Статтею 200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) передбачено, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість може бути зараховане у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до підпункту "в" пункту 87.1 статті 87 Кодексу сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу, зокрема, може бути здійснена за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Тобто нормами Кодексу передбачено право на зарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість лише на сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з платежів, які повністю сплачуються до державного бюджету.

Водночас протягом останніх років з метою децентралізації та забезпечення наповнення місцевих бюджетів Верховною Радою України внесено низку змін щодо розподілу надходжень платежів, які раніше сплачувалися до державного бюджету, між різними бюджетами.

Так, на сьогодні відповідно до чинного Бюджетного кодексу України (далі - Бюджетний кодекс) загальнодержавні платежі, такі як податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб тощо (стаття 29 глави 5 розділу II, статті 63, 64, 66 та 69 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу), розподіляються в різних пропорціях до державного та місцевого бюджетів.