Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 01.04.2017, далі – Кодекс), розглянула звернення … щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням норм, які діяли у 2016 році.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого встановлено, що платниками податку є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування резидента відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід, отриманий з джерел за межами України, це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, зокрема, дохід від продажу майна, розташованого за межами України.

Порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, п.п. 170.11.1 якого визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст.167 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції між Урядом України і Урядом Грузії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно, яка ратифікована Верховною Радою України 17.03.1999 ( Закон України № 504-XIV) та є чинною в українсько-грузинських відносинах з 01.04.1999, "доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від нерухомого майна (включаючи доход від сільського або лісового господарства), яке знаходиться в другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі".