Відповідно до частин першої, четвертої статті 31 та частин одинадцятої, дванадцятої та чотирнадцятої статті 32 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 року № 1109 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 1217), Положення про Державну пенітенціарну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 394, з метою організації діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби Державної пенітенціарної служби України в Державній кримінально-виконавчій службі України

1. Затвердити Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Державної пенітенціарної служби України, що додається.

2. Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України (Анохін О.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державної пенітенціарної служби України генерал-лейтенанта внутрішньої служби Сидоренка С.М.

1. Державна санітарно-епідеміологічна служба Державної пенітенціарної служби України (далі - держсанепідслужба ДПтС України) діє у складі Державної пенітенціарної служби України і входить у систему державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Діяльність держсанепідслужби ДПтС України поширюється на Державну пенітенціарну службу України (далі - ДПтС України), територіальні органи управління ДПтС України, кримінально-виконавчу інспекцію, установи виконання покарань, слідчі ізолятори, воєнізовані формування, навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, підприємства установ виконання покарань, інші підприємства, установи і організації (далі - об’єкти нагляду), створені для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

2. Держсанепідслужба ДПтС України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства юстиції України, розпорядчими документами головного державного санітарного лікаря України щодо організації та здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду, іншими актами з питань охорони здоров’я, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя та цим Положенням.

3. У цьому Положенні терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Положенні про Державну пенітенціарну службу України, затвердженому Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 394, Положенні про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 року № 1109 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 1217).

4. Основним завданням держсанепідслужби ДПтС України є здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підпорядкованих їй територіях і об’єктах нагляду держсанепідслужби ДПтС України.

5. Основними напрямами діяльності держсанепідслужби ДПтС України щодо персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, осіб, узятих під варту, та засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, є:

1) здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на об’єктах нагляду відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 року № 1109 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 1217), вибіркові перевірки дотримання санітарного законодавства за планами органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідеміологічної ситуації та за заявами громадян;

2) визначення необхідних санітарних та протиепідемічних заходів у профілактиці захворювань та контроль за їх проведенням;

3) вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров’я залежно від стану середовища життєдіяльності;

4) підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя;

5) контроль за усуненням причин і умов виникнення і поширення інфекційних захворювань, отруєнь;

6) встановлення факторів середовища життєдіяльності, що шкідливо впливають на стан здоров’я;

7) контроль за усуненням причин і умов виникнення і поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь;

8) державний облік інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань, отруєнь.

6. Крім напрямів діяльності, визначених у пункті 5 цього Положення, держсанепідслужба ДПтС України для розгляду та вирішення питань, що належать до її компетенції, має право:

взаємодіяти з Державною санітарно-епідеміологічною службою України, державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, іншими органами державної санітарно-епідеміологічної служби з питань санітарного та епідемічного благополуччя;

залучати персонал об’єктів нагляду для забезпечення виконання покладених на неї завдань;

проводити перевірки об’єктів нагляду;

отримувати від посадових осіб об’єктів нагляду інформацію, статистичні матеріали та інші відомості, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

готувати та надавати пропозиції до нормативно-правових актів з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя об’єктів нагляду;

скликати та проводити в установленому порядку наради;

здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.

7. Держсанепідслужбу ДПтС України очолює головний державний санітарний лікар ДПтС України, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою ДПтС України за погодженням із головним державним санітарним лікарем України.

Головний державний санітарний лікар ДПтС України із загальних питань підпорядковується безпосередньо Голові ДПтС України, а з питань державного санітарно-епідеміологічного нагляду - головному державному санітарному лікарю України.

8. Головний державний санітарний лікар держсанепідслужби ДПтС України:

1) здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням вимог санітарного законодавства на об’єктах нагляду;

2) отримує від посадових осіб об’єктів нагляду інформацію про санітарну та епідемічну ситуацію, що склалась на об’єктах нагляду, та аналізує її;

3) здійснює систематичний аналіз санітарної та епідемічної ситуації, показників здоров’я персоналу, осіб, узятих під варту, та засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах;

4) інформує керівництво ДПтС України та головного державного санітарного лікаря України про санітарну та епідемічну ситуацію на об’єктах нагляду, а також з інших питань, що належать до його компетенції;

5) подає на розгляд керівництву ДПтС України пропозиції щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя персоналу, осіб, узятих під варту, та засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах;

6) погоджує плани проведення санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, розроблені територіальними органами ДПтС України;

7) визначає фактори, які можуть шкідливо впливати на здоров’я людини, та ступінь їх ризику для здоров’я персоналу, осіб, узятих під варту, та засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах;

8) здійснює контроль за проведенням санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів, виконанням програм профілактики захворювань, охорони здоров’я персоналу, осіб, узятих під варту, та засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах;