Державна фіскальна служба України розглянула лист та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо віднесення кредиторської та дебіторської заборгованостей до категорії "безнадійна" у разі укладення договору про збільшення терміну позовної давності.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України ( ЦКУ) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 259 ЦКУ позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Таким чином, якщо платник податку на прибуток уклав договір про збільшення позовної давності до спливу загального терміну позовної давності 3 роки і новий термін позовної давності ще не закінчився, то така заборгованість не є безнадійною.

Щодо відображення в податковому обліку з податку на прибуток у 2017 році заборгованості, яка набула статусу безнадійної у 2012 році, але не була списана і віднесена до доходів/витрат у 2012 році - внаслідок бухгалтерської помилки.

Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2015 р., безнадійною вважається заборгованість, яка відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.