Відповідно до Закону України "Про Національну гвардію України" , постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2001 року № 1348 "Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби" та від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації" та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України у відповідність до вимог законодавства

1. Затвердити Положення про продовольче забезпечення Національної гвардії України в мирний час, що додається.

2. Головному управлінню Національної гвардії України забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра генерал-полковника Ярового С.А.

1. Це Положення визначає завдання, організацію та порядок продовольчого забезпечення Національної гвардії України (далі – НГУ) у мирний час.

2. Основними завданнями продовольчого відділу НГУ є забезпечення оперативно-територіальних об'єднань, з'єднань, військових частин і підрозділів, вищих навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, установ та закладів, що не входять до складу оперативно-територіальних об'єднань НГУ (далі – військові частини), продовольством, фуражем (далі – продовольство), технікою та майном продовольчої cлужби (далі – техніка та майно), а також організація харчування військовослужбовців НГУ відповідно до встановлених норм.

3. Норма харчування – це визначена кількість продуктів харчування на одного військовослужбовця на добу.

4. До органів управління продовольчої служби належать:

у Головному управлінні НГУ – відділ продовольчого забезпечення управління тилу логістики Головного управління НГУ (далі – продовольчий відділ Головного управління НГУ);

у тилу територіальних об'єднань НГУ – продовольча служба територіального об'єднання НГУ;

у тилу військових частин – продовольча служба військової частини.

5. На продовольчий відділ Головного управління НГУ покладаються:

організація своєчасного та повного забезпечення військових частин НГУ продовольством, технікою та майном;

організація експлуатації, утримання, технічного обслуговування і ремонту техніки та майна військових частин НГУ;

визначення потреби НГУ в продовольстві, техніці та майні, необхідних для повного та своєчасного забезпечення особового складу НГУ;

участь у складанні проекту бюджетного запиту НГУ на бюджетний рік;

розроблення проектів керівних документів з питань продовольчого забезпечення, розділів щодо продовольчого забезпечення до планів тилового та технічного забезпечення відмобілізування і приведення НГУ в бойову готовність, участі НГУ в територіальній обороні, підготовка програм та планів розвитку продовольчої служби;

здійснення підбору та розстановки фахівців продовольчої служби військових частин НГУ;

здійснення розподілу запасів продовольства, техніки та майна між військовими частинами НГУ;

створення запасів матеріальних цінностей на складах довгострокового зберігання, їх своєчасне освіження та поповнення, контроль за зберіганням;

здійснення перевірок військових частин НГУ з питань продовольчого забезпечення та надання їм практичної допомоги;

координація і здійснення контролю за правильними, економними, доцільними витратами матеріальних засобів;

проведення інструктивних занять, навчально-методичних зборів з фахівцями продовольчої служби.

6. На продовольчу службу територіального об'єднання НГУ покладаються:

організація своєчасного та повного забезпечення підпорядкованих військових частин продовольством, технікою та майном;

організація експлуатації, утримання, технічного обслуговування і ремонту техніки та майна в підпорядкованих військових частинах;

визначення потреби підпорядкованих військових частин у продовольстві, техніці та майні, необхідних для повного та своєчасного забезпечення особового складу, узагальнення та надання до продовольчого відділу Головного управління НГУ інформації про такі потреби;

розроблення розділів з питань продовольчого забезпечення до планів тилового та технічного забезпечення відмобілізування і приведення територіального управління НГУ в бойову готовність, участі НГУ в територіальній обороні;

надання пропозицій щодо підбору та розстановки фахівців продовольчої служби підпорядкованих військових частин;

здійснення розподілу запасів продовольства, техніки та майна між підпорядкованими військовими частинами;

контроль за зберіганням, своєчасним освіженням та поповненням запасів матеріальних цінностей на складах довгострокового зберігання, підпорядкованих військовим частинам;

здійснення перевірок підпорядкованих військових частин з питань продовольчого забезпечення і надання їм практичної допомоги;

координація і здійснення контролю за правильними, економними, доцільними витратами матеріальних засобів підпорядкованими військовими частинами;

проведення інструктивних занять з фахівцями продовольчої служби підпорядкованих військових частин.

7. На продовольчу службу військової частини покладаються:

організація якісного харчування особового складу з урахуванням умов несення служби, організація годування штатних службових тварин;

проведення сезонних заготівель картоплі, овочів та кормів для тварин;

організація правильного зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби на складах військової частини та своєчасне їх освіження;

пошук та використання місцевих ресурсів для децентралізованого забезпечення продовольством і майном;

оснащення їдалень та продовольчих складів холодильним і технологічним обладнанням;

організація та ведення підсобного господарства (у разі наявності);

ведення обліку, складання та надання до органу забезпечення заявок, звітів та доповідей;

систематичний контроль за зберіганням та використанням продовольства, техніки та майна;

організація експлуатації, утримання, технічного обслуговування і ремонту техніки та майна;

організація та проведення спеціальної підготовки молодших фахівців продовольчої служби;

підтримання постійного зв'язку з торговельними організаціями, які здійснюють обслуговування військовослужбовців на території військових частин.

8. Виконання завдань, покладених на продовольчу службу, здійснюється органами управління, у підпорядкуванні яких перебувають продовольчі склади із запасами продовольства, техніки та майна (далі – продовольчі склади), їдальні військових частин, хлібопекарні, підсобні господарства.

9. Продовольчий відділ Головного управління НГУ керує продовольчими службами військових частин і дає доручення та роз'яснення з питань продовольчого забезпечення.

Проекти наказів Міністерства внутрішніх справ України, проекти наказів організаційно-розпорядчого змісту та доручень командувача Національної гвардії України, які містять питання продовольчого забезпечення НГУ, до подання на підпис узгоджуються з продовольчим відділом Головного управління НГУ.

10. Забезпечення НГУ продовольством, технікою та майном здійснюється за такою схемою: продовольчий відділ Головного управління НГУ – територіальне об'єднання НГУ, військова частина – військовослужбовець. Зі зміною економічного стану в державі схема забезпечення НГУ може змінюватися згідно з рішенням командувача Національної гвардії України.

11. Розміри поточних запасів продовольства визначаються з урахуванням їх призначення, особливостей розташування (дислокації) військових частин (їх віддаленості, умов підвезення, завдань, які виконуються НГУ) і встановлюються командувачем НГУ в межах загальних запасів, відповідно до чинного законодавства України.

12. Військові частини, які прибувають до складу (у розпорядження) НГУ, зараховуються на продовольче забезпечення на підставі наказу командувача НГУ.

Військові частини, які прибули до складу НГУ, подають атестат військової частини (на продовольство, тару, техніку та майно) до продовольчого відділу Головного управління НГУ.

Після перевірки атестата за рішенням командувача НГУ військова частина зараховується на продовольче забезпечення до найближчої військової частини, через яку проводиться забезпечення продовольством.

У рішенні командувача НГУ щодо зарахування військової частини на продовольче забезпечення зазначається, на підставі якого наказу військова частина, яка прибула, зараховується на продовольче забезпечення.

Військові частини, які самостійно не ведуть військове господарство, прикріплюються на продовольче забезпечення до найближчих військових частин, що самостійно ведуть військове господарство: ті, що входять до складу територіальних об'єднань НГУ, – за рішенням заступника начальника територіального об'єднання НГУ з тилу; які не входять до складу територіальних об'єднань НГУ, – за рішенням заступника командувача НГУ (з тилу – начальника логістики); команди та окремі військовослужбовці – за рішенням командира військової частини.

Військові частини, які формуються, зараховуються на продовольче забезпечення на підставі наказу командувача НГУ.

13. Військові частини, які вибувають із безпосереднього підпорядкування Головного управління НГУ або територіального об'єднання НГУ, зобов'язані:

надати до продовольчого відділу Головного управління НГУ, територіального об'єднання НГУ атестат на продовольство (додаток 4), тару, звіт про наявність продовольства, техніки та майна;

здати надлишкове продовольство, техніку та майно.

Після перевірки поданих документів продовольчий відділ Головного управління НГУ, територіального об'єднання НГУ знімає військову частину з продовольчого забезпечення і видає їй атестат військової частини (на продовольство, тару, техніку та майно).

Передача продовольства, техніки та майна до сфери управління інших органів державної виконавчої влади здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1282 "Про затвердження Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил".

14. Військові частини, які формуються, на період формування забезпечуються продовольством, технікою та майном військових частин, на які покладено їх формування.

На самостійне забезпечення продовольством, технікою та майном військові частини, які формуються, зараховуються після завершення формування на підставі наказу командувача НГУ про формування і доповідей командирів сформованих військових частин щодо одержання в період формування необхідних запасів продовольства, техніки та майна. Звіт про одержане продовольство, техніку та майно завіряється начальниками продовольчої служби військової частини, на яку покладено формування, та сформованої військової частини.

15. Військовослужбовці, які прибули до військової частини, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.

Підставами для видання наказу про зарахування на продовольче забезпечення є атестат на продовольство, а також припис або посвідчення про відрядження, відпускний квиток військовослужбовця.

Атестат на продовольство є документом, який посвідчує, до якого числа і за якими нормами військовослужбовець або військова команда (підрозділ) забезпечені харчуванням (грошовою компенсацією замість норми харчування, загальновійськовим набором сухих продуктів). Документом, який підтверджує факт виписки атестата на продовольство, є корінець атестата на продовольство, що зберігається у продовольчій службі військової частини, з якої був виписаний (додаток № 5). При видачі атестата на групу військовослужбовців до атестата додається список, який підписується заступником командира військової частини з тилу та начальником продовольчої служби і засвідчується печаткою військової частини. Кількість військовослужбовців зазначається в атестаті словами.

Атестат на продовольство дає право військовослужбовцю, військовій команді (підрозділу) на отримання харчування, або грошової компенсації замість норми харчування, або загальновійськового набору сухих продуктів, як на новому місці служби військовослужбовця, так і під час перебування в службовому відрядженні, відпустці та на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України.

Військовослужбовцям офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, що прибули до закладів охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України за путівками, оплаченими повністю або частково, атестат на продовольство не надається.

У разі втрати атестата на продовольство військовослужбовці зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини на підставі їх рапорту, у якому вказуються причина відсутності атестата, до якого числа і за якими нормами харчування вони були забезпечені продовольством (грошовою компенсацією, загальновійськовим набором сухих продуктів), та акта, який складається комісією, призначеною командиром військової частини, з обов'язковою участю представника штабу військової частини, у двох примірниках. Складений акт затверджується командиром військової частини та скріплюється гербовою печаткою.

Одночасно перший примірник акта із запитом на дублікат атестата надсилається до військової частини, яка видала атестат на продовольство.

Військова частина, яка отримала запит та перший примірник акта, протягом доби з дня отримання запиту відправляє дублікат атестата на продовольство. У разі відсутності акта дублікат атестата на продовольство не видається. У разі встановлення факту зловживання атестатом на продовольство (приховування атестата, його знищення тощо), невідповідності даних рапорту військовослужбовця і даних дубліката атестата на продовольство, виявлених фактів перевитрати норм харчування командиром військової частини призначається розслідування.

Військовослужбовці НГУ та працівники авіації НГУ (далі – військовослужбовці та інші категорії), які вперше набули право на продовольче забезпечення за рахунок держави згідно з нормами харчування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації" (далі – постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426), зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини без атестата.

Без атестата на продовольство зараховуються також військовослужбовці та інші категорії, які мають право на одержання харчування за рахунок держави, доставлені до закладів охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України внаслідок захворювань (травми, отруєння, інфекційні хвороби тощо).

У цих випадках заклад охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України витребовує атестат на продовольство з відповідної військової частини, а остання протягом доби надсилає його до закладу охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України.

16. Особам, що супроводжують службових тварин, видається атестат на фураж (додаток 6) для цих тварин, який ведеться та обліковується як атестат на продовольство.

17. Військовослужбовці та інші категорії, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави у вигляді гарячої їжі, у разі вибуття з військової частини на підставі наказу командира частини знімаються з продовольчого забезпечення з будь-якого приймання їжі (сніданку, обіду або вечері) залежно від часу вибуття з видачею атестата на продовольство.

При звільненні (виключенні зі списків особового складу військової частини) військовослужбовці та інші категорії, які мають право на одержання норм харчування за рахунок держави, забезпечуються до дня виключення їх зі списків особового складу військової частини.

У разі вибуття військовослужбовців з військової частини в складі військової команди (підрозділу) атестат на продовольство виписується один на всю військову команду (підрозділ).

До атестата додається список військовослужбовців (осіб з числа інших категорій), який підписується тими самими посадовими особами, що й атестат, а також командиром підрозділу (старшим команди), що вибуває, і завіряється гербовою печаткою військової частини.

18. Військовослужбовцям строкової військової служби, які звільняються в запас або відставку, атестат на продовольство не видається, а про забезпечення їх харчуванням (загальновійськовим набором сухих продуктів або грошовою компенсацією) робиться запис у приписі.

19. Під час закупівлі штатних тварин та тварин для відомчих підсобних господарств їх зарахування на забезпечення фуражем проводиться на підставі акта приймання.

Щенята, які народилися в розплідниках військових частин НГУ, зараховуються на забезпечення в місячному віці на підставі актів на оприбуткування, тварини відомчих підсобних господарств оприбутковуються під час народження.

Акти на оприбуткування цуценят складаються за формою, визначеною додатком 19 до Інструкції з організації службової кінології в Національній гвардії України , затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 серпня 2014 року № 772, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 08 жовтня 2014 року за № 1213/25990, підписуються членами внутрішньо-перевірочної комісії частини та затверджуються командиром військової частини. Оприбуткування тварин підсобного господарства здійснюється за живою вагою за справедливою вартістю.

Оприбуткування штатних тварин проводиться за живою вагою за справедливою вартістю, з урахуванням екстер'єрних якостей і племінної цінності.

Зняття з продовольчого забезпечення службових тварин та тварин відомчих підсобних господарств здійснюється на підставі актів.

20. Приймання та здавання справ і посад у продовольчій службі, а також ліквідація продовольчої служби військових частин у разі їх розформування здійснюються в порядку, визначеному Головним управлінням НГУ.

21. Командир військової частини, його заступник з тилу, посадові особи продовольчої служби та командири підрозділів, у яких постійно або тимчасово знаходяться матеріальні цінності, є відповідальними за їх збереження та правильне використання в установленому порядку.

1. Забезпечення військовослужбовців та інших категорій продовольством здійснюється за нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 (далі – норми харчування).

2. Військовослужбовцям, які мають право на одержання харчування за рахунок держави, норми харчування видаються через їдальні військових частин. У разі неможливості організації харчування замість установлених норм харчування у випадках, передбачених законодавством, виплачується грошова компенсація в розмірі вартості цих норм.

Нарахування належної грошової компенсації проводиться начальником продовольчої служби військової частини в межах кошторисних призначень, про що складається довідка-розрахунок окремо на кожного військовослужбовця. Довідка-розрахунок підписується начальником продовольчої служби та після затвердження командиром військової частини передається до фінансового органу військової частини для виплати грошової компенсації разом з документами, необхідними для перерахування чи отримання коштів (витяг з наказу про зарахування на продовольче забезпечення, у якому вказуються розмір такої виплати та реєстраційні номери облікових карток платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті)).

3. Курсанти вищих навчальних закладів НГУ, військовослужбовці, які навчаються на курсах початкової підготовки, а також на курсах підвищення кваліфікації за програмами підготовки (перепідготовки) рядового, сержантського та старшинського складу в навчальних військових частинах (центрах), належні норми харчування отримують за рахунок держави у вигляді харчування через їдальні навчальних військових частин (центрів), навчальних закладів (інших органів у разі відрядження або лікування).

Курсанти навчальних закладів НГУ весь період навчання (до отримання військовим навчальним закладом наказу про присвоєння офіцерського звання) забезпечуються харчуванням за рахунок держави через їдальні військових навчальних закладів (інших військових частин у разі відрядження або лікування).

Особи, які вступають до навчальних закладів НГУ, крім військовослужбовців строкової військової служби, сиріт та осіб, позбавлених батьківського піклування, або в яких один з батьків загинув під час виконання службових обов'язків військової служби, службових обов'язків під час перебування на службі в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, забезпечуються харчуванням через їдальні навчальних закладів за плату в розмірі, що відповідає розрахунку його вартості.

Військовослужбовці строкової військової служби, сироти та особи, позбавлені батьківського піклування, або в яких один з батьків загинув під час виконання службових обов'язків військової служби, службових обов'язків під час перебування на службі в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, під час вступу до вищих навчальних закладів НГУ забезпечуються харчуванням через їдальні навчальних закладів за рахунок держави.

4. Військовослужбовці строкової військової служби, курсанти навчальних закладів НГУ, військовослужбовці, які проходять навчання в навчальних військових частинах (центрах), під час тимчасового перебування в інших військових частинах по одному або військовими командами (підрозділами) забезпечуються харчуванням за нормами, передбаченими для військовослужбовців строкової військової служби даної військової частини, крім курсантів, які харчуються за іншими нормами під час проходження стажування.

5. Льотний склад екіпажів літаків і вертольотів, військовослужбовці інженерно-технічного складу авіації, які залучаються до супроводження цих літаків і вертольотів і мають право на одержання харчування за рахунок держави під час перельоту з посадками на цивільних аеродромах України або аеродромах авіаційних заводів, а також під час приймання (здавання) літаків на підприємствах авіаційної промисловості, у разі неможливості отримувати харчування за атестатами на продовольство отримують харчування за власний рахунок. У військовій частині за місцем їх постійної служби вищезазначеним військовослужбовцям у випадках харчування за власний рахунок виплачується грошова компенсація замість належних їм норм харчування в розмірі вартості норм харчування, установлених для льотного та інженерно-технічного складу авіації.

6. Військовозобов'язані та резервісти в період проходження зборів (під час практичного доукомплектування військових частин) забезпечуються харчуванням за рахунок держави через їдальні військових частин.

Військовозобов'язані офіцерського складу в період проходження зборів (під час практичного доукомплектування військових частин) забезпечуються продовольством за нормами і в порядку, зазначеними в примітках до норм харчування. Військовозобов'язані, які не мають офіцерських звань, але перебувають на обліку офіцерського складу, стосовно їхнього права на продовольче забезпечення в період проходження зборів (під час практичного доукомплектування військових частин) у військових частинах прирівнюються до військовозобов'язаних офіцерського складу.

7. Виплата встановленої вартості норм харчування за час відпустки військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам навчальних закладів НГУ не проводиться, крім військовослужбовців строкової військової служби і курсантів навчальних закладів НГУ з числа сиріт, осіб, позбавлених батьківського піклування або у яких один із батьків загинув при виконанні обов'язків військової служби, службових обов'язків під час перебування на службі в органах внутрішніх справ, а також під час перебування зазначеної категорії громадян у відпустці через хворобу.

8. За час, що минув, продукти згідно з нормами харчування не видаються, грошова компенсація виплачується за строк, що не перевищує загального строку позовної давності відповідно до чинного законодавства.

9. Військовослужбовці та інші категорії мають право на одержання тільки однієї норми харчування. Військовослужбовцям офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, військовослужбовцям строкової військової служби, а також працівникам, які мають право на отримання норм харчування за рахунок держави, за час перебування на лікуванні у військових і цивільних закладах охорони здоров'я, у тому числі за час перебування в санаторіях та будинках відпочинку за путівками, наданими за рахунок держави, норми харчування за місцем служби не видаються.

10. Військовослужбовці, продовольче забезпечення яких здійснюється на підставі міжнародних договорів або угод, в яких бере участь Україна (перебування в службовому відрядженні, участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки), забезпечуються продовольством за нормами та в порядку, визначеними цими договорами або угодами.

11. Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, особи рядового, начальницького складу і працівники авіації НГУ під час несення бойового чергування, добового чергування, варти та в разі призначення до складу добового наряду, перебування в польових умовах (у таборах, на навчаннях, маневрах) під час відпрацювання завдань з бойової (навчально-бойової) підготовки, а військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, крім того, під час перебування в навчальних військових частинах (центрах) забезпечуються харчуванням за рахунок держави за нормою № 1 – загальновійськова, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426.

У разі призначення військовослужбовців офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, начальницького складу і працівників авіації НГУ на бойове чергування, добове чергування, до складу варти і добового наряду забезпечення за іншими нормами харчування не проводиться.

За рішенням командувача НГУ працівники військових частин у період їх участі в польових навчаннях (маневрах) військ до територіального об'єднання НГУ включно, а також під час випробувань, ремонту, установлення (монтажу) техніки і озброєння у військових частинах та підрозділах у місцевостях, де відсутні підприємства громадського харчування, а також особи, які вступають до навчальних закладів НГУ, крім військовослужбовців строкової військової служби, сиріт та осіб, позбавлених батьківського піклування, або в яких один з батьків загинув під час виконання службових обов'язків військової служби, службових обов'язків під час перебування на службі в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, можуть забезпечуватись харчуванням через їдальні військових частин згідно із загальновійськовою нормою за плату в розмірі, що відповідає розрахунку його вартості.

Якщо військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, бажають забезпечуватися харчуванням через їдальню військової частини за плату, вони подають рапорт, а працівники та особи, які вступають до навчальних закладів НГУ, – заяву на ім'я командира військової частини. Підставою для зарахування на забезпечення харчуванням за плату є наказ командира військової частини.

1. Забезпечення НГУ продовольством здійснюється згідно з планами забезпечення за територіальним принципом. Плани забезпечення НГУ складаються:

продовольчим відділом Головного управління НГУ – для територіальних об'єднань НГУ та військових частин;

продовольчою службою територіального об'єднання НГУ – для військових частин територіального об'єднання НГУ;

продовольчою службою військової частини – на потреби військової частини та приписаних до неї на забезпечення інших військових частин і підрозділів.

У територіальному об'єднанні НГУ та у військовій частині складається розрахунок потреби та забезпеченості продовольством на планований період.

2. Періодичність, методика, порядок і строки складання планів (розрахунків потреби) забезпечення визначаються продовольчим відділом Головного управління НГУ.

3. Вихідними даними для складання планів забезпечення продовольством є:

чисельність особового складу за списком на початок планованого періоду;норми харчування та додаткові продукти відповідно до кожної норми;

чисельність за списком і норми годування штатних тварин;

організаційні заходи, проведення яких передбачається в планованому періоді;

кількість добових видач за нормами харчування, замість яких виплачується грошова компенсація;

розміри встановлених перехідних запасів продовольства;

обсяги поставок продовольства, призначені НГУ;

фактична кількість продовольства на початок планованого періоду;

кількість продовольства, яке надходить на планове забезпечення від підсобних господарств військових частин;

кількість продовольства для заміни одних продуктів іншими при харчуванні;

кількість продовольства, яке необхідно освіжити та закласти на довгострокове зберігання;

кількість продовольства, яке витрачається на переробку;

норми природних втрат продовольства під час транспортування, переробки і зберігання;

повідомлення про централізовані постачання продовольства.

4. Повідомлення про обсяги поставок продовольства надаються:

продовольчим відділом Головного управління НГУ – територіальному об'єднанню НГУ, військовій частині безпосереднього підпорядкування;

продовольчою службою територіального об'єднання НГУ – підпорядкованим військовим частинам.

До отримання повідомлень про обсяги поставок продовольства його відпускання проводиться в межах обсягів попереднього періоду.

5. Територіальні об'єднання НГУ та військові частини після отримання повідомлення про обсяги поставок продовольства планують проведення процедур державних закупівель на постачання продовольства відповідно до вимог чинного законодавства.

6. Начальник продовольчої служби територіального об'єднання НГУ після отримання повідомлення про обсяги поставок продовольства складає розрахунок потреби та забезпеченості, витяг з якого надсилає до військових частин.

Начальник продовольчої служби військової частини, отримавши витяг, складає аналогічний розрахунок потреби та забезпеченості військової частини.

7. Коригування плану забезпечення на планований період може проводитися в разі зміни чисельності за списком, норм харчування та проведення раніше не передбачених організаційних заходів.

Додаткове витребування продовольства від вищого органу продовольчої служби на потреби, не передбачені планом забезпечення, а також на відшкодування збитків дозволяється лише в тому разі, якщо забезпечення військ за рахунок наявних ресурсів неможливе.

8. Закупівля продовольства для НГУ здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

9. До продуктів сезонної заготівлі, які надходять для забезпечення НГУ, належать картопля, овочі і фрукти у свіжому і переробленому виглядах та фураж.

Потреба в продуктах сезонної заготівлі обчислюється з урахуванням необхідності забезпечення військових частин протягом року до нового урожаю.

10. До початку заготівлі картоплі, овочів і фуражу служба ветеринарної медицини, продовольча служба і медична служба військової частини проводять вивчення запланованих районів та здійснюють заходи для недопущення заготівлі картоплі, овочів і фуражу, що не відповідають критеріям безпеки за рівнем умісту радіонуклідів, забруднювальних речовин хімічної, біологічної природи та є небезпечними для здоров'я.

11. Залежно від місцевих умов до початку масового збирання врожаю на поточне забезпечення НГУ дозволяється закуповувати до 20 % річної потреби ранню картоплю та овочі, вирощені у відкритому ґрунті.

12. Заготовлені картоплю й овочі забороняється залишати на зберігання в постачальника.

У разі відсутності належної матеріальної бази у військових частинах дозволяється зберігати заготовлені картоплю та овочі на складах підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності на договірних засадах.

13. Заготівля фуражу для забезпечення тварин підсобних господарств здійснюється згідно з визначеним планом силами військових частин.

1. До техніки продовольчої служби належать:

1) польові технічні засоби:

технічні засоби для приготування і транспортування їжі в польових умовах (кухні автомобільні, причіпні, переносні, газові, кухні-їдальні пересувні, плити причіпні й переносні, їдальні автомобільні й причіпні, кип'ятильники переносні, термоси, термоси-ящики тощо);

технічні засоби польового хлібопечення (хлібопекарні блоки автомобільні й причіпні, хлібопекарні печі причіпні й переносні, агрегати для тістовиготовлення причіпні, машини просіювальні, тісторозподільні й тістоформувальні переносні тощо);

технічні засоби підвезення продовольства й води (авторефрижератори, причепи-рефрижератори, автофургони і причепи-фургони хлібні, ізотермічні і комбіновані, причепи-склади, причепи-контейнери, автоводоцистерни, причепи-цистерни для води, цистерни переносні для води тощо);

технічні засоби для переробки продовольства і худоби в польових умовах (млини, крупорушки, м'ясопункти причіпні, установки макаронні тощо);

польові холодильні засоби (причіпні холодильні машини, розбірні холодильні камери тощо);

2) польові ремонтні засоби:

ремонтні майстерні техніки продовольчої служби;

майстерні з ремонту холодильного і технологічного обладнання продовольчої служби;

3) технологічне обладнання їдалень військових частин:

механічне (універсальні кухонні машини, машини для чищення картоплі, для нарізання овочів, шинкувальні машини, м'ясорубки, машини для формування і панірування котлет, хліборізки, рибочистки, збивальні машини, машини для миття посуду тощо);

теплове (плити, котли стравоварильні, сковороди і фритюрниці електричні, шафи жарові й пекарські, кип'ятильники тощо);

4) холодильне обладнання їдалень і продовольчих складів (шафи і камери холодильні, побутові холодильники, вітрини-прилавки, холодильні агрегати тощо);

5) технологічне обладнання стаціонарних військових хлібопекарень (хлібопекарські печі, тістозамішувальні, тісторозподільні і тістоокруглювальні машини, просіювачі, солерозчинники, цукророзчинники тощо);

6) ваговимірювальні прилади (ваги настільні, товарні, гирі тощо).

2. До майна продовольчої служби належать:

столово-кухонний посуд та інвентар;

немеханічне обладнання їдалень і продовольчих складів, військових хлібопекарень (лінії самообслуговування, столи, ванни виробничі, стелажі для посуду, візки для підвезення готової їжі і збирання посуду тощо);

спеціальні намети і брезенти, що використовуються продовольчою службою, а також скатерки, клейонки, серветки;

запасні частини, матеріали, пристрої, інструменти і приладдя для експлуатації та ремонту техніки продовольчої служби;

лабораторні прилади і реактиви для військових хлібопекарень;

тара всіх видів, стелажі, піддони і контейнери;

книги обліку та звітності, плакати та інша документація з продовольчої служби.

3. Норми забезпечення технікою та майном, їх розподіл за категоріями, порядок експлуатації і ремонту, строки корисного використання затверджуються наказами Міністерства внутрішніх справ України. Строки експлуатації на польові технічні засоби не встановлюються, вони використовуються до повного їх зносу з урахуванням ремонтного циклу.

Технічне обслуговування і поточний ремонт техніки продовольчої служби проводяться особовим складом, що безпосередньо експлуатує військову техніку.

За технічний стан, готовність техніки продовольчої служби до використання, організацію її технічного обслуговування і ремонту відповідають командир військової частини (підрозділу), заступник командира з тилу – начальник тилу і начальник продовольчої служби військової частини.

4. Забезпечення військових частин технікою та майном здійснюється на підставі штатів, табелів до них і норм забезпечення.

5. Забезпечення паровими, електричними, газовими котлами для приготування їжі незалежно від їх ємності здійснюється продовольчою службою. Монтаж, обслуговування, поточний та капітальний ремонти покладаються на відповідні органи квартирно-експлуатаційної служби, а заміна технологічного і немеханічного обладнання в разі його непридатності на продовольчу службу.

Монтаж, обслуговування, поточний та капітальний ремонти технологічного і немеханічного обладнання здійснюються штатними фахівцями військової частини, а в разі їх відсутності – підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, на договірних засадах.

6. Розміщення замовлень на виготовлення і поставку техніки та майна здійснюється централізовано відповідно до вимог чинного законодавства. Деякі види майна з дозволу Головного управління НГУ можуть бути придбані (виготовлені) військовою частиною на місці.

7. Забезпечення військових частин технікою та майном здійснюється за планами забезпечення, які складаються:

продовольчим відділом Головного управління НГУ – для територіальних об'єднань НГУ та військових частин, які не входять до складу територіальних об'єднань НГУ;

продовольчою службою територіального об'єднання НГУ – для військових частин, які входять до складу територіальних об'єднань НГУ.

Вихідними даними для складання планів забезпечення технікою та майном є:

штати, табелі до них і норми забезпечення;

штатна чисельність військ;

обсяги поставок техніки та майна, виділених НГУ;

перехідні запаси;

наявність техніки та майна згідно з обліком і їх якісний стан з урахуванням строків експлуатації на початок планового періоду.

8. Начальники продовольчих служб територіальних об'єднань НГУ здійснюють контроль за забезпеченням підпорядкованих військових частин технікою та майном. За необхідності вони своєчасно надають пропозиції щодо перерозподілу техніки та майна в межах територіального об'єднання НГУ.

9. Техніка та майно, що мають заводські паспорти (інструкції з експлуатації та використання), видаються в користування разом з цими паспортами (інструкціями з експлуатації та використання), про що робиться відмітка в накладній на видачу майна зі складу. У паспорті (інструкції з експлуатації та використання) робляться відмітки про дату введення обладнання в експлуатацію, переміщення між підрозділами, види та обсяги ремонтних робіт з підписом та печаткою виконавця робіт. Паспорти (інструкції з експлуатації та використання) зберігаються в підрозділах, де вони експлуатуються (зберігаються), до завершення експлуатації обладнання, після чого подаються разом з матеріалами на його списання.

10. Забезпечення продовольчої служби технікою та майном за номенклатурою інших служб здійснюється в установленому порядку.

1. Продовольство, техніку та майно військові частини одержують від:

інших військових частин;

суб'єктів господарювання різних форм власності;

підсобних господарств військових частин.

2. Відпуск продовольства, техніки та майна військовим частинам здійснюється:

через представника військової частини в разі одержання на місці з іншої військової частини, підприємств постачальника;

шляхом відвантаження залізничним (водним, повітряним, автомобільним) транспортом на адресу військової частини.

3. Документами, які дають право на відпускання продовольства, техніки та майна, є письмове розпорядження заступника командувача Національної гвардії України (з тилу – начальника логістики) (в межах територіальних об'єднань НГУ – письмове розпорядження начальника територіального об'єднання НГУ) з подальшим оформленням накладної (вимоги) (додаток 11).

4. Документом, який дає право на одержання продовольства військовою частиною від іншої військової частини, є довіреність.

5. Передача продовольства з однієї військової частини до іншої в межах територіального об'єднання НГУ проводиться за письмовим розпорядженням начальника територіального об'єднання НГУ на підставі довіреності військових частин з подальшим оформленням накладної (вимоги).

Передача продовольства з однієї військової частини до іншої між територіальними об'єднаннями НГУ, військовими частинами безпосереднього підпорядкування здійснюється відповідно до письмового розпорядження заступника командувача НГУ (з тилу – начальника логістики) на підставі довіреності військових частин з подальшим оформленням накладної (вимоги). Відпускання продовольства без оформлення документів забороняється.

Документальне оформлення приймання-передавання матеріальних цінностей здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

6. Продовольство, яке надійшло від підсобних господарств військових частин на планове забезпечення, оформляється актом та накладною (вимогою), його якість засвідчується ветеринарною довідкою. Продовольство, що належить за нормами харчування та нормами заміни, передається на планове забезпечення особового складу відповідно до вимог чинного законодавства.

7. Представник військової частини при одержанні продовольства, техніки та майна на продовольчому складі військової частини зобов'язаний:

перевірити вагу і якість продовольства, а також тару та майно, які приймаються;

перевірити наявність на м'ясних тушах клейм ветеринарно-санітарного нагляду, що підтверджують придатність м'яса для харчування особового складу і категорію вгодованості;

перевірити документи, які підтверджують якість продовольства, маркування продукції та їх відповідність;

перевірити технічний стан техніки, який повинен відповідати стану, зазначеному в документах, стан і комплектність належного до неї приладдя, інструменту, запасних частин, експлуатаційної документації;

стежити за правильністю укладання і кріплення вантажу під час його завантаження;

вручити в разі підвезення продовольства, техніки та майна кількома автомашинами супровідним особам або водію кожного транспортного засобу супровідний лист.

8. Показники, які характеризують якість відпущеного військовою частиною продовольства і тари, записуються працівниками ветеринарної медицини військової частини на зворотному боці накладної.

9. Продовольство, техніка та майно, одержані представником військової частини в іншій військовій частині, від суб'єктів господарювання різних форм власності або доставлені до військової частини представником іншої військової частини, здаються у військовій частині начальнику продовольчого складу військової частини на підставі супровідних (перевізних) документів (наряду, накладної (вимоги), документів, які підтверджують якість продовольства, тощо). При цьому продовольство перевіряється шляхом зважування або перерахування поштучно, у тому числі продовольство в мішках, розфасоване стандартними вагами. Техніка продовольчої служби перевіряється на наявність експлуатаційної документації, правильність її оформлення, технічний стан і укомплектованість. Тварини, доставлені до військової частини, оглядаються фахівцем ветеринарної медицини військової частини, який після визначення фізіологічного стану і вгодованості, вивчення супровідних ветеринарних документів установлює порядок їх подальшого утримання.

У разі виявлення невідповідності якості або найменування продовольства, техніки та майна даним супровідних документів, нестачі ваги або місць, псування, пошкодження вантажів, тари й упаковки наказом командира військової частини призначається комісія і в той самий день складається акт приймання, який є підставою для оприбуткування продовольства, техніки та майна, що надійшли до військової частини на позабалансовий рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні", до прийняття рішення відповідно до норм бюджетного законодавства.

Командир військової частини цього самого дня затверджує акт приймання, призначає службове розслідування та приймає відповідне рішення. У тих випадках, коли виявлено нестачу продовольства, техніки та майна, доставлених до військової частини представником іншої військової частини, за рішенням командира військової частини, представник якої доставляв продовольство, техніку та майно, призначається службове розслідування причин нестачі продовольства, техніки та майна.

У разі нестачі або невідповідності якісного стану техніки та майна командир військової частини повідомляє про це відповідну службу забезпечення для прийняття рішення.

Нестачі, що не перевищують норм природних утрат і норм розходжень у показниках ваги, списуються з обліку за актом приймання, затвердженим командиром військової частини.

Якщо при прийманні вантажу від перевізника виявлено нестачу, яка після відрахування від неї природних утрат перевищує допустиме розходження в показниках ваги, за фактом нестачі складається комерційний акт і одержувач вантажу пред'являє претензії відправнику вантажу або перевізнику (залежно від того, з чиєї вини сталася нестача) відповідно до чинного законодавства.

10. Продовольство, техніка та майно, що надійшли до військової частини залізничним або іншим видом транспорту, у всіх випадках приймаються комісією військової частини відповідно до чинного законодавства. Відправлення військовими частинами продовольства, техніки та майна залізничним або іншим видом транспорту здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

11. У разі відвантаження постачальником одержувачу незапланованих вантажів або вантажів, які не відповідають за якістю встановленим вимогам, вони повертаються постачальникові в установленому законодавством порядку.

Зазначені вантажі одержувач зобов'язаний прийняти від перевізника на зберігання та забезпечити їх схоронність, негайно повідомивши про це продавця.

12. Централізоване забезпечення продовольством від інших військових частин здійснюється із залученням транспорту й особового складу військових частин, які забезпечуються, або відвантаженням на адресу військової частини за рішенням вищого органу.

Транспортування продовольства до підрозділів, розташованих окремо від своєї військової частини, проводиться транспортом військових частин за вказівкою заступника командира частини з тилу. Одержання продовольства зі складу військової частини може проводитися представником підрозділу.

13. Продовольство транспортується до військових частин спеціальним транспортом. На весь спеціальний транспорт, а також на причепи, контейнери або спеціально обладнані ящики, призначені для транспортування продовольства, оформляється санітарний паспорт на транспорт військової частини, призначений для перевезення продуктів, які швидко псуються, і хліба (додаток 1) (далі – санітарний паспорт), який пред'являється представником під час одержання продовольства. У транспорт і ящики, на які немає санітарних паспортів, продовольство не відпускається. Одержання і видача продовольства проводяться в чистому спецодязі. Використання не підготовленого щодо санітарного стану транспорту, а також відсутність у ньому переліку предметів, які обов'язково мають бути в наявності на транспорті, призначеному для перевезення продуктів, які швидко псуються, хліба (додаток № 1), забороняється.

Начальник медичної служби військової частини здійснює постійний контроль за санітарним станом спеціального транспорту.

Усе продовольство під час перевезення автомобільним транспортом обов'язково обгортається знизу, з боків та зверху чистим брезентом, що використовується лише для цих цілей.

14. Продукти, які швидко псуються, перевозяться рефрижераторами, ізотермічними і комбінованими транспортними засобами.

Для перевезення хліба використовуються спеціально обладнані автофургони. Хліб, м'ясо й рибу в кількості, що не потребує спеціального транспорту, дозволяється перевозити в спеціально обладнаних ящиках зі щільними кришками.

Перевезення продуктів, які швидко псуються, залізничним і водним транспортом проводиться в ізотермічних вагонах, холодильниках, суднах-рефрижераторах.

Овочі, фрукти й картопля в теплу пору року можуть перевозитися в критих вагонах, а в зимовий період – у вагонах-рефрижераторах або у вагонах, утеплених і обладнаних опалювальними печами.

1. Зберігання продовольства, техніки та майна організовується на складах та сховищах матеріально-технічних засобів Центральної бази забезпечення НГУ, складах військових частин.

2. Для зберігання продовольства, техніки та майна на складах військових частин обладнуються універсальні й спеціалізовані сховища (навіси).

До спеціалізованих сховищ належать: стаціонарні холодильники, овочесховища, сховища для зберігання олії, пункти для квашення та засолювання овочів і фруктів.

Усі сховища повинні забезпечувати надійне зберігання продовольства, техніки та майна, їх правильне розміщення і використання засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

3. На продовольчому складі повинні бути:

основне сховище;

сховище (місце) для солоної риби, олії, солоних огірків і помідорів;

овочесховище для зберігання свіжих картоплі й овочів;

квасильно-засолювальний пункт;

холодильник (морозильний ящик) з відділеннями для м'яса, свіжої риби та інших продуктів, які швидко псуються;

сховище (місце) для техніки продовольчої служби;

сховище (місце) для столового та кухонного посуду, обладнання та майна продовольчої служби;

навіси для перебирання і просушування картоплі й переробки овочів, зберігання фуражу та дерев'яної тари.

У військових частинах продовольчі склади будуються за типовими проектами.

Вимушені відхилення від типових проектів, будівельних норм та правил узгоджуються із закладами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства внутрішніх справ України, начальником санітарно-епідеміологічної служби – головним державним санітарним лікарем Головного управління НГУ.

Зберігання продовольства разом з господарськими матеріалами та непродовольчими товарами забороняється.

У разі якщо ізольовані складські приміщення обладнати неможливо, розміщення продовольства здійснюється з урахуванням режиму зберігання та допустимості товарного сусідства.

Продовольство в сховищах рекомендується розміщувати за такими групами:

борошно, крупи, бобові, макаронні вироби, круп'яні концентрати;

цукор, чай, кава, сухарі, галети, печиво, сухе молоко, яєчний порошок;

лавровий лист, перець, гірчиця, овочі сушені, овочеві концентрати;

консерви м'ясні, м'ясо-рослинні, молочні, овочеві, фруктові, рибні, екстракти та соки, фрукти сушені;

масло вершкове;

томатна паста, соуси, квашені та солоні овочі, солона риба;

риба свіжа та рибопродукти;

м'ясо свіже та м'ясопродукти;

картопля та овочі свіжі;

сіль;

зерно, комбікорм.

Заборонено зберігати:

продовольство з гострим запахом (солона риба, копченості) поблизу продовольства, яке легко вбирає сторонні запахи (масло вершкове, кондитерські вироби, борошно, крупа тощо);

продукти з високим вмістом вологи (свіжі фрукти тощо) разом з продуктами, які легко поглинають вологу (кондитерські вироби, борошно, крупа, цукор тощо);

фураж разом з іншими продуктами.

4. Залежно від призначення сховища продовольчого складу обладнуються:

підлоговими і поличними стелажами, ятками, контейнерами, засіками, дошниками та іншим обладнанням;

ваговимірювальними приладами;

термометрами і психрометрами;

інструментом для упаковування і розпаковування продовольства, майна та ремонту тари;

найпростішими приладами, інструментами для визначення якості продовольства (щупи, лупи, магніти, ложки, тарілки, набір сит тощо);

інвентарем і спеціальним одягом для проведення робіт у складському приміщенні, дошниках і бетонних ямах (драбина, гумові чоботи, килимки гумові, протигази, вила луджені тощо);

обладнанням для перебирання і просушування картоплі й переробки овочів;

інвентарем для прибирання приміщень;

шафами для спеціального робочого одягу і господарського інвентарю;

набором обладнання для витратної комори;

колодами зі столом для рубання м'яса;

столами, стільцями і шафами для обладнання робочого місця начальника складу;

санітарно-технічним обладнанням для дотримання особистої гігієни працівниками сховищ: раковиною (рукомийником), милом та рушником;

засобами пожежогасіння;

медичною аптечкою;

природною або примусовою механічною припливно-витяжною вентиляцією;

комплектом тари для видачі продуктів до їдальні.

Усі сховища повинні бути обладнані охоронно-пожежною сигналізацією.

У кожному сховищі повинна бути така документація:

посадові обов'язки начальника складу;

посадові обов'язки комірника;

інструкції і плакати щодо утримання складських приміщень;

правила зберігання продовольства (техніки, майна);

порядок ведення боротьби зі шкідниками продовольства та зерна;

методика підтримання оптимальної температури і вологості повітря;

схеми розміщення продовольства, техніки, майна й обладнання в приміщеннях сховища;

інструкція щодо правил експлуатації електросилових установок і техніки безпеки під час роботи в сховищі (розробляється і затверджується у військовій частині);

інструкція щодо правил техніки безпеки під час роботи в дошниках, або бетонних ямах, або квасильно-засолювальних пунктах (розробляється і затверджується у військовій частині);

інструкція, за якою діють особовий склад під час евакуації майна в разі пожежі, стихійного лиха, отримання сигналів оповіщення, а також радіоактивного, хімічного та біологічного ураження і склад пожежного розрахунку (розробляється і затверджується у військовій частині);

умови, терміни зберігання і реалізації продуктів, які швидко псуються;

паспорт сховища;

стелажний (штабельний), дошниковий, засіковий ярлики;

картка реєстрації температури і відносної вологості повітря в сховищі;

книга складського обліку запасів;

книга запису результатів перевірки посадовими особами;

опис внутрішнього обладнання, інвентарю, інструменту, закріплених за сховищем.

Холодильні камери повинні мати: термометри, дерев'яні ґрати, деку для збирання м'ясного соку, гачки з нержавіючої сталі (луджені) для підвішування м'яса. Холодильні агрегати обладнуються знімною ґратчастою загорожею і повинні бути надійно заземлені.

Техніка та майно для зберігання групуються в підрозділах за видами, типами, модифікаціями, цільовим призначенням та обліком, строками виготовлення і категоріями.

Продовольство, техніка та майно довгострокового зберігання та військових оперативних резервів зберігаються окремо від продовольства, техніки та майна поточного забезпечення.

Техніка та майно зберігаються комплектно. Допускається зберігання комплектувальних виробів, які вимагають особливих умов зберігання, окремо із зазначенням у штабельній картці місця зберігання основного комплекту.

5. Зберігання продовольства та майна повинно бути організовано таким чином, щоб виключалася можливість їх псування та розкрадання. У кожному випадку псування та крадіжки продовольства і майна повинно бути проведено службове розслідування.

На зіпсоване при зберіганні, обробці та транспортуванні продовольство складається акт комісією, призначеною командиром частини.

До комісії обов'язково повинні входити начальник продовольчої служби та представник медичної або ветеринарної служби.

В акті зазначаються час приймання продовольства на склад та його якісний стан, час його видачі зі складу та його якісний стан, кількість зіпсованого продовольства, причини псування, порядок подальшого використання продовольства.

Зберігання продовольства здійснюється з урахуванням термінів його зберігання та якісного стану.

У першу чергу використовується продовольство, термін реалізації якого закінчується або яке за своїм якісним станом не може більше зберігатися.

6. У разі закінчення строку придатності харчового продукту до споживання, порушення умов зберігання, зміни якісних властивостей продукт підлягає вилученню з обігу.

Вилучені з обігу харчові продукти підлягають відповідній державній санітарно-гігієнічній, ветеринарно-санітарній і товарній експертизам для визначення шляхів їх подальшого використання, утилізації або знищення в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Якщо в результаті зазначених експертиз буде встановлено, що вилучені харчові продукти відповідають установленим для них вимогам якості та безпеки для здоров'я та життя людей, то вони використовуються в порядку, визначеному чинним законодавством України.

У кожному разі вилучення з обігу харчових продуктів командирами (начальниками) призначається розслідування, за результатами якого приймаються відповідні рішення.

7. Складські приміщення, обладнання сховищ повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, які висуваються до об'єктів продовольчої служби, і вимогам протипожежної безпеки.

Штабелі та стелажі в сховищах повинні розміщуватися з урахуванням створення найкращих умов зберігання продовольства та майна, раціонального використання складської площі, природного освітлення, зручності спостереження за якістю продовольства та станом майна.

Розміщення продовольства в проходах сховищ категорично заборонено.

Прибирання приміщень проводиться не рідше одного разу на добу в кінці робочого дня. Після кожного відпускання продовольства або майна прибираються розсипані продукти, а також сміття.

Загальне прибирання складських приміщень з усуненням пилу зі стін, стелі, тари з продовольством, стелажів проводиться за потреби, але не рідше одного разу на тиждень.

Перевірка на предмет ураження продовольства шкідниками проводиться не рідше одного разу на місяць у холодний період року і не рідше одного разу на тиждень за температури повітря понад +10 °C.

Перед прийняттям продовольства на зберігання проводиться профілактична дезінфекція (дезінсекція, дератизація). У подальшому за потреби проводиться дезінфекція за епідемічними показниками. На вільних від гризунів об'єктах ведеться спостереження та здійснюються систематичні перевірки. Якщо на об'єкті є гризуни, застосовуються винищувальні заходи. У разі виявлення комах негайно проводиться хімічна обробка приміщень працівниками профілактично-дезінфекційних станцій.

Поточний ремонт складських приміщень проводиться не рідше одного разу на рік.

Працівники продовольчих складів, які мають контакт з харчовими продуктами в процесі їх виробництва, зберігання, реалізації, у тому числі працівники, які здійснюють санітарну обробку і ремонт інвентарю та обладнання, допускаються до роботи за умови знання вимог санітарних норм і правил та своєчасного і повного проходження обов'язкових медичних оглядів (попереднього під час прийняття на роботу та періодичних) в обсязі і в терміни, установлені чинним законодавством України.

Якість продовольства, що зберігається на складі військових частин, контролюється медичною службою цих частин.

У разі ускладнення епідемічної ситуації обсяг та терміни медичних оглядів можуть бути змінені.

Документом, що підтверджує проходження медичних оглядів, є особиста медична книжка встановленого зразка.

1. У військових частинах НГУ для забезпечення харчуванням (гарячою їжею) військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, військовослужбовців офіцерського складу, а також працівників НГУ, які мають право на одержання харчування за рахунок держави, штатами передбачаються відповідні їдальні (солдатські, курсантські, льотні, льотно-технічні, інженерно-технічні, госпітальні, у лазаретах).

З дозволу командувача НГУ, коли умови несення служби і розквартирування не дозволяють забезпечувати окремі команди (підрозділи) військовослужбовців і працівників гарячою їжею через їдальні військових частин, а створення нових їдалень економічно недоцільне, дозволяється організовувати харчування цих осіб через заклади (підприємства) ресторанного господарства, визначені на договірних засадах з урахуванням вимог законодавства щодо здійснення державних закупівель, за встановленою цим категоріям осіб нормою харчування. При цьому вартість норми харчування, обрахованої за цінами продуктів у даній їдальні, і витрати на приготування їжі та обслуговування особового складу в межах націнок, установлених у цій їдальні, сплачуються за рахунок коштів коду економічної класифікації видатків бюджету кошторису НГУ, який передбачений для закупівлі продуктів харчування з урахуванням вимог законодавства щодо здійснення державних закупівель.

За умови організації харчування військовослужбовців та інших категорій в закладах (на підприємствах) ресторанного господарства на давальницьких умовах сплачуються тільки витрати на приготування їжі й обслуговування особового складу відповідно до вимог класифікації видатків бюджету.

2. Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, працівники НГУ, які не мають права на забезпечення нормами харчування, можуть забезпечуватися харчуванням за їх бажанням через їдальні військових частин або заклади (підприємства) ресторанного господарства за плату. У цьому випадку розрахунок за харчування проводиться безпосередньо в касі фінансово-економічного органу на підставі відомостей, складених начальником продовольчої служби.

З метою поліпшення та урізноманітнення харчування за бажанням осіб, які харчуються, можливе придбання за їхній рахунок додаткових продуктів. Асортимент і кількість додаткових продуктів обговорюються на загальних зборах осіб, які харчуються в їдальні.

3. Під час забезпечення харчуванням військовослужбовців офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, що не мають права на забезпечення нормами харчування за рахунок держави, у разі забезпечення їх через їдальні військових частин або з польових кухонь таке харчування здійснюється згідно із загальновійськовою нормою за плату в розмірі, що відповідає розрахунку його вартості. Підставою для зарахування на забезпечення харчуванням у такому разі є наказ командира військової частини.

4. Харчування штатних вихованців військових оркестрів організовується через солдатські, курсантські їдальні військових частин за окремими столами за встановленими нормами харчування.

5. Військовослужбовці, які страждають на хвороби органів травлення, забезпечуються дієтичним харчуванням за нормою № 9 – дієтична, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426, через їдальні військових частин. Їжа для них готується окремо, за окремою розкладкою продуктів, а для приймання їжі їм виділяються окремі столи.

Зарахування на харчування за цією нормою здійснюється згідно з наказом командира військової частини на підставі висновків начальника медичної служби військової частини. Термін забезпечення дієтичним харчування не повинен перевищувати трьох місяців.

Одночасно на дієтичне харчування може бути зараховано не більше як 2 % особового складу, який харчується в їдальні військової частини.

6. Працівники НГУ, які зайняті на роботах з особливо шкідливими умовами, забезпечуються харчуванням за нормою № 7 – лікувально-профілактична, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426. Харчування організовується через їдальні військових частин або через заклади (підприємства) ресторанного господарства відповідно до загальної розкладки продуктів за списками, які щомісяця оголошуються наказом командира військової частини.

Забезпечення працівників НГУ за цією нормою проводиться на підставі наказу командира військової частини про зарахування їх на лікувально-профілактичне або спеціальне харчування згідно з переліком виробництв, професій, посад з особливо шкідливими умовами праці.

Під час організації лікувально-профілактичного харчування через заклади (підприємства) ресторанного господарства на давальницьких умовах військова частина відшкодовує фактичні витрати на приготування їжі, але не вище націнок, установлених для цієї їдальні. Якщо вказані їдальні готують їжу зі своїх продуктів, військова частина відшкодовує вартість продуктів за встановленими цінами.

Витрати на видачу лікувально-профілактичного харчування працівникам проводяться за рахунок коштів та в межах кошторисних призначень на зазначені цілі, з урахуванням вимог законодавства щодо здійснення державних закупівель.

7. Кожна їдальня військової частини зобов'язана мати необхідні виробничі, допоміжні, побутові й технічні приміщення, обідній зал, технологічне, холодильне та інше устаткування, які забезпечують відповідні санітарно-гігієнічні умови для приготування їжі та її приймання особовим складом.

За збереження, технічний стан та правильну експлуатацію технологічного і холодильного устаткування, а також інвентарю і столово-кухонного посуду відповідає начальник їдальні.

Черговий їдальні відповідає за збереження столово-кухонного посуду, інвентарю та іншого майна, прийнятого за описом на період чергування.

Наявність приміщень їдалень, хлібопекарень та їх планування і оснащення визначаються правилами та нормами проектування.

8. Кожна одиниця обладнання закріплюється за визначеною особою, яка зобов'язана виконувати правила експлуатації, технічного обслуговування і техніки безпеки під час роботи з ним, стежити за своєчасним проведенням поточного ремонту і виконувати санітарно-гігієнічні вимоги щодо його утримання. Персонал їдалень військових частин, який займається експлуатацією технологічного та холодильного обладнання, повинен знати вимоги санітарних норм і правил та вимоги щодо технічної експлуатації такого обладнання.

9. Їжа в їдальнях військових частин готується відповідно до розкладки продуктів.

У військових частинах, де особовий склад забезпечується харчуванням за нормою № 1 – загальновійськова, гаряча їжа готується і видається тричі на добу: на сніданок, обід і вечерю, а також готується друга вечеря для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, у дні призначення їх для несення варти (продукти видаються окремо для приготування їжі (другої вечері), яка повинна складатися із гарячої другої м'ясної страви, гарячого солодкого чаю, хліба і масла.

Заміну одних продуктів іншими дозволяється проводити згідно з нормами заміни продуктів харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань (далі – норми заміни), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426.

Особи офіцерського складу, військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом, призначені до складу добового наряду і для несення варти, забезпечуються харчуванням через їдальні військової частини в дні несення служби безоплатно. Підставою для зарахування на забезпечення харчуванням у даному разі є наказ командира військової частини.

Час приймання їжі особовим складом визначається командиром військової частини.

Норма харчування при триразовому харчуванні розподіляється відповідно до енергетичної цінності (калорійності) таким чином: на сніданок – 30-35 %, на обід – 40-45 % і на вечерю – 20-30 %. Залежно від умов бойової підготовки і розпорядку дня військової частини розподіл норми може бути змінено командиром військової частини.

10. Розкладка продуктів складається начальником продовольчої служби за участю начальника медичної служби військової частини, начальника їдальні та інструктора-кухаря (старшого кухаря).

Розкладки продуктів за нормами № 5 – лікувальна та № 9 – дієтична, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426, у військовій частині складаються начальником медичної служби за участю начальника продовольчої служби та інструктора-кухаря (старшого кухаря).

Розкладка продуктів підписується заступником командира військової частини з тилу, начальником продовольчої служби, начальником медичної служби військової частини і затверджується командиром військової частини.

Розкладка продуктів, як правило, складається на тиждень окремо за кожною нормою в трьох примірниках, а для підрозділів, які розташовані (діють) окремо, – в одному примірнику і додатково в копіях залежно від кількості цих підрозділів.

Перший примірник (оригінал) залишається в діловодстві продовольчої служби і є підставою для виписування продуктів з продовольчого складу в їдальню, а два примірники видаються в їдальню. Один з них вивішується на стенді "Місце контролю" для ознайомлення з ним осіб, які забезпечуються харчуванням, а другий – вивішується в гарячому цеху для керівництва під час приготування їжі.

Під час складання розкладки продуктів ураховуються особливість і характер бойової підготовки, пора року, установлений режим харчування, наявність і асортимент продуктів, норми харчування, а також побажання військовослужбовців (осіб), які харчуються в їдальні.

Розкладка продуктів для харчування варти другою вечерею складається окремо на тиждень у трьох примірниках. Перший примірник (оригінал) залишається в діловодстві продовольчої служби і є підставою для виписування продуктів з продовольчого складу в їдальню, другий примірник видається в їдальню і знаходиться в інструктора-кухаря (старшого кухаря) для керівництва під час приготування їжі, а третій – вивішується у вартовому приміщенні для ознайомлення з ним осіб, які харчуються під час несення вартової служби.

Розкладка продуктів для харчування залізничних варт з конвоювання заарештованих і засуджених складається у двох примірниках. Перший примірник (оригінал) залишається в діловодстві продовольчої служби і є підставою для виписування продуктів з продовольчого складу у варту, другий примірник видається начальникові варти або його помічникові і зберігається в кухаря для керівництва під час приготування їжі.

Вносити зміни в затверджену розкладку продуктів без дозволу командира військової частини забороняється. Після кожного внесення змін командир військової частини зобов'язаний підтвердити свій дозвіл підписом на першому та другому примірниках розкладки продуктів.

11. З метою урізноманітнення харчування або в разі відсутності встановлених продуктів на складі дозволяється при складанні розкладки продуктів проводити заміну одних продуктів на інші відповідно до норми заміни.

12. Продукти зі складу військової частини в їдальню для приготування їжі зважуються і відпускаються інструктору-кухарю (старшому кухарю) у присутності чергового їдальні за меню-вимогою на видачу продуктів харчування (додаток 10), виписаним у двох примірниках на підставі розкладки продуктів та даних книги обліку руху осіб, які харчуються. Видача продуктів зі складу проводиться на кожне приймання їжі окремо.

Після видачі продовольства на продовольчому складі військової частини залишається перший примірник меню-вимоги на видачу продуктів харчування, який у встановленому порядку передається до бухгалтерії військової частини.

Другий примірник меню-вимоги на видачу продуктів харчування залишається в одержувача продуктів для контролю в процесі роботи, наступного дня здається в продовольчу службу військової частини і використовується для перевірки кількості виданих в їдальню добових видач продовольства.

Продукти, які потребують тривалої теплової обробки (солона та морожена риба, морожене м'ясо), видаються з урахуванням часу, необхідного для їх вимочування чи розморожування.

Видавати продукти зі складу в їдальню необхідно в чистій, спеціально пристосованій для цього закритій тарі, яка має відповідне маркування ("М'ясо", "Риба", "Крупа", "Овочі" тощо). У військовій частині повинно бути два комплекти тари для отримання продуктів, один із яких зберігається на складі частини, інший – в їдальні. Продукти (крім м'яса, риби та овочів) до їх кулінарної обробки зберігаються в кладовій їдальні, ключ від якої знаходиться в інструктора-кухаря (старшого кухаря). Масло вершкове та жири розміщують у холодильній шафі. М'ясо, рибу та овочі доставляють безпосередньо у відповідні цехи їдальні, з подальшою передачею кухарю, який буде проводити їх кулінарну обробку.

13. Закладання кухарями продуктів у казан проводиться згідно з масою в присутності чергового по їдальні.

Черговий по їдальні виконує свої статутні обов'язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі – Статут внутрішньої служби).

Особи, допущені до несення служби чергового по їдальні на навчальний період, визначаються наказом командира військової частини. Черговий зобов'язаний прийняти згідно з описом устаткування, що є в їдальні, меблі, столово-кухонний посуд та інвентар. У разі їх нестачі чи псування проводиться службове розслідування.

Призначати начальників продовольчої служби, начальників їдалень, інструкторів-кухарів та начальників продовольчих складів до складу добового наряду військової частини забороняється.

14. До початку видачі готової їжі її якість перевіряється посадовими особами військової частини згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби та інших керівних документів.

Перевірка командиром військової частини або його заступниками якості приготування їжі полягає у визначенні харчових якостей їжі й об'єму, маси м'ясних (рибних) порцій, холодних закусок, перших, других і третіх страв, в оцінці кожної страви.

У разі виявлення невідповідності маси порцій та страв, виданих особовому складу, у бік їх зменшення стосовно розрахункових даних, указаних у розкладці продуктів, з'ясовуються причини їх невідповідності і проводиться службове розслідування. Якщо продукти повинні проходити теплову обробку, за рішенням командира військової частини приймання їжі переноситься.