Відповідно до Законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про свободу совісті та релігійні організації", на виконання пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 677-р "Про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі" та з метою організації діяльності військових священиків (капеланів) у Збройних Силах України

1. Затвердити Положення про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах України, що додається.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Це Положення визначає призначення, головні завдання, порядок діяльності, взаємодію, права і обов’язки підрозділів (посадових осіб) з питань служби військового духовенства (капеланства), органів військового управління, військових священиків (капеланів), консультативно-дорадчого органу - Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України (далі - РДпО), а також - уповноважених від релігійних організацій за співробітництво з Міністерством оборони України у сфері реалізації особовим складом права на свободу світогляду і віросповідання.

1.2. Підрозділи (посадові особи) з питань служби військового духовенства (капеланства), військові священики (капелани) у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 677-р "Про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі" та іншими актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, міжнародним гуманітарним правом, угодами про співробітництво між Міністерством оборони України та релігійними організаціями щодо релігійної опіки особового складу Збройних Сил України, наказами і директивами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України та цим Положенням.

1.3. Військові священики (капелани) - це фізичні особи, які запропоновані релігійними організаціями - членами РДпО, пройшли відбір і призначені на посади працівників Збройних Сил України для задоволення релігійних потреб особового складу.

Військові священики (капелани) належать до духовного персоналу і користуються всіма правами, що випливають з їхнього статусу.

1.4. Підрозділи (посадові особи) з питань служби військового духовенства (капеланства) (далі - СВД(К)) та військові священики (капелани) становлять капеланську службу.

1.5. Діяльність підрозділів (посадових осіб) з питань СВД(К) та органів військового управління у сфері задоволення релігійних потреб здійснюється, виходячи з таких принципів:

забезпечення конституційного права громадян на свободу світогляду і віросповідання;

державного сприяння розвитку релігійної самобутності;

добровільності участі військовослужбовців у богослужіннях, релігійних обрядах та інших заходах релігійної опіки;

рівності всіх конфесій, віруючі яких проходять службу у Збройних Силах України, у можливостях задоволення релігійних потреб віруючих;

невтручання військового командування у внутрішньо-релігійні справи;

поваги, толерантного ставлення до віруючих та військових священиків (капеланів) усіх конфесій;

узгодження всіх питань щодо використання будівель та приміщень, які збудовані, відновлені чи пристосовані для здійснення культових потреб на території військових частин, установ та організацій, на основі рівності представників всіх конфесій.

2.1. З метою організації діяльності військових священиків (капеланів) створюються підрозділи з питань СВД(К).

2.2. До підрозділів з питань СВД(К) належать: головний підрозділ у підпорядкуванні (у складі) Міністерства оборони України з питань СВД(К) (далі - головний підрозділ з питань СВД(К)) і територіальні підрозділи з питань СВД(К).

2.3. Підрозділи з питань СВД(К) організовують роботу з підготовки, забезпечення діяльності військових священиків (капеланів) та безпосередньо відповідають за забезпечення свободи світогляду і віросповідання особового складу, організацію міжконфесійної взаємодії та надання консультацій військовому командуванню щодо релігійної ситуації в районах дислокації та у військах (силах).

2.4. Підрозділи з питань СВД(К) здійснюють постійну взаємодію з органами військового управління, військово-медичною службою, релігійними та громадськими організаціями, відповідними органами інших військових формувань, утворених законами України, громадянами України.

2.5. Священнослужителі, рекомендовані релігійними організаціями на посади військових священиків (капеланів), не можуть обіймати посади в підрозділах з питань СВД(К).

2.6. Для організації взаємодії військового командування із капеланською службою до штатів командувань видів, оперативних командувань, інших органів військового управління можуть включатися посади офіцерів, які відповідатимуть та забезпечуватимуть взаємодію між командирами і військовими священиками (капеланами) у підлеглих військах (силах).

В особливий період такі самі посадові особи можуть утримуватися у складі органу управління оперативного угруповання військ.

2.7. Основними напрямами діяльності підрозділів з питань СВД(К) є:

реалізація державної політики у сфері свободи світогляду та віросповідання особового складу та членів їх сімей;

взаємодія зі структурами (посадовими особами) релігійних організацій, на які покладено завдання релігійної опіки військовослужбовців;

організація задоволення потреби у військових священиках (капеланах);

організація забезпечення діяльності військових священиків (капеланів);

надання консультацій органам військового управління, навчання командирів (начальників) методів роботи з військовими священиками (капеланами).

2.8. Основними завданнями підрозділів з питань СВД(К) відповідно до напрямів їх діяльності є:

1) завдання з реалізації державної політики у сфері свободи світогляду і віросповідання особового складу, а саме:

забезпечення рівних прав особового складу на релігійну опіку з боку військових священиків (капеланів);

сприяння консолідації віруючих військовослужбовців навколо ідеї державної незалежності, суверенітету, єдності та територіальної цілісності України;

сприяння розвитку толерантних міжконфесійних відносин у військовому середовищі;

налагодження та підтримка партнерських стосунків у відносинах між Збройними Силами України та релігійними організаціями;

участь у розробленні нормативно-правових актів у сфері свободи світогляду і віросповідання особового складу, соціального захисту військових священиків (капеланів), фінансування діяльності капеланської служби, навчально-релігійних програм, проектів тощо;

розроблення положень про військові храми, майно релігійного характеру та з інших питань організації діяльності капеланської служби;

2) завдання у сфері взаємодії зі структурами (посадовими особами) релігійних організацій, на які покладено завдання релігійної опіки військовослужбовців, а саме:

участь у підготовці угод про співробітництво між Міністерством оборони України та релігійними організаціями;

участь у розробленні стратегії розвитку капеланської служби у Збройних Силах України;

розроблення критеріїв відбору кандидатів на посади військових священиків (капеланів);

звернення до керівництва релігійних організацій щодо надання кандидатур на посади військових священиків (капеланів) та дострокове відкликання священнослужителів, які з різних причин не можуть виконувати обов’язки військових священиків (капеланів);

участь в організації спільних програм і заходів релігійної опіки, паломництв тощо;

організація вирішення конфліктних питань міжконфесійної взаємодії та випадків порушення Кодексу військового священика (капелана), що наведений у додатку до цього Положення;

участь у розробленні військових ритуалів за участю різних релігійних організацій;

подання пропозицій щодо вирішення проблемних питань морального стану військ (сил);

взаємодія з релігійними, благодійними та громадськими організаціями щодо забезпечення військових священиків (капеланів) майном релігійного характеру;

співробітництво з органами військового капеланства іноземних армій та міжнародними капеланськими організаціями;

3) завдання у сфері організації задоволення потреби у військових священиках (капеланах), а саме:

моніторинг релігійної ситуації у військах (силах);

проведення опитувань щодо конфесійної прихильності віруючих військовослужбовців;

замовлення науково-дослідних робіт, соціологічних досліджень тощо з питань релігійної опіки особового складу;

організація відбору кандидатів на посади військових священиків (капеланів);

координація навчання військових священиків (капеланів) основ військової справи, міжнародного гуманітарного права (права війни) та військової психології;

участь у розробленні навчальних програм, тренінгів тощо з підвищення кваліфікації військових священиків (капеланів);

прийняття на роботу військових священиків (капеланів) та розподіл їх по військових гарнізонах;

забезпечення належного рівня укомплектованості посад капеланської служби;

співпраця з кадровими органами з питань формування резерву військових священиків (капеланів);

4) завдання у сфері організації забезпечення діяльності військових священиків (капеланів), а саме:

визначення потреб щодо відновлення, переобладнання, будівництва культових споруд для задоволення релігійних потреб особового складу;

координація благодійних програм отримання, розвитку і розподілу ресурсів для військових священиків (капеланів);

участь у розробленні проектної документації для культових споруд, які плануватимуться до будівництва для задоволення релігійних потреб особового складу;

організація забезпечення військ польовими молитовними наметами;

організація спільного користування культовими спорудами на землях оборони;

5) завдання у сфері надання консультацій органам військового управління, навчання командирів (начальників) методів роботи з військовими священиками (капеланами), а саме:

участь у розробленні програм навчання та підвищення кваліфікації персоналу підрозділів з питань СВД(К) та кандидатів на зайняття посад військових священиків (капеланів);

підготовка аналітичних матеріалів для прийняття рішень керівництвом Міністерства оборони України та органами військового управління у сфері організації капеланської служби, свободи світогляду і віросповідання військовослужбовців;

розроблення методичних рекомендацій для командирів (начальників), їхніх заступників по роботі з особовим складом (з виховної та соціально-психологічної роботи) щодо співробітництва з релігійними організаціями;

методичне забезпечення виховання у військовослужбовців Збройних Сил України міжконфесійної толерантності, взаємоповаги до віруючих інших релігій та конфесій.

2.9. З метою організації діяльності військових священиків (капеланів), їх всебічного забезпечення, обліку та звітності створюється Головний підрозділ з питань СВД(К), який за рішенням Міністра оборони України підпорядковується одному з його заступників або визначеному керівнику структурного підрозділу Міністерства оборони України.

Головному підрозділу з питань СВД(К) підпорядковуються територіальні підрозділи з питань СВД(К) та військові священики (капелани) в частині організації їхньої діяльності.

2.10. На головний підрозділ з питань СВД(К) покладаються:

участь у здійсненні державної політики у сфері державно-конфесійних відносин у Збройних Силах України;

участь у розробці проектів законів, інших нормативно-правових актів у сфері свободи світогляду і віросповідання;

розробка проектів наказів і директив Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України у сфері організації діяльності військових священиків (капеланів);

підготовка проектів рішень керівництва Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України щодо організації повноцінного забезпечення особового складу релігійною опікою;

вивчення релігійної обстановки у військах (силах) та районах їх застосування, її впливу на морально-психологічний стан особового складу;

подання запитів до керівництва релігійних організацій щодо надання кандидатів на посади військових священиків (капеланів);

відбір та облік військових священиків (капеланів);

організація навчання військових священиків (капеланів) основ військової справи, а також їх військово-гуманітарна та військово-психологічна підготовка;

відбір персоналу та призначення на посади в територіальні підрозділи з питань СВД(К);

сприяння функціонуванню культових споруд для задоволення релігійних потреб особового складу;

координація благодійних програм отримання, розвитку і розподілу ресурсів для військових священиків (капеланів);

вирішення спірних питань міжконфесійних відносин;

взаємодія з РДпО, надання консультацій релігійним організаціям;

організація науково-методичного забезпечення діяльності військових священиків (капеланів);

замовлення соціологічних опитувань у сфері свободи світогляду і віросповідання;

затвердження штатних розписів, поданих територіальними підрозділами з питань СВД(К);

участь у підготовці резерву військових священиків (капеланів);

здійснення роботи з документами з додержанням встановлених вимог режиму секретності;

підготовка та надання у встановленому порядку звітів щодо різних аспектів реалізації особовим складом свого права на свободу світогляду і віросповідання.

2.11. З метою організації діяльності військових священиків (капеланів) на місцях створюються територіальні підрозділи з питань СВД(К) в містах: Вінниця (Центральний), Дніпропетровськ (Східний), Львів (Західний), Одеса (Південний).

2.12. Сфера відповідальності територіальних підрозділів з питань СВД(К) розповсюджується на військових священиків (капеланів):

Західний - Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької областей;

Центральний - Вінницької, Житомирської, Київської, Хмельницької, Чернігівської, Черкаської областей та міста Києва;

Східний - Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської областей;

Південний - Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

2.13. На територіальний підрозділ з питань СВД(К) покладаються:

аналіз релігійної обстановки в районах відповідальності, її вплив на морально-психологічний стан особового складу військ (сил), забезпечення нейтралізації впливу негативних чинників;

узагальнення даних щодо потреби у військових священиках (капеланах) у військах (силах) у зоні відповідальності;

прийняття на роботу військових священиків (капеланів), прикріплення їх до військових гарнізонів і координація діяльності;

узагальнення пропозицій від начальників гарнізонів, військових частин та установ щодо приймання на роботу та підписання (продовження) трудового договору з кандидатами на посади військових священиків (капеланів);

розроблення пропозицій щодо покращення морального стану військ, підтримання високого бойового духу;

організація логістичного забезпечення капеланської служби та місць для відправлення релігійних обрядів;

взаємодія з обласними, мм. Києва та Севастополя державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, місцевими громадськими та релігійними організаціями, благодійними фондами та волонтерами в питаннях забезпечення релігійної опіки особового складу;

надання консультацій військовим комісаріатам щодо проходження альтернативної (невійськової) служби, роз’яснення щодо особливостей реалізації військового обов’язку віруючими громадянами України, які за своїми релігійними переконаннями не можуть проходити військову службу;

участь у вирішенні спірних питань міжконфесійної взаємодії за процедурою, визначеною цим Положенням.

2.14. Начальниками територіальних підрозділів з питань СВД(К) призначаються військовослужбовці.

2.15. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності територіального підрозділу з питань СВД(К) здійснюється через відповідні органи (установи) Збройних Сил України, на фондах яких він розміщений.

3.1. РДпО є міжконфесійним консультативно-дорадчим органом з питань організації діяльності капеланської служби.

3.2. РДпО діє на основі свого положення, яке затверджується наказом Міністерства оборони України.

3.3. РДпО бере участь у розробленні типового трудового договору з військовим священиком (капеланом) та типової угоди про співробітництво між Міністерством оборони України та релігійними організаціями щодо релігійної опіки особового складу Збройних Сил України.

3.4. РДпО на своїх засіданнях розглядає всі випадки порушення військовими священиками (капеланами) Кодексу військового священика (капелана) та надає рекомендації щодо накладання на них стягнень в порядку, визначеному цим Положенням.

3.5. Уповноважені від релігійних організацій за співробітництво з Міністерством оборони України - члени РДпО, якщо це не суперечить внутрішнім правилам релігійної організації:

розробляють та погоджують правила взаємодії між Міністерством оборони України та структурним підрозділом (уповноваженими представниками) релігійної організації, який відповідає за релігійну опіку військовослужбовців Збройних Сил України;

готують та організовують виконання програм та щорічних планів релігійної опіки військовослужбовців Збройних Сил України - віруючих своєї конфесії;

керують процесами підбору кандидатів на посади військових священиків (капеланів);

з числа військових священиків (капеланів) своєї релігійної організації визначають старшого військового священика (капелана) релігійної організації для Збройних Сил України та старших територіальних військових священиків (капеланів);

клопочуть про дострокове відкликання військових священиків (капеланів) в разі скоєння ними порушень, визначених внутрішніми правилами релігійної організації та Кодексом військового священика (капелана);

з метою недопущення міжконфесійного напруження в місцях їхньої служби організовують роботу військових священиків (капеланів) своєї релігійної організації таким чином, щоб налагоджувати діалог та конструктивну співпрацю з військовими священиками (капеланами) інших релігійних організацій;

організовують духовну підготовку військових священиків (капеланів) своєї релігійної організації;

організовують забезпечення військових священиків (капеланів) своєї релігійної організації культовим майном, службовою та духовною літературою;

клопочуть перед Міністром оборони України про нагородження (відзначення) військових священиків (капеланів);

у гарнізонах, де немає військових священиків (капеланів) їхньої релігійної організації, організовують задоволення релігійних потреб особового складу силами своєї релігійної організації;

подають на головний підрозділ з питань СВД(К) списки священнослужителів своєї релігійної організації, які служать для військовослужбовців та членів їх сімей.

Уповноважені від релігійних організацій за співробітництво з Міністерством оборони України - члени РДпО можуть встановлювати від своїх релігійних організацій додаткове забезпечення для військових священиків (капеланів).

3.6. Для координації діяльності військових священиків (капеланів) окремої релігійної організації кожен уповноважений від релігійної організації за співробітництво з Міністерством оборони України - член РДпО визначає серед військових священиків (капеланів) своєї релігійної організації старшого військового священика (капелана) релігійної організації для Збройних Сил України.

Старший військовий священик (капелан) релігійної організації для Збройних Сил України:

відповідає перед уповноваженим своєї релігійної організації - членом РДпО за керівництво діяльністю військових священиків (капеланів) своєї релігійної організації;

здійснює безпосередню координацію діяльності військових священиків (капеланів) від своєї релігійної організації та взаємодію з підрозділами з питань СВД(К).

3.7. З числа військових священиків (капеланів) у кожній зоні відповідальності територіальних підрозділів з питань СВД(К) (відповідно до пункту 2.12 розділу ІІ цього Положення) уповноваженим кожної релігійної організації за співробітництво з Міністерством оборони України - членом РДпО визначається старший територіальний військовий священик (капелан) від релігійної організації.

В умовах бойових дій такий самий старший військовий священик (капелан) може визначатися в зоні проведення операції.

Старший територіальний військовий священик (капелан) від релігійної організації:

відповідає перед старшим військовим священиком (капеланом) своєї релігійної організації для Збройних Сил України за керівництво діяльністю військових священиків (капеланів) у межах відповідальності;