Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону України "Про Збройні Сили України", статті 6 Закону України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки" та постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2011 року № 893 "Про затвердження Правил санітарної охорони території України"

1. Затвердити Положення про організацію медичного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, які залучаються до участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 13 грудня 2004 року № 611 "Про затвердження Положення про організацію медичного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, які залучаються до участі в міжнародних миротворчих операціях", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04 січня 2005 року за № 1/10281 (із змінами).

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Це Положення визначає порядок відбору військовослужбовців для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МОПМБ) за станом здоров’я, їх медичного забезпечення під час підготовки, безпосереднього виконання завдань за призначенням та після повернення в Україну.

2. Вимоги цього Положення поширюються на підрозділи Збройних Сил України, які направлені до інших держав для участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, які здійснюються за рішеннями Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, інших міжнародних організацій, які несуть відповідальність у сфері підтримання міжнародного миру і безпеки, згідно з положеннями глави VIII Статуту Організації Об'єднаних Націй.

3. Медичний огляд військовослужбовців, які виявили бажання брати участь у МОПМБ, проводиться згідно з вимогами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, та цього Положення.

4. З метою проведення аналізу умов надання медичної допомоги і санітарно-епідеміологічної обстановки (умов розташування, водозабезпечення, інфекційної захворюваності серед населення) фахівцями медичної служби Збройних Сил України у складі рекогносцирувальних груп заздалегідь проводиться медична розвідка районів виконання завдань національним контингентом. За результатами розвідки складається медико-географічний опис території.

5. Виготовлення друкарської продукції, необхідної для організації медичного забезпечення військовослужбовців, проводиться на підставі заявок начальника медичної служби національного контингенту, які подаються на адресу начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України за 90 діб до терміну проведення ротації.

1. Профілактичні щеплення з метою створення специфічного імунного захисту проводяться особовому складу у військовій частині, де здійснюється безпосередня підготовка національного контингенту, тільки після визнання військовослужбовців придатними для участі у МОПМБ згідно з результатами остаточного медичного огляду військово-лікарською комісією (льотно-лікарською комісією).

2. Перелік профілактичних щеплень, які проводяться військово-службовцям українського національного контингенту, засоби та порядок проведення хіміопрофілактики інфекційних захворювань визначаються Командуванням Медичних Сил Збройних Сил України згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, Організації Об’єднаних Націй Організації Північноатлантичного договору, Міністерства охорони здоров’я України та вимогами держави, яка приймає національний контингент.

3. Профілактичні щеплення проводяться лікарськими бригадами (бригадами вакцинаторів) на тимчасовому пункті щеплення, який розгортається із залученням особового складу та використанням медичного майна Військово-медичного клінічного центру регіону (військового госпіталю), який відповідає за медичне забезпечення на території, де розташована військова частина та здійснюється безпосередня підготовка національного контингенту. Відповідальним за проведення профілактичних щеплень, своєчасне отримання імунобіологічних препаратів для проведення щеплень та їх зберігання і транспортування з дотриманням відповідних температурних умов "холодового ланцюга" є начальник Військово-медичного клінічного центру регіону (військового госпіталю), силами якого розгортається тимчасовий пункт щеплення. Порядок проведення профілактичних щеплень визначається наказом начальника Військово-медичного клінічного центру регіону (військового госпіталю), який відповідає за медичне забезпечення на території, з чітким визначенням відповідальних осіб і функціональних обов’язків медичних працівників, які братимуть участь у їх проведенні.

4. Начальник регіонального санітарно-епідеміологічного управління Міністерства оборони України, де здійснюється безпосередня підготовка національного контингенту, надає дозвіл на роботу тимчасового пункту щеплення та забезпечує контроль за дотриманням переліку щеплень і протиепідемічного режиму під час їх проведення, а також за правильністю оформлення документів про проведення щеплень.

5. За результатами проведення профілактичних щеплень кожному військовослужбовцю надається Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2011 року № 893 "Про затвердження Правил санітарної охорони території України" (із змінами та доповненнями). Свідоцтво підписується практикуючим лікарем-клініцистом або іншим уповноваженим медичним працівником, що здійснює контроль за введенням вакцини або застосуванням засобу профілактики. На свідоцтві проставляється офіційний штамп закладу охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України та підпис лікаря, що проводив вакцинацію.

6. Печатка тимчасового пункту щеплення зберігається у відповідного начальника медичної служби Оперативного командування (далі - ОК), командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС), командування Повітряних Сил Збройних Сил України (далі - ПС), начальника Головного військово-медичного клінічного центру, Військово-медичного клінічного центру і видається начальнику тимчасового пункту щеплення на період проведення щеплень особовому складу національного контингенту.

7. Військовослужбовцям, які направляються до місць проведення МОПМБ як національний персонал або у короткочасні відрядження, профілактичні щеплення та хіміопрофілактика проводяться в порядку, встановленому для військовослужбовців, які направляються для участі в МОПМБ у складі національного контингенту.

8. Забороняється залучати до участі в МОПМБ та направляти як національний персонал або в короткочасні відрядження до місць їх проведення військовослужбовців, яким не провели щеплення або яким воно протипоказане в повному обсязі згідно з переліком, визначеним відповідно до вимог пункту 2 цього розділу.

