1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за № 147/3440 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

Промислове рибальство в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положень про них.

3. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками і бухтами. Лимани і озера, що сполучаються з морем, розглядаються як самостійні водні об’єкти. Малий Аджалицький лиман та частини Сухого лиману і озеро Донузлав, що з’єднуються з морем, є частиною Чорного моря.

Норми, які передбачені для річки Дунай, поширюються на її передгирловий простір, відповідно на цей простір не поширюються норми, які передбачені для Чорного моря. Під передгирловим простором річки Дунай мається на увазі частина Чорного моря шириною 5 км, що прилягає до гирла Дунаю і простяглася від рукава Мусура до Білогородського каналу включно.

4. Написи, що наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

5. Особи, які здійснюють промисловий лов, зобов’язані маркувати бирками пасивні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи - до верхньої підбори на відстані до 2 метрів від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 метра від одного з кінців сітки; на яруси - до хребтини на відстані до 1 метра від одного з кінців ярусу.

6. Користувачі повинні терміново інформувати органи рибоохорони, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідне управління ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

7. У випадку використання будь-яких об’єктів промислу в обсягах загального ліміту користувачі щотижня надають органам рибоохорони інформацію про вилучення ними водних біоресурсів при освоєнні 70 % ліміту, при освоєнні 80 % - щодня, а при освоєнні 95 % промисел призупиняється. Використання залишку обсягу добування (ліміту) визначається органами рибоохорони.

8. При здійсненні спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується обсяг прилову об’єктів, для яких не встановлена промислова міра.

9. Нерестова заборона на промислове вилучення калкана у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 до 30 травня.

У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період вводиться органами рибоохорони за науковим обґрунтуванням заборона на вилов калкана строком на 15 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний; між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13' сх. д., а також у Каркінітській затоці;

західніше меридіана 32°13' сх. д.

У період нерестової заборони забороняється спеціалізований промисел калкана сітками. Калкан, що був приловлений іншими знаряддями лову, у цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони забороняється також промисел катрана і скатів сітками і наживними гачками. Промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється.

10. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 01 січня до 31 березня і з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден між користувачами здійснюється Східно-Чорноморським басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства. Загальний контроль за кількістю цих суден здійснюється Східно-Чорноморським басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства.

Промислова міра на шпрот становить 5,5 см.

11. Крок вічка в сітках для промислу катрана не повинен перевищувати 120 мм. Промисел скатів сітками допускається в період з 01 лютого до 31 жовтня; мінімальний крок вічка в сітках а = 180 мм.

12. При промислі калкана і скатів сітками кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 8, глоси - 20. Грузи повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори.

13. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана і скатів, обмежена 7700 одиницями (у тому числі Каркінітська затока - 300 одиниць). Довжина сіток не повинна перевищувати 100 метрів. Розподіл сіток між користувачами здійснюється органами рибоохорони.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить: для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць; для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць.

14. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

15. При промислі шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений період для її промислу кошільними неводами. У разі відсутності наукового обґрунтування хамса, розповсюджена з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, а вся інша - чорноморською.

16. Мінімальний крок вічка у сітках при лові бичка встановлюється а = 22 мм, у Тилігульському лимані - а = 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках при лові бичка не повинен перевищувати 28 мм. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 метрів.

17. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) при спеціалізованому промислі інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу згідно з пунктом 18.4 глави 18 Правил рибальства.

18. Допускається:

1) застосування насосів (помп) потужністю не більше 45 м-3/год для подання повітря в товщу води при промислі личинок хірономід сачками з капронового газу у водних об'єктах або на ділянках, які не використовуються в даний час з рибогосподарською метою. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки визначаються органами рибоохорони на підставі рекомендацій наукових установ;

2) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов`язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюється відповідними органами рибоохорони за науковим обґрунтуванням наукових установ;

3) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей обкидними сітками з кроком вічка а = 24-40 мм у Джарилгацькій затоці і в прибережній 500-метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглій до острова Джарилгач, у період з 01 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 метрів. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні зберігати контакт з плавзасобом і вибірка повинна виконуватися одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 104 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць.

Розподіл кількості знарядь лову між користувачами здійснюється органами рибоохорони;

4) спеціалізований лов азово-чорноморських кефалей ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними неводами інших мігруючих видів риб у каналах, що з'єднують море з лиманами (Тилігульським, Шаболатським та іншими), озерами (крім озера Донузлав), і в каналах, що з’єднують Дністровський та Шаболатський лимани, тільки у постійних місцях, визначених органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань.

Розподіл кількості ставних неводів між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням обсягів виконання робіт з відтворення водних біоресурсів;

5) спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі, лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов’язаних з морем озерах у періоди з 01 січня до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня;

6) спеціалізований промисел креветки ятерами на акваторії Чорного моря, включаючи Перекопську затоку, - від Кінбурнської коси до мису Тарханкут - у період з 01 січня до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня.

