- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Лист
ГУ ДФС у м. Києві
Лист
28.12.2016 № 27149/10/26-15-13-01-12 |
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV
Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. N 2755-ІУ із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), пп. 163.1.1 п. 163.1 ст.
163 якого передбачено, що об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст.
164 Кодексу).
Під час визначення бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах (п.164.3 ст.
164 Кодексу).
Водночас, згідно із пп.165.1.39 п.165.1 ст.
165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689,00 грн.), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Тобто, вартість дарунка (призу), що перевищує 689,00 грн. є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Згідно з п.164.5 ст.
164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100:(100 - Сп).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену в ст.
167 Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.
168 Кодексу).
Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ), затвердженого
наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4, вартість дарунків, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 року - 689 грн.), відображається в податковому розрахунку за ф. N 1ДФ під ознакою доходу "160".
При цьому якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у податковому розрахунку ф. N 1ДФ під ознакою доходу "126" як додаткове благо.
Отже, якщо вартість дарунка, який надається платнику податків, не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 року - 689 грн.), то вона не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
У разі якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ст.
164 Кодексу.
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.
163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.
168 Кодексу, за ставкою 1,5 відсотків, визначеною пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп.1.4 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу). При цьому нормами п. 16-1 підрозділу XX Кодексу застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст.
164 Кодексу, не передбачено.
Таким чином, сума перевищення вартості дарунків оподатковується військовим збором на загальних підставах.
Одночасно, слід зазначити, що
Законом України від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР "Про рекламу" із змінами та доповненнями, який визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, встановлено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб (виготовлення і видання рекламних виробів – ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок тощо), які призначені сформувати або підтримати обізнаність споживачів такої реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару.
................Перейти до повного тексту