1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ПОСТАНОВА
Верховної Ради України
Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні"
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 24, ст.91)
Верховна Рада України
постановляє:
1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: "Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні" (додаються).
2. Кабінету Міністрів України до 1 листопада 2019 року поінформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань, схвалених цією Постановою.
3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.
4. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Голова Верховної Ради України А.ПАРУБІЙ
м. Київ
14 травня 2019 року
№ 2716-VIII
СХВАЛЕНО
Постановою Верховної Ради України
від 14 травня 2019 року № 2716-VIII
РЕКОМЕНДАЦІЇ
парламентських слухань на тему: "Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні"
Збереження культурної спадщини як одного з головних чинників формування української національної ідентичності, невід’ємної складової всесвітнього культурного доробку людства є обов’язком держави та громадськості, відповідальністю перед прийдешніми поколіннями. Відповідно до статті 54 Конституції України "держава забезпечує збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами".
Учасники парламентських слухань наголошують на багатогранності та розмаїтті пам’яток культурної спадщини Українського народу, які не обмежуються лише нерухомими історичними об’єктами, але й охоплюють музейні, архівні цінності, пам’ятки народної творчості.
Популяризація культурної спадщини, використання її освітньо-просвітницького потенціалу, відведення їй належного місця в розбудові єдиного інформаційно-культурного простору сприятиме налагодженню міжрегіонального діалогу, утвердженню толерантності та взаємопорозуміння в суспільстві.
Тяглість історичного розвитку України в загальноєвропейському контексті може забезпечити лише збереження історичної пам’яті поколінь. Саме культурна спадщина народу є тим минулим, без якого немає майбутнього.
Обговоривши проблемні питання правових механізмів охорони культурної спадщини, учасники парламентських слухань на тему: "Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні" рекомендують:
1. Президенту України забезпечити подання до Верховної Ради України проекту Закону України про приєднання України до Другого протоколу до Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, підписаної в Гаазі 14 травня 1954 року.
2. Верховній Раді України забезпечити розгляд та прийняття законів:
про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини, реєстр. № 5677;
про внесення змін до деяких законів України щодо заборони розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках культурної спадщини, реєстр. № 5679;
про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України "Про охорону культурної спадщини", реєстр. № 6765 (уніфікація механізму встановлення та посилення адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини);
про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо державного нагляду (контролю) у сфері охорони культурної спадщини, реєстр. № 6769;
про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини у сфері охорони культурної спадщини та статті 44 Закону України "Про охорону культурної спадщини", реєстр. № 8050;
про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини, реєстр. № 8202 (щодо визначення процедури примусового викупу об’єктів культурної спадщини, якщо власники своїми діями чи бездіяльністю сприяють їх знищенню);
про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії нелегальному вилученню об’єктів археологічної спадщини, реєстр. № 8314.
3. Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України:
1) забезпечити розроблення та прийняття законів щодо:
запобігання незаконному проведенню археологічних розвідок, розкопок, інших земляних та підводних робіт на об’єктах археологічної спадщини, врегулювання правового статусу приватних колекцій;
гармонізації законодавства у сфері музейної справи з міжнародними нормами та кращими європейськими практиками, у тому числі Кодексом музейної етики ICOM;
віднесення коштів, отриманих у вигляді грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону культурної спадщини внаслідок господарської та іншої діяльності, у вигляді фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів з їх цільовим призначенням на заходи збереження пам’яток;
меценатства у сфері охорони культурної спадщини, у тому числі нематеріальної;
2) забезпечити гармонізацію законодавства про охорону культурної спадщини із законодавством про містобудування;
3) передбачати у Державному бюджеті України, починаючи з 2019 року, кошти на створення електронного інформаційного ресурсу культурної спадщини та культурних цінностей;
4) опрацювати питання щодо пільгового оподаткування у сфері охорони культурної спадщини та пільгового кредитування із державного та місцевих бюджетів для проведення реставраційних робіт на об’єктах культурної спадщини, а також щодо створення системи стимулювання добросовісних власників пам’яток.
4. Кабінету Міністрів України:
1) здійснювати комплексну, послідовну та скоординовану діяльність із створення ефективної системи захисту культурної спадщини, у тому числі нематеріальної, виявлення, використання її економічного, туристичного, культурно-просвітницького та іншого потенціалу;
2) забезпечити створення Національної інфраструктури геопросторових даних;
3) затвердити:
Концепцію реформування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, якою, зокрема, передбачити децентралізацію управління у зазначеній сфері, залишивши координаційні та контрольні функції за центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
Державну програму охорони культурної спадщини на 2019-2025 роки (нерухомих об’єктів культурної спадщини, культурних цінностей, елементів нематеріальної культурної спадщини);
Державну цільову програму забезпечення збереженості документів Національного архівного фонду;
4) забезпечити добудову та поетапне введення в експлуатацію комплексу споруд центральних державних архівів України у місті Києві;
5) забезпечити збереження цілісної колекції Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України;
6) забезпечити внесення змін до рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 року № 606, доповнивши переліки структурним підрозділом з питань охорони культурної спадщини;
7) впровадити систему державно-приватного партнерства у сфері охорони культурної спадщини та сприяти залученню інвестицій у зазначену сферу, розвивати співробітництво з міжнародними організаціями у здійсненні грантової підтримки та реалізації проектів;
8) занести до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією національного значення об’єкти культурної спадщини, взяті на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України "Про охорону культурної спадщини";
9) забезпечити підготовку та видання багатотомного енциклопедичного науково-довідкового видання "Звід пам’яток історії та культури України";
10) забезпечити разом з Національною академією мистецтв України створення Науково-дослідного інституту музеєзнавства і реставрації;

................
Перейти до повного тексту