1. Потреба в медичному складі національного контингенту визначається штатами, які розробляються і затверджуються з урахуванням специфічних умов виконання завдань згідно з рекомендаціями міжнародних організацій та вимогами нормативно-правових актів Міністерства оборони України та Міністерства охорони здоров’я України.

2. Підбір кандидатів із числа офіцерів медичної служби для призначення на посади у складі національного контингенту покладається на командувача Медичних сил Збройних Сил України.

Підбір кандидатів для призначення на посади молодших спеціалістів з медичною освітою у складі національного контингенту покладається на начальників медичної служби ОК, командування ВМС, командування ПС, на яких покладене завдання щодо формування національного контингенту.

3. Фахівці медичного складу, які підібрані для призначення на посади у складі національного контингенту, проходять допідготовку протягом одного місяця, у тому числі:

протягом двох тижнів: лікарі (провізори), молодші спеціалісти з медичною освітою в Українській військово-медичній академії;

протягом наступних двох тижнів - під час перебування у військовій частині, де формується національний контингент, на базі Військово-медичного клінічного центру (військового госпіталю), який відповідає за медичне забезпечення на території, де розташована військова частина, шляхом прикомандирування до відповідних відділень Військово-медичного клінічного центру (військового госпіталю) лікарів-спеціалістів, молодших спеціалістів з медичною освітою.

4. Контроль за теоретичною і практичною підготовкою кожного медичного фахівця здійснюється відповідними головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України. Останні відповідають за готовність фахівців до виконання обов’язків на конкретних посадах.

5. Командир військової частини національного контингенту, за погодженням з Командуванням Медичних сил Збройних Сил України, затверджує посадові інструкції особового складу медичної служби національного контингенту з урахуванням специфіки виконання завдань за призначенням та досвіду організації медичного забезпечення МОПМБ.

6. Особовий склад, який згідно з посадовими обов’язками має працювати із стерилізаційними установками або паровими котлами високого тиску, повинен мати відповідні допуски до роботи.

1. За організацію медичного забезпечення національного контингенту під час безпосередньої підготовки до виконання завдань відповідає начальник медичної служби військової частини, на базі якої здійснюється безпосередня підготовка національного контингенту.

2. Начальник регіонального санітарно-епідеміологічного управління Міністерства оборони України відповідає за організацію та проведення профілактичних заходів щодо недопущення виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб серед особового складу, лабораторного обстеження об’єктів довкілля, медичного та бактеріологічного обстеження працівників об’єктів харчування, водопостачання та лазне-прального обслуговування військової частини і кандидатів на посади національного контингенту.

3. У військовій частині, де здійснюється безпосередня підготовка національного контингенту, з усіма військовослужбовцями проводяться теоретичні та практичні заняття з тактичної медицини.

4. Головну увагу під час проведення занять з тактичної медицини слід звертати на відпрацювання практичних навичок. Весь особовий склад повинен:

бути навченим основним елементам надання першої медичної допомоги у вигляді само- і взаємодопомоги, транспортування та евакуації поранених;

знати призначення та методи використання індивідуальних засобів медичного захисту і всіх предметів, які входять до складу аптечок медичних військових індивідуальних, та засобів хіміопрофілактики;

уміти використовувати засоби профілактики інфекційних захворювань;

бути ознайомленим з факторами навколишнього середовища в місцях виконання завдань за призначенням, які можуть бути небезпечними для життя або нести загрозу для здоров’я;

бути ознайомленим з процедурою виклику медичного персоналу та санітарного транспорту, порядком надання медичної допомоги у невідкладних ситуаціях під час виконання завдань за призначенням.

5. Кожен військовослужбовець у військовій частині, де здійснюється безпосередня підготовка національного контингенту, забезпечується пам’яткою з надання першої медичної допомоги і профілактики інфекційних та інших захворювань учасника МОПМБ.

1. Після прибуття національних контингентів до місць виконання завдань за призначенням один раз на три місяці медичним складом частин (підрозділів), що входять до складу національного контингенту, проводиться медичне обстеження особового складу. Результати обстеження з пропозиціями щодо заходів, які необхідно виконати для зниження рівня захворюваності військовослужбовців і поліпшення санітарно-епідеміологічної обстановки, начальник медичної служби доповідає рапортом командиру військової частини, що входить до складу національного контингенту.

2. Начальник медичної служби національного контингенту здійснює розподіл функціональних обов’язків службових осіб медичного складу, який затверджується командиром військової частини, що входить до складу національного контингенту.

3. З метою забезпечення збереження і поновлення відповідних навичок і знань з усіма військовослужбовцями під час виконання завдань за призначенням обов’язково проводяться теоретичні та практичні заняття з тактичної медицини згідно з вимогами пунктів 3 і 4 розділу IV цього Положення.

4. У таких випадках, коли у медичній частині (медичному підрозділі) національного контингенту не може бути забезпечений необхідний обсяг медичної допомоги, хворі за висновком начальника медичної служби направляються командиром військової частини, що входить до складу національного контингенту, на обстеження та лікування за межами військової частини, що входить до складу національного контингенту. Вони супроводжуються лікарем (фельдшером) і повинні мати при собі направлення, підписане командиром і начальником медичної служби військової частини, що входить до складу національного контингенту, медичну книжку та національний ідентифікаційний документ.

5. У разі необхідності надання військовослужбовцям екстреної медичної допомоги за межами військової частини командиром військової частини, що входить до складу національного контингенту, здійснюються всі необхідні заходи для їх евакуації.