Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01 квітня 2017 року, далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення від 14.03.2017, яке надійшло з Апарату Верховної Ради України листом від 23.03.2017 №09-1006.04.14/21-03.17 (вх. ДФС № Я/1268/2 від 28.03.2017) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Cтаттею 42 глави IV Господарського кодексу України підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 50 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 237 ЦКУ представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має правовчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (п. 3 ст. 237 ЦКУ).