Згідно з п. 293.1 ст. 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відс. розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більше як однієї ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

Підпунктом 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ встановлено, що у разі, якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формуванні територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються зважаючи на норми ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок.