Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо застосування окремих положень Податкового кодексу України в частині спрощеної системи оподаткування та повідомляє.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 12.4.1 ст. 12 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ.

До місцевих податків належить єдиний податок (пп. 10.1.2 п. 10.1 ст. 10 ПКУ).

Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок (п. 10.2 ст. 10 ПКУ).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені у главі 1 розд. XIV ПКУ.

Обмеження та заборони щодо видів діяльності для платників єдиного податку встановлені п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Згідно з п. 293.2 ст. 293 ПКУ фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: