Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні"

1. Затвердити Соціальні нормативи у сфері надання реабілітаційних послуг інвалідам та дітям-інвалідам, що додаються.

2. Керівникам структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести цей наказ до керівників реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів.

3. Департаменту соціального захисту інвалідів (Полякова О.Ю.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра В. Шевченка.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Соціальні нормативи у сфері надання реабілітаційних послуг інвалідам та дітям-інвалідам (далі - Нормативи) запроваджуються з метою забезпечення реабілітації, адаптації інвалідів та дітей-інвалідів (далі - Отримувачі), компенсації обмежень життєдіяльності та їх інтеграції в суспільство.

2. У Нормативах терміни та поняття використовуються у значеннях, визначених у Законах України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та інших нормативно-правових актах.

3. Нормативи поширюються на реабілітаційні установи для інвалідів та дітей-інвалідів, що належать до сфери управління Міністерства соціальної політики України та органів соціального захисту населення на регіональному та місцевому рівнях.

4. Нормативи надаються Отримувачам на професійній основі і гарантують їм надання комплексу реабілітаційних заходів.

5. Нормативи визначають необхідний обсяг реабілітаційних заходів, що надаються Отримувачам у реабілітаційній установі.

6. Цільовою групою є Отримувачі, а також діти віком до 2 років, які мають ризик отримати інвалідність.

1. Направлення та зарахування Отримувачів до реабілітаційних установ здійснюються відповідно до Порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 80 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 року № 921).

2. Строк (тривалість) реабілітаційного процесу, обсяги, зміст реабілітаційних заходів визначаються реабілітаційною комісією реабілітаційної установи залежно від вимог індивідуальної програми реабілітації з урахуванням реабілітаційного потенціалу Отримувача та реабілітаційного прогнозу і зазначаються в індивідуальному плані реабілітації.

3. Оцінювання та визначення потреб Отримувача здійснюються з використанням методів спілкування, спостереження, інтерв'ю, анкетування, тестування, аналізу документів, зокрема медичної картки про стан здоров'я.

4. Реабілітаційний процес Отримувача здійснюється в реабілітаційній установі на підставі його індивідуального плану реабілітації, складеного з метою реалізації його індивідуальної програми реабілітації.

5. Форма індивідуального плану реабілітації інваліда або дитини-інваліда затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 01 квітня 2014 року № 170, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 квітня 2014 року за № 409/25186.

6. Реабілітаційна комісія реабілітаційної установи у разі необхідності може коригувати рекомендації медико-соціальних експертних комісій, лікарсько-консультативних комісій лікувально-профілактичних закладів, викладені в індивідуальній програмі реабілітації Отримувача, а також його індивідуальний план реабілітації.

7. Батьки або законні представники Отримувачів (далі - представники Отримувачів) є учасниками реабілітаційного процесу.

8. Реабілітаційні установи залежно від ресурсного (матеріального) забезпечення можуть застосовувати вищі вимоги до якості надання реабілітаційних послуг, але не нижчі, ніж зазначені в Нормативах.

До показників якості надання реабілітаційних послуг відносяться:

результати аналізу проведення на постійній основі моніторингу надання реабілітаційних послуг;

умови розміщення реабілітаційної установи та її доступність;

укомплектованість реабілітаційної установи фахівцями, їхня кваліфікація та відповідність оціненим потребам Отримувачів, їхній кількості в установі, цілям та планам роботи;

наявність матеріально-технічної бази реабілітаційної установи.

9. Реабілітаційні установи розміщуються на територіях зі спеціально побудованими або пристосованими приміщеннями, що відповідають безбар'єрній архітектурі, санітарно-гігієнічним, протипожежним вимогам, техніці безпеки та мають усі види благоустрою.

10. Отримувачі та представники Отримувачів мають вільний доступ до адміністрації реабілітаційної установи.

11. Реабілітаційні послуги надаються Отримувачам на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності.

12. Отримувачам та представникам Отримувачів під час реабілітаційного процесу гарантується право на отримання повної інформації про свої права, обов'язки, умови та форми здійснення реабілітаційних заходів.

13. Інформація особистого характеру, у тому числі стосовно ураження здоров'я, є конфіденційною і може бути надана іншій стороні лише з дозволу Отримувача або представника Отримувача, а також у випадках, передбачених законодавством України.

14. Отримувачі, які мають важку форму інвалідності і згідно з медичним висновком потребують постійного стороннього догляду, забезпечуються медичним, соціальним, педагогічним та психологічним патронажем за місцем проживання. Відповідний патронаж здійснюють виїзні реабілітаційні бригади.

1. Рання реабілітація (абілітація) осіб раннього віку (до 7 років) спрямовується на попередження, зменшення або подолання фізичних, психічних розладів та інтелектуальних вад, набуття побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей, поступову повну або часткову інтеграцію в суспільство.

Послуги з ранньої реабілітації включають комплексний підхід, що полягає в поєднанні різних видів та форм реабілітаційних заходів.

2. Медична реабілітація Отримувачів спрямовується на відновлення або покращення здоров'я та життєвих функцій організму, виявлення та активізацію компенсаторних можливостей, забезпечення умов для повернення до нормальної життєдіяльності, профілактику ускладнень та рецидивів захворювання.

Послуги з медичної реабілітації включають:

відновну терапію, що полягає у діях на організм Отримувача з метою відновлення або компенсації його порушених функцій, знижених у результаті хвороби або травми, вторинної профілактики захворювань та їх ускладнень, відновлення або покращення життєздатності чи повернення дієздатності;

профілактичні заходи, що полягають у системі спеціальних впливів на організм, які запобігають виникненню або ускладненню хвороб чи їх загострень, сприяють охороні та збереженню здоров'я особи;

психіатричну допомогу, що є комплексом спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я Отримувача, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд та реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади;

медичне спостереження, що є наглядом за Отримувачем протягом певного часу з метою визначення його фізичної, сомато-фізіологічної, сенсорної та психічної спроможності, розробки рекомендацій з дозування фізичних та психологічних навантажень, визначення адекватності і послідовності заходів лікувально-профілактичного характеру, здійснення контролю за фізичним, соматичним та психічним станом.

Медична реабілітація забезпечується шляхом:

проведення медичного огляду та тестування Отримувача на основі об'єктивного обстеження, оцінки загального стану, фахового оцінювання індивідуальних особливостей та функціональних можливостей і потреб у відновному лікуванні, допомозі, профілактичних заходах, протезуванні та ортезуванні тощо;