1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ПОСТАНОВА
Верховної Ради України
Про Звернення Верховної Ради України до держав - партнерів України щодо визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні злочином геноциду Українського народу
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 1, ст.16)
Верховна Рада України
постановляє:
1. Затвердити Звернення Верховної Ради України до держав - партнерів України щодо визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні злочином геноциду Українського народу (додається).
2. Доручити Голові Верховної Ради України невідкладно направити текст Звернення до парламентів держав - партнерів України.
3. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Голова Верховної Ради України А.ПАРУБІЙ
м. Київ
7 грудня 2016 року
№ 1777-VIII
ЗВЕРНЕННЯ
Верховної Ради України до держав - партнерів України щодо визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні злочином геноциду Українського народу
Україна у 1932-1933 роках пережила страшну трагедію - Голодомор, який забрав мільйони людських життів. Злочинний комуністичний тоталітарний режим шляхом насильницького вилучення продовольства, блокади сіл та цілих районів, заборони виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій щодо незгодних зумисне створив для українців такі життєві умови, що були розраховані на їх фізичне знищення. Така політика режиму - злочин проти людяності відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.
Верховна Рада України Законом України "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні" , ухваленим 28 листопада 2006 року, визнала Голодомор геноцидом проти Українського народу, а Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" , ухваленим 9 квітня 2015 року, засудила комуністичний тоталітарний режим як злочинний.
У 1932-1933 роках тоталітарний режим ховав свій злочин за стіною пропаганди і брехні. Впродовж усіх наступних десятиліть режим намагався не тільки приховати правду про Голодомор в Україні, а й назавжди знищити пам'ять про нього. Небезпечним було не тільки писати про це в пресі, у листах до партійних "вождів" або до родичів за кордон, а навіть згадувати у приватних щоденниках. Будь-який необережний запис міг зруйнувати життя, вилитися в десятиліття таборів ГУЛАГу. Однак, попри всі небезпеки, у найважчі часи знаходилися люди, які, усвідомлюючи відповідальність перед наступними поколіннями, не могли мовчати.

................
Перейти до повного тексту