Відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статей 11 - 15 Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб", з метою забезпечення безпеки осіб, щодо яких здійснюється державна охорона,

1. Затвердити Положення про корабельну службу Департаменту охорони в Автономній Республіці Крим Управління державної охорони України, що додається.

2. Цей наказ набирає чинності після його офіційного опублікування.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника начальника Управління державної охорони України - директора Департаменту охорони в Автономній Республіці Крим генерал-майора Шапортова С.В.

1.1. Це Положення розроблено відповідно до Конституції України, Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права, ратифікованої Законом України від 03 червня 1999 року № 728-XIV, Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб", Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Порядку забезпечення безпеки посадових осіб, щодо яких здійснюється державна охорона у місцях постійного та тимчасового перебування, затвердженого наказом Управління державної охорони України від 27 травня 2011 року № 210, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 червня 2011 року за № 700/19438.

1.2. Це Положення визначає основи бойової і повсякденної організації катера, його експлуатацію, ремонт та забезпечення живучості, базування та матеріальне забезпечення.

1.3. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об’єкта (об’єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден;

бойовий пост - місце на катері, де розташована зброя і необхідні технічні засоби;

група катерів (далі - ГК) Служби проведення охоронних заходів Департаменту охорони в Автономній Республіці Крим Управління державної охорони України (далі - ДО в АРК УДО України) - підрозділ, який відповідно до законодавства виконує покладені на нього завдання щодо забезпечення безпеки осіб, охорони об’єктів відносно яких здійснюється державна охорона із застосуванням катерів;

катер - судно спеціального призначення, що належить Управлінню державної охорони України (далі - УДО України), має зовнішні розпізнавальні знаки державної належності;

командний пункт - місце на катері, обладнане необхідними засобами управління та зв’язку, звідки командир керує діями підпорядкованого йому підрозділу, застосуванням зброї, використанням технічних засобів та боротьбою за живучість, а також підтримує зв'язок зі старшим командиром і підрозділами, що взаємодіють;

плавучий засіб - плавуча споруда, що має механічні установки і призначена для роботи на водних шляхах або в портах.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб".

1.4. Державний Прапор України, піднятий на катері, визначає його державну приналежність і є його Бойовим Прапором. Він символізує недоторканність і готовність катера забезпечувати безпеку осіб та охорону об’єктів, щодо яких здійснюється державна охорона на морі.

Охорона Державного Прапора України, піднятого на катері, є почесним обов’язком екіпажу катера.

1.5. Державний Прапор України піднімається і спускається за наказом командира катера та зберігається на катері.

Катери, що перебувають на ходу, несуть Державний Прапор України. Державний Прапор України на катері підіймається перед відходом від пристані та опускається (незалежно від часу доби) після приходу катера до місця призначення.

1.6. Під час відвідування катера Президентом України на катері підіймається за згодою дублікат штандарта Президента України, а також Державний Прапор України.

1.7. У разі перебування на катері Начальника УДО України за його розпорядженням підіймається дублікат штандарта Начальника УДО України, який спускається після сходження його з катера.

1.8. Екіпаж катера УДО України вирішує покладені на них завдання як самостійно, так і у взаємодії з іншими кораблями, авіацією, підрозділами інших органів державної влади.

Вимоги цього Положення обов’язкові для всього екіпажу катеру, у тому числі і для екіпажів, розміщених на березі, а також для всіх осіб, які тимчасово перебувають на катері.

1.9. Особовий склад ГК з питань виконання загальних обов’язків військовослужбовців у взаємовідносинах з іншими військовослужбовцями УДО України та під час несення служби на березі керується вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

1.10. Завданнями ГК є:

забезпечення безпеки осіб, охорони об’єктів, визначених Законом України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб";

забезпечення безпеки членів сімей осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, які їх супроводжують;

запобігання протиправним посяганням на осіб і членів їх сімей та територій і акваторій, щодо яких здійснюється державна охорона, їх виявлення та припинення.

Для здійснення покладених завдань ГК уповноважена та має право:

надавати згоду на допущення громадян, плавучих засобів до акваторій, щодо яких здійснюється державна охорона;

вимагати від громадян, плавучих засобів додержання режиму, встановленого на акваторіях, щодо яких здійснюється державна охорона;

затримувати осіб, які незаконно проникли або намагаються проникнути до акваторії, перевіряти у них документи, що посвідчують особу, здійснювати в установленому законом порядку особистий огляд затриманих та огляд їх речей, які є при них, плавучих засобів, на яких вони прибули в район акваторії, і передавати їх іншим правоохоронним органам;

використовувати плавучі засоби, що належать органам державної влади України, підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім плавучих засобів, що належать дипломатичним представництвам іноземних держав і міжнародним організаціям, а також спеціального призначення), для запобігання кримінальним правопорушенням, переслідування і затримання осіб, що підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, доставлення осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, в заклади охорони здоров’я, а також для прибуття до місця події з наступним відшкодуванням у встановленому законодавством порядку збитків, завданих власникам цих плавучих засобів.

1.1. Службова та повсякденна організація катера створюється залежно від його призначення. Організаційно-штатна структура катера визначається Начальником УДО України.

1.2. Увесь особовий склад катера становить його екіпаж.

2.1. Для забезпечення безпеки осіб, охорони об’єктів, щодо яких здійснюється державна охорона, особовий склад катера розподіляється по командних пунктах і бойових постах, що є основою організації катера.

2.2. Командні пункти та бойові пости мають назви, позначення та порядкові номери. На катерах командні пункти та бойові пости нумеруються в порядку зростання номерів.

3.1. Катерні розписи поділяються на службові та повсякденні. Службові катерні розписи розробляються для розподілу особового складу по командних пунктах та бойових постах для застосування зброї й використання технічних засобів катера. Повсякденні катерні розписи розробляються для організації виконання інших заходів та робіт. Катерні розписи затверджуються командиром катера.

3.2. Основним документом, який визначає організацію катера під час несення служби, є розпис з бойової тривоги. Він є підставою для розробки всіх інших катерних розписів.

3.3. Особовий склад катера розподіляється по командних пунктах і бойових постах з урахуванням їх спеціальностей та рівня підготовки. Розподіл особового складу здійснюється для забезпечення найбільш повного та ефективного застосування зброї, використання технічних засобів катера та взаємозамінності особового складу.

3.4. До бойових катерних розписів належать:

розпис з бойової тривоги зі схемами технічного та візуального спостереження за підводною, надводною і повітряною обстановкою, з табелями командних пунктів, бойових постів;

розпис з бойової готовності зі схемами технічного та візуального спостереження за підводною, надводною і повітряною обстановкою.

До бойових катерних розписів також належать:

розпис з боротьби за живучість катера;

розпис з боротьби з підводними диверсійними силами та засобами;

розпис з приймання та здавання боєприпасів;

розпис зі спеціальної обробки катера, в якому зазначаються обов’язки особового складу щодо дезактивації, дегазації, дезінфекції, дозиметричного та хімічного контролю, санітарної обробки екіпажу.

3.5. До повсякденних катерних розписів належать:

розпис з завідувань, огляду й перевірки зброї та технічних засобів;

розпис з постановки (зняття) на якір (з якоря) (бочку, швартови);

розпис з буксирування зі схемами буксирування;

розпис по каютах та кубриках;

розпис з прибирання;

розпис з фарбування корпусу катера.

3.6. У розписах зазначаються місце дій (командний пункт, бойовий пост, відсік, приміщення, частина катера), обов’язки особового складу, посади офіцерів, посади мічманів, старшин, матросів.

Прізвища особового складу зазначаються лише в розписі з бойової тривоги.

Дії особового складу щодо герметизації корпусу катера, за сигналами "Радіаційна небезпека", "Хімічна тривога" та під час надання допомоги пораненим і ураженим отруйними речовинами та газами визначаються в розписі з бойової тривоги у формі доповнень до основних обов’язків офіцерів, мічманів, старшин, матросів.

3.7. Бойові й повсякденні катерні розписи вносяться до Книги катерних розписів. Крім того, до неї вносяться схеми:

катерна бойова схема;

службової організації катера;

повсякденної організації катера;

місць розташування та нумерації пожежних ріжків, вогнегасників, клапанів систем протипожежного та водяного захисту;

розташування газонепроникних приміщень катера;

маркування водогазонепроникних дверей, люків, горловин та кришок вентиляційних шахт.

3.8. На катерній бойовій схемі в кресленні повздовжнього розрізу катера зазначається розташування всіх командних пунктів, бойових постів, відсіків та інших приміщень катера, а також розташування засобів і ліній внутрішнього зв’язку.

На схемі службової організації катера зазначаються тільки командні пункти і бойові пости із зазначенням їх підпорядкованості під час оголошення бойової тривоги.

4.1. У службових інструкціях докладно зазначаються обов’язки офіцерів, мічманів, старшин, матросів:

під час оголошення бойової тривоги;

під час застосування зброї і використання технічних засобів;

під час боротьби за живучість зброї та технічних засобів;

під час боротьби з пожежею, з надходженням води та захисту від впливу небезпечної концентрації шкідливих речовин (газів);

щодо герметизації корпусу катера;

за сигналом "Хімічна тривога";

за сигналом "Радіаційна небезпека";

щодо спеціальної обробки катера та особового складу;

щодо надання медичної допомоги пораненим і ураженим.

5.1. На катері встановлюються такі види тривог і умови їх оголошення: бойова тривога, навчальна тривога, аварійна тривога, хімічна тривога, радіаційна небезпека.

5.2. Бойова тривога оголошується для вжиття заходів щодо протидії протиправним посяганням, для фактичного підвищення бойової готовності.

У воєнний час вихід (вхід) з пункту базування (до пункту базування), прохід вузькостей, плавання в складних умовах і в районах, небезпечних для плавання, а також екстрене приготування катера до бою та походу проводяться за сигналом бойової тривоги.

5.3. Навчальна тривога оголошується для відпрацювання дій екіпажу катера за сигналом бойової тривоги; для виконання катерних вправ з практичним застосуванням зброї; для проведення з екіпажем катера навчань і тренувань на бойових постах, у тому числі з боротьби за живучість; для завантаження та розвантаження боєприпасів; для виходу катера з пункту базування (входу до пункту базування), проходження вузькостей, під час плавання в складних умовах у мирний час; для екстреного приготування катера до бою та походу; у решті випадків - за наказом командира катера.

Одночасно з оголошенням сигналу бойової або навчальної тривоги по катерній трансляції оголошується її мета.

5.4. Аварійна тривога оголошується у випадку надходження води всередину катера, виникнення пожежі, у разі вибуху, виявлення небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) та в інших аварійних ситуаціях.

5.5. Хімічна тривога оголошується у випадку загрози або виявлення хімічного чи бактеріологічного зараження.

5.6. Радіаційна небезпека оголошується у разі безпосередньої загрози чи виявлення радіаційного зараження.

5.7. Для відпрацювання дій особового складу за сигналами "Аварійна тривога", "Хімічна тривога", "Радіаційна небезпека" на катері відповідно оголошується: "Навчальна аварійна тривога", "Навчальна хімічна тривога", "Навчальна радіаційна небезпека".

1.1. Правильна експлуатація й утримання зброї, технічних засобів та катера в цілому, своєчасне проведення планово-запобіжних оглядів і ремонтів визначають технічну готовність катера, яка є важливим елементом його бойової готовності.

1.2. Експлуатація катера включає бойове та повсякденне використання зброї, технічних засобів, їх технічне обслуговування та догляд за корпусом катера.

Норми експлуатації катерів, міжремонтні строки, обсяги і тривалість ремонтів визначаються на підставі даних, які надаються їх постачальниками.

1.3. Командири катерів зобов’язані додержуватись норм експлуатації та строків ремонту катерів, раціонально планувати витрату ресурсів протягом міжремонтного строку, забезпечувати своєчасну постановку кожного катера у плановий ремонт.

1.4. Експлуатація та ремонт катера здійснюються відповідно до визначених технічних норм і строків, що є основною умовою збереження встановленого строку служби та його тактико-технічних даних.

2.1. Зброя та технічні засоби катера мають застосовуватись і використовуватися тільки у справному стані, який забезпечує встановлені експлуатаційні властивості (надійність, точність, безвідмовність тощо).

2.2. Додержання екіпажем катерів вимог документації з використання зброї та технічних засобів контролюється відповідними фахівцями УДО України.

2.3. Для забезпечення контролю за станом механізмів та систем, що функціонують на катері, ведуться експлуатаційні журнали.

Командир катера повинен щодня перевіряти експлуатаційні журнали та підписувати записи, внесені до них.

2.4. Недоліки в роботі, несправності, виявлені під час експлуатації зброї та технічних засобів катера, записуються до відповідних журналів, формулярів та інших документів з експлуатації.

Ніхто не має права приховувати виявлені недоліки та несправності матеріальної частини катера.

2.5. У разі аварії на катері заступником Начальника Управління - директором ДО в АРК УДО України призначається комісія для проведення службового розслідування. Результати роботи комісії вивчаються та вживаються заходи для запобігання виникненню подібних випадків.

3.1. Для підтримання бойової готовності катера, усунення недоліків у використанні зброї та технічних засобів, зберігання ресурсу та додержання міжремонтних строків екіпажем катера проводяться щотижневі, щомісячні та інші планово-запобіжні огляди та ремонти.

3.2. Огляди і перевірки зброї та технічних засобів проводяться під безпосереднім керівництвом та контролем командира катера.

3.3. Щотижневі планово-запобіжні огляди проводяться у час, зазначений у розпорядку дня. У їх проведенні бере участь увесь екіпаж катера.

Дії екіпажу, які виконуються під час проведення оглядів та перевірок зброї і технічних засобів, повинні точно відповідати відповідним інструкціям.

3.4. За результатами проведення щотижневого огляду і перевірки зброї та технічних засобів катера робляться записи у вахтовому журналі катера із зазначенням усіх недоліків, які знижують встановлену боєготовність катера.

Зауваження та недоліки, виявлені під час проведення огляду й перевірки зброї та технічних засобів, враховуються і негайно усуваються.

3.5. Організація виконання запланованих робіт на катері та контроль за своєчасністю їх виконання покладаються на командира катера.

3.6. Для контролю за станом корпусу, пристроїв та систем, стаціонарних засобів боротьби за живучість катера наказом заступника Начальника Управління - директором ДО в АРК УДО України призначається постійна катерна комісія.

3.7. Постійною катерною комісією здійснюється детальний огляд корпусу катера, водонепроникних переборок, другого днища, дверей, люків, горловин, систем та пристроїв, стаціонарних засобів боротьби за живучість, рятувальних засобів. Огляди проводяться за планом (раз на три місяці). Підводна частина катера оглядається постійною катерною комісією під час кожного поставлення катера в док.

Постійна катерна комісія під час проведення оглядів виявляє також дефекти, які можуть призвести до підвищення шумності катера, виникнення перешкод у роботі його гідроакустичних комплексів (засобів).

У своїй роботі постійна катерна комісія керується вимогами чинного законодавства.

4.1. Здійснення порядку формування, підготовки, матеріально-технічного забезпечення екіпажів катерів, які ремонтуються, їхньої участі у ремонті, а також організації ремонту визначається командиром катера.

4.2. Для відновлення технічного стану катера передбачаються такі види планових ремонтів: навігаційний, доковий, підтримувальний, поточний, середній.

Навігаційний ремонт здійснюється з метою своєчасного виявлення дефектів, ремонту й заміни зношених деталей і вузлів озброєння та технічних засобів, а також технічних засобів, які через зношеність підлягають заміні.

Навігаційний ремонт проводиться силами екіпажу катера із залученням судноремонтних майстерень пункту базування. Під час здійснення навігаційного ремонту усуваються несправності і проводяться технічне обслуговування, регламентні перевірки, а також планово-попереджувальні огляди та ремонти озброєння та технічних засобів катера.

4.3. Доковий ремонт здійснюється під час перебування катера в доку з метою підтримання технічно справного стану підводної частини корпусу катера, а також справного стану технічних засобів та озброєння, які розміщуються нижче ватерлінії катера.

Крім планових докових ремонтів, проводяться позапланові й аварійні докові ремонти.

Доковий ремонт здійснюється відповідними підприємствами за участю екіпажа катера. Під час проведення докового ремонту виконуються роботи щодо очищення, огляду, ремонту та фарбування підводної частини корпусу катера, цистерн, керм, ліній валів та гребних гвинтів, дейдвудного та інших пристроїв, донно-бортової арматури, технічних засобів та озброєння катера.

4.4. Поточний ремонт - плановий заводський ремонт, який здійснюється з метою відновлення бойових і експлуатаційних можливостей катера, що мають підтримуватися до наступного планового заводського ремонту.

