Верховна Рада України

1. Затвердити Заяву Верховної Ради України з нагоди 10-річчя ратифікації Україною Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (додається).

2. Доручити Голові Верховної Ради України направити текст Заяви до Секретаріату Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та Генерального директора Всесвітньої організації охорони здоров'я.

3. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

15 березня 2006 року Україна ратифікувала Рамкову Конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну (далі - РКБТ ВООЗ) - перший зобов'язуючий міжнародний договір у сфері охорони здоров'я. Значення цього унікального глобального договору складно переоцінити як у світовому масштабі, так і для України зокрема.

РКБТ ВООЗ є першим міжнародним договором, укладеним під егідою ВООЗ, сторонами якого є вже понад 180 країн, де проживає понад 90 відсотків населення земної кулі. Протягом останнього десятиліття РКБТ ВООЗ стала дієвим інструментом захисту громадського здоров'я, який дав змогу Сторонам досягти значних успіхів у боротьбі проти тютюну. Згідно з повідомленнями Секретаріату РКБТ ВООЗ за останні 10 років:

80 відсотків країн посилили своє законодавство щодо боротьби проти тютюну;

вартість пачки сигарет зросла в середньому на 150 відсотків;

багато країн стали використовувати графічні медичні попередження про шкоду куріння, які покривають 65-85 відсотків площі упаковки сигарет, а декілька країн запроваджують "не брендовану" упаковку;

більшість країн заборонили куріння в закритих приміщеннях та громадських місцях, що стверджує норму про соціальну неприйнятність куріння;

окремі країни вже встановили чітку стратегічну мету - стати вільними від тютюну, зменшивши поширеність куріння до 5 відсотків.

У цій боротьбі за право людини на здоров'я Україна продемонструвала значний поступ, який дав можливість зупинити тютюнову епідемію в країні. З моменту ратифікації РКБТ ВООЗ в Україні було ухвалено зміни до законодавства, які врятували сотні тисяч життів. За цей час змінилося ставлення до тютюну та куріння, зникли майже всі форми тютюнової реклами, спонсорства та маркетингу, запроваджено нові правила маркування упаковок сигарет, більшість робочих місць стали "бездимними", значно знижено цінову доступність сигарет через постійне зростання ставок акцизів.

З четвертого місця у світі за поширеністю куріння у 2006 році ми перемістилися у третій десяток згідно з останнім звітом ВООЗ щодо глобальної тютюнової епідемії. У рік ратифікації РКБТ ВООЗ більше 37 відсотків українців були щоденними курцями, останні ж дослідження свідчать про 24 відсотки курців серед дорослого населення. У результаті цих та інших профілактичних заходів знизився рівень захворюваності на астму, ішемічну хворобу серця, хвороби верхніх дихальних шляхів тощо.

Із впевненістю можна сказати, що реалізовані заходи були ефективними в охороні здоров'я. Тільки у монетарному вигляді за останні 8 років від підвищення акцизів до державного бюджету надійшло у 9 разів більше доходів: з 2,5 мільярда гривень у 2007 році до 22,2 мільярда у 2015 році. Скорочення поширеності тютюнокуріння стало одним із факторів того, що середня очікувана тривалість життя в Україні зросла з 68 років у 2000-2008 роках до 71 року в 2011-2014 роках. Чи можна оцінити в грошовому вимірі зростання тривалості життя колишніх курців та пасивних курців, зменшення витрат держави на лікування хвороб, пов'язаних із тютюном, та інші негативні аспекти вживання тютюну? При цьому у минулі роки жодних витрат із державного бюджету на програми з контролю над тютюном не було здійснено, хоча саме українські курці, а не корпорації, сплачують акцизний податок з сигарет.

Проте до подолання тютюнової загрози ще далеко. Щороку у світі від тютюну, за оцінками ВООЗ, гине близько 6 мільйонів людей. До 2030 року ця цифра може збільшитися до 8 мільйонів. У 2010 році дослідники Оксфордського університету оцінили втрати України від вживання тютюну на рівні 63 тисяч смертей щороку. Через відсутність заходів з контролю над тютюном у 2015 році рівень поширеності куріння не знизився. Контроль за виконанням антитютюнового законодавства залишається слабким, а вплив тютюнових корпорацій на владу - сильним. Більшість антитютюнових пропозицій та заходів ініціюється й реалізується громадськими організаціями, а діяльність у сфері контролю над тютюном фінансується міжнародними донорами.