Відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), з метою організації і забезпечення безпечної та безаварійної експлуатації вантажопідіймальних кранів та машин спеціального військового призначення у Збройних Силах України

1. Затвердити Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та машин спеціального військового призначення, що додаються.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Ці Правила визначають вимоги до будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, а також вантажозахоплювальних органів, пристроїв, тари та колисок, що перебувають в експлуатації у Збройних Силах України.

2. Правила поширюються на:

вантажопідіймальні машини, призначені для роботи з вантажозахоплювальними органами (гаки, кліщові захвати, траверси тощо) і установлені на бойовій техніці і озброєнні або застосовуються для обслуговування бойової техніки та озброєння;

вантажопідіймальні крани всіх типів;

крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або електромагнітом;

однорейкові візки;

ручні та електричні талі;

кранові підйомники для підіймання людей;

лебідки для підіймання вантажу та (або) людей;

колиски для підіймання людей;

вантажозахоплювальні органи (гаки, грейфери, вантажопідіймальні електромагніти, кліщові захвати тощо);

знімні вантажозахоплювальні пристрої;

тару та спеціальну тару, призначену для переміщення озброєння, боєприпасів та розрядних вантажів.

3. Правила не поширюються на:

крани-штабелеукладальники стелажні;

лісозаготівельні крани-маніпулятори, не оснащені гаком (вирубнопакетувальні, вирубнотрелювальні, для безчокерного трелювання, пакетопідбиральні тощо);

маніпулятори, що застосовуються в робототехнічних системах;

вантажопідіймальні машини, призначені для застосування в шахтах, на морських і річкових суднах та інших плавучих спорудах, на які поширюються спеціальні правила;

екскаватори, призначені для роботи із землерийним обладнанням або грейфером;

вантажопідіймальні крани, призначені виключно для роботи зі спеціальним навісним обладнанням (віброзанурювачами, шпунтовисмикувачами, буровим обладнанням тощо);

вантажопідіймальні машини спеціального призначення: підлогові завалювальні та посадкові машини, трубоукладачі, електро- та автонавантажувачі, мостовкладальні машини, спеціалізовані перевантажувальні комплекси;

монтажні поліспасти та конструкції, до яких вони підвішуються (щогли, шеври, балки тощо);

підйомники (самохідні, причіпні, пожежні, щоглові та будівельні).

4. Вимоги цих Правил у частині вимог до будови поширюються на вантажопідіймальні крани і машини, кранові колії, засоби доступу та майданчики, колиски для підіймання людей, тари, вантажозахоплювальні органи і пристрої, що виготовлені після введення в дію цих Правил, а в частині вимог до монтажу, демонтажу, налагодження, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації - також і на ті, що перебувають в експлуатації.

5. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

ввідний пристрій - пристрій або сукупність пристроїв (рубильник, автоматичний вимикач тощо), що здійснюють подавання напруги на вантажопідіймальний кран або машину від зовнішньої мережі;

візок однорейковий - електричний таль з причіпною кабіною керування, що пересуваються надземною рейковою колією;

власник вантажопідіймального крана (машини) - військові частини, установи, організації та підприємства, які належать до сфери управління Міністерства оборони України (далі - військові частини), на балансі яких перебувають вантажопідіймальні крани та машини;

галерея - довга і вузька споруда з переважно горизонтальним настилом, призначена для забезпечення вільного проходу людей;

захисна панель - електричний пристрій, призначений для максимально-струмового та нульового захисту електричних кіл вантажопідіймальних кранів і машин;

зв’язок кінематичний, що не розмикається, - механічний зв’язок між двигуном та барабаном, що створюється: безпосереднім з’єднанням двигуна з редуктором і редуктора з барабаном; за допомогою муфт, що не розмикаються; механізмом перемикання швидкостей (у випадку, коли довільне вмикання або розчеплення механізму неможливе, або якщо при цьому автоматично не накладається гальмо нормально замкнутого типу);

керування з підлоги - керування вантажопідіймальним краном або машиною за допомогою підвішеного на них кнопкового апарата чи з іншого пульта, стаціонарно закріпленого на вантажопідіймальному крані чи по радіо, під час якого вантаж та (або) вантажопідіймальний кран чи машина супроводжується машиністом;

керування зі стаціонарного пульта - дистанційне керування вантажопідіймальним краном або машиною з пульта, встановленого поза ними стаціонарно, під час якого вантажопідіймальний кран чи машина не супроводжується машиністом;

коефіцієнт запасу гальмування - відношення моменту, що створює гальмо, налагоджене відповідно до настанови з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини, до найбільшого моменту на гальмовому шківу від прикладених статичних навантажень: найбільшого робочого вантажу (для механізму підіймання); найбільшого робочого вантажу (для механізму підіймання); маси стріли, противаги, найбільшого робочого вантажу, вітру робочого стану (для механізму зміни вильоту);

кран-маніпулятор - кран стрілового типу, що встановлений на автомобільному шасі та призначений для його завантаження-розвантаження;

кран-перевантажувач причальний - вантажопідіймальний кран, що спирається на рейкову колію за допомогою порталу і має одну або дві консолі, при цьому одна з них розташована в зоні завантаження-розвантаження суден;

майданчик - горизонтальна поверхня, що призначена для розміщення людей під час проведення ними технічного обслуговування або ремонту вантажопідіймального крана чи машини, а також для відпочинку;

майданчик посадочний - майданчик, що призначений для входу машиніста до кабіни керування або до її тамбура;

машина вантажопідіймальна - підіймальний пристрій циклічної дії, призначений для переміщення в просторі вантажу (однорейкові візки, талі, кранові підйомники, лебідки);

механізм замикання грейфера - привідне обладнання для замикання (розмикання) грейфера;

місток - засіб з переважно горизонтальним настилом, призначений для проходу людей під час виконання ремонтних або монтажних робіт (наприклад, для проходу по стрілі);

обмежник вантажопідіймальності (вантажного моменту) - обмежник, що автоматично вимикає привід механізму вантажопідіймального крана у разі перевищення вантажопідіймальності (вантажного моменту);

опора нехитна - опора кабельного крана, що не має можливості змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у несучих канатах;

опора хитна - опора кабельного крана, що має можливість змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у несучих канатах;

перевантажувач мостовий - козловий кран, основною характеристикою якого є вантажопідіймальність і продуктивність, а вантажозахоплювальним органом - грейфер;

підйомник крановий - транспортний засіб короткочасної дії, призначений для підіймання машиніста в кабіні до місця керування вантажопідіймальним краном;

покажчик вантажного моменту - пристрій, що забезпечує візуальний контроль фактичного вантажного моменту;

поліспаст здвоєний - поліспаст, обидва кінці каната якого закріплені на одному або двох барабанах;

ревізійна швидкість - мала швидкість пересування вантажного візка крана кабельного типу в усталеному режимі руху, яка служить для ревізії (огляду) несучих канатів та складових частин крана;

реконструкція - зміна паспортних характеристик (вантажопідіймальності, режимів роботи, швидкості робочих механізмів, прогону, вильоту, діапазону підіймання, конструкції вантажозахоплювальних органів, подовження або укорочення стріли, башти, зміна приводів та системи керування), а також інші зміни, що спричиняють підвищення, перерозподіл або зміну інтенсивності навантажень, а також зменшення вантажної або власної стійкості;

реєстратор робочих параметрів - прилад, що реєструє, накопичує та зберігає інформацію;

реєстраційний облік - фіксація органом державного нагляду за охороною праці у журналі реєстраційного обліку основних технічних показників, що містяться в паспортах (формулярах) вантажопідіймальних кранів і машин із закріпленням за кожним вантажопідіймальним краном або машиною індивідуального реєстраційного номера з метою своєчасного планування та проведення контрольних перевірок їх безпечної експлуатації;

робоча зона - простір, у якому здійснюється пересування вантажопідіймального крана чи машини та їх вантажозахоплювального органу під час роботи;

спеціалізований перевантажувальний комплекс - вантажопідіймальна машина з розвантажувально-навантажувальним та транспортувальним обладнанням з безперервним циклом роботи;

сходи - пристрій для доступу осіб на вантажопідіймальний кран або машину та їх складові частини, галерею, ремонтний майданчик тощо;

сходи вертикальні - сходи з кутом нахилу до горизонталі більше 75°;

сходи монтажні - сходи без огорожі для осіб, які допущені до роботи на висоті (верхолазів), або на випадок аварії;

сходи посадочні - сходи з кутом нахилу до горизонталі не більше 60°;

сходи похилі - сходи з кутом нахилу до горизонталі не більше 75°;

тамбур - огороджений майданчик перед входом до кабіни машиніста;

установлення - розташування вантажопідіймального крана чи машини відповідно до проекту.

1. Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини, прилади та пристрої безпеки, вантажозахоплювальні органи, знімні вантажозахоплювальні пристрої, тара, колиски і кранова колія мають відповідати технічним вимогам тактико-технічного завдання Міністерства оборони України на виготовлення та цих Правил.

2. Групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймальних кранів і машин та їх механізмів (додаток 1) зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини.

3. Кліматичне виконання вантажопідіймальних кранів і машин має встановлюватися відповідно до вимог нормативних документів (далі - НД) і відповідати макрокліматичним районам України, у яких вони можуть експлуатуватися. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлуатації в районах з нижньою межею температури робочого стану нижче мінус 40 °С, мають бути виготовлені для роботи в макрокліматичних районах з холодним кліматом (виконання ХЛ).

4. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлуатації в сейсмічних районах (понад 6 балів), виготовляються у сейсмічному виконанні відповідно до вимог НД.

5. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для роботи у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних середовищах, мають відповідати вимогам НД. Клас вибухо- і пожежонебезпечної зони, категорія та група вибухонебезпечної суміші зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини, а також у настанові з експлуатації.

6. Вантажопідіймальні крани мають бути стійкими в робочому та неробочому станах. Розрахунок стійкості вантажопідіймальних кранів повинен проводитися відповідно до НД за умови дії випробувального навантаження, дії вантажу (вантажна стійкість), відсутності вантажу (власна стійкість), раптового знімання навантаження і дії монтажних (демонтажних) навантажень. Вантажопідіймальні крани, під час експлуатації яких передбачене опускання ненавантаженої стріли в горизонтальне положення, мають бути стійкими з таким положенням стріли.

1. Розрахунок металоконструкцій і механізмів вантажопідіймальних кранів і машин має здійснюватися відповідно до вимог НД.

2. У кранів з висувними стрілами, баштами, опорами має передбачатися надійна фіксація в робочому положенні висунутої конструкції.

3. Металоконструкції та металеві деталі вантажопідіймальних кранів і машин мають бути захищені від корозії відповідно до умов експлуатації. У металоконструкціях мають передбачатися отвори або інші конструктивні елементи, що унеможливлює накопичення в них вологи.

1. Механізми вантажопідіймальних кранів і машин, обладнані кулачковими, фрикційними або іншими механічними пристроями для вмикання або перемикання швидкостей робочих рухів, мають виконуватися таким чином, щоб довільне вмикання або роз’єднання механізму було неможливе.

2. Вантажні лебідки з двома приводами повинні мати між собою жорсткий кінематичний зв’язок, що унеможливлює довільне спускання вантажу в разі виходу з ладу одного з приводів.

3. Застосування фрикційних і кулачкових муфт вмикання у вантажопідіймальних кранах і машинах, призначених для підіймання людей, розплавленого металу або шлаку, отруйних і вибухових речовин, а також у механізмах з електроприводом не дозволяється, крім механізмів:

пересування або повертання, що має декілька діапазонів швидкостей для перемикання з однієї швидкості на іншу;

пересування гусеничних кранів спільним приводом двох гусениць для роздільного керування ними.

При цьому гальмо повинне мати кінематичний зв’язок, що не розмикається, з поворотною частиною крана, гусеницями або колесами.

4. Механізми підіймання вантажу та стріли мають виконуватися так, щоб унеможливити вимикання приводу без накладення гальма, а опускання вантажу або стріли здійснювалося тільки від працюючого двигуна.

5. Тягові колеса вантажопідіймальних кранів і машин з ручним приводом мають оснащуватися напрямними для унеможливлення спадання ланцюгів, що навішені на них. Тяговий ланцюг має бути такої довжини, щоб його нижня частина була на висоті близько 0,5 м від поверхні, на якій розташовується особа, що керує краном або машиною.

6. У стрілових самохідних кранів зусилля підіймання (висування) вручну виносних опор або їх частин не повинне перевищувати 200 Н. При більшому зусиллі виносні опори повинні мати гідравлічний, механічний або інший привід.

7. Стрілові самохідні крани, що мають підресорену ходову частину, мають бути обладнані пристроями, що виключають дію пружних підвісок і дозволяють передавати навантаження, що сприймається краном, безпосередньо на ходову частину або виносні опори. Ці крани також обладнуються стабілізатором пружних підвісок, що дозволяє рівномірно передавати навантаження на всі ресори однієї ходової осі з тим, щоб забезпечити їх рівномірне осідання. На автомобільних кранах і кранах на спеціальному шасі ці пристрої на передніх осях можуть не встановлюватися.

8. Механізми підіймання кувальних кранів обладнуються пристроями, що амортизують, для запобігання впливу на металоконструкції крана технологічних навантажень, які виникають під час кування заготовок.

9. У з’єднаннях елементів вантажопідіймальних кранів і машин (болтових, шпонкових, шліцевих тощо) має бути виключене довільне розгвинчування або роз’єднування.

10. Ухил колії вантажних візків у козлових і консольних кранів у найбільш несприятливому положенні візка з найбільшим робочим вантажем не повинен перевищувати 0,003. Зазначена норма ухилу не стосується кранів, у яких механізм пересування візка споряджений автоматичним гальмом нормально замкнутого типу або візок крана пересувається канатною тягою.

1. Механізми підіймання вантажу і зміни вильоту вантажопідіймальних кранів і машин з машинним приводом обладнуються гальмами нормально замкнутого типу, що автоматично розмикаються під час вмикання приводу.

2. Механізми підіймання або зміни вильоту з ручним приводом обладнуються вантажоупорним гальмом.

3. У грейферних двобарабанних лебідках із роздільним електричним приводом гальма встановлюються на кожному приводі. На приводі підтримувального барабана допускається встановлення педалі (кнопки) для розгальмовування механізму без вмикання двигуна, в цьому випадку розгальмовування має здійснюватися тільки за умови безперервного натискання на педаль (кнопку). У разі спрацьовування електричного захисту або вимикання струму в мережі гальмо має автоматично замикатися навіть у тому випадку, коли педаль (кнопка) натиснута.

4. Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту обладнуються гальмом, яке має кінематичний зв’язок, що не розмикається, з барабаном.

5. У механізмах підіймання ланцюгових і канатних електричних талів допускається встановлення муфт граничного моменту.

6. Гальмо механізму підіймання вантажу та зміни вильоту, за винятком випадків, зазначених у пунктах 7-9 цієї глави, має забезпечувати гальмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування не менше 1,5. Такий самий запас гальмування застосовується для двобарабанних механізмів з роздільним приводом, у тому числі для механізмів підіймання та замикання грейфера.

7. У разі наявності на приводі механізму підіймання вантажу та зміни вильоту двох і більше гальм коефіцієнт запасу гальмування кожного з них має бути не менше 1,25.

8. У механізмі підіймання з двома приводами, що вмикаються одночасно і працюють на один або на два барабани з кінематичним зв’язком, що не розмикається, на кожному приводі встановлюється не менше одного гальма з таким самим запасом гальмування. У разі застосування двох гальм на кожному приводі за наявності в механізмі двох і більше приводів коефіцієнт запасу гальмування кожного гальма має бути не менше 1,1.

9. Для зниження динамічних навантажень у механізмі зміни вильоту в разі встановлення двох гальм допускається приймати коефіцієнт запасу гальмування в одного з них не менше 1,1, в іншого - не менше 1,25. У цьому випадку накладання гальм має здійснюватися послідовно й автоматично.

10. Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту вантажопідіймальних кранів і машин, що транспортують боєприпаси, отруйні або вибухові речовини, обладнуються двома гальмами, що діють незалежно одне від одного.

11. У разі встановлення двох гальм має бути передбачена можливість легкого зняття гальмівної дії одного з них з метою перевірки надійності гальмування іншого.

12. Вимоги пунктів 1-11 цієї глави поширюються на механізми підіймання башти та зміни довжини стріли.

13. В електричних талях як друге гальмо може бути використано вантажоупорне гальмо. У цьому випадку коефіцієнт запасу гальмування електромагнітного гальма повинен бути не менше 1,25.

14. У механізмах підіймання з ручним приводом з групою класифікації М1 одне з гальм може бути замінене самогальмувальною передачею.

15. Гальма на механізмах пересування вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків встановлюються, якщо вантажопідіймальний кран або машина призначені для роботи:

просто неба або в незахищеному від вітру місці;

у приміщенні, де пересуваються наземною рейковою колією;

у приміщенні на надземній рейковій колії зі швидкістю пересування більше ніж 0,53 м/с.

16. Гальма на механізмах повертання встановлюються на всіх вантажопідіймальних кранах, що працюють просто неба, а також на кранах, що працюють у приміщенні відповідно до групи класифікації М2 і більше.

17. У механізмах пересування та повертання вантажопідіймальних кранів, за винятком механізмів пересування стрілових самохідних кранів (крім кранів на гусеничному ходу зі швидкістю пересування до 20 км/год), і залізничних, а також у механізмах повертання баштових і портальних кранів, застосовуються гальма нормально замкнутого типу, що автоматично розмикаються під час включення приводу.

18. На стрілових самохідних кранах (крім кранів на гусеничному ходу), механізми пересування яких обладнані нормально розімкнутим керованим гальмом, встановлюється стоянкове гальмо.

19. Допускається використання робочого гальма як стоянкового у разі застосування роздільних приводів керування цим гальмом.

20. Гальма на механізмі пересування залізничних кранів мають відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854 (із змінами).

21. На механізмах повертання баштових, стрілових самохідних кранів із баштовим стріловим обладнанням і портальних кранів допускається установлення керованих гальм нормально розімкнутого типу. У цьому випадку гальмо обладнується пристроєм для фіксації його в замкнутому стані. Такий пристрій може бути встановлений на важелях або педалях керування гальмом.

22. Якщо системою керування вантажопідіймального крана передбачено гальмування електродвигуном, автоматичне замикання гальм механізмів пересування або повертання на нульовій позиції контролера допускається виконувати із затримкою у часі не більше 1 с після закінчення гальмування електродвигуном або здійснювати електричне керування замиканням (розмиканням) гальма на нульовій позиції контролера педаллю (кнопкою).

23. Гальма механізмів пересування і повертання вантажопідіймальних кранів і машин, що працюють просто неба, мають забезпечувати зупинку й утримування крана або машини та їх вантажного візка під дією вітру робочого стану, допустима швидкість якого зазначена в паспорті вантажопідіймального крана чи машини згідно з вимогами НД та з урахуванням допустимого ухилу.

24. У механізмах вантажопідіймальних кранів і машин з машинним приводом черв’ячна передача не може бути заміною гальма.

25. Вантаж, що замикає гальмо, має бути укріплений на важелі так, щоб унеможливити його падіння або довільне зміщення. Замикання гальма у випадку застосування пружин має здійснюватися зусиллям стиснутої пружини.

26. Гальма сухого тертя мають бути захищені від прямого потрапляння вологи або мастила на гальмовий шків, диск.

1. Ходові колеса вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків мають бути дворебордними.

2. Одноребордні ходові колеса можуть застосовуватися в таких випадках:

якщо ширина наземної колії вантажопідіймальних кранів не перевищує 4 м і обидві нитки колії лежать на одному рівні;

якщо наземні вантажопідіймальні крани пересуваються кожною стороною двома рейками за умови, що розташування реборд коліс на одній рейці протилежне розташуванню реборд на іншій рейці;

в опорних і підвісних візках кранів мостового типу;

у підвісних візках та талях, що пересуваються однорейковою колією;

у вантажних візках баштових кранів.

3. Ходові колеса баштових кранів на рейковому ходу мають бути дворебордними незалежно від ширини колії.

4. Застосування безребордних ходових коліс допускається за наявності пристроїв, що унеможливлюють сходження коліс із рейок.

5. В одноребордних колесах опорних вантажопідіймальних кранів і опорних вантажних візків ширина обода за вирахуванням реборди має перевищувати ширину головки рейки не менше ніж на 30 мм.

6. Ходові колеса механізмів пересування вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків можуть бути кованими, катаними, штампованими або литими.

7. Ходові колеса вантажопідіймальних кранів і машин з машинним приводом та їх вантажних візків виготовляються із сталі. Дозволяється застосовувати ходові колеса, виготовлені з високоміцного чавуну з кулястим графітом, а у вантажопідіймальних кранах і машинах із ручним приводом з чавунного литва відповідно до вимог пункту 4 глави 4 розділу III цих Правил.

8. Ковані, штамповані та катані колеса мають відповідати вимогам НД.

9. Геометричні розміри литих коліс мають відповідати вимогам НД на ковані, штамповані та катані колеса.

10. Ходові колеса (колісні пари) залізничних кранів мають відповідати вимогам НД.

1. Вантажні ковані й штамповані гаки мають відповідати вимогам НД.

2. Застосування гаків спеціального виконання та гаків, виготовлених відповідно до вимог міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав, допускається за умови відповідності запасу міцності фактичному навантаженню.

3. Гаки вантажопідіймальністю понад 3 т (за винятком гаків кранів спеціального призначення) встановлюються на закритих опорах кочення із застосуванням упорних підшипників.

4. Гаки вантажопідіймальних кранів та електричних талів обладнуються запобіжним замком, який унеможливлює самовільне випадання знімного вантажозахоплювального пристрою.

5. Вантажні гаки портальних кранів, що працюють у портах, а також кранів, що транспортують розплавлений метал або рідкий шлак, можуть не обладнуватися запобіжними замками. Застосування гаків, не обладнаних запобіжним замком, в інших вантажопідіймальних кранах допускається за умови використання канатних або ланцюгових вантажозахоплювальних пристроїв, що унеможливлюють їх випадання із зіва гака.

6. Запобіжні замки для однорогих гаків, що застосовуються у вантажопідіймальних кранах і машинах загального призначення, мають відповідати вимогам НД.

7. Кріплення кованого та штампованого гака вантажопідіймальністю 5 т і більше, а також вилки пластинчастого гака в траверсі мають унеможливлювати довільне відкручування гайки, для чого вона закріплюється стопорною планкою. Стопоріння гайки за допомогою шплінтів та стопорних болтів не дозволяється незалежно від вантажопідіймальності. Допускаються інші способи стопоріння гайки, якщо це передбачено технічними умовами на виготовлення крана або машини.

8. На вантажних кованих і штампованих гаках повинні бути нанесені позначення відповідно до вимог НД. На вантажних гаках спеціального виконання позначення наносяться відповідно до технічних умов на їх виготовлення.

9. У тих випадках, коли пластинчастий гак підвішується до траверси за допомогою вилки, вона повинна мати таке саме маркування, що і гак.

10. Вантажні гаки спеціального виконання споряджаються паспортом або іншим документом, що підтверджує його якість, із зазначенням виробника, номера гака за системою нумерації виробника, року виготовлення, вантажопідіймальності та матеріалу, із якого вони виготовлені.

11. Конструкція грейфера має унеможливлювати довільне розкриття, а конструкція канатного грейфера, крім того, й вихід канатів із рівчаків блоків.

12. Вантажопідіймальність грейфера повинна бути підтверджена розрахунком з урахуванням коефіцієнта заповнення грейфера та максимальної густини матеріалу, що перевантажується, а також випробуваннями відповідно до пункту 2 глави 5 розділу V цих Правил.

13. Канатні грейфери для навалювальних вантажів мають відповідати вимогам НД.

14. Грейфер споряджається табличкою із зазначенням найменування або товарного знака виробника, порядкового номера за системою нумерації виробника, власної маси грейфера, умовного позначення грейфера. Табличка канатного грейфера для навалювальних вантажів має відповідати вимогам НД. Табличка виробника у разі пошкодження має бути відновлена власником.

15. Грейфери, виготовлені для самостійного постачання, споряджаються, крім таблички, паспортом та керівництвом з експлуатації.

