Відповідно до частини другої статті 20 Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини" Кабінет Міністрів України

Затвердити Детальні правила виробництва органічної продукції (сировини) аквакультури, що додаються.

1. Ці Правила визначають вимоги до виробництва органічної продукції (сировини) аквакультури та є обов'язковими для її виробників (фізичних та юридичних осіб).

2. Під час виробництва органічної продукції (сировини) аквакультури застосовуються загальноприйняті технологічні операції вирощування об'єктів аквакультури з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської сировини" та цими Правилами.

3. Дія цих Правил не поширюється на території та об'єкти природно-заповідного фонду України.

4. У цих Правилах терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини", "Про аквакультуру".

5. Основою виробництва органічної продукції (сировини) аквакультури є:

відповідне планування і організація біологічних процесів, які базуються на екосистемах з використанням їх внутрішніх природних ресурсів, із застосуванням методів, які забезпечують використання живих організмів і механічних методів виробництва, виробництва органічної продукції аквакультури на засадах раціонального використання водних біоресурсів, заборони застосування генетично модифікованих організмів, похідних генетично модифікованих організмів або продуктів, вироблених генетично модифікованими організмами, за винятком ветеринарних медичних продуктів, та за результатами оцінки ризику, а також у разі потреби здійснення запобіжних і профілактичних заходів, обмеження застосування вхідних продуктів;

зведення до мінімуму використання ресурсів, що не відновлюються, і продуктів несільськогосподарського походження;

урахування місцевого або регіонального екологічного балансу під час вибору продукції для виробництва;

підтримання у здоровому стані об'єктів аквакультури шляхом стимулювання природного імунного захисту, а також вибір відповідних кормів і методів господарювання;

підтримання біологічного розмаїття природних водних екосистем, забезпечення функціонування у належному стані навколишніх водних і суходільних екосистем.

6. Виробництво органічної продукції (сировини) аквакультури здійснюється на ділянках, вільних від будь-яких забруднюючих речовин, використання яких неприпустиме під час виробництва такої продукції.

7. Органічні та неорганічні виробничі потужності для виробництва аквакультури повинні належним чином відокремлюватися. Виробники ведуть відповідні записи для підтвердження такого відокремлення. Підрозділи, на яких виробляються неорганічні об'єкти аквакультури, також підпорядковуються системі контролю органічних об'єктів аквакультури. Заходи з відокремлення органічних та неорганічних виробничих потужностей здійснюються з урахуванням природних процесів, відокремлених систем подачі води, дотримання відстаней, течії і розташування відносно неї виробничих потужностей.

8. У ставках, штучних місткостях для вирощування риби та каналах, які використовуються для виробництва продукції аквакультури, облаштовуються ложа з природною фільтрацією або біологічними чи механічними фільтрами для збирання відходів чи застосовуються водні рослини та/або тварини (двостулкові молюски), які сприяють очищенню та поліпшенню якості води. У разі потреби двічі на рік проводиться моніторинг стічних вод з підприємств аквакультури.

9. Системи запобігання забрудненню повинні розміщуватися в місцях, у яких водний потік та глибина є такими, що забезпечують мінімізацію впливу на дно водойми та навколишнє водне середовище, мають відповідний дизайн, конструкцію сажалок, та утримуватися з урахуванням їх місця розташування в навколишньому природному середовищі.

10. Дизайн та конструкція водних систем, які запобігають потраплянню забруднюючих речовин, забезпечують такі значення фізико-хімічних параметрів, які гарантуватимуть підтримання здоров'я об'єктів аквакультури та задоволення їх поведінкових потреб.

11. Слід забезпечити проведення оцінки стану навколишнього природного середовища з урахуванням умов такого середовища, можливих негативних впливів, того, що результати оцінки повинні гарантувати прийнятність органічного виробництва (сировини) аквакультури, а також інтересів громадськості.

Для видів діяльності та об’єктів, які підлягають оцінці впливу на довкілля, здійснюється оцінка впливу на довкілля в порядку, визначеному Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" .

12. Системи запобігання забрудненню проектуються, розміщуються і функціонують таким чином, щоб мінімізувати ризик виникнення можливих нещасних випадків.

13. Виробник подає інформацію про результати оцінки впливу на довкілля Держпродспоживслужбі.

14. Виробник розробляє план сталого управління, в якому визначено заходи з управління виробничими одиницями для збору врожаю аквакультури, який щороку оновлюється та до якого додається інформація про вплив діяльності на навколишнє природне середовище, проведення моніторингу стану довкілля, а також заходи, які здійснюються з метою зменшення негативного впливу на навколишнє водне та наземне середовище, включаючи кількість поживних речовин за один цикл виробництва чи за один рік. Зазначений план повинен містити відомості про нагляд за справністю обладнання. Складовою плану сталого управління є програма зменшення відходів, яку слід брати до уваги під час провадження будь-якої діяльності.

15. Виробник веде та зберігає журнал обліку, який у будь-який час повинен бути доступним для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. У журналі обліку міститься інформація про:

походження і дату надходження, перехідний період об'єктів аквакультури, які доставлені у господарство з вирощування об'єктів аквакультури (далі - господарство);

номер партії, вік, кількість особин, вагу та призначення об'єктів аквакультури, які вибули з господарства;

втрачену рибу;

тип і кількість корму для риби, задокументовані випадки використання додаткових кормів для коропів;

цілі, дату лікування, дозування, тип застосованого лікувального засобу та період відвикання у разі лікування об'єктів аквакультури;

здійснення заходів запобігання захворюванням: чистку, висушування, водні процедури.

16. Поряд з водоймами забезпечується наявність природної рослинності, буферної зони, на якій не дозволяється вирощувати органічну продукцію аквакультури.

17. Розташоване на суші господарство повинне відповідати таким вимогам:

здійснення відстежування та контролю за рівнем витрат та якістю води, що надходить та виходить у проточних системах;

наявність природної рослинності на не менш як 5 відсотках периметру ("земля-вода") зони.

18. Штучний обігрів чи охолодження води допускається лише в інкубаторах та розплідниках. Вода з природних свердловин використовується для підігріву чи охолодження на всіх стадіях виробництва.

19. У разі виробництва прісноводної риби дно рибогосподарського водного об'єкта та рибогосподарської технологічної водойми повинне відповідати природним умовам.

У разі вирощування коропа дно рибогосподарського водного об'єкта та рибогосподарської технологічної водойми повинне бути з природного ґрунту.

20. Система подачі води повинна бути відокремлена та оснащена природними, біологічними фільтрами, технологіями природної фільтрації, в окремих випадках – механічними фільтрами з метою збирання відходів.

21. Заборонено застосування установок замкнутого водопостачання, крім інкубаційних цехів та басейнів, під час виробництва органічної продукції (сировини) аквакультури, а також під час виробництва видів, що використовуються як корм для відгодівлі об'єктів аквакультури.

22. У разі ведення індустріальної аквакультури застосовуються механічні фільтри для збирання відходів, а також за можливості водяна рослинність або двостулкові молюски та інші водні біоресурси для покращення якості стічних вод.

23. Забезпечується ефективне використання наявних ресурсів органічних добрив (гною, торфу та торфогнойових компостів, сапропелю, органічних відходів переробки сільськогосподарської продукції тощо).

24. Заходи з біологічної меліорації або хімічної меліорації здійснюються із застосуванням місцевих покладів вапняків, крейди і мергелів.

25. Під час виробництва органічної аквакультури (сировини) забезпечується використання відновлюваних джерел енергії та матеріалів, які підлягають вторинній переробці. Залишкове тепло використовується мінімально.

26. На початку збору врожаю проводиться оцінка біопродуктивності. Під час транспортування слід забезпечити дотримання належних умов утримання об'єктів аквакультури.

27. Забезпечується створення умов, що відповідають потребам певного виду для управління маточним стадом, вирощування і виробництва молодняка.

28. Утримання об'єктів аквакультури здійснюється з урахуванням особливостей технології вирощування та географічного розташування господарства (зони аквакультури).

29. Утримання обєктів аквакультури здійснюється таким чином, щоб унеможливити їх потрапляння у навколишнє природне середовище.

30. Персонал, який безпосередньо працює з об'єктами аквакультури, повинен володіти необхідними базовими знаннями і навичками щодо здоров'я та належного утримання таких об'єктів.

31. Втручання людини у природні процеси, що притаманні для об'єктів аквакультури, повинне бути мінімальним з використанням належного устаткування та складенням відповідної звітності з метою уникнення травм та стресових ситуацій. Методи догляду за маточним стадом гарантують мінімізацію ризику заподіяння фізичної шкоди та стресу; у разі потреби допускається застосування анестезії. Кількість операцій із схрещування повинна бути мінімальною для забезпечення нормального функціонування риб.

32. Організація середовища утримання органічних об'єктів аквакультури здійснюється з дотриманням таких умов:

наявність достатнього простору для нормального існування об'єктів аквакультури з урахуванням потреб кожного їх виду;

утримання об'єктів у воді належної якості з відповідним рівнем розчиненого у воді кисню;

відповідність рівня температури та освітлення біологічним потребам видів з урахуванням географічного розташування господарств.

33. Жива риба транспортується у відповідних цистернах, заповнених чистою водою такої температури та з такою кількістю кисню, що задовольняють її фізіологічні потреби.

34. Перед транспортуванням органічної риби та рибної продукції цистерни повинні бути добре очищені, продезінфіковані та промиті.

35. Для зменшення стресу органічної риби здійснюються відповідні заходи. Під час транспортування щільність посадки особин не повинна бути такою, що може заподіяти їм шкоду.

36. Під час вибору порід та видів об'єктів аквакультури враховується їх здатність пристосовуватися до перебування у штучних умовах або у відповідних рибогосподарських водних об'єктах та рибогосподарських технологічних водоймах. Місцеві види використовуються для виведення порід, які будуть більш пристосовані до умов існування у господарстві, мають належний стан здоров'я та розвинуту систему травлення. Центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, надається документальне підтвердження походження об'єктів аквакультури, які надходять до господарства. Для відтворення відбираються такі види об'єктів аквакультури, під час догляду за якими не буде заподіяно значну шкоду диким видам об'єктів аквакультури.

37. Не допускається синтез поліплоїдних форм, штучна гібридизація, клонування і виробництво одностатевих форм, за винятком ручного вибраковування.

38. З урахуванням впливу щільності популяції та практики господарювання на умови існування об'єктів аквакультури проводиться постійний моніторинг стану об'єктів вирощування за такими показниками, як пошкодження плавців, інші ушкодження тіла, темпи росту, поведінка та загальний стан здоров'я.

39. Під час вирощування органічної продукції щільність посадки (біомаса) та практика господарювання з виробництва об'єктів аквакультури повинна відповідати показникам, зазначеним у додатку 1.

40. Під час використання штучного освітлення враховуються такі обмеження: тривалість світлового дня не перевищує максимального рівня, за якого гарантується дотримання етологічних потреб, географічних умов та загального стану тварин на господарстві; цей максимальний рівень не перевищує 16 годин протягом дня, крім цілей відтворення. Необхідно уникати стрибкоподібних змін інтенсивності освітлення за допомогою використання ламп з функцією регулювання яскравості чи фонового освітлення.

41. З метою підтримання нормального стану здоров'я та життєдіяльності тварин аерація заборонена, крім випадків, коли аератори працюють на відновлюваних джерелах енергії. Інформація про здійснення таких заходів фіксується в журналі виробництва продукції (сировини) аквакультури.

42. Використання кисню допускається лише у разі необхідності підтримання нормального стану здоров'я об'єктів аквакультури, під час критичних періодів виробництва чи транспортування, а також за таких умов:

раптове підвищення температури, падіння атмосферного тиску чи забруднення водного середовища;

нерегулярне проведення таких процедур, як відбір проб та сортування;

для гарантування виживання популяції.

Інформація про здійснення зазначених заходів фіксується в журналі виробництва продукції (сировини) аквакультури.

43. З організмами-забруднювачами боротьба ведеться лише вручну або за допомогою фізичних методів. Записи про здійснення захисних та запобіжних заходів, що запроваджуються проти хижаків, робляться в плані сталого управління.

44. Заохочується проведення відповідної звірки та узгодження планів управління із сусідніми операторами.

45. Годівля об'єктів аквакультури здійснюється кормами, які відповідають їх харчовим потребам на різних стадіях розвитку. Рослинна частка корму повинна походити з органічного виробництва, а частка корму, отримана з водних тварин, - з природних популяцій риб, щодо яких існує висновок про їх задовільний стан. У процесі вирощування органічної молоді водних тварин як корм може використовуватися традиційний для цих об'єктів аквакультури фіто- і зоопланктон.

46. Кормовий раціон може містити не більш як 60 відсотків органічної продукції рослинництва. Організація кормового режиму для риб, ракоподібних та голкошкірих здійснюється з дотриманням таких умов:

здоровий стан об'єктів аквакультури;

висока якість продукції, включаючи харчовий склад, який повинен гарантувати високу якість остаточної їстівної продукції;