- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Індивідуальна податкова консультація
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
12.06.2017 N 571/Ш/99-99-13-01-03-14/ІПК |
Державна фіскальна служба України, керуючись ст.
52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист від 22.05 б/н щодо податкових наслідків при здійсненні громадянином України інвестицій за кордоном та у межах своїх повноважень повідомляє.
Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України (п. 6 ст. 5 Декрету N 15-93). При цьому, відповідно до Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затверджену
постановою Правління Національного банку України від 16.03.1999 р. N 122, інвестиція за кордон (далі - інвестиція) - це валютна операція, яка передбачає вкладення суб’єктами інвестицій валютних цінностей в об'єкти інвестицій за кордоном з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту з урахуванням норм цієї Інструкції. Інвестиції можуть здійснюватися у формі створення юридичних осіб за кордоном, придбання корпоративних прав і цінних паперів іноземних емітентів, прав власності на нерухоме майно, розташоване за межами України, та в інших формах, які не заборонені законами України.
Крім того, відповідно до п. 1 ст. 9 Декрету N 15-93 валютні цінності та інше майно резидента, що знаходяться за межами України, підлягають обов'язковому декларуванню в НБУ. Порядок і терміни декларування встановлюються НБУ.
Також слід зазначити, що ст.
1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року N 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України. Форма Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затверджено
наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 р. N 207 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами" (далі - наказ N 207).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV
Кодексу, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст.
162 якого встановлено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з пп. 14.1.55 п. 14.1 ст.
14 Кодексу дохід, отриманий з джерел за межами України - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст.
164 Кодексу).
................Перейти до повного тексту