Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2014 року № 90 "Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення" та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство соціальної політики України , затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 389,

1. Затвердити схеми посадових окладів працівників Державної служби зайнятості (далі - Центральний апарат Служби), Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості, районних, міських, районних у містах та міськрайонних центрів зайнятості (далі - центри зайнятості) згідно з додатками 1–4, що додаються.

Установити, що у випадку, коли розміри посадових окладів працівників, зазначені у додатках 1–4, нижчі, ніж визначений законом розмір мінімальної заробітної плати, посадові оклади установлюються на рівні відповідного розміру мінімальної заробітної плати.

2. Надати право Голові Служби, керівникам центрів зайнятості у межах затвердженого фонду оплати праці:

1) установлювати:

конкретні розміри посадових окладів відповідно до затверджених цим наказом схем посадових окладів;

заступникам керівників, заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цим наказом, – посадові оклади на 3–7 відсотків нижче передбаченого схемою посадового окладу відповідного керівника;

надбавки:

за високі досягнення у праці – до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років;

за особливий характер роботи та інтенсивність праці – до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни ці надбавки скасовуються або їх розмір зменшується. Порядок та розміри надбавок працівникам визначаються відповідно до вимог чинного законодавства та умов колективного договору, що діє у Центральному апараті Служби та відповідному центрі зайнятості;

працівникам (крім заступників керівників, керівників структурних підрозділів та їх заступників) доплати:

за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників цих самих категорій персоналу (у разі відсутності внаслідок тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці без збереження заробітної плати, у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами, у частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку) – до 50 відсотків посадового окладу за основною роботою з використанням на цю мету до 50 відсотків посадового окладу відсутнього працівника;

за виконання обов'язків тимчасово відсутнього керівника або заступника керівника структурного підрозділу – у розмірі різниці між фактичним посадовим окладом тимчасово відсутнього керівника або заступника керівника структурного підрозділу (без урахування надбавок та доплат) і посадовим окладом працівника, який виконує обов'язки тимчасово відсутнього керівника або заступника керівника структурного підрозділу, за умови, якщо працівник, який виконує обов'язки тимчасово відсутнього керівника структурного підрозділу, не є його заступником;

2) здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних, професійних свят та ювілейних дат у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання, що діє у Центральному апараті Служби та відповідному центрі зайнятості;

3) надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

3. Виплачувати працівникам, зазначеним у пункті 1 цього наказу:

1) надбавку за знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європейської – 10, однієї східної, угро-фінської або африканської – 15, двох і більше мов – 25 відсотків посадового окладу;

2) доплату за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності – у розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу;

3) надбавку за почесне звання "заслужений" – у розмірі 5 відсотків посадового окладу.

Доплати за науковий ступінь та надбавка за почесне звання виплачуються працівникам, якщо їх діяльність збігається за профілем з науковим ступенем або почесним званням;

4) надбавку за вислугу років у відсотках до посадового окладу залежно від стажу роботи в державній службі зайнятості, а також стажу роботи, який зараховується до стажу державної служби згідно з чинним законодавством, в таких розмірах: понад 3 роки – 10, понад 5 років – 15, понад 10 років – 20, понад 15 років – 25, понад 20 років – 30, понад 25 років – 40 відсотків посадового окладу.

4. Преміювання Голови Служби, керівників центрів зайнятості та їх заступників, надання їм матеріальної допомоги і встановлення надбавок та доплат до посадового окладу здійснюються у порядку та розмірі, встановлених цим наказом, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається за погодженням з органом вищого рівня.

5. Групи за оплатою праці працівників державної служби зайнятості встановлюються відповідно до показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 614 "Деякі питання віднесення областей та міст до груп за оплатою праці".

Працівникам центрів зайнятості, які обслуговують місто та прилеглий район посадові оклади встановлюються залежно від загальної чисельності населення відповідного міста і району, визначеної в додатку 3 до цього наказу.

6. Умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням Центрального апарату Служби, центрів зайнятості, визначаються наказом Міністерства праці України від 02 жовтня 1996 року № 77 "Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 1996 року за № 593/1618 (зі змінами).

7. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 24 березня 2006 року № 86 "Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 березня 2006 року за № 343/12217 (зі змінами).

8. Департаменту заробітної плати та умов праці (Товстенко О.П.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

9. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.