Відповідно до статей 22 та 24 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та з метою вдосконалення нормативно-правових актів щодо регулювання ядерної та радіаційної безпеки ядерних установок

1. Затвердити Вимоги до систем електропостачання, важливих для безпеки атомних станцій, що додаються.

2. Департаменту з питань безпеки ядерних установок (Григораш О.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ці Вимоги встановлюють вимоги до улаштування та експлуатації систем електропостачання, важливих для безпеки атомних станцій (далі - АС).

2. Ці Вимоги поширюються на всі АС, що проектуються, реконструюються, споруджуються й експлуатуються.

3. Ці Вимоги обов'язкові до виконання для юридичних і фізичних осіб, що здійснюють або планують здійснення діяльності, яка пов'язана з проектуванням, монтажем, налагодженням, експлуатацією систем електропостачання, важливих для безпеки АС, а також конструюванням, виготовленням обладнання та елементів для них, відповідно до Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" та з урахуванням вимог Загальних положень безпеки атомних станцій, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 19 листопада 2007 року № 162, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2008 року за № 56/14747 (зі змінами) (далі - Загальні положення).

4. Обсяги та терміни приведення систем електропостачання, важливих для безпеки діючих АС, у відповідність до цих Вимог обґрунтовуються експлуатуючою організацією в кожному конкретному випадку й погоджуються з Держатомрегулювання.

5. У цих Вимогах вживаються скорочення, що мають такі значення:

6. У цих Вимогах терміни вживаються в таких значеннях:

власні потреби - величина споживаної потужності обладнанням і механізмами при технологічному процесі виробництва електричної енергії енергоблоком;

головна схема електричних з'єднань АС - сукупність трансформаторів, розподільчих і комутаційних пристроїв, високовольтних ліній електропередач, які необхідні для передачі виробленої генераторами енергоблоків АС електричної енергії в об'єднану енергосистему, а також забезпечення напругою схеми власних потреб енергоблоків від зовнішніх джерел електроенергії;

додаткові засоби електропостачання - додаткове обладнання, яке передбачене проектом АС для забезпечення споживачів систем безпеки змінним струмом необхідної потужності з метою запобігання аваріям (або зменшення їх наслідків) із пошкодженням ядерного палива під час знеструмлення енергоблока та відмовою системи аварійного електропостачання;

знеструмлення енергоблока - втрата електропостачання змінного струму від усіх джерел електропостачання нормальної експлуатації (робочих і резервних трансформаторів власних потреб) енергоблока АС;

самозапуск - спроможність електродвигунів АС при відновленні електропостачання (мінімальної величини напруги, регламентованої заводом-виробником) автоматично досягати початкову або близьку до неї частоту обертання;

система аварійного електропостачання - забезпечувальна система безпеки, яка являє собою сукупність автономних джерел електроживлення, перетворювачів, розподільчих і комутаційних пристроїв для забезпечення електропостачання споживачів систем безпеки при всіх режимах експлуатації та аваріях, пов'язаних із знеструмленням енергоблока АС;

система електропостачання власних потреб енергоблока - система нормальної експлуатації, важлива для безпеки, яка являє собою сукупність джерел електроенергії, перетворювачів, розподільчих і комутаційних пристроїв для здійснення електропостачання споживачів власних потреб енергоблока при всіх режимах експлуатації та аваріях.

Інші терміни та визначення вживаються у значеннях, наведених у Загальних положеннях.

1. Системи електропостачання, важливі для безпеки, призначені для забезпечення АС електроенергією в усіх режимах експлуатації, передбачених проектом АС, з урахуванням виникнення всіх постульованих вихідних подій, включно з важкими аваріями, що пов'язані із знеструмленням енергоблока та відмовою системи аварійного електропостачання.

2. Організація електропостачання систем, важливих для безпеки АС, передбачає: систему електропостачання від зовнішніх джерел, СЕВП, важливу для безпеки, САЕ систем безпеки та додаткові засоби електропостачання змінним струмом, в тому числі мобільні електрогенеруючі пристрої - дизельні електричні станції.

3. Відповідно до вимог, що встановлюються до надійності електропостачання, споживачі систем, важливих для безпеки, діляться на три групи:

перша група - споживачі змінного та постійного струму, які не допускають (за умов забезпечення безпеки енергоблока АС) перерви електропостачання більш ніж на долі секунди при всіх режимах, включно з режимом зникнення напруги змінного струму від робочих і резервних трансформаторів власних потреб, та потребують обов'язкову наявність живлення після спрацьовування АЗ реактора;

друга група - споживачі змінного струму, що допускають перерву електропостачання на час, визначений у проекті, виходячи з умов забезпечення безпеки, та потребують обов'язкову наявність живлення після спрацьовування АЗ реактора;

третя група - споживачі змінного струму, що допускають перерву живлення на час автоматичного введення резерву та не потребують обов'язкової наявності живлення після спрацьовування АЗ реактора.

Системи, які обслуговують споживачів систем безпеки першої та другої груп, належать до забезпечувальних систем безпеки. Системи, які обслуговують решту споживачів, належать до систем нормальної експлуатації.

Переліки споживачів за групами встановлюються в проекті АС.

4. Допустимі відхилення електричних параметрів живлення (напруга, частота, тривалість провалу напруги, коефіцієнт гармонійних складових напруги тощо) від номінальних значень не призводять до порушень у роботі або відмови споживачів. Значення допустимих відхилень електричних параметрів живлення від номінальних обґрунтовуються та визначаються в проекті.

5. Системи електропостачання й елементи, які до них входять, відповідно до призначеного класу безпеки та функціонального призначення виконують задані функції в умовах впливу природних явищ і техногенних подій, властивих обраному для спорудження АС майданчику, а також при теплових, механічних, хімічних та інших впливах, що можуть виникнути під час аварій на АС.

6. Енергопостачання АС забезпечує безперервність електроживлення засобів контролю за функціями безпеки при всіх режимах експлуатації та аваріях, пов'язаних із знеструмленням енергоблока АС і відмовою системи аварійного електропостачання. Організаційно-технічні заходи для досягнення мети цієї вимоги встановлюються в проекті АС й обґрунтовуються у звіті з аналізу безпеки.

7. Технічні й організаційні заходи запобігають несанкціонованому доступу до приміщень, в яких розміщене обладнання систем електропостачання, важливих для безпеки, до самих технічних засобів та програмного забезпечення. Кожен факт відвідування приміщень систем електропостачання, важливих для безпеки, обов'язково фіксується та реєструється. Разом з тим передбачається процедура можливості негайного доступу до цих приміщень при виникненні у цьому потреби.

8. У проекті систем електропостачання, важливих для безпеки, передбачаються заходи для захисту обладнання від відмов через загальні причини, запобігання можливим помилковим діям персоналу та послаблення їх наслідків.

9. У проекті систем електропостачання, важливих для безпеки, визначається та обґрунтовується обсяг контролю і діагностики стану обладнання, релейного захисту й автоматики та засобів реєстрації.

10. Системи електропостачання, важливі для безпеки, проектуються з такими показниками надійності, щоб у сукупності з показниками надійності систем, що отримують електроенергію, досягалась необхідна надійність функціонування останніх.

11. У проекті енергоблока АС виконується аналіз відмов елементів систем електропостачання, важливих для безпеки (у тому числі з урахуванням помилок персоналу), з оцінкою їх впливу на безпеку енергоблока АС. Аналіз відмов враховує можливі відмови через загальні причини, у тому числі пожежі. Результати аналізу відмов наводяться у звіті з аналізу безпеки.

12. У проекті систем електропостачання, важливих для безпеки, визначаються:

елементи, при відмові яких системи не виконують своїх функцій та виводяться в ремонт;

елементи, при відмові яких системи можуть працювати обмежений час;

умови дотримання вимог безпеки при виведенні в ремонт або випробуваннях.

13. У проекті АС виконується аналіз та обґрунтовується можливість забезпечення режиму "самозапуску" електродвигунів механізмів систем, важливих для безпеки (у тому числі й електродвигунів механізмів систем безпеки), при всіх режимах експлуатації, передбачених проектом, а також під час перехідних електричних процесів при аваріях в енергосистемі.

14. Проектом АС забезпечується незалежність та фізичне відділення додаткових засобів електропостачання змінним струмом від СЕВП та САЕ.

Ступінь незалежності обґрунтовується в проекті.

Час, необхідний для підключення додаткових засобів електропостачання, не перевищує обґрунтований час виконання АБ проектних функцій з урахуванням потреб в режимі аварій, для яких застосовуються додаткові системи.

Вимоги до потужності, продуктивності, ступеня готовності, тривалості та безперервності функціонування додаткових засобів електропостачання обґрунтовуються в проекті АС. Необхідність застосування вимог з ядерної та радіаційної безпеки до додаткових засобів електропостачання встановлюється в проекті АС й обґрунтовується у звіті з аналізу безпеки.

Додаткові мобільні технічні засоби за класифікаційними ознаками належать до класу 4Н відповідно до Загальних положень з підвищеними вимогами до стійкості відносно зовнішніх факторів впливу.

15. Елементи та системи електропостачання, важливі для безпеки, проходять випробування і перевірки на відповідність проектним показникам при введенні в експлуатацію, після технічного обслуговування й ремонту та періодично в процесі експлуатації енергоблока АС.

16. Встановлені у проекті обсяги та періодичність технічного обслуговування, ремонту й перевірок забезпечують працездатність систем електропостачання, важливих для безпеки, та відповідність технічних характеристик і показників надійності систем в процесі експлуатації проектним критеріям.

17. Технічне обслуговування та перевірки здійснюються таким чином, щоб це не перешкоджало виконанню системами електропостачання, важливими для безпеки, заданих функцій безпеки у випадку виникнення під час проведення випробування порушень нормальної експлуатації енергоблока АС і не призводило до порушення встановлених у проекті умов безпечної експлуатації енергоблока АС.

18. Технічними та організаційними заходами передбачається збереження інформації за результатами технічного обслуговування, ремонту та перевірок систем електропостачання, важливих для безпеки, на відповідність проектним показникам протягом усього строку експлуатації системи.

19. У проекті визначається обсяг контрольних приладів, стендового й ремонтного устаткування та засобів діагностики, який необхідний для проведення перевірок і випробувань щодо підтвердження відповідності технічних характеристик та показників систем електропостачання, важливих для безпеки, проектним критеріям.

20. У проекті систем електропостачання, важливих для безпеки, передбачається виконання протипожежних заходів відповідно до правил і норм пожежної безпеки, які діють на АС.

21. Проектування систем електропостачання, важливих для безпеки, конструкторські розробки, технічна документація, виготовлення обладнання, впровадження та його експлуатація на АС є об'єктами діяльності щодо забезпечення якості.

1. Можливість електропостачання власних потреб енергоблока АС від зовнішніх джерел електроенергії забезпечується головною схемою електричних з'єднань АС.

2. Елементи головної схеми електричних з'єднань АС за впливом на безпеку належать до класу 4Н відповідно до Загальних положень та відповідають загальнопромисловим нормам і стандартам. Необхідність застосування вимог з ядерної та радіаційної безпеки до головної схеми електричних з'єднань АС визначається в проекті АС й обґрунтовується в звіті з аналізу безпеки.

3. У проекті АС виконується аналіз й визначаються основні критерії впливу об'єднаної енергосистеми на надійність і безпеку експлуатації енергоблоків АС (ймовірність знеструмлення АС з відмовою САЕ, відключення ліній електропередач, перехідні електричні процеси при системних аваріях тощо).

4. На підставі проведеного аналізу впливу об'єднаної енергосистеми на надійність і безпеку експлуатації енергоблоків АС в проекті АС (за необхідності) передбачаються додаткові організаційні та технічні заходи на майданчику АС щодо забезпечення безпечної експлуатації енергоблоків (загальноблокові резервні джерела електропостачання, заходи щодо можливості подачі напруги на схему власних потреб від виділеного зовнішнього джерела електроенергії у випадку знеструмлення власних потреб і втрати зовнішнього електропостачання від об'єднаної енергосистеми тощо).

1. Для забезпечення електроенергією змінного струму споживачів власних потреб (споживачів систем нормальної експлуатації, важливих для безпеки, та споживачів систем безпеки під час електропостачання їх від джерел системи нормальної експлуатації) при всіх режимах роботи енергоблока АС і при аваріях передбачається СЕВП.

2. СЕВП за призначенням належить до систем нормальної експлуатації, за впливом на безпеку - до систем, важливих для безпеки. Класифікація з безпеки, категорія сейсмостійкості й межі СЕВП встановлюються в проекті АС.

