Відповідно до Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 року № 384 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 815),

1. Унести зміни до Методики проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27 лютого 2012 року № 255 "Деякі питання проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства", зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15 березня 2012 року за № 399/20712, виклавши її в новій редакції, що додається.

2. Департаменту залучення інвестицій у встановленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ця Методика визначає загальні засади проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства (далі - аналіз ефективності).

2. У цій Методиці терміни вживаються у значеннях, наведених в Законі України "Про державно-приватне партнерство" (далі - Закон) та Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 року № 384 (далі - Порядок).

3. Ця Методика застосовується під час проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства уповноваженим органом щодо проведення аналізу ефективності (далі - уповноважений орган) на підставі пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства.

Уповноваженим органом є:

для об’єктів державної власності - центральний орган виконавчої влади, що виконує відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності, а в разі якщо такого органу не визначено, - Мінекономрозвитку;

для об’єктів комунальної власності - виконавчий орган місцевого самоврядування, уповноважений відповідною сільською, селищною, міською, районною чи обласною радою, а в разі якщо такого органу не визначено, - виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради чи виконавчий апарат районної, обласної ради;

для об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - орган, уповноважений Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а в разі якщо такого органу не визначено, - Рада міністрів Автономної Республіки Крим.

4. Аналіз ефективності проводиться у визначеному цією Методикою порядку на підставі інформації, зазначеної в пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства (далі - пропозиція).

1. У разі якщо ініціатором пропозиції є інша особа, ніж уповноважений орган, уповноваженим органом здійснюється оцінка відповідності пропозиції вимогам законодавства.

2. Пропозиція повинна складатися з концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування, підготовлених відповідно до вимог Закону та Порядку.

3. Пропозиція подається українською мовою у двох примірниках у паперовій та електронній формі разом із складеним у довільній формі супровідним листом.

Документи, з яких складається пропозиція, прошнуровуються, їх сторінки нумеруються, засвідчуються підписом особи, яка подала пропозицію (фізичної особи - якщо ініціатором подання пропозиції є фізична особа, яка відповідно до Закону може бути приватним партнером, або уповноваженої особи, яка має право діяти від імені юридичної особи), та скріплюються печаткою (у разі її використання).

4. Оцінка пропозиції щодо її відповідності вимогам законодавства передбачає перевірку її відповідності вимогам щодо змісту концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства, що визначені Порядком та пунктом 3 цього розділу.

5. Уповноважений орган відмовляє в розгляді пропозиції та проведенні аналізу ефективності в разі, якщо за результатами оцінки її відповідності вимогам законодавства виявлено:

зазначення у пропозиції недостовірної інформації;

подання пропозиції, що не відповідає вимогам змісту концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства, що визначені Порядком.

6. У разі відмови в розгляді пропозиції та проведенні аналізу ефективності за результатами оцінки відповідності пропозиції вимогам законодавства уповноважений орган повідомляє про це особу, яка подала пропозицію, або ініціатора підготовки пропозиції шляхом надсилання листа із зазначенням причин відмови, а щодо об’єктів державної власності додатково повідомляє Мінекономрозвитку шляхом надсилання листа разом з копією пропозиції.

1. У разі відсутності підстав для відмови в розгляді пропозиції уповноважений орган протягом 30 днів після її надходження проводить аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства.

2. Аналіз ефективності проводиться за результатами розгляду концептуальної записки та техніко-економічного обґрунтування шляхом:

1) детального обґрунтування соціально-економічних та екологічних результатів здійснення державно-приватного партнерства за результатами аналізу:

економічних і фінансових показників реалізації державно-приватного партнерства (чистої приведеної вартості здійснення державно-приватного партнерства, внутрішньої норми рентабельності, індексу прибутковості, дисконтованого періоду окупності, розрахованих як для проекту в цілому, так і для заінтересованих осіб);

соціальних результатів реалізації державно-приватного партнерства, включаючи підвищення якості послуг та рівня забезпечення попиту на товари (роботи і послуги);

екологічних результатів реалізації державно-приватного партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на стан навколишнього природного середовища;

2) обґрунтування підвищення ефективності проекту в разі його реалізації із залученням приватного партнера порівняно з реалізацією проекту без такого залучення (шляхом порівняння, у тому числі порівняння показників економічної ефективності);

3) виявлення видів ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ризиками;

4) визначення форми здійснення державно-приватного партнерства;

5) визначення соціально-економічних та екологічних перспектив після закінчення строку дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

У разі якщо уповноваженим органом є Мінекономрозвитку, аналіз ефективності проводиться Мінекономрозвитку протягом 70 календарних днів з дати надходження пропозиції.

3. За результатами аналізу ефективності уповноваженим органом складається висновок, що містить:

інформацію щодо проекту (стислий опис ініціатора пропозиції; мету проекту, що пропонується для реалізації на умовах державно-приватного партнерства; інформацію про об’єкт державно-приватного партнерства; інформацію про наявність земельної ділянки та прав щодо неї, а також можливість оформлення прав на таку ділянку; обґрунтування необхідності реалізації проекту з огляду на загальносуспільні інтереси; проблеми, що передбачається розв’язати в результаті реалізації проекту; відповідність мети проекту пріоритетам державної/регіональної політики у відповідній сфері; відповідність проекту ознакам державно-приватного партнерства, визначеним законодавством; розрахункову вартість проекту, ураховуючи витрати на його розроблення та реалізацію; запропонований строк дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства; пропоновані джерела фінансування; наявність заінтересованості потенційних інвесторів у реалізації проекту за результатами проведення аналізу заінтересованості приватного бізнесу в реалізації проекту (у разі якщо ініціаторами підготовки пропозиції є центральні або місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування чи органи Автономної Республіки Крим));

інформацію про соціально-економічні та екологічні результати здійснення державно-приватного партнерства (результативні показники, що мають бути досягнуті приватним партнером згідно з договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства; основні вимоги до товарів (робіт, послуг), що надаватимуться згідно з договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства (розширення доступності, підвищення якості послуг або рівня забезпечення попиту на товари (роботи і послуги) тощо)); вигодоотримувачів; соціальні та економічні вигоди і наслідки реалізації проекту; його очікуваний вплив на навколишнє природне середовище, у тому числі застереження щодо необхідності проведення екологічної експертизи проекту (у разі необхідності);

відомості про фактори, що обумовлюють підвищення ефективності реалізації проекту на умовах державно-приватного партнерства порівняно з іншими механізмами (наявність альтернативних варіантів реалізації проекту, ураховуючи фінансування з бюджету та залучення запозичень; порівняння фінансових показників ефективності реалізації проекту в середньо- та довгостроковій перспективі (загальна вартість проекту, простий та дисконтований період окупності, надходження до бюджетів, рівень тарифів на товари (роботи, послуги) тощо), а також нефінансових показників (строк реалізації проекту, використання ноу-хау та передових технологій, розширення ринків збуту товарів (робіт, послуг), інституційна спроможність, корупційні ризики тощо) за наявними альтернативними варіантами);

інформацію про ризики здійснення державно-приватного партнерства (ризики проекту, визначені відповідно до Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 232; вартість та можливі фіскальні наслідки виявлених ризиків для державного та приватного партнерів; запропоновані механізми управління ризиками, що можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов’язань державного партнера; результати оцінки прийнятності для приватного партнера ризиків, що покладаються на приватного партнера (якщо ініціаторами підготовки пропозиції є центральні або місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування чи органи Автономної Республіки Крим); заходи, що мають бути здійснені державним партнером до оголошення конкурсу на здійснення державно-приватного партнерства для зменшення ризиків реалізації проекту державно-приватного партнерства);

інформацію про потребу в державній підтримці (обґрунтування необхідності надання державної підтримки (якщо передбачена); форму державної підтримки; відповідність запропонованої форми державної підтримки потребам проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства);