Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила охорони праці під час застосування та зберігання дихлоретану, що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при застосуванні та зберіганні дихлоретану в установах, організаціях і на підприємствах АН СРСР, затверджені Президією Академії Наук СРСР 21 квітня 1981 року (НПАОП 24.1-1.03-81).

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та виду діяльності, на яких застосовується та зберігається дихлоретан (далі - підприємства).

1.2. Вимоги цих Правил є обов’язковими для роботодавців та працівників підприємств, які виконують роботи під час застосування та зберігання дихлоретану.

1.3. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

безпечна експериментальна максимальна щілина - максимальний проміжок, через який розповсюдження полум'я неможливе;

вибухонебезпечні речовини - речовини (матеріали), здатні створювати самостійно або в суміші з окислювачами вибухонебезпечне середовище;

граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони - концентрації, які при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин або при іншій тривалості, але не більше ніж 40 годин на тиждень, протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я особи, що виявляється сучасними методами досліджень під час роботи або в подальшому житті особи і її наступних поколінь;

нижня (верхня) концентраційна межа поширювання полум’я - мінімальний (максимальний) вміст горючої речовини в однорідній суміші з окислювальним середовищем, при якому можливе поширювання полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання;

температура спалаху - найменша температура конденсованої речовини, за якої в умовах спеціальних випробувань над її поверхнею утворюються пари, що здатні спалахувати в повітрі від джерела запалювання; стійке горіння при цьому не виникає;

температурні межі поширювання полум’я (займання) - такі температури речовини, при яких її насичена пара утворює в окислювальному середовищі концентрації, рівні відповідно нижній (нижня температурна межа) і верхній (верхня температурна межа) концентраційним межам поширювання полум’я.

1.4. У цих Правилах вживаються такі скорочення:

БЕМЩ - безпечна експериментальна максимальна щілина;

МВВК - мінімальний вибухонебезпечний вміст кисню;

НБХ - наголовний щиток з безбарвним хімічно стійким корпусом для захисту від бризок роз’їдаючих рідин;

ПЛАС - план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

ТВМ - універсальний антидот ТВМ: суміш таніну, активованого вугілля, магнезії паленої.

1.1. Вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць і виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень повинні відповідати Загальним вимогам стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12).

1.2. Роботодавець розробляє та затверджує інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

1.3. Опрацювання та затвердження нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві, необхідно здійснювати відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

1.4. Роботодавець розробляє і затверджує відповідно до вимог Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, з яким повинні бути ознайомлені працівники.

1.5. Забороняється залучення жінок до робіт відповідно до Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками здійснюються з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1.6. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт відповідно до Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми здійснюються з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

1.7. Роботодавець організовує проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

1.8. Під час застосування та зберігання дихлоретану на працівників можуть впливати такі небезпечні і шкідливі виробничі чинники за класифікацією ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация":

токсичні речовини;

машини та механізми, що рухаються, рухомі частини виробничого устаткування;

підвищена загазованість повітря робочої зони;

підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації;

підвищена чи знижена вологість повітря;

підвищена чи знижена рухомість повітря;

підвищений рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може статися через тіло працівника;

підвищений рівень статичної електрики;

відсутність або недостатність природного світла;

недостатня освітленість робочої зони;

гострі краї, задирки, жорсткість поверхонь заготовок, інструменту та устаткування;

розміщення робочого місця на значній висоті від поверхні землі.

1.9. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та нормативних документів:

допустимий вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони - за ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88);

параметри мікроклімату - за Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99);

допустимі рівні напруги дотику і струму - за ДСТУ ГОСТ 12.1.038:2008 "ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов";

допустимі рівні статичної електрики - за ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования";

температура поверхонь устаткування та огороджувальних пристроїв (екранів, щитів) - за ДСТУ ЕN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь";

допустимі рівні шуму на робочих місцях - за ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Загальні вимоги безпеки" та Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (ДСН 3.3.037-99);

допустимі рівні вібрації - за ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" та Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.039-99);

фізичні перевантаження - згідно з Державними санітарними нормами та правилами "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08 квітня 2014 року № 248, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 травня 2014 року за № 472/25249.

1.10. Роботодавець забезпечує отримання від постачальника дихлоретану, який має державну реєстрацію відповідно до вимог Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420, та надання постачальником паспорта безпечності дихлоретану, який повинен відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 30333-2009 "Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги (ГОСТ 30333-2007, IDТ)".

1.11. Посадові особи та працівники повинні проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

1.12. Роботодавець повинен розробити і затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05).

1.13. Роботодавець повинен забезпечити працівників засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08).

1.14. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

1.15. Працівники, які виконують роботи під час застосування та зберігання дихлоретану, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1), затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07 вересня 2004 року № 194, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 року за № 1362/9961 (далі - НПАОП 24.0-3.01-04).

1.16. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві здійснюються відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

1.17. Для вибухобезпечного оформлення технологічних процесів (операцій), під час яких застосовується дихлоретан, повинна проводитись кількісна оцінка категорії вибухонебезпечності блоків (стадій технологічної системи) відповідно до вимог Загальних правил вибухобезпеки для вибухонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв, затверджених Державним комітетом СРСР з нагляду за безпечним проведенням робіт в промисловості і гірничому нагляді 06 вересня 1988 року (НПАОП 0.00-1.41-88), яка приймається на одиницю вище для дихлоретану як речовини 2 класу небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.007-76).

2.1. Забороняється контакт з дихлоретаном жінок під час вагітності та в період лактації.

2.2. Працівники, зайняті на роботах, де застосовується дихлоретан, повинні знати:

шкідливі і небезпечні виробничі фактори, заходи безпеки під час роботи з дихлоретаном;

фізико-хімічні і токсичні властивості дихлоретану та особливість його дії на організм людини;

порядок виконання роботи та утримання робочого місця;

інструкції з охорони праці;

правила виробничої та особистої гігієни;

правила застосування ЗІЗ;

правила користування засобами колективного захисту;

заходи локалізації та ліквідації аварії.

2.3. Під час роботи з дихлоретаном і ліквідації наслідків аварій залежно від конкретних умов необхідно застосовувати:

засоби захисту органів дихання - промислові протигази і респіратори із змінними фільтрувальними коробками коричневого кольору і патронами типу А. Вибір та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання здійснюються відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07);

засоби захисту обличчя, органів зору - щитки захисні лицьові з наголовним кріпленням типу НБХ, закриті герметичні захисні окуляри типу "Г" з безбарвним хімічно стійким склом відповідно до вимог ГОСТ 12.4.013-85 "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия";

засоби захисту рук - рукавички з полівінілхлориду, поліетилену, дерматологічні захисні засоби за ГОСТ 12.4.068-79 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования";

спеціальний одяг з бавовняних тканин, спеціальне взуття - чоботи із шкіри, нарукавники і фартухи з поліетилену, полівінілхлориду.

2.4. Лицьові частини протигазів і респіраторів після їх застосування промиваються водою, дезінфікуються етиловим спиртом або 0,5 % розчином перманганату калію (KMnO4), потім повторно промиваються водою і просушуються при температурі від 30 до 35 -°С.

2.5. Зняття працівником захисних засобів проводиться в такому порядку: рукавички полівінілхлоридні, не знімаючи з рук, миють в знешкоджуючому розчині (розчин з масовою часткою натрію карбонату (Na2CO3) від 3 до 5 % або вапняному молоці), потім промивають їх в чистій проточній воді, після цього знімають окуляри і респіратор (протигаз), спеціальне взуття і спеціальний одяг, знову промивають у вказаному порядку рукавички і знімають їх.

2.6. Розвішувати, зберігати одяг (спеціальний одяг) у виробничих приміщеннях заборонено.

2.7. Забороняється застосування хімічного посуду для зберігання харчових продуктів, а також побутового посуду для зберігання дихлоретану і роботи з ним.

2.8. Прийом їжі, зберігання продуктів харчування в приміщеннях, де проводяться роботи або зберігається дихлоретан, заборонено.

3.1. Для виробничих та складських приміщень повинна бути визначена категорія вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з цих питань.

Класифікація вибухонебезпечної зони здійснюється відповідно до Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05 червня 2013 року № 317, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 червня 2013 року за № 1071/23603 (НПАОП 0.00-7.12-13).

Експлуатація електроустановок здійснюється відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

3.2. Підлоги виробничих приміщень, в яких здійснюються зберігання та відпускання дихлоретану, повинні бути цементними або бетонними, викладеними метлаською плиткою, стійкими до дихлоретану, рівними, неслизькими, вологонепроникними, мати ухил для стоку пролитої рідини в зливні пристрої, допускати вологе прибирання. Канали і поглиблення в підлозі повинні бути щільно і міцно закриті врівень з підлогою.

3.3. Стіни виробничих приміщень, в яких здійснюються зберігання та відпускання дихлоретану, повинні бути з газонепроникним покриттям, яке легко миється.

3.4. У складах і виробничих приміщеннях, де ведуться роботи із застосуванням дихлоретану або його сумішей, забороняються:

улаштування підлог з покриттям із асфальту або полімерних матеріалів;

покриття олійними фарбами на натуральній оліфі або кам'яновугільним (кузбасівським) лаком стін, меблів, устаткування;

використання сукна і промаслених матеріалів.

3.5. Без обмежень вимог до виготовлення підлог допускаються роботи з невеликою кількістю дихлоретану (не більше ніж один літр) зі стійким до дихлоретану покриттям робочої поверхні, що має борти або піддон для виключення розтікання за межі аварійної протоки.

4.1. Виробничі приміщення для застосування та зберігання дихлоретану повинні мати природне і штучне освітлення, у тому числі аварійне освітлення, відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення" (далі - ДБН В.2.5-28-2006).

4.2. Вимоги до природного освітлення:

4.2.1. Вікна повинні бути обладнані пристосуванням для захисту від прямих сонячних променів (жалюзі, екрани, козирки, штори) та очищатись від пилу і бруду.

Вікна повинні мати конструкцію або пристрої, які б забезпечували можливість їх очищення без створення небезпеки для працівників.

4.2.2. Вікна, світлові прорізи та підвіконня забороняється захаращувати інструментом та сторонніми предметами. Кущі та дерева, посаджені навколо виробничих приміщень, не повинні затіняти вікна.

4.3. Вимоги до штучного освітлення:

4.3.1. Люмінесцентні лампи і лампи розжарювання для загального і місцевого освітлення повинні бути обладнані відбивачами або розсіювачами. Використання закритих ламп без відбивачів забороняється.

4.3.2. Улаштування, монтаж, ремонт і перевірку справності стану електропроводки і арматури світильників та ламп, їх заміну і очищення необхідно проводити відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

5.1. Опалення та вентиляція повинні забезпечувати оптимальні або допустимі мікрокліматичні умови у робочій зоні виробничих приміщень.

Вимірювання параметрів мікроклімату проводяться на робочих місцях і в робочій зоні виробничих приміщень вимірювальними приладами відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99.

5.2. Вентиляційні системи та системи опалення повинні експлуатуватись відповідно до Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05 жовтня 2009 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 року за № 988/17004 (далі - НПАОП 0.00-1.27-09).

5.3. Виробничі приміщення, де проводяться роботи з дихлоретаном або його сумішами, обладнуються місцевою витяжною і загальною припливно-витяжною вентиляціями, повинні забезпечити вміст парів дихлоретану у повітрі робочої зони виробничих приміщень не вище ГДК - 10 мг/м-3.

Припливно-витяжна вентиляція повинна мати негативний повітряний баланс, при якому повітря із виробничого приміщення відводиться більше, ніж подається в приміщення. Рециркуляція повітря в таких приміщеннях забороняється.

Мінімальна швидкість повітря в розрахунковому отворі місцевого витяжного пристрою повинна бути не менше ніж 0,7 м/с. Забороняється робота з дихлоретаном при непрацюючій місцевій витяжці та загальній припливно-витяжній вентиляції.

5.4. У виробничих приміщеннях, у яких можливо надходження парів дихлоретану, системи вентиляції повинні включатись за 10-25 хвилин до початку роботи. Спочатку включаються витяжні системи, а потім припливні.

Послідовність пуску і зупинки витяжних та припливних систем вентиляції виконується відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.27-09.

5.5. Вентиляційна система повинна бути забезпечена резервним вентилятором, який автоматично вмикається при аварійній зупинці основного вентилятора, коли відключення технологічного устаткування та зупинення процесу виробництва неможливе.

Термін пуску, тривалість експлуатації, термін зупинення і очищення вентиляційних установок повинні встановлюватися відповідно до інструкцій, що діють на підприємстві. Зміна регулювання вентиляційної установки, її елементів і приєднання додаткового устаткування відбуваються тільки з розпорядження посадової особи, відповідальної за роботу вентиляційних установок на підприємстві. Зміни, які введені у вентиляційну установку, повинні бути внесені до її проектної документації, паспорта та інструкції з експлуатації.

5.6. Системи витяжної і припливної вентиляції, які обслуговують виробничі приміщення, де застосовується та зберігається дихлоретан, повинні комплектуватись вентиляційним обладнанням відповідно до вимог пункту 4.2.37 НПАОП 0.00-1.27-09 .

Очищення, ремонт та технічне обслуговування систем вентиляції виконуються згідно з графіком відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.27-09.

5.7. Вентиляційні установки, регулююча і запірна арматура систем опалення повинні бути встановлені в місцях, доступних для обслуговування.

5.8. На щит управління у диспетчерській повинні бути винесені сигнали оповіщення про порушення роботи систем вентиляції.

5.9. Улаштування повітровідбору для припливних систем вентиляції необхідно передбачати із зон, які виключають потрапляння в систему вентиляції вибухонебезпечних та отруйних парів та газів у режимах роботи підприємства.

5.10. У виробничих приміщеннях, де можливі раптові викиди у повітря робочої зони великої кількості дихлоретану, повинна бути передбачена аварійна система вентиляції.