Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" , Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України , затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 382,

1. Затвердити Інструкцію із запобігання та локалізації вибухів вугільного пилу, що додається.

2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці .

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Ця Інструкція поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та працівників, діяльність яких пов’язана з проектуванням, будівництвом та експлуатацією вугільних шахт, небезпечних за вибухами вугільного пилу, а також на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, пов’язаних з розробленням і виготовленням обладнання та матеріалів для пиловибухозахисту таких шахт.

2. Ця Інструкція встановлює організаційні, технічні вимоги під час проведення робіт із запобігання та локалізації вибухів пилу на вугільних шахтах, небезпечних за вибухами вугільного пилу.

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ВТК - відділ технічного контролю шахти;

ВТБ - вентиляція та техніка безпеки.

1. Роботи, пов’язані з виконанням заходів щодо запобігання та локалізації вибухів вугільного пилу, проводять відповідно до вимог Правил безпеки у вугільних шахтах , затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22 березня 2010 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за № 398/17693 (далі - НПАОП 10.0-1.01-10).

2. Роботодавець забезпечує розроблення та затверджує інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці , затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666.

3. Роботодавець забезпечує проведення навчання, інструктажу і перевірки знань з питань охорони праці працівників відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці , затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511.

4. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва розроблює відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальні навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці відповідно до вимог Переліку робіт з підвищеною небезпекою , затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512.

5. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві здійснюються згідно з вимогами Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

6. Роботодавець зобов’язаний за рахунок власних коштів забезпечити організацію проведення попередніх медичних оглядів працівників під час прийняття на роботу, а протягом трудової діяльності - періодичних оглядів відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій , затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

7. Працівники забезпечуються санітарно-побутовими приміщеннями відповідно до вимог ДБН В.2.2-28:2010 "Будинки адміністративного та побутового призначення".

8. Не дозволяється експлуатація устаткування та інструменту в несправному стані або за несправних пристроїв безпеки (блокувальні, фіксувальні та сигнальні пристрої і прилади), а також з перевищенням робочих параметрів, зазначених у технічному паспорті.

9. Працівники, що виконують роботи з білення та осланцювання гірничих виробок, зв’язування пилу, приготування змочувально-зв’язувальної суміші та розчинів для білення, завантаження сланцевих заслонів, а також працівники, що знаходяться у виробках під час виконання зазначених робіт, забезпечуються спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту , затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137, та згідно з вимогами Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам гірничодобувної промисловості , затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 серпня 2008 року № 184, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 вересня 2008 року за № 832/15523.

10. Завантаження сланцевого заслону інертним пилом необхідно виконувати зі спеціального помосту, влаштованого на вагонетці, у якій знаходиться інертний пил. У разі відсутності у виробці рейкових колій завантаження полиць заслону слід здійснювати зі спеціального помосту.

Робота на висоті 1,3 м і більше виконується відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті , затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840.

У разі неможливості обгородити робочі місця на висоті роботи виконуються з використанням запобіжних поясів відповідно до вимог ГОСТ 12.4.089-86 "ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия" або ременів безпеки згідно з вимогами ДСТУ 361-2001 "Індивідуальне спорядження для захисту від падінь з висоти. Ремені безпеки" і спеціальних канатів для страхування відповідно до вимог ГОСТ 12.4.107-82 "ССБТ. Строительство. Канаты страховочные. Общие технические требования".

11. У шахтах, що розробляють вугільні пласти, небезпечні за вибухами пилу, повинні здійснюватися заходи щодо попередження та локалізації вибухів вугільного пилу відповідно до НПАОП 10.0-1.01-10 .

12. При сланцевому пиловибухозахисті для запобігання вибухам здійснюють білення й осланцювання гірничих виробок, а для локалізації вибухів встановлюють сланцеві заслони та (або) автоматичні системи.

13. При гідропиловибухозахисті для запобігання вибухам вугільного пилу застосовують: білення, обмивання гірничих виробок (мокре прибирання пилу), зв’язування відкладеного пилу гігроскопічними змочувально-зв'язувальними сумішами, а також зв'язування відкладеного й осадження завислого пилу за допомогою безперервно діючих туманоутворювальних завіс. Для локалізації вибухів встановлюють водяні заслони та (або) автоматичні системи.

14. При комбінованому пиловибухозахисті застосовують способи й засоби запобігання та локалізації вибухів пилу, засновані на використанні води або інертного пилу. За цих умов параметри застосовуваних способів і засобів повинні залишатися такими самими, як і при окремому їх використанні.

У виробках із капежем води або значно обводнених встановлюють водяні заслони.

Застосування інших способів та засобів пиловибухозахисту вугільних шахт, ефективність яких підтверджена на основі досліджень та випробувань, здійснюють за наявності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки згідно з вимогами Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі - Порядок видачі дозволів).

15. Параметри способів і засобів пиловибухозахисту гірничих виробок встановлюються відповідно до нижньої межі вибуховості відкладеного вугільного пилу (Дельта відкл.) і норми осланцювання (N).

16. Вибуховість пилу, нижня межа вибуховості та норма осланцювання для вугілля шахтопластів з виходом летких речовин менше ніж 15% (крім антрацитів) визначаються в галузевому спеціалізованому інституті щороку, а для нововведених в експлуатацію шахтопластів - перед їх уведенням.

17. Для встановлення показників вибуховості вугільного пилу шахти, які розробляють шахтопласти з виходом летких речовин менше ніж 15% або вводять в експлуатацію нові шахтопласти, відбирають та направляють до галузевого спеціалізованого інституту проби вугілля.

Відбір проби проводиться працівником ВТК в присутності працівника дільниці ВТБ. Відбір проб проводять відповідно до вимог ГОСТ 9815-75 "Угли бурые, каменные, антрацит и горючие сланцы. Метод отбора пластовых проб". З набраної проби відбирають і відкидають видиму породу. Після цього пробу масою не менше одного кілограма поміщають у дві банки порівно.

18. На банки з пробами наклеюють підписані працівником, на якого покладено виконання цієї роботи, етикетки, на яких зазначають номер проби, найменування шахти, пласта, місце та дату відбору проби. Другі екземпляри етикеток загортають у папір і поміщають у банки з пробами. Банки з пробами щільно закривають і обмотують ізоляційною стрічкою в три - чотири шари. Одну банку з пробою направляють до галузевого спеціалізованого інституту, а другу - контрольну, зберігають на шахті.

19. Випробування вугільного пилу на вибуховість, визначення нижньої межі вибуховості та норми осланцювання проводять протягом 15 днів після завершення всіх організаційних процедур (надання проб з актом відбору, оформлення договору тощо).

20. На шахтах, де розробляють пласти вугілля з виходом летких речовин 15% і більше, при зміні виходу летких речовин (V-гф) або вмісту негорючих речовин (Аф) понад 1% за даними ВТК шахти працівник дільниці ВТБ, на якого покладено виконання цієї роботи, не пізніше ніж через три доби після отримання інформації проводить коригування нижніх меж вибуховості пилу й норм осланцювання згідно з номограмою, наведеною на рисунку додатка 1 до цієї Інструкції, та пунктом 16 цього розділу.

Якщо вміст негорючих речовин у пластовій пробі вугілля перевищує 30%, то при визначенні показників вибуховості пилу значення вмісту негорючих речовин приймають таким, що дорівнює 30%.

21. Нижні межі вибуховості пилу й норми осланцювання для шахт, що проектуються, визначаються в галузевому спеціалізованому інституті за пробами, що надають геологорозвідувальні партії при розвідці родовищ. Допускається тимчасово приймати параметри вибуховості, установлені для пилу аналогічних пластів, розроблюваних прилеглими (що межують) шахтами, на період не більше ніж три місяці з початку експлуатації.

22. Норму осланцювання N (%) обчислюють за формулою

Добавку інертного пилу визначають:

для вугілля з виходом летких речовин 15% і менше - шляхом випробувань в галузевому спеціалізованому інституті;

для вугілля з виходом летких речовин 15% і більше - за номограмою, наведеною на рисунку додатка 2 до цієї Інструкції.

23. Періодичність Тn (дні) білення, осланцювання, обмивання, нанесення змочувально-зв’язувальних сумішей у всіх гірничих виробках (за винятком ділянок з інтенсивним пиловідкладенням у відкотних виробках) обчислюють за формулою

При розрахунках параметрів та періодичності застосування заходів щодо пиловибухозахисту для загальношахтних виробок до обліку приймають найменшу нижню межу вибуховості вугільного пилу для розроблюваних шахтою пластів вугілля, а для групових виробок - найменшу з установлених для розроблюваних у цій групі пластів.

24. Інтенсивність пиловідкладення у вентиляційних штреках на відстані до 200 м від лав визначають через кожні три місяці методом збору пилу на металеві або пластмасові підкладки. Підкладки кількістю 2-4 шт. повинні встановлюватися вздовж стінок виробки на відстані 10-15 м від лави так, щоб їх відкриті поверхні не були екрановані від вентиляційного струменя елементами кріплення і різними предметами.

Строк відбору проб має бути кратним повному технологічному циклу робіт у лаві. Кількість пилу, зібрана з підкладок, повинна бути не менше 2 г.

Інтенсивність пиловідкладення Рt в грамах на кубічний метр на добу обчислюють за формулою

Отримане значення інтенсивності пиловідкладення приймають для розрахунку періодичності застосування заходів на ділянці штреку, прилеглого до лави, довжиною 50 м; для розрахунку періодичності на наступних 150 м штреку інтенсивність пиловідкладення приймають відповідно зменшеною в 3,5 рази.

25. У місцях інтенсивного пиловідкладення (крім вентиляційних штреків) періодичність застосування заходів приймають згідно з таблицею додатка 5 до цієї Інструкції.

26. Залежно від інтенсивності пиловідкладення, гірничо-геологічних і гірничотехнічних умов вибір раціональних способів і засобів запобігання і локалізації вибухів пилу проводять відповідно до таблиці додатка 6 до цієї Інструкції.

27. На основі проведених розрахунків та вибору раціональних заходів і засобів запобігання та локалізації вибухів вугільного пилу складаються та затверджуються квартальні графіки проведення пиловибухозахисних заходів по шахті відповідно до додатка 7 до цієї Інструкції.

28. На гідрошахтах і гідродільницях, де виймання вугілля виконують не гідравлічним способом, повинні здійснюватися заходи щодо запобігання та локалізації вибухів вугільного пилу.

29. Якісне й своєчасне здійснення заходів щодо запобігання та локалізації вибухів вугільного пилу забезпечують посадові особи дільниці, у віданні яких знаходяться виробки.

1. Осланцюванню підлягають усі поверхні гірничих виробок (боки, покрівля, підошва, доступні місця за затяжками кріплення).

Осланцювання гірничих виробок необхідно проводити після очищення та прибирання з їх підошви, боків та покрівлі скупчень вугільного пилу. Очищення проводять шляхом обмітання попередньо зволоженого пилу. Осланцювання слід виконувати за допомогою механічних пересувних та переносних (ранцевих) осланцювателів.

2. Норму осланцювання для загальношахтних виробок приймають найбільшою з установлених для розроблюваних шахтою пластів вугілля, а для групових виробок - найбільшою з установлених для розроблюваних у цій групі пластів.

3. Витрату інертного пилу на осланцювання q в кілограмах на метр виробки обчислюють за формулою

1. Сланцеві заслони в горизонтальних та похилих гірничих виробках влаштовуються з ряду встановлюваних під покрівлею впоперек виробок полиць з вільнолежачим настилом, що легко перекидаються, на які зверху насипають інертний пил. Конструкція полиць та їх основні розміри наведені на рисунку додатка 8 і в таблиці додатка 9 до цієї Інструкції.

Полиця з вільнолежачим настилом являє собою раму, що складається з двох брусів, закріплених на трапецієподібних опорах. Зверху на раму встановлюють вільнолежачий настил із дошок.

Застосування інших видів заслонів, ефективність яких підтверджена результатами досліджень та випробувань, повинно здійснюватися за наявності дозволу згідно з Порядком видачі дозволів .

2. Схеми встановлення полиць сланцевих заслонів і елементи підвісок для різних видів кріплення гірничих виробок з поперечним перерізом 10-15 м-2 наведені на рисунках додатків 10-13 до цієї Інструкції. У виробках з площею поперечного перерізу до 10 м-2, 10-15 м-2 та більше 15 м-2 полиці встановлюються так, щоб вони перекривали відповідно не менше 35%, 50% та 60% ширини виробки. Висоту виробки у місці встановлення сланцевого заслону визначають з урахуванням і дотриманням вимог НПАОП 10.0-1.01-10 .