Мінімально допустимий розмір вічка: у бочці ятера - а = 8,0 мм, у лійці - а = 6,0 мм. Забороняється застосування ятерів з довжиною кутка менше 1 метра. Кількість ятерів обмежується 580 одиницями і становить для Автономної Республіки Крим - 100 одиниць, для Миколаївської області - 80 одиниць, для Херсонської області - 400 одиниць. Мінімальна кількість ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць. Розподіл ятерів між користувачами здійснюється органами рибоохорони;

7) спеціалізований промисел у Дністровському лимані та р. Дністер з її придатковою системою:

в’юна ятерами з розміром вічка а = 6,5 мм - з 01 січня до 20 квітня, за винятком заборонених ділянок;

тюльки волокушами в період з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок;

8) спеціалізований промисловий лов оселедця у Дністровському лимані і р. Дністер - з 01 квітня до 05 червня (за винятком встановленої органами рибоохорони заборони у період масового нерестового ходу: п’ятиденної - у Дністровському лимані, в рукаві Турунчук і в основному руслі р. Дністер від устя до с. Паланка (відмітка 28 км); десятиденної - від с. Паланка до греблі Дубосарської ГЕС).

У Дністровському лимані в період весняно-нерестової заборони -спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі смт Шабо та смт Роксолани;

9) застосування в Дніпровському лимані та Дніпровсько-Бузькій естуарній системі при неспеціалізованому промислі ятерів з розміром вічка в бочці а = 30 мм, в сажалці, замку і крилах - а = 36-40 мм;

10) спеціалізований промисел ставними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня до 31 грудня з мінімальним кроком вічка у матні а = 30 мм, у приводах і крилах - а = 40 мм;

11) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36-40 мм;

12) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32-38 мм;

13) спеціалізований промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина - до 100 метрів, крок вічка сітного полотна а = 5,0-6,5 мм);

14) спеціалізований промисел тюльки на акваторії Дніпровського та Бузького лиманів бурилами з кроком вічка сіткового полотнища в матні а = 5,0 - 6,5 мм, у приводах - не більше а = 14 мм, крилах - не більше а = 18 мм на глибинах не менше ніж 4 метри;

15) спеціалізований промисел тюльки в Бузькому лимані конусними пастками (площа вхідного отвору - до 10 кв.м, крок вічка сіткового полотнища а = 4,0-6,5 мм) у кількості 25 одиниць з пересувних та стаціонарних плавзасобів. Промисел дозволяється здійснювати лише в темний час доби з використанням штучного освітлення протягом усього року, за винятком періоду весняно-літньої заборони;

16) спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 30-32 мм у кількості 30 одиниць довжиною однієї сітки не більше 150 метрів на акваторії від верхньої межі забороненої зони до нижньої межі 10-кілометрової забороненої зони від греблі Каховської ГЕС;

17) спеціалізований промисел оселедця в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж 4 м ставними сітками з кроком вічка а = 28 - 30 мм у кількості 100 одиниць, виготовленими виключно з капронового волокна, з 01 квітня до кінця весняно-літньої заборони;

18) спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб у пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 90 - 110 мм у кількості 30 одиниць (довжина однієї сітки - не більше 150 метрів) протягом року, за винятком забороненого періоду;

19) промисел на акваторії Дніпровсько-Бузького лиману закидними неводами у кількості 6 одиниць здійснювати на постійних тонях у районах острова Янушев, острова Вербки, с. Станіслав, с. Олександрівка, Аджигольської і Вольської кіс;

20) промисел закидними неводами у кількості 11 одиниць у р. Дніпро та р. Південний Буг здійснювати протягом року, за винятком забороненого періоду, на постійних тонях, визначених органами рибоохорони;

21) промисел волокушами у кількості 6 одиниць у р. Дніпро здійснювати на акваторіях заплавних водойм, визначених органами рибоохорони, протягом року, за винятком забороненого періоду;

22) неспеціалізований промисел в Каланчацькому лимані і на прилеглій акваторії моря, обмеженій із заходу меридіаном, що проходить через м. Кумбатин, і з півдня паралеллю, що проходить через м. Делгелтип (південний край півострова Карадай), сітками з мінімальним кроком вічка а = 65 мм. Загальна кількість сіток - не більше 200 одиниць. Мінімальна кількість сіток на ланку (плавзасіб) - 15 одиниць;

23) спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у період з 01 червня до 30 листопада;

24) спеціалізований промисел кошільними і кільцевими неводами піленгаса, чорноморської хамси та атерини у Тилігульському лимані - протягом усього року;

25) спеціалізований промисел оселедця у р. Дунай та передгирловому просторі - з 01 березня до 05 липня, за винятком встановлених органами рибоохорони на період масового нерестового ходу: десятиденної заборони - від моря до відгалуження Тульчинського гирла і двадцятиденної заборони - вгору по річці від відгалуження Тульчинського гирла;