Поточний ремонт здійснюється відповідними підприємствами за участю екіпажу катера.

Під час проведення поточного ремонту виконуються роботи щодо:

ремонту і заміни зношених деталей озброєння, головних та допоміжних механізмів;

огляду та усунення дефектів елементів корпусу, які підлягають найбільшому зношенню;

відновлення зношених труб і арматури; огляду та ремонту систем управління озброєнням та технічними засобами, а також агрегатної заміни технічних засобів катера.

4.5. Підтримувальний ремонт здійснюється з метою підтримання бойових та експлуатаційних можливостей катера на визначеному рівні і проводиться у мінімальному обсязі.

4.6. Середній ремонт - плановий заводський ремонт, який здійснюється з метою відновлення технічно-експлуатаційних характеристик катера і проводиться для ремонту чи заміни елементів обмеженої номенклатури.

Середній ремонт здійснюється відповідними підприємствами за участю екіпажу катера.

Під час проведення середнього ремонту виконуються роботи щодо:

ремонту чи заміни головних і допоміжних механізмів та озброєння;

ремонту валопроводів; трубопроводів із заміною дефектних ділянок труб та арматури;

дефектування та ремонту корпусу катера, а також роботи щодо модернізації та переобладнання катера.

Крім зазначених видів планових ремонтів, може проводитися також аварійний ремонт катера.

Аварійний ремонт - позаплановий ремонт, який здійснюється з метою усунення аварійних пошкоджень та відновлення боєздатності катера.

4.7. Підготовлений до ремонту катер приймається відповідним підприємством на ремонт за актом, який підписується керівництвом ДО в АРК УДО України, представниками відповідного підприємства та командиром катера.

4.8. На час ремонту катера до катерного розпорядку дня вносяться зміни з метою максимального забезпечення ремонту та наближення катерного розпорядку дня до розкладу дня відповідного підприємства. У катерному розпорядку дня передбачається час для вивчення будови катера, зброї, технічних засобів та засобів забезпечення живучості, які під час ремонту перебувають у розібраному стані, а також час для здійснення контролю за якістю ремонту і підготовки до проведення швартових і ходових випробувань.

4.9. Під час перебування катера на ремонті його командир не має права віддавати розпорядження щодо внесення змін до конструкції або встановлення на катері нових пристроїв, приладів тощо, а також вносити будь-які зміни до затверджених креслень та відомостей ремонтних робіт. Водночас командир катера зобов’язаний доповісти за підпорядкованістю про доцільні зміни в тих чи інших конструкціях, внесення яких підвищить тактичну цінність катера, ефективність зброї, техніки, засобів забезпечення живучості та безпеки катера.

4.10. Під час проведення ремонту попереднє прийняття відремонтованої зброї та технічних засобів у встановленому порядку й оформлення документів (закриття нарядів, внесення записів до паспортів, формулярів тощо) здійснюються командиром катера.

Остаточне прийняття відремонтованої зброї, технічних засобів і катера в цілому здійснюється на ходових випробуваннях спеціальною комісією.

4.11. Після закінчення ходових випробувань та усунення виявлених недоліків (недоробок) складається акт про закінчення ремонту катера, який підписується командиром катера, директором (начальником) відповідного підприємства та керівництвом ДО в АРК УДО України.

1.1. Живучість катера - це його спроможність протистояти бойовим та аварійним пошкодженням, водночас відновлюючи і підтримуючи можливий рівень своєї боєздатності.

Елементами живучості катера є:

вибухопожежозахищеність;

непотоплюваність;

живучість зброї та технічних засобів;

захищеність екіпажу.

1.2. Бойові та аварійні пошкодження відрізняються за характером (вибух, пожежа, надходження забортної води, пошкодження зброї та технічних засобів, виникнення небезпечних концентрацій шкідливих речовин (газів) у повітряному середовищі катера тощо) та обсягом пошкоджень і можуть супроводжуватися травматизмом та загибеллю екіпажу.

Пошкодження катера можуть бути комплексними, наприклад надходження забортної води усередину корпусу катера разом з пожежею, вибухом тощо.

1.3. Живучість катера забезпечується за трьома основними напрямами:

запобігання аварійним пошкодженням катера;

боротьба за живучість катера;

ліквідