Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення та надає індивідуальну податкову консультацію з порушених у ньому питань.

Щодо орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності повідомляємо таке.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю - Кодексом та Законом України від 6 жовтня 1998 року N 161-ХІУ "Про оренду землі" (далі - Закон N 161).

Пунктом 1 статті 93 ЗКУ встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог статті 288 Кодексу.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункти 288.2, 288.3, 288.4 статті 288 ПКУ).

Також статтею 21 Закону N 161 встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.