3. СЕВП складається з: трансформаторів, розподільчих і комутаційних пристроїв, автономних джерел електропостачання, перетворювачів, засобів контролю, реєстрації, управління, пристроїв релейного захисту, автоматики та сигналізації, кабельної продукції та кабельних конструкцій.

4. Для забезпечення роботи споживачів змінного та постійного струму першої групи при аварійних режимах у СЕВП передбачається застосування автономних установок електроживлення, до складу яких входять АБ, інверторні агрегати та розподільчі пристрої.

5. АБ, які працюють у режимі постійної підзарядки, використовуються без елементного комутатора та в комплекті із зарядним, підзарядним пристроями та розподільчим щитом входять до складу установки постійного струму. Зарядний і підзарядний пристрої можуть бути поєднані в одному пристрої.

6. Зарядно-підзарядні пристрої забезпечують потужність, достатню для повного навантаження споживачів електроенергії та підзарядки АБ одночасно під час аварійних режимів роботи СЕВП.

7. Для споживачів змінного струму першої групи передбачається автоматичне швидкодіюче резервування електропостачання за структурою "інвертор - мережа" або "інвертор - інвертор". Швидкодія автоматичного введення резерву в режимах синхронного та несинхронного переключення повинна забезпечувати збереження працездатності споживачів першої групи. Можливість несинхронного перемикання встановлюється в проекті та обґрунтовується у звіті з аналізу безпеки.

8. У СЕВП (за необхідності) застосовуються загальноблокові автоматизовані резервні дизель-генераторні станції. Необхідність застосування загальноблокових РДЕС або інших автономних джерел визначається виключно питаннями забезпечення безпеки АС і запобігання пошкодженню основного обладнання, встановлюється в проекті АС та обґрунтовується у звіті з аналізу безпеки.

9. У випадку застосування дизель-генераторів у СЕВП передбачається надійне (резервоване) від'єднання їх секцій від секцій СЕВП.

10. Використання загальноблокових дизель-генераторних станцій для забезпечення функцій безпеки у разі знеструмлення енергоблока та відмови САЕ передбачається в проекті АС та обґрунтовується у звіті з аналізу безпеки.

11. Кількість, потужність і тривалість функціонування автономних резервних джерел обґрунтовуються в проекті.

12. Для забезпечення необхідних показників надійності в СЕВП передбачається резервування живлення як секцій СЕВП, так і споживачів власних потреб. Аналіз надійності наводиться у проекті АС.

13. Проектом АС передбачається резервування трансформаторів власних потреб. Кількість і потужність резервних трансформаторів власних потреб АС визначаються з урахуванням загальнопромислових стандартів та обґрунтовуються в проекті, включаючи аналіз впливу на безпеку АС.

14. За відсутності генераторного вимикача потужність резервного трансформатора власних потреб визначається такою, щоб забезпечувались заміна робочого трансформатора одного блоку (генератор-трансформатор) та одночасно пуск або зупинка енергоблока.

15. Кількість секцій номінальної напруги 6 кВ СЕВП відповідає числу головних циркуляційних насосів реакторної установки, визначеному в технологічній частині проекту енергоблока АС.

16. Для живлення постійним струмом технічних засобів СУЗ нормальної експлуатації, важливих для безпеки, передбачається окрема АБ. Вибір і тривалість її функціонування обґрунтовуються в проекті.

17. Для живлення змінним струмом технічних засобів СУЗ нормальної експлуатації, важливих для безпеки, кiлькiсть секцій, рівень їх напруги та вимоги щодо підключення до секцій найбільшої номінальної напруги визначаються проектом СУЗ.

18. У проекті СЕВП обґрунтовується селективність роботи захисних пристроїв з точки зору забезпечення надійного та логічного відключення місць коротких замикань в електричних колах з урахуванням принципу мінімізації перерізів кабелів, які обираються за критеріями термічної та пожежної стійкості кабелів.

19. Можливість електропостачання секцій (силових розподільчих шаф) СЕВП від іншого енергоблока АС встановлюється в проекті АС.

1. У проекті енергоблока передбачається САЕ для живлення споживачів систем безпеки електроенергією змінного і постійного струмів при всіх режимах роботи енергоблока АС та при аваріях, включно з перехідними процесами й знеструмленням енергоблока АС. Необхідність САЕ у складі власних потреб визначається тільки безпекою АС.

2. САЕ за впливом на безпеку та за характером виконуваних функцій є забезпечувальною системою безпеки. Класифікація з безпеки, категорія сейсмостійкості та межі САЕ встановлюються в проекті енергоблока АС.

3. САЕ енергоблока АС складається з незалежних каналів, кількість яких повинна відповідати числу технологічних каналів систем безпеки, які є її споживачами.

4. САЕ складається з: автономних джерел електропостачання, трансформаторів, перетворювачів, розподільчих і комутаційних пристроїв, засобів контролю, реєстрації й управління, пристроїв релейного захисту, автоматики та сигналізації, кабельної продукції та кабельних конструкцій.

5. Як автономні джерела електроенергії у САЕ застосовуються РДЕС та АБ.

6. Допускається застосування в САЕ інших автономних джерел електропостачання за наявності відповідного обґрунтування в проекті АС.

7. При нормальній експлуатації споживачі систем безпеки забезпечуються електроенергією від СЕВП енергоблока.

8. У разі зникнення напруги на секціях СЕВП на час, що перевищує час спрацьовування АВР, або відхилення електричних параметрів (напруги або частоти) від встановлених в проекті значень секція САЕ найбільшої номінальної напруги автоматично відключається від джерел електропостачання нормальної експлуатації та до неї автоматично підключається аварійне автономне джерело електропостачання - РДЕС. Алгоритми роботи САЕ встановлюються в проекті АС та обґрунтовуються у звіті з аналізу безпеки. Для кожного каналу САЕ передбачена окрема РДЕС.

9. Запуск й управління САЕ при виконанні нею функцій здійснюються автоматично без втручання оперативного персоналу.

10. Зворотний перехід САЕ на живлення споживачів систем безпеки від СЕВП здійснюється для кожного незалежного каналу САЕ окремо із застосуванням ручного управління шляхом послідовних дій оператора.

11. Умови переходу електропостачання споживачів систем безпеки від САЕ визначаються та обґрунтовуються в проекті АС.

12. САЕ проектується із дотриманням таких принципів:

резервування;

різноманітність;

фізичне розділення;

одинична відмова.

Дотримання цих принципів обґрунтовується в проекті САЕ.

13. Для кожного енергоблока АС передбачається окрема САЕ. Системи (елементи) САЕ одного енергоблока АС не залежать від систем (елементів) САЕ інших енергоблоків АС.

14. Елементи САЕ зберігають працездатність під час і після сейсмічного впливу максимального розрахункового землетрусу та відповідають вимогам норм проектування сейсмостійких АС.

15. У проекті енергоблока АС обґрунтовується достатність потужності окремих каналів САЕ для електроживлення споживачів систем безпеки під час подолання (зменшення) наслідків аварій, включаючи важкі аварії, на цьому енергоблоці та забезпечення переведення й утримання реакторної установки в безпечному стані.

16. У проекті АС обґрунтовується необхідна тривалість роботи САЕ в умовах знеструмлення енергоблока, а також необхідна тривалість автономної роботи САЕ для електропостачання споживачів першої групи в умовах знеструмлення енергоблока АС та відмови РДЕС САЕ.

17. Споживачі, що забезпечують виконання САЕ передбачених функцій (вентиляція, кондиціювання тощо), отримують електроживлення від того самого каналу САЕ, працездатність якого вони забезпечують.

18. Підключення до САЕ споживачів, які не відносяться до системи безпеки, не допускається. Як виняток, допускається підключення споживачів, що не відносяться до систем безпеки, до розподільчих пристроїв, які отримують живлення від РДЕС. При цьому необхідна надійність виконання функцій САЕ та можливість проведення її випробувань обґрунтовуються в проекті АС.

19. На щитах управління (БЩУ, РЩУ, місцеві щити управління) апаратура управління, контрольно-вимірювальні прилади, засоби сигналізації, захисту та блокувань, які забезпечують включення, переключення, відключення елементів каналів САЕ, розміщуються на окремих панелях (пультах) для кожного каналу.

20. Панелі (пульти) різних каналів САЕ в межах щитів управління (БЩУ, РЩУ, місцеві щити управління) розносяться просторово.

21. Ланцюги контролю, управління, сигналізації, захисту та блокувань каналів САЕ, БЩУ й РЩУ розділяються фізично і забезпечують управління елементами САЕ з РЩУ в тому разі, якщо буде відсутня можливість управління й контролю з БЩУ.