовується виключно для власних потреб (здійснення заправки власних транспортних засобів з метою здійснення господарської діяльності), а також за умови, що операцій із заправки транспорту сторонніх організацій не відбуватиметься, обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Оскільки по операціях, що передбачають використання пального виключно для власних потреб, відсутні об’єкти оподаткування акцизним податком, то обов’язок зі сплати акцизного податку по цих операціях не виникатиме, і відповідно у Товариства відсутня необхідність складати акцизні накладні на витрачені у власній господарській діяльності обсяги пального.

Разом з цим статтею 231 Кодексу встановлено порядок складання акцизних накладних при реалізації пального та їх реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН).

При цьому платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, зокрема, використаного для власного споживання (абзац другий п. 231.1 ст. 231 Кодексу).

Отже, якщо Товариство здійснює операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального для заправки техніки, що належить виконавцям, то такі операції є реалізацією пального в розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, тому Товариство при здійсненні зазначених операцій зобов’язане зареєструватись платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні на такі обсяги переданого (відпущеного, відвантаженого) пального, а також на обсяги пального, що використовується для власного споживання, зареєструвавши акцизні накладні в ЄРАН згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу.

Щодо реєстрації Товариства платником акцизного податку з реалізації пального та необхідності складання і реєстрації акцизних накладних у разі здійснення операцій із заправки власним пальним техніки третіх осіб на умовах договорів підряду та про надання послуг

Відповідно до звернення, Товариство укладає договори підряду, згідно із якими виконавці (треті особи) надають послуги Товариству із використанням техніки, що належить третім особам, зі збирання врожаю Товариства (замовника), але з використанням палива замовника (Товариства).

Також Товариство зазначає, що залучає сільськогосподарську техніку третіх осіб, з якими укладає договори про надання послуг, на умовах яких Товариство як замовник здійснює заправку власним пальним техніки третіх осіб (виконавців).

Відносини на умовах договору підряду на виконання робіт (надання послуг) та договору про надання послуг регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Відповідно до ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому ст. 839 ЦКУ передбачено, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.