16. Вимоги до інших вантажозахоплювальних органів, підвішених безпосередньо на канатах, які є частиною вантажопідіймального крана чи машини (траверс, вилок, спредерів, керованих захоплювачів для металопрокату, колод, труб тощо), мають бути викладені в технічних умовах на ці вантажопідіймальні крани і машини та відповідати вимогам НД.

1. Сталеві канати, що застосовуються як вантажні, стрілові, вантові, несучі, тягові та стропи, мають бути споряджені документом виробника канатів або випробувальної лабораторії про їх якість.

2. Тип канатів має обиратися відповідно до НД.

3. Застосування канатів, виготовлених за кордоном, дозволяється за наявності документа про їх якість виробника канатів (сертифіката, декларації тощо).

4. Кріплення та розташування канатів на вантажопідіймальному крані чи машині мають унеможливлювати спадання їх із барабанів або блоків і перетирання внаслідок дотику з елементами конструкцій або один з одним.

5. Петля на кінці каната для його закріплення на вантажопідіймальному крані чи машині має бути виконана:

із застосуванням коуша із заплітанням вільного кінця каната або з встановленням затискачів;

із застосуванням сталевої кованої, штампованої, литої втулки із закріпленням клином;

шляхом заливання легкоплавким сплавом;

іншим способом згідно з вимогами НД.

6. Застосування зварних втулок не дозволяється (крім кріплення нерухомого кінця каната за допомогою втулки, привареної до зварного барабана або металоконструкції вантажопідіймального крана чи машини, відповідно до технічних умов на виготовлення).

7. Кінці канатів стропів заправляються запресовуванням в алюмінієвих чи сталевих втулках або заплітанням.

8. Корпуси, втулки та клини не повинні мати гострих крайків, на яких може перетиратися канат. Клинова втулка та клин повинні мати маркування, що відповідає діаметру каната.

9. Кількість проколів сталевого каната кожною повною сталкою під час заплітання повинна дорівнювати:

чотирьом - при діаметрі каната до чотирнадцяти міліметрів включно;

п’яти - при діаметрі каната понад чотирнадцять міліметрів до двадцяти семи міліметрів включно;

шести - при діаметрі каната понад двадцять сім міліметрів.

Останній прокол кожною сталкою повинен виконуватися половинною кількістю її дротинок (половинним перерізом сталки). Допускається останній прокол робити половинною кількістю сталок каната.

10. Місця заплітання з виступаючими кінцями дротів сталок на 10-30 мм в обидва боки залежно від діаметра каната мають бути обмотані дротом, кінці якого заправляються способом, що виключає їх розмотування. Дозволяється використовувати замість дроту захисні оболонки іншого виду.

11. Кількість затискачів визначається під час розроблення документації, але має бути не менше трьох. Крок розташування затискачів і довжина вільного кінця каната за останнім затискувачем має бути не менше шести діаметрів каната.

12. Скоби затискача встановлюються на вільному кінці каната.

13. Установлення затискачів гарячим (ковальським) способом не допускається. Зусилля (момент) затягування гайок затискачів має відповідати настанові з експлуатації.

14. Кріплення каната до барабана проводиться способом, що допускає можливість заміни каната. У випадку застосування притискних планок, кількість їх визначається розрахунком, але повинна бути не менше двох.

15. Довжина вільного кінця каната від притискної планки на барабані має бути не менше двох діаметрів каната. Вигинати вільний кінець каната під притискною планкою або на відстані менше трьох діаметрів каната від планки не дозволяється.

16. Канати вантажопідіймальних кранів і машин, що транспортують розплавлений або розпечений метал і рідкий шлак, повинні бути захищені від безпосередньої дії променистого тепла і бризок металу відповідними огорожами.

17. Вибір сталевих канатів, що застосовуються як вантажні, стрілові, вантові, несучі і тягові, проводиться відповідно до вимог цих Правил і НД.

18. Сталеві канати перевіряються розрахунком за формулою

де

F0 - розривне зусилля каната в цілому (Н), що приймається за документом виробника про якість каната або документом про їх випробування, а під час розроблення - за даними стандарту;

ZР - мінімальний коефіцієнт використання каната (мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната);

S - найбільший розрахунковий натяг гілки каната (Н), зазначений в паспорті вантажопідіймального крана або машини.

Мінімальні значення коефіцієнтів використання канатів (Zp) повинні становити при групах класифікації (режиму роботи) механізму:

М1 - для рухомих та нерухомих канатів 3,15 і 2,5 відповідно;

М2 - для рухомих та нерухомих канатів 3,35 і 2,5 відповідно;

М3 - для рухомих та нерухомих канатів 3,55 і 3,0 відповідно;

М4 - для рухомих та нерухомих канатів 4,00 і 3,5 відповідно;

М5 - для рухомих та нерухомих канатів 4,50 і 4,00 відповідно;

М6 - для рухомих та нерухомих канатів 5,60 і 4,5 відповідно;

М7 - для рухомих та нерухомих канатів 7,10 і 5,0 відповідно;

М8 - для рухомих та нерухомих канатів 9,00 і 5,0 відповідно.

Мінімальні значення коефіцієнтів використання канатів (Zp) для стрілових самохідних кранів визначаються залежно від групи класифікації (режиму роботи) крана (А) та групи класифікації (режиму роботи) механізму (М) і повинні становити:

для рухомих канатів підіймання вантажу - 3,55 при А1 та М3, 4,00 при А3 та М4, 4,50 при А4 та М5;

для рухомих канатів підіймання та опускання стріли - 3,35 при А1 та М2, 3,55 при А3 та М3, 3,55 при А4 та М3;

для рухомих канатів зміни довжини стріли - 3,15 при А1 та М1, 3,35 при А3 та М2, 3,15 при А4 та М1 (без вантажу);

для рухомих канатів під час монтажу - 3,05 незалежно від груп класифікації крана та механізму;

для нерухомих канатів під час експлуатації - 3,00 незалежно від груп класифікації крана та механізму;

для нерухомих канатів під час монтажу - 2,73 незалежно від груп класифікації крана та механізму.

Для автомобільних кранів вантажопідіймальністю до 16 т включно приймається група класифікації А3.

Групи класифікації (режиму роботи) кранів (А) та механізмів (М) визначаються згідно з визначенням групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймальних кранів та механізмів у цілому.

19. Якщо в стандарті або в документі виробника про якість каната або документі про їх випробування наведене сумарне розривне зусилля дротів каната, величина F0 може бути визначена шляхом множення сумарного розривного зусилля дротів на коефіцієнт 0,83.

20. У разі роботи в небезпечних умовах (транспортування розплавленого металу, шлаку, отруйних і вибухових речовин) не дозволяється використовувати групу класифікації механізмів нижче М5. Під час розрахунку канатів, призначених для підіймання людей, Zp слід приймати як для групи класифікації (режиму роботи) механізмів М8.

1. Мінімальні діаметри барабанів, блоків і зрівняльних блоків, що обгинаються сталевими канатами, визначаються за формулами

де

d - діаметр каната, мм;

D1, D2, D3 - діаметри барабана, блока та зрівняльного блока по середній лінії навитого каната, мм;

h1, h2, h3 - коефіцієнти вибору діаметрів барабана, блока і зрівняльного блока.

Коефіцієнти вибору діаметрів барабана, блока і зрівняльного блока повинні становити при групі класифікації (режиму роботи) механізму:

2. Допускається зміна коефіцієнта hi, але не більше ніж на два кроки по групі класифікації в більший або менший бік з відповідною компенсацією величин Zp, зазначених у пункті 18 глави 7 цього розділу, на те саме число кроків у менший або більший бік.

3. Канатоємкість барабана має бути такою, щоб при нижчому можливому положенні вантажозахоплювального пристрою на барабані залишалися навитими не менше ніж півтора витка каната або ланцюга, не враховуючи витків, що знаходяться під затискним пристроєм.

4. Барабани вантажопідіймальних кранів і машин під одношарову навивку каната повинні мати нарізані по гвинтовій лінії канавки. У грейферних кранів з одношаровою навивкою каната на барабан і у спеціальних кранів, під час роботи яких можливі ривки та послаблення каната, барабани повинні мати канавку завглибшки не менше 0,5 діаметра каната або споряджатися пристроєм, що забезпечує проектне укладання каната на барабані (канатоукладачем) або контроль за положенням каната на барабані.

5. Застосування гладкого барабана допускається в тих випадках, коли з конструктивних причин необхідна багатошарова навивка каната на барабан, а також у разі навивки на барабан ланцюга.

6. Гладкі барабани і барабани з канавками, призначені для багатошарової навивки каната, оснащуються ребордами по обидва боки барабана.

7. Барабани з канавками, призначені для одношарової навивки двох гілок каната, ребордами можуть не споряджатися, якщо гілки навиваються від країв барабана до середини. У випадку навивання на барабан із канавками однієї гілки з боку кріплення каната на барабані реборда може не встановлюватися. Барабани електричних талів, споряджені пристроєм (канатоукладачем тощо), що унеможливлює схід каната з барабана, можуть виготовлятися без реборд.

8. Реборди барабана для каната мають підійматися над верхнім шаром навитого каната не менш ніж на два його діаметри, а для ланцюгів - не менш ніж на ширину ланки ланцюга.

9. У разі багатошарової навивки каната на барабан має бути забезпечене проектне укладання кожного шару.

10. У випадку застосування здвоєного поліспаста встановлення зрівняльного блока або балансира є обов’язковим, якщо не передбачена інша система, що вирівнює зусилля в канатах.

11. Блоки оснащуються пристроєм, що унеможливлює схід каната з барабана. Проміжок між зазначеним пристроєм і ребордою блока має бути не більше 20 % від діаметра каната. Зазначені пристрої, а також захисні кожухи навколо блоків мають унеможливлювати накопичення в них вологи.

1. Вантажні пластинчасті, вантажопідіймальні зварні калібровані та некалібровані, якірні ланцюги, що застосовуються на вантажопідіймальних кранах і машинах, а також для виготовлення стропів, мають відповідати вимогам НД.

Вантажопідіймальні зварні ланцюги мають бути коротколанковими. Для роботи на зірочці мають застосуватися калібровані ланцюги.

Некалібровані ланцюги призначаються для роботи на рівному барабані. Якірні ланцюги можуть застосовуватися без розпірок і з розпірками.

2. Ланцюги мають бути споряджені документом виробника про їх випробування відповідно до вимог НД, за яким вони виготовлені. У разі відсутності зазначеного документа виробника спеціалізованою організацією має бути проведено випробування зразка ланцюга та складено документ відповідно до вимог НД.

3. Кріплення та розташування ланцюгів на вантажопідіймальному крані чи машині мають унеможливлювати їх спадання із зірочок та блоків і заклинювання між зірочкою (блоком) та елементами конструкції.

4. Зрощування ланцюгів дозволяється виконувати зварюванням або за допомогою спеціальних з’єднувальних ланок, рекомендованих виробником ланцюга.

Після зрощування ланцюг випробовується навантаженням, що в 1,25 рази перевищує його розрахункове тягове зусилля, протягом 10 хвилин. Після випробування не повинно бути залишкової деформації ланцюга.

5. Коефіцієнт запасу міцності вантажопідіймальних ланцюгів у відношенні до руйнівного навантаження повинен становити:

3 - для вантажних пластинчастих ланцюгів при групах класифікації (режиму роботи) механізму М1 та М2;

5 - для вантажних пластинчастих ланцюгів при групах класифікації (режиму роботи) механізму М3 - М8;

3 - для вантажних зварних і якірних ланцюгів, що працюють на рівному барабані, або для підвішування електромагнітів тощо при групах класифікації (режиму роботи) механізму М1 та М2;

6 - для вантажних зварних і якірних ланцюгів, що працюють на рівному барабані, або для підвішування електромагнітів тощо при групах класифікації (режиму роботи) механізму М3-М8;

3 - для вантажних зварних ланцюгів, що працюють на зірочці (каліброваних) при групах класифікації (режиму роботи) механізму М1 та М2;

8 - для вантажних зварних ланцюгів, що працюють на зірочці (каліброваних) при групах класифікації (режиму роботи) механізму М3 - М8.

6. Зварні калібровані та пластинчасті ланцюги під час роботи на зірочці мають перебувати одночасно в повному зачепленні не менше ніж із двома зубцями зірочки.

1. Електрообладнання вантажопідіймальних кранів і машин, його монтаж, струмопроводи, заземлення та інші захисні заходи безпеки мають відповідати вимогам цих Правил, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - ПБЕЕСУ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (зі змінами) (далі - ПТЕЕС).

2. Електрообладнання вантажопідіймальних кранів і машин повинно мати групу умов експлуатації М3 і М4 відповідно до вимог НД.

3. Розміщеному на вантажопідіймальному крані чи машині електроустаткуванню необхідно забезпечити належний ступінь захисту згідно з НД.

4. Електропостачання вантажопідіймального крана чи машини від зовнішньої мережі має здійснюватися через ввідний пристрій (рубильник, автоматичний вимикач тощо) з ручним або дистанційним приводом.

5. Увідний пристрій вантажопідіймального крана, машин та механізму, розташований поза кабіною або у відкритій кабіні керування, повинен замикатися на замок у вимкненому стані й мати покажчики "Вимкнено", "Увімкнено".

З метою уникнення несанкціонованого керування вантажопідіймальними кранами їх захисна панель має бути обладнана індивідуальним контактним замком із ключем (ключем-маркою), що унеможливлює подачу сторонніми особами напруги на вантажопідіймальний кран. У випадку встановлення захисної панелі поза кабіною ключ-марка може дублюватися на панелі керування в кабіні.

У талів, вантажопідіймальних кранів, машин та механізмів, керованих з підлоги, ключем-маркою обладнується апарат керування, а керованих зі стаціонарного пульта - дистанційний пульт (панель). Захисна панель має бути опломбована.

6. Портальні, козлові крани, а також перевантажувачі, електропостачання яких здійснюється за допомогою гнучкого кабелю, обладнуються кабельним барабаном для автоматичного намотування (змотування) кабелю.

Дозволяється не обладнувати кабельним барабаном вантажопідіймальні крани, машини та механізми, шлях пересування яких не перевищує 50 м.

7. Система керування електродвигунами вантажопідіймального крана чи машини має унеможливлювати:

самозапуск електродвигунів після відновлення електропостачання вантажопідіймального крана чи машини;

пуск електродвигунів не за заданою схемою прискорення.

8. Кабіна і електроприміщення повинні мати електричне освітлення, а для вантажопідіймальних кранів і машин, що працюють просто неба, також опалення і за потреби кондиціонер.

У разі вимкнення електроприводів механізмів вантажопідіймальних кранів і машин освітлення та опалення не повинні залишатися підключеними.

9. Живлення електричних кіл освітлення та сигнального пристрою має здійснюватися до ввідного пристрою і мати власні вимикачі.

10. До ввідного пристрою за наявності самостійних вимикачів можуть бути також підключені крановий підйомник, система гучномовного або телефонного зв’язку, кондиціонер, загороджувальні вогні, повітроочисні фільтри, холодильник, пилосос, опалювальні прилади для обігрівання електрообладнання.

11. Світильники (прожектори), встановлені на вантажопідіймальних кранах і машинах для освітлення робочої зони, мають вмикатися самостійними вимикачами, встановленими в кабіні і на порталі (естакаді, опорі тощо).

12. Дозволяється не обладнувати ремонтним освітленням однобалкові крани.

13. Використання металоконструкцій крана як струмопроводу для живлення кіл напругою більше 25 В не дозволяється.

14. Вантажозахоплювальний орган та інші елементи вантажопідіймальних кранів (наприклад, штирового), що перебувають за умовами технологічного процесу під напругою, не заземлюються. У цьому разі вони мають бути ізольовані від заземлених частин вантажопідіймального крана не менше ніж трьома ступенями ізоляції. Опір кожного ступеня ізоляції має бути не меншим 10 МОм. Ізоляція електрообладнання й електропроводки має бути розрахована в разі прикладання до них напруги від вантажу, якщо пошкоджені або перекриті ступені захисної ізоляції.

15. Перевірка величини опору ступенів ізоляції та перевірка ізоляції електрообладнання й електропроводки виконуються під час проведення повного технічного огляду акредитованою лабораторією.

1. Гідропривід вантажопідіймальних кранів і машин має відповідати вимогам цих Правил і НД та унеможливлювати:

довільне опускання вантажу в аварійних ситуаціях (зниження тиску, розрив гідроприводу, порушення герметичності з’єднань, зупинка двигуна тощо). У цьому випадку механізми мають зупинятися за будь-якого положення елементів керування;

пошкодження елементів гідроприводу (труб, рукавів, їхніх з’єднань) від зіткнення з елементами конструкцій.

2. Гідропривід механізмів має забезпечувати пуск механізмів підіймання вантажу, висування стріли з вантажем на гаку, а також механізму підіймання башти під час монтажу баштового крана з будь-якого положення та опускання вантажу, стріли, башти з усталеною швидкістю. Допустиме значення осідання вантажу має бути зазначене в технічних умовах.

3. Конструкція гідроприводу має передбачати повне і безпечне видалення та заповнення робочої рідини під час ремонту і технічного обслуговування без потрапляння її на землю. Зливання робочої рідини із запобіжних клапанів має здійснюватися в гідробак.

4. Конструкція гідроприводу має забезпечувати:

заміну гідропристроїв на крані без зливання робочої рідини з гідробака;

безперервне фільтрування робочої рідини.

Ступінь фільтрації встановлюється з урахуванням вимог експлуатаційних документів гідропристроїв. Фільтр, установлений на зливному гідропроводі, споряджається переливним клапаном.

5. Кожний гідравлічний контур має бути захищений від перевищення робочого тиску запобіжним клапаном, відрегульованим на тиск, зазначений у настанові з експлуатації, та мати можливість налагодження та опломбування. Гідравлічні контури, що захищаються від однакового неприпустимого тиску, можуть мати один спільний запобіжний клапан.

6. Рукави, що розміщені в безпосередній близькості від робочого місця машиніста крана, мають бути закриті запобіжним кожухом або екраном.

7. Труби гідроприводу мають бути надійно закріплені для усунення небезпечних коливань (вібрації) і попередження порушення герметичності їх з’єднань.

8. У разі припинення електропостачання чи відмови гідроприводу має бути забезпечене аварійне опускання вантажу, піднятої частини баштового крана під час його монтажу, а також можливість керування стрілою до положення, у якому кран перебуватиме в безпечному стані.

9. Конструкція гідробака має передбачати контроль за рівнем робочої рідини. Застосування щупів не допускається. За наявності на крані декількох баків для рідини вони повинні мати різне маркування.

1. Вантажопідіймальні крани і машини з машинним приводом мають бути обладнані обмежниками робочих рухів (кінцевими вимикачами) для автоматичної зупинки:

механізму підіймання в крайніх верхньому і нижньому положеннях вантажозахоплювального пристрою. Обмежник нижнього положення вантажозахоплювального пристрою може не встановлюватися, якщо під час експлуатації неможливе опускання вантажу нижче рівня, встановленого паспортом. Обмежник верхнього положення вантажозахоплювального пристрою може не встановлюватися у електричних талів, обладнаних муфтою граничного моменту;

механізму зміни вильоту в крайніх робочих положеннях;

механізму пересування вантажопідіймальних кранів на рейковому ходу (за винятком залізничних), їх вантажних візків, а також однорейкових візків, якщо швидкість вантажопідіймального крана (візка) перед підходом до крайнього положення може перевищити 0,5 м/с. Механізми пересування баштового, козлового крана і мостового перевантажувача обладнуються обмежниками незалежно від швидкості пересування;

механізмів пересування мостових, козлових, портальних, консольних кранів, їх вантажних візків, а також однорейкових візків, які працюють на одній колії.

2. Зазначені в пункті 1 глави 12 цього розділу пристрої встановлюються також для обмеження ходу будь-якого іншого механізму, якщо в крайніх положеннях можливий удар з появою навантажень, які перевищують розрахункові або аварійні ситуації. До таких механізмів належать механізми повертання, висування телескопічних складових частин, механізми вантажозахоплювального органу, підіймання та повертання кабіни тощо.

3. Після спрацьовування обмежника робочого руху має забезпечуватися можливість руху механізму в зворотному напрямку. Подальший рух у тому самому напрямку допускається для механізмів:

пересування мостових і консольних кранів, їх вантажних візків, однорейкових візків, а також вантажних візків козлових кранів і перевантажувачів під час підходу до посадочного майданчика або тупикового упору. Швидкість руху у цьому випадку має бути не більше половини максимальної, а її абсолютне значення - не більше 0,5 м/с;

зміни вильоту під час опускання стріли самохідного крана без вантажу для обслуговування, переведення в транспортне положення або під час опускання стріли для приведення крана в тимчасове неробоче положення у разі перевищення допустимої швидкості вітру робочого стану.

4. Обмежник висоти підіймання має забезпечувати після зупинки вантажозахоплювального органу, що підіймався без вантажу, зазор між вантажозахоплювальним органом і упором у електричних талів не менше 50 мм, а у всіх інших механізмів підіймання - не менше 200 мм.

Якщо швидкість підіймання більше 0,67 м/с, перед відключенням обмежником двигуна має передбачатися попередній перехід на знижену швидкість, не більшу 0,34 м/с.

5. У грейферних кранів з роздільним електричним приводом механізмів підіймання і замикання грейфера обмежник має вимикати одночасно двигуни обох механізмів у разі досягнення грейфером крайнього верхнього положення.

6. Обмежник механізму пересування встановлюється таким чином, щоб накладення гальма відбувалося на відстані до упору, що дорівнює не менше половини шляху гальмування механізму, а у баштових, портальних і козлових кранів та мостових перевантажувачів - не менше повного шляху гальмування.

7. У разі встановлення взаємних обмежників ходу механізмів пересування вантажопідіймальних кранів або кранових візків, що працюють на одній колії, має унеможливлюватися зіткнення вантажопідіймальних кранів (візків).

8. Шлях гальмування механізму зазначається у паспорті вантажопідіймального крана.

9. Крани стрілового типу, крім консольних, мають бути обладнані обмежником вантажопідіймальності (вантажного моменту), який автоматично вимикає механізми підіймання вантажу та зміни вильоту в разі підіймання вантажу, маса якого перевищує вантажопідіймальність, зазначену в паспорті для такого вильоту, більше ніж на 15 % для баштових кранів (з вантажним моментом до 200 кН x м включно) та портальних кранів і більше ніж на 10 % - для інших кранів.

У вантажопідіймальних кранів, що мають дві або більше вантажні характеристики, обмежник вантажопідіймальності обладнується пристроєм для перемикання його на обрану характеристику. У баштових і портальних кранів пристрій для перемикання має опломбовуватися.

10. Дозволяється не обладнувати обмежником вантажопідіймальності (вантажного моменту) стрілові крани вантажопідіймальністю до 1 т включно або з вантажним моментом до 40 кН x м включно. У таких кранах з гідравлічним приводом захист від перевантаження має здійснюватися запобіжними клапанами гідросистеми, які мають спрацьовувати в межах робочих перевантажень крана від 100 % до 110 % розрахункової вантажопідіймальності.

11. Крани мостового типу обладнуються обмежниками вантажопідіймальності (для кожної вантажної лебідки), якщо можливе їхнє перевантаження за технологією виробництва. До цих вантажопідіймальних кранів (у тому числі з електричними талями) належать:

магнітні - для перевантаження листового металу, прокату та інших монолітних вантажів;

грейферні - для перевантаження скрапу, шлаку металургійного виробництва, виконання підводних робіт, розбирання безпрокладочних штабелів круглого лісу;

контейнерні;

для виймання бетонних виробів із форм і опок, деревини з води тощо;

крани, призначені для перевантаження ядерного палива, твердих і рідких радіоактивних відходів, радіоізотопів, пожежонебезпечних, токсичних і вибухонебезпечних вантажів;

крани із змінною вздовж моста вантажопідіймальністю, крани, вантажопідіймальність яких обмежена згідно з паспортом, а також крани, які згідно з пунктом 36 глави 12 цього розділу обладнуються реєстраторами робочих параметрів.

12. Обмежник вантажопідіймальності кранів мостового типу (крім контейнерних кранів і кранів-штабелеукладальників мостових) має автоматично вимикати механізми підіймання вантажу, якщо маса вантажу перевищує вантажопідіймальність, зазначену в паспорті крана, більше ніж на 15 %. В обґрунтованих випадках за умови додаткової перевірки розрахунком несучої здатності крана допускається збільшувати це значення до 25 %.

Обмежник вантажопідіймальності контейнерних кранів має автоматично вимикати механізми підіймання вантажу, якщо маса вантажу перевищує вантажопідіймальність, зазначену в паспорті крана, більше ніж на 10 %, а кранів-штабелеукладальників мостових - на 25 % відповідно до вимог НД.

13. Після спрацьовування обмежника вантажопідіймальності має бути можливим опускання вантажу або увімкнення інших механізмів для зменшення вантажного моменту.

14. Вантажопідіймальні крани, вантажопідіймальність яких змінюється зі зміною вильоту, обладнуються покажчиком вантажопідіймальності, що відповідає встановленому вильоту. Шкала (табло) покажчика має бути чітко видною з робочого місця машиніста крана.

Під час градуювання покажчика вимірювання вильоту необхідно здійснювати на горизонтальному майданчику з вантажем на гаку, що відповідає такому вильоту, а позначки вильоту робити після зняття вантажу.

Установлення покажчика не вимагається, якщо вантажопідіймальний кран обладнано обмежником вантажопідіймальності з індикацією вантажопідіймальності для встановленого вильоту.

15. Стрілові самохідні крани мають бути обладнані пристроєм захисту від небезпечної напруги під час їх роботи поблизу повітряних ліній електропередачі. Як пристрій такого захисту, а також у разі роботи в обмеженому просторі, дозволяється застосовувати обмежники робочих рухів і координатний захист.

16. В кабіні стрілових самохідних кранів мають бути встановлені покажчики кута нахилу крана (креноміри, сигналізатори). Якщо керування виносними опорами крана здійснюється не з кабіни, на неповоротній рамі встановлюється додатковий покажчик кута нахилу крана поблизу органів керування виносними опорами.

17. Вантажопідіймальні крани, крім тих, що керуються з підлоги, а також однорейкові візки мають бути обладнані звуковим сигнальним пристроєм, який виразно чутний у робочій зоні і за тональністю відрізняється від автомобільного. У разі наявності декількох постів керування включення сигналу повинно бути можливе з будь-якого з них.

18. Баштові крани з висотою до верху оголовка більше 15 м, козлові крани прогоном більше 16 м, портальні крани, мостові перевантажувачі, а також кабельні крани обладнуються анемометром (або сигналізатором тиску вітру для кранів мостового типу), який автоматично вмикає звуковий сигнал у разі перевищення допустимої швидкості вітру робочого стану, зазначеної в паспорті крана.

19. Козлові крани та мостові перевантажувачі мають бути розраховані на максимально можливе зусилля перекосу, що виникає під час пересування, або обладнані обмежником перекосу автоматичної дії.

20. У вантажопідіймальних кранів і машин з електроприводом (крім талів з додатковим вантажоупорним гальмом, а також вантажопідіймальних кранів і однорейкових візків з такими талями) має бути передбачений захист від падіння вантажу і стріли у разі обриву будь-якої із трьох фаз мережі живлення.

У разі спрацьовування захисту електродвигуни механізмів підіймання вантажу, зміни вильоту мають вимикатися і накладатися гальма цих механізмів.

21. Крани мостового типу і пересувні консольні обладнуються пристроєм для автоматичного зняття напруги з електродвигунів механізмів і струмопроводів до них під час виходу на галерею крана або майданчики з механізмами. У вантажопідіймальних кранів, що працюють у приміщенні, тролеї напругою не більше 42 В у такому випадку можуть не вимикатися.

У вантажопідіймальних кранах, вхід на які передбачений через галерею мосту, таким блокуванням обладнуються двері входу на галерею.

22. Двері для входу до кабіни керування з посадочного майданчика мають бути обладнані електричним блокуванням, що не дозволяє почати пересування, якщо двері відчинені.

Якщо кабіна має тамбур, таким блокуванням споряджаються його двері.

23. У кранів, оснащених вантажопідіймальними електромагнітами, що живляться від електромережі, електрична схема має бути виконана так, щоб у разі зняття напруги з крана контактами приладів та пристроїв безпеки напруга з вантажного електромагніту не знімалася, або такі крани споряджаються резервною батареєю, що має постачати енергію у випадку несправності мережі живлення і забезпечувати потрібний струм протягом щонайменше 20 хв. У разі неспроможності осіб покинути небезпечну зону протягом 20-хвилинного періоду, що забезпечується резервною батареєю, необхідно застосовувати додаткові заходи, наприклад механічний засіб закріплювання вантажу. У кабіні керування має передбачатися покажчик намагнічування електромагніта, а для магнітів зі змінною потужністю - повного та часткового намагнічування.

24. У баштових кранах з неповоротною баштою, портальних та інших кранів з кабіною керування на поворотній частині має передбачатися пристрій (пристрої), що автоматично вимикає механізм повертання в разі відчинення люка або дверей для безпечного переходу людей з неповоротної частини на поворотну і в зворотному напрямку. Люки або двері можуть не встановлюватися за умови оснащення пристроями, що будуть виконувати зазначені функції. У вантажопідіймальних кранів з частотою обертання більше 0,5 об/хв люк або двері для переходу людей з неповоротної частини на поворотну мають бути обладнані замком і кнопкою звукового сигнального пристрою.

25. У разі спрацьовування приладів і пристроїв безпеки (кінцевих вимикачів, аварійного вимикача, блокування люка, дверей кабіни тощо) їх контакти мають розривати електричне коло.

26. Вантажопідіймальні крани, крім залізничних, що пересуваються рейковими коліями просто неба, обладнуються протиугінними пристроями з ручним або машинним приводом.

27. Мостові крани, що працюють просто неба, протиугінними пристроями можуть не обладнуватися, якщо під дією вітру на кран неробочого стану, допустима швидкість якого зазначена в паспорті крана, запас гальмування механізмів пересування становить не менше 1,2.

28. Для вантажопідіймальних кранів, що працюють у портах, коли застосування протиугінних рейкових захоплювачів неможливе через конструктивні особливості кранової колії, власником мають бути вжиті інші заходи з попередження угону вантажопідіймальних кранів вітром.

29. Протиугінні пристрої мають забезпечувати закріплення вантажопідіймального крана на всьому шляху його пересування.

30. Протиугінні пристрої з машинним приводом обладнуються засобами для приведення їх у дію вручну.

31. Вантажопідіймальні крани з машинним приводом, що пересуваються рейковою колією, та їхні візки, а також талі й однорейкові візки для пом’якшення можливого удару в упори або одне об одне мають бути обладнані пружними буферними пристроями.

32. Опорні й підвісні крани та їхні візки, що пересуваються рейковою колією, а також талі обладнуються опорними деталями на випадок поломки коліс та осей ходових пристроїв.

Опорні деталі встановлюються також на ходових візках причіпних кабін.

33. Опорні деталі мають встановлюватися на відстані не більше 20 мм від рейок і бути розрахованими на найбільше можливе навантаження.

34. У стрілових кранів зі змінним вильотом із гнучким підвішуванням стріли мають бути встановлені упори або інші пристрої, які запобігають закиданню стріли.

У баштових кранів такі пристрої повинні встановлюватися, якщо на мінімальному вильоті кут між горизонталлю та стрілою перевищує 70°.

35. На кінцях рейкової колії вантажопідіймального крана, його вантажного візка, таля та однорейкового візка для запобігання їхнього сходу мають бути встановлені упори, розраховані на найбільше можливе навантаження.

36. Крани мостового типу вантажопідіймальністю більше 10 т і групи класифікації (режиму роботи) А6 і вище, а також крани стрілового типу (крім консольних) мають бути обладнані реєстраторами робочих параметрів для реєстрації і зберігання інформації про:

напрацювання вантажопідіймального крана та кранових механізмів протягом усього строку служби крана;

величину навантаження та інші робочі параметри вантажопідіймального крана та кранових механізмів протягом усього строку служби крана;

параметри вантажопідіймального крана відповідно до вимог НД на реєстратор для конкретного типу кранів за останні дві години роботи крана.

37. Блок настроювання обмежника вантажопідіймальності, а також реєстратори робочих параметрів мають бути опломбовані. Місця опломбування приладів безпеки зазначаються в експлуатаційній документації.

38. У разі експлуатації крана кліматичного виконання нижче макрокліматичного району експлуатації вони мають бути обладнані пристроєм (температурним реле тощо), який унеможливлює експлуатацію крана в разі зниження температури нижче зазначеної в паспорті.

1. Апарати керування мають бути виконані та встановлені так, щоб керування було зручним і не заважало спостереженню за вантажозахоплювальним органом і вантажем, а спрямування рухів органів керування (рукояток, важелів, джойстиків, маховиків) повинне за можливості відповідати напрямку рухів механізмів. Розташування і характеристики органів керування мають відповідати вимогам НД.

Умовне позначення напрямків рухів механізмів має зберігатися протягом усього строку експлуатації.

2. Окремі положення органів керування мають фіксуватися. Зусилля фіксації в нульовому положенні (або положенні "Вимкнено") повинне перевищувати зусилля в інших положеннях. У випадку безступеневого регулювання забезпечується фіксація тільки в нульовому положенні.

3. Кнопки для реверсивного пуску механізмів повинні мати блокування, яке унеможливлює одночасне увімкнення реверсивних кіл.

4. Кнопки або рукоятки апаратів для керування з підлоги повинні мати пристрій для самоповернення їх в нульове положення. Робота механізмів має бути можлива тільки за безперервного натискання на кнопку або утримання рукоятки в робочому положенні.

5. Підвішування апаратів для керування з підлоги здійснюється на сталевому тросику такої довжини, яка дозволяла б особі, яка керує краном або талем, знаходитися на безпечній відстані від вантажу, що переміщується. Апарат розташовується на висоті від 1 до 1,5 м від підлоги.

6. Швидкість пересування кранів та талів, що керуються з підлоги, не повинна перевищувати 0,83 м/с, а вантажних візків - 0,53 м/с.

7. Увімкнення лінійного контактора має бути можливим тільки у випадку, коли всі контролери знаходяться в нульовому положенні.

Контакти нульового блокування панелі керування з індивідуальним нульовим захистом у коло контактора захисної панелі (ввідного пристрою) можуть не включатися. У цьому випадку в кабіні керування встановлюється світлова індикація увімкнення і вимкнення панелі керування.

8. За наявності декількох постів керування передбачається блокування, що унеможливлює одночасне керування з різних постів.

9. Баштові крани для безпечного монтажу та (або) випробувань обладнуються виносним пультом керування. Під час нарощування башти баштового крана керування може здійснюватися з пульта, розташованого на монтажній обоймі.

1. Кабіна керування (далі - кабіна) або пульт керування мають бути розташовані в такому місці, щоб машиніст міг спостерігати за зачіплюванням вантажу, а також за вантажозахоплювальним пристроєм і вантажем протягом повного робочого циклу.

Виняток може бути зроблений для баштових, самохідних стрілових із баштово-стріловим обладнанням, кабельних, спеціальних і портальних кранів.

2. Кабіна має бути розташована так, щоб унеможливити удар вантажу об кабіну. Розташовування механізму крана безпосередньо над кабіною не допускається.

3. Кабіна двобалкового мостового крана і пересувного консольного має встановлюватися під балкою або галереєю моста (консолі) та сполучатися з ними сходами.

4. У кранів мостового типу допускається підвішувати кабіну до рами вантажного візка і використовувати причіпні кабіни. У цьому випадку вихід з кабіни на галерею моста здійснюється через настил візка або зовнішніми огородженими засобами доступу.

5. Кабіна кранів мостового типу підвішується з боку, протилежного тому, на якому розташовані головні тролеї.

Коли тролеї недоступні для випадкового дотику до них із кабіни, посадочного майданчика або сходів, кабіна може бути розташована з боку тролеїв.

6. Кабіни вантажопідіймальних кранів виконуються закритими та відкритими. Кабіни закритого типу обладнуються суцільною огорожею з усіх боків і суцільним верхнім перекриттям. Такими кабінами обладнуються крани, призначені для роботи просто неба та в інших несприятливих умовах (гарячі цехи, хімічне виробництво тощо).

Внутрішні розміри кабіни повинні бути не менше: висота - 2 м, ширина - 0,9 м, довжина - 1,3 м, а об’єм - не менше 3 м-3. У кабінах з невертикальною передньою частиною в перерізі, що проходить через центр сидіння машиніста (визначальну точку крісла), допускається зменшення висоти до 1,6 м. Розміри кабін стрілових самохідних, баштових кранів і кранів для гарячих цехів приймаються відповідно до вимог НД.

У кабіні вантажопідіймального крана має бути забезпечений вільний доступ до розташованого в ній обладнання.

Висота відкритої кабіни мостових однобалкових кранів, кранів стрілового типу, а також однорейкових візків, коли передбачена робота тільки сидячи, може бути зменшена до 1,6 м.

7. Світлові отвори кабіни влаштовуються зі скла, що не б’ється (безосколкового).

8. У мостових двобалкових і пересувних консольних кранів та однорейкових візків, що встановлені у приміщенні, допускається обладнання суцільної огорожі відкритої кабіни заввишки не менше 1 м від підлоги.

9. У мостових однобалкових кранів огородження кабіни, призначеної для роботи сидячи, влаштовується заввишки 0,7 м.

10. У разі огородження кабіни заввишки до 1 м склом, що не б’ється, необхідне додаткове огородження металевими ґратами.

11. У кабінах відкритого типу вантажопідіймальних кранів, що працюють всередині приміщення, верхнє перекриття може не влаштовуватися.

12. Якщо відстань між задньою стінкою кабіни та предметами, відносно яких вона переміщується, становить менше 400 мм, відкриті кабіни мостових і пересувних консольних кранів повинні мати суцільну огорожу із задньої та бічних сторін заввишки не менше 1800 мм. У цьому випадку огородження задньої сторони кабіни влаштовується на всю ширину, а бічних сторін - не менше ніж на 400 мм з боків, що прилягають до задньої стінки.

13. Засклення кабіни влаштовується так, щоб забезпечувалась можливість очищення скла як зсередини, так і ззовні, або передбачається пристрій для їх очищення.

Нижнє скло, на яке може стати машиніст, захищається ґратами, здатними витримати його масу.

У кабінах вантажопідіймальних кранів, що працюють просто неба, слід встановлювати сонцезахисні щитки.

14. Двері для входу до кабіни виконуються розстібними або розсувними і обладнуються з внутрішньої сторони засувом. У вантажопідіймальних кранів, що працюють поза приміщенням, двері повинні, крім того, замикатися ззовні.

Розстібні двері мають відчинятися всередину кабіни. У стрілових самохідних кранів, а також якщо перед входом до кабіни є тамбур або майданчик з відповідним огородженням, двері кабіни можуть відчинятися назовні.

Обладнання входу до кабіни через люк в підлозі не дозволяється.

15. Підлога в кабіні вантажопідіймального крана з електричним приводом та однорейкового візка повинна мати настил з неметалевих матеріалів, що унеможливлюють ковзання, і бути покрита гумовим діелектричним килимком. Допускається гумові килимки розміром не менше 500 x 700 мм класти тільки в місцях обслуговування електрообладнання.

16. Кабіни обладнуються стаціонарним сидінням для машиніста, влаштованим і розміщеним так, щоб забезпечувалась можливість сидячи керувати вантажопідіймальним краном чи машиною і вести спостереження за вантажем. Має бути передбачена можливість регулювання положення сидіння по висоті та в горизонтальній площині.

17. У кабіні мають бути забезпечені належні температурний режим, повітрообмін, а також інші санітарні вимоги відповідно до НД. Опалювальний прилад в кабіні встановлюється виробником вантажопідіймального крана.

1. Складові частини противаги і баласту мають бути закріплені або укладені в кожух для запобігання їх падінню та для унеможливлення зміни встановленої маси. У разі застосування для противаги або баласту дрібного штучного вантажу він вміщується в металевий ящик, влаштований так, щоб унеможливлювалися попадання в нього атмосферних опадів і втрата вантажу. Застосовувати для противаги або баласту пісок, гравій і щебінь не дозволяється.

2. На кранах стрілового типу як баласт і противага мають передбачатися інвентарні марковані вантажі, виготовлення й укладання яких здійснюється за кресленнями розробника крана.

3. Пересувні противаги мають переміщуватися автоматично зі зміною вильоту або мати видимий машиністу покажчик положення противаги залежно від вильоту.

1. Легкодоступні частини механізмів, що рухаються і можуть бути причиною нещасного випадку, мають бути закриті закріпленими металевими знімними огорожами, що допускають зручний огляд і змащення.

2. Огородженню підлягають:

зубчасті, ланцюгові та черв’ячні передачі;

з’єднувальні муфти з болтами та шпонками, що виступають, а також усі муфти, що розташовані в місцях проходу;

барабани, розташовані поблизу робочого місця машиніста або в проходах (огорожа барабанів не повинна перешкоджати спостереженню за навиванням каната);

вали механізму пересування кранів мостового типу з частотою обертання 0,83 об/с і більше (вали, що знаходяться в місці розташування люка для виходу на галерею, мають захищатися незалежно від частоти обертання);

усі вали, якщо вони розташовані в місцях, призначених для проходу обслуговувального персоналу.

3. Ходові колеса опорних кранів, що пересуваються рейковою колією (за винятком залізничних), та їх опорних вантажних візків мають бути споряджені щитками, що унеможливлюють потрапляння під колеса сторонніх предметів. Зазор між щитком і рейкою не повинен перевищувати 10 мм.

4. Неізольовані струмопровідні частини електрообладнання (у тому числі вимикачів, що подають живлення на тролеї або кабель), розташовані в місцях, що не виключають можливість дотику до них, мають бути огороджені.

5. Електрообладнання, встановлене в приміщеннях, що замикаються, або в місцях, де у разі входу (або підходу) людей автоматично знімається напруга, може не огороджуватися.

6. Головні тролеї та їх струмознімачі мають бути недоступні для випадкового до них дотику з моста вантажопідіймального крана, сходів, посадкових та інших майданчиків, де можуть перебувати люди, що забезпечується відповідним їх розташуванням або огородженням.

7. Тролеї крана, що не вимикаються контактом блокування люка (тролеї вантажного електромагніту, тролеї напругою більше 42 В у вантажопідіймального крана з пересувною кабіною), мають бути огороджені або розташовані між фермами (балками) моста (консолі) крана на відстані, недоступній для обслуговувального персоналу. Огородження тролеїв виконується по всій довжині та з торців.

8. У місцях можливого зіткнення вантажних канатів з головними тролеями чи тролеями крана, якому вони належать, або вантажопідіймального крана, розташованого ярусом нижче, мають бути встановлені відповідні захисні пристрої.

1. На вантажопідіймальних кранах для безпечного доступу до механізмів, електрообладнання, приладів і пристроїв безпеки та металоконструкцій, що вимагають технічного обслуговування, мають бути передбачені галереї, майданчики, сходи.

2. На однобалкових мостових кранах вантажопідіймальністю до 10 т включно, а також на двобалкових підвісних кранах влаштування галерей, майданчиків та сходів не обов’язкове, якщо в місцях їх установлення передбачені ремонтні майданчики або інші засоби для обслуговування.

3. У разі відсутності майданчиків і сходів для обслуговування блоків і приладів безпеки на стрілі має бути передбачена можливість її опускання.

4. Будова і розташування галерей, майданчиків, проходів та сходів на кранах і в місцях установлення кранів має виконуватися за документацією на виготовлення й установлення крана з урахуванням вимог цих Правил.

5. Для доступу на вантажопідіймальний кран із землі та в кабіну передбачаються зручні входи. У кранів мостового типу і пересувних консольних також обладнуються безпечний вхід на опорний вантажний візок і безпечний доступ до підвісного вантажного візка.

6. У кранів мостового типу та пересувних консольних за наявності галереї, що призначена для обслуговування електрообладнання та механізмів, ширина вільного проходу галереєю має бути не менше 500 мм для кранів з трансмісійним приводом, не менше 400 мм для кранів з безтрансмісійним або ручним приводом.

На галереї, що призначена для розташування тролеїв, ширина проходу між поруччям і пристроями, що підтримують тролеї, а також струмознімачами має бути не менше 400 мм.

7. У прогонах будівель, де встановлюються опорні мостові крани з групою класифікації (режиму роботи) А6 і вище, а також для всіх вантажопідіймальних кранів на естакадах мають бути обладнані галереї для проходу вздовж кранових колій по обидва боки прогону. Галереї для проходу вздовж кранової колії споряджаються поруччям з боку прогону та з протилежного боку, якщо немає стіни. Галерея на відкритій естакаді може бути опоряджена поруччям тільки із зовнішнього боку (протилежного прогону). Ширина проходу (в просвіті) галереї має бути не менше 500 мм, а висота - не менше 1800 мм. У місцях розташування колон забезпечується прохід збоку або в тілі колони завширшки не менше 400 мм і заввишки не менше 1800 мм. Залишати біля колон неогороджену ділянку галереї не дозволяється. У разі обладнання проходу всередині колони за 1000 мм до підходу до неї ширина проходу вздовж галереї повинна бути зменшена до ширини проходу в колоні. Кожна галерея повинна мати виходи на сходи не рідше ніж через 200 м.

8. У випадку, коли відстань від підлоги ремонтного майданчика до нижніх частин крана менше 1800 мм, двері для входу на ремонтний майданчик мають бути обладнані засувом і автоматичним електричним блокуванням, що знімає напругу з головних тролеїв ремонтної ділянки. Допускається застосування як стаціонарних, так і пересувних ремонтних майданчиків.

9. Керовані з кабіни мостові крани (крім однобалкових з електроталями) обладнуються майданчиками для обслуговування головних тролеїв і струмоприймачів, коли вони розташовані нижче настилу галереї крана. Люк для входу з настилу моста на цей майданчик споряджається кришкою із замком.

10. Майданчик для обслуговування головних тролеїв повинен мати висоту не менше 1800 мм, ширину не менше 600 мм, довжину не менше 800 мм і бути огороджений поруччям. За необхідності цей майданчик може виконуватися знімним або підйомним.

11. Розміри люка для виходу на галереї і майданчика слід приймати не менше 500 x 500 мм; люк обладнується кришкою, яка легко і зручно відчиняється. Кут між кришкою люка у відчиненому положенні та настилом має бути не більше 75°.

12. Для входу до кабіни мостового, пересувного консольного крана, а також однорейкового візка влаштовується посадковий майданчик зі стаціонарними сходами. Відстань від підлоги посадкового майданчика до нижніх частин перекриття або частин конструкцій, що виступають, має бути не менше 1800 мм. Підлога посадкового майданчика розташовується на одному рівні з підлогою кабіни або її тамбура. Відстань між посадковим майданчиком і порогом дверей кабіни (тамбура) після зупинки крана має бути не менше 60 мм і не більше 150 мм. Якщо неможливо дотриматися відстані по висоті (1800 мм), допускається влаштування посадкового майданчика нижче рівня підлоги кабіни, але не більше ніж на 250 мм. У разі розташування посадкового майданчика в торці будівлі та неможливості додержання зазначених відстаней по висоті або між порогом і посадковим майданчиком допускається наїзд кабіни на посадковий майданчик, але не більше ніж на 400 мм за повністю стиснутих буферів. У цьому випадку відстань між посадковим майданчиком та нижньою частиною кабіни (по вертикалі) має бути в межах 100-150 мм, між кабіною і огорожею посадкового майданчика - не менше 400 мм, а з боку входу до кабіни - не менше 700 мм.

13. Вхід до кабіни мостового крана через міст допускається лише в тих випадках, коли безпосередня посадка до кабіни неможлива з конструктивних або виробничих причин. У цьому випадку вхід на кран влаштовується в спеціально відведеному для цього місці через двері в поручнях моста, які обладнані електричним блокуванням відповідно до пункту 21 глави 12 цього розділу та звуковою сигналізацією.

14. У магнітних кранах вхід до кабіни через міст не допускається, крім випадків, коли тролеї, які живлять вантажний електромагніт, огороджені або розташовані в недоступному для дотику місці та не вимикаються електричним блокуванням дверей входу на кран.

15. Настили галерей, майданчиків та проходів виконуються з металу або інших міцних матеріалів, що відповідають протипожежним нормам. Настил влаштовується по всій довжині та ширині галереї або майданчика.

Металевий настил виконується так, щоб унеможливлювалося ковзання (сталеві просіяно-витяжні, рифлені, перфоровані листи тощо). У випадку застосування настилів з отворами розміри отворів не повинні перевищувати 20 мм.

16. Галереї, майданчики, проходи та сходи, влаштовані в місцях розташування тролеїв або неізольованих проводів, які перебувають під напругою, незалежно від наявності блокування входу, огороджуються з метою унеможливлення випадкового дотику до тролеїв або неізольованих проводів.

17. Майданчики та галереї, розташовані на кранах, кінцеві балки кранів, а також майданчики та галереї, призначені для доступу на вантажопідіймальні крани, машини і кранові колії, мають бути огороджені поруччям заввишки 1000 мм і проміжною пов’яззю на висоті 500 мм із суцільним зашиттям понизу заввишки 100 мм.

Поруччя та суцільне зашиття понизу мають бути також встановлені з торцевих боків опорного візка кранів мостового типу або пересувних консольних, а за відсутності галереї уздовж моста (консолі) крана і з поздовжніх боків візка.

На візку мостового або пересувного консольного крана, на кінцевій балці таких кранів висота поруччя може бути зменшена до 800 мм, якщо габарити будівлі не дозволяють встановити поруччя заввишки 1000 мм.

Стояки посадкового майданчика, до яких закріплюються поруччя або конструкції кріплення посадкового майданчика, розташовані на висоті більше 1000 мм від її настилу, повинні бути віддалені від кабіни на відстань не менше 400 мм.

18. На портальних кранах має бути влаштований безпечний вхід зі сходів порталу на майданчик, розташований навколо оголовка порталу, за будь-якого положення поворотної частини крана. Висота від настилу цього майданчика до нижніх елементів поворотної частини, що виступають, має бути не менше 1800 мм. Вхід з порталу на поворотну частину крана має бути можливим за будь-якого положення поворотної частини.

19. Похилі сходи для доступу з підлоги на посадкові майданчики і стаціонарні галереї, а також на майданчики та галереї кранів мостового і кабельного типу, баштових і портальних мають бути завширшки від 450 мм до 800 мм. Ширина інших сходів, розташованих на самому крані, за винятком сходів заввишки не більше 1500 мм, має бути від 400 мм до 600 мм.

Сходи заввишки менше 1500 мм, розташовані на крані, а також сходи для входу з кабіни на галерею крана мостового типу або пересувного консольного можуть виконуватися завширшки не менше 350 мм.

20. Висота щабля у драбин має бути від 225 мм до 300 мм, а висота східця у драбин зі східцями - не більше 250 мм. Для сходів висота східця (h) і проступ (q) повинні відповідати умові:

21. Крок східців (щаблів) має бути однаковим за всією висотою сходів (драбин). Відстань від щаблів драбин до конструкцій має бути не менше 200 мм і не менше 150 мм у разі переривчастої перешкоди (конструкції).

22. Драбини зі східцями повинні мати плоскі металеві східці завглибшки не менше 80 мм, які унеможливлюють ковзання.

23. Засоби доступу з підлоги на посадкові, ремонтні майданчики та галереї для проходу вздовж кранових колій розташовуються так, щоб унеможливлювалося затискання осіб, які на них перебувають, вантажопідіймальним краном, що рухається, або його кабіною.

24. Драбини висотою підйому понад 3000 мм обладнуються, починаючи з висоти в межах 2,2-3,0 м від початкового рівня (з якого особа, яка залучена до робіт, починає підйом) драбини, огорожею у вигляді дуг.

Дуги розташовуються на відстані не більше 1500 мм одна від одної і з’єднуються між собою не менше ніж трьома поздовжніми штабами, розташованими одна від одної на відстані не більше 300 мм. Відстань від драбини до дуги має бути не менше 650 мм і не більше 800 мм, а радіус дуги від 325 мм до 400 мм.

Огорожа у вигляді дуг не потрібна, якщо драбина перебуває усередині ґратчастої колони перерізом не більше 900x900 мм або трубчастої башти діаметром не більше 1000 мм.

Улаштування драбин над люками не дозволяється.

Якщо висота підйому драбини понад 10 м, мають улаштовуватися майданчики з відстанню між ними не більше 6 м. Майданчик повинен мати довжину не менше 700 мм.

У разі розташування драбини всередині трубчастої башти, а також якщо висота підйому однопрольотної драбини не перевищує 10 м, такі майданчики можуть не влаштовуватися.

25. Засоби доступу для входу на майданчики обслуговування стрілових самохідних кранів мають бути стаціонарними, складаними (висувними) з висотою поручня в місці входу на майданчик не менше 150 мм. Ці засоби доступу мають бути завширшки не менше 320 мм з постійною висотою щаблів від 230 мм до 400 мм, а висотою східців від 180 мм до 250 мм. Висота до першого щабля (східця) від поверхні підлоги або майданчика має бути не більше 600 мм.

26. Монтажні та евакуаційні засоби доступу вантажопідіймальних кранів повинні виконуватися згідно з технічними умовами на виготовлення кранів.

1. Установлення вантажопідіймальних кранів і машин в будівлях, на естакадах, відкритих майданчиках, у портах та інших постійних місцях експлуатації має визначатися проектною документацією.

2. Крани, талі та однорейкові візки установлюються таким чином, щоб під час підіймання вантажу унеможливлювалась потреба попереднього його підтягування за похилого положення вантажних канатів і була б можливість переміщення вантажу, піднятого не менше ніж на 500 мм вище обладнання, штабелів вантажів, бортів рухомого складу тощо, які зустрічаються на шляху переміщення.

3. У разі керування краном або пересувним талем з підлоги має бути передбачений вільний прохід для особи, яка ним керує.

4. Установлення вантажопідіймальних кранів і машин, у яких вантажозахоплювальним органом є вантажний електромагніт, над виробничими або іншими приміщеннями не дозволяється.

5. Установлення кранів, однорейкових візків і пересувних талів над виробничими приміщеннями для підіймання й опускання вантажів через люк у перекритті допускається лише при розташуванні одного приміщення безпосередньо над іншим.

Люк у перекритті споряджається перилами з обов’язковою світловою сигналізацією (напис, що світиться), що попереджає як про перебування вантажу над люком, так і про опускання вантажу, а також написами, які забороняють перебування людей під люком.

Установлення над виробничими приміщеннями стаціонарних талів або лебідок для підіймання вантажів через люк у перекритті не дозволяється.

6. Проектом установлення вантажопідіймальних кранів мають передбачатися місця розміщення вантажів для статичного та динамічного випробування цих кранів. У разі неможливості виконання цієї вимоги слід забезпечити випробування кранів відповідно до пункту 18 глави 3 розділу V цих Правил.

7. Для вантажопідіймальних кранів і машин, що пересуваються надземними рейковими коліями, мають дотримуватися такі умови:

відстань від верхньої точки крана до стелі будівлі, нижнього поясу кроквяних ферм або прикріплених до них предметів, а також до нижньої точки іншого вантажопідіймального крана, що працює ярусом вище, має бути не менше 100 мм;

відстань від настилу майданчиків і галереї опорного крана, за винятком настилу кінцевих балок та вантажних візків, до суцільного перекриття або підшивки покрівлі, до нижнього поясу кроквяних ферм і прикріплених до них предметів, а також до нижньої точки вантажопідіймального крана, що працює ярусом вище, має бути не менше 1800 мм;

відстань від частин торців вантажопідіймального крана, що виступають, до колон і стін будівлі, поруччя прохідних галерей має бути не менше 60 мм. Ця відстань установлюється при симетричному розташуванні коліс вантажопідіймального крана відносно рейок;

відстань від нижньої точки вантажопідіймального крана (не враховуючи вантажозахоплювального органу) до підлоги цеху або майданчиків, на яких під час роботи можуть перебувати люди (за винятком майданчиків, призначених для ремонту), має бути не менше 2 м. Відстань між нижньою точкою кабіни крана або однорейкового візка та підлогою цеху має бути не менше 2 м, а якщо цю відстань неможливо витримати - у межах від 500 до 1000 мм;

відстань від нижніх частин вантажопідіймального крана чи машини, що виступають (не враховуючи вантажозахоплювального органу), до розташованого в зоні їх дії обладнання має бути не менше 400 мм;

відстань від частин, що виступають, кабіни керування і майданчиків для обслуговування тролеїв до стіни, обладнання, трубопроводів, частин будівлі, що виступають, колон, покрівель підсобних приміщень та інших предметів, відносно яких кабіна переміщується, має бути не менше 400 мм.

8. Відстань по горизонталі між частинами, що виступають, вантажопідіймального крана, який пересувається наземними рейковими коліями, і будівлями, штабелями вантажів та іншими предметами, що розташовані на висоті до 2 м від рівня землі або робочих майданчиків, має бути не менше 700 мм, а на висоті більше 2 м - не менше 400 мм.

Відстань по вертикалі від консолі противаги або від противаги, що розташована під консоллю баштового крана, до майданчиків, на яких можуть перебувати люди, має бути не менше 2 м.

9. Установлення вантажопідіймальних кранів, однорейкових візків і талів з автоматичним або напівавтоматичним керуванням, під час якого вони не супроводжуються машиністом, має унеможливлювати зачіпання вантажем елементів будівлі, обладнання, штабелів вантажів тощо. На шляху пересування такої машини повинно бути виключене перебування людей; над проїжджою частиною та над проходами для людей повинні бути встановлені запобіжні перекриття (сітки тощо), які здатні витримати вантаж, що падає.

10. Установлення вантажопідіймальних кранів для виконання будівельно-монтажних робіт має проводитися відповідно до проекту виконання робіт.

11. Установлення вантажопідіймальних кранів, що переміщуються рейковими коліями в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, без узгодження з власником лінії не допускається. Дозвіл на таке установлення для виконання будівельно-монтажних робіт має зберігатися разом із проектом виконання робіт, в інших випадках - у паспорті вантажопідіймального крана.

12. Установлення стрілових самохідних кранів має провадитися на спланованих і підготовлених майданчиках, ухил яких не перевищує зазначеного в їх паспорті. Установлювати крани на свіжонасипаному не ущільненому ґрунті не дозволяється. У проекті виконання робіт мають бути враховані категорія і характер ґрунту майданчика, а для свіжонасипаного ґрунту зазначені ступінь та (або) технологія його ущільнення.

13. Установлення стрілового самохідного крана має проводитися так, щоб під час роботи відстань між поворотною частиною крана, за будь-якого її положення, та спорудами, штабелями вантажів та іншими предметами була не менше 1000 мм.

14. Під час установлення вантажопідіймальних кранів стрілового типу для роботи поблизу відкритого розподільчого устаткування (далі - ВРУ) чи в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі (далі - ПЛ) відстані від частин кранів, стропів, вантажозахоплювальних пристроїв, вантажів мають бути не менше зазначених у ПБЕЕСУ та Правилах безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (далі - ПБЕЕ).

15. Біля краю укосу котлована або канави вантажопідіймальні крани, машини та механізми встановлюються з дотриманням таких найменших відстаней від основи укосу котлована (канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана, машини або механізму:

при глибині котлована (канави) 1 м для піщаного і гравійного ґрунту - 1,5 м, супіщаного ґрунту - 1,25 м, суглинного, глинистого та лісового сухого ґрунту - 1 м;

при глибині котлована (канави) 2 м для піщаного і гравійного ґрунту - 3,0 м, супіщаного ґрунту - 2,4 м, суглинного та лісового сухого ґрунту - 2,0 м, глинистого ґрунту - 1,5 м;

при глибині котлована (канави) 3 м для піщаного і гравійного ґрунту - 4,0 м, супіщаного ґрунту - 3,6 м, суглинного ґрунту - 3,25 м, глинистого ґрунту- 1,75 м, лісового сухого ґрунту - 2,5 м;

при глибині котлована (канави) 4 м для піщаного і гравійного ґрунту - 5,0 м, супіщаного ґрунту - 4,4 м, суглинного ґрунту - 4,0 м, глинистого та лісового сухого ґрунту - 3,0 м;

при глибині котлована (канави) 5 м для піщаного і гравійного ґрунту - 6,0 м, супіщаного ґрунту - 5,3 м, суглинного ґрунту - 4,75 м, глинистого та лісового сухого ґрунту - 3,5 м.

За неможливості дотримання цих відстаней або якщо глибина котлована більше 5 м, укіс має бути укріплений. Спосіб укріплення укосу, а також умови установлення кранів повинні бути визначені в проектній документації.

Під найближчою опорою розуміється край виносної опори самохідного стрілового крана або край основи укосу баластової призми вантажопідіймального крана, що переміщується рейковими коліями.

1. Вантажозахоплювальні пристрої (стропи, захоплювачі, траверси тощо) повинні відповідати вимогам НД.

2. Розрахунок стропів, виконаних із дозволених для цих цілей матеріалів, проводиться з урахуванням кількості гілок канатів і кута нахилу їх по вертикалі.

Розрахункове навантаження окремої гілки багатогілкового стропа призначають за умови рівномірного натягу кожної з гілок і дотримання розрахункового кута між гілками, що дорівнює 90°.

Для стропа із кількістю гілок більше трьох, що сприймають розрахункове навантаження, враховують у розрахунку не більше трьох гілок. Під час розрахунку стропів, призначених для транспортування заздалегідь відомого вантажу, як розрахункові кути між гілками стропів можуть бути прийняті фактичні кути.

3. Для канатних стропів із сталевих канатів мають використовуватися сталеві канати хрестової звивки згідно з вимогами НД.

Коефіцієнт запасу розривного зусилля каната стосовно навантаження окремої гілки стропа має бути не менше 6.

4. Кінці канатів стропів заправляються опресовуванням алюмінієвими втулками, обтисненням сталевими втулкам або заплітанням відповідно до вимог пункту 5 глави 7 цього розділу.

5. Для ланцюгових стропів мають використовуватися круглоланкові ланцюги згідно з НД. Коефіцієнт запасу руйнівного навантаження ланцюга стосовно навантаження окремої гілки стропа має бути не менше 4.

6. Конопляні, бавовняні, сизалеві канати, що застосовуються для виготовлення стропів, повинні відповідати вимогам НД.

Застосування для виготовлення стропів канатів із синтетичних матеріалів (поліамідних, поліпропіленових, поліефірних) і комбінованих, а також стрічок допускається за технічною документацією виготівника, погодженою в установленому порядку із замовником.

Коефіцієнт запасу розривного зусилля відносно навантаження окремої гілки стропа має бути не менше 8.

7. Заплетення петлі в конопляного, бавовняного, сизалевого каната повинне мати не менше двох повних і двох половинних пробивок і має бути оклетньоване.

8. Для знімних моторних грейферів або інших вантажозахоплювальних пристроїв для кранів мостового типу, поворот яких у вертикальній площині протягом експлуатації не є допустимим, має бути забезпечена фіксація вантажозахоплювального пристрою відносно корпусу гакової підвіски.

1. Улаштування рейкової кранової колії, за винятком колій залізничних кранів, повинне здійснюватися за проектною документацією, яка зберігається власником.

2. Будова рейкової колії будівельних баштових кранів та залізничних кранів має відповідати вимогам НД.

У разі встановлення вантажопідіймального крана на кранову колію, що експлуатується, колія має бути перевірена розрахунком на допустимість такого навантаження.

3. У проекті надземної рейкової кранової колії повинні міститися такі основні відомості:

тип рейок;

спосіб кріплення рейок між собою;

наявність підкладок між рейками, конструкція підкладок і спосіб їх установлення;

зазор між рейками;

граничнодопустимі величини загального поздовжнього ухилу, допуски на ширину колії і на різницю рівня головок рейок;

конструкція тупикових упорів;

улаштування заземлення рейкової колії.

4. У проекті наземної рейкової кранової колії додатково до зазначеного в пункті 3 глави 20 цього розділу повинні вказуватися:

1) план рейкової колії з прив’язкою до прилеглої території із зазначенням основних розмірів колії (ширини і довжини) і ділянки для стоянки крана у неробочому стані;

2) конструкція нижньої будови рейкової колії:

довжина і ширина земляного полотна;

поздовжній і поперечний ухил (залежно від типу ґрунту);

поперечний профіль земляного полотна з розмірами;

розташування та тип водовідвідних пристроїв;

типи і фізико-механічні характеристики ґрунту;

ступінь ущільнення земляного полотна;

3) конструкція верхньої будови рейкової колії:

розмір баластової призми, типи і фізико-механічні характеристики матеріалів баластової призми;

тип, переріз і довжина опорних елементів (шпал або залізобетонних балок);

відстань між шпалами;

конструкція підкладок і пружних елементів;

конструкція лотків і настилів для кабеля;

4) допустимий мінімальний радіус кривої на криволінійних ділянках колії (за наявності);

5) граничнодопустимі величини пружного просідання під колесами;

6) конструкція переїзду через рейкову колію для автомобільного транспорту (за необхідності);

7) місце монтажу крана та регламент обкатки рельсової колії;

8) пояснювальна записка з обґрунтуванням проектних рішень і розрахунками.

5. Кранові колії (за винятком колій баштових і залізничних кранів), колії однорейкових візків, обладнані стрілками або поворотними кругами, а також переходи, що служать для пересування вантажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу, мають відповідати таким вимогам:

у місцях переходу вантажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу повинно забезпечуватися їх плавне пересування;

для запобігання розчепленню двох зімкнутих рейок кранової колії, а також рейки кранової колії з рейкою стрілки або поворотного круга мають установлюватися замки, що надійно замикають зімкнуті рейки і мають електричне блокування, яке унеможливлює пересування вантажопідіймального крана або його вантажного візка з незамкнутим замком;

для механізмів з ручним приводом електричне блокування може бути замінене на механічне;

ділянки колії, що розмикаються, а також рейки стрілок і поворотних кругів мають обладнуватися автоматично діючими затворами, що унеможливлюють сходження вантажопідіймального крана або його вантажного візка з рейкової колії;

переведення стрілки або поворотного круга має провадитися за допомогою спеціального механізму, що керується з підлоги або з кабіни;

напруга на головні тролеї крана, на механізми керування стрілок і електричні апарати блокувальних пристроїв має подаватися за допомогою одного вимикача.

6. Рейки опорних кранів і вантажних візків повинні кріпитися так, щоб унеможливлювати їх бічне і поздовжнє зміщення під час пересування та роботи крана. У випадку кріплення рейок за допомогою зварювання повинна бути виключена можливість їх теплової деформації.

7. Переїзд автомашин і автонавантажувачів через колії козлових і баштових кранів допускається у виняткових випадках, коли об’їзд колій неможливий. Заходи безпеки розробляються власником з урахуванням інтенсивності роботи кранів і руху транспорту.

8. Пересічення колій козлових, баштових і портальних кранів з рейковими коліями заводського транспорту, а також портального крана із залізничною колією дозволяється за умов розроблення заходів щодо попередження зіткнення працюючих кранів із рухомим складом, узгоджених власником з власником колії заводського транспорту або залізничної колії.

9. Відхилення кранової колії від проектного положення, що наведені в інструкції з експлуатації вантажопідіймального крана, не повинні перевищувати величин граничного відхилення рейкових колій від проектного положення. Дефекти рейок і шпал кранової колії не повинні перевищувати критеріїв бракування рейкових колій (додаток 3).

10. У проекті рейкової колії повинна бути визначена ділянка для стоянки вантажопідіймального крана в неробочому стані.

11. За наявності підземних комунікацій, прокладених раніше без урахування подальшого улаштування над ними рейкової колії, має бути виконаний розрахунок для унеможливлення пошкодження цих комунікацій та за необхідності розроблений проект їх перекриття.

12. Готовність рейкової колії до експлуатації повинна бути підтверджена актом здавання-приймання наземної кранової рейкової колії в експлуатацію (додаток 4), до якого додаються результати нівелювання профілів рейкової колії, а також перевірки розмірів колії. Акт здавання-приймання колії повинен зберігатися разом з паспортом крана.

1. Вантажні візки кранів-штабелеукладальників мостових обладнуються зворотними підхватами, що перешкоджають відриву коліс візка в разі наїзду нижньої частини колони на перешкоду.

2. Для кранів-штабелеукладальників мостових вантажопідіймальністю більше 2 т і кранів-штабелеукладальників мостових, керованих з кабіни, підхвати мають включати пристрої, що забезпечують поступове наростання навантаження.

3. Механізм підіймання кранів-штабелеукладальників мостових обладнується обмежниками вантажопідіймальності, слабини каната, а також двома обмежниками висоти підіймання, що спрацьовують послідовно.

4. Кабіна має бути закритою й обладнаною обертально-розкривними назовні дверима, а також уловлювачами, що спрацьовують від обмежника швидкості опускання кабіни. Канат обмежника швидкості опускання кабіни споряджається блокуванням, що унеможливлює зменшення його натягу.

5. Внутрішні розміри кабіни мають бути не менше: висота - 1800 мм, глибина - 800 мм, ширина - 800 мм. У робочій зоні машиніста в кабіні не повинно бути піднімальних фрамуг і скла.

6. Кабіна має переміщуватися вздовж спеціальних напрямних за допомогою підхвату на рухомій частині колони (вантажопідйомнику) чи власного механізму підіймання.

Посадка в кабіну і вихід з неї здійснюються тільки в нижньому положенні кабіни. У цьому випадку відстань по вертикалі від підлоги кабіни до підлоги приміщення не повинна перевищувати 250 мм.

7. Передбачаються блокування, що унеможливлюють увімкнення механізмів крана в разі:

незамкнених зсередини дверей кабіни;

ослаблення каната обмежника швидкості опускання кабіни;

спрацьовування будь-якого з двох обмежників верхнього положення захвата;

спрацьовування уловлювачів кабіни;

спрацьовування обмежника слабини вантажного каната;

спрацьовування обмежника вантажопідіймальності;

відриву коліс візка від рейок, викликаного наїздом нижньої частини колони, захвата чи вантажу на перешкоду.

8. Під час керування краном-штабелеукладальником мостовим з підлоги підвісний пульт не повинен кріпитися до поворотної частини вантажного візка.

9. Під час розроблення проектів установлення кранів-штабелеукладальників мостових виконуються такі умови:

1) відстань по вертикалі від підлоги чи від верху платформи транспортних засобів до нижньої точки не висувної частини колони має бути не менше 100 мм;

2) відстань по вертикалі від нижньої точки моста крана до верху стелажів, розташованих у зоні роботи крана, має бути не менше 100 мм;

3) під час роботи кранів у проходах між стелажами бічні зазори між частинами крана, що перебувають у проході (з вантажем на захваті), мають бути не менше:

150 мм на кожен бік у разі роботи з вантажами на стандартних піддонах, а також за довжини вантажу до 4 м (для кранів-штабелеукладальників мостових вантажопідіймальністю до 1 т, кранів-штабелеукладальників мостових, керованих з підлоги, у разі роботи з вантажами на стандартних піддонах дозволяється 75 мм на кожен бік);

200 мм на кожен бік за довжини вантажу від 4 до 6 м;

300 мм на кожен бік за довжини вантажу понад 6 м.

10. У зоні роботи крана-штабелеукладальника мостового присутність людей не дозволяється (крім машиніста під час керування з підлоги).

Транспортні засоби, що в’їжджають у зону роботи крана-штабелеукладальника мостового, мають розташовуватися на спеціально позначеному майданчику.

11. Крани-штабелеукладальники мостові, призначені для роботи на одній крановій колії в стелажних складах, обладнуються пристроями, що унеможливлюють їх зіткнення.

1. До кранових підйомників, лебідок і колисок для підіймання людей застосовуються вимоги цих Правил.

2. Кранові підйомники, колиски і методи їх випробування мають відповідати вимогам НД.

3. У кабіні кранового підйомника та біля дверей нижнього посадкового майданчика мають бути встановлені таблички з правилами користування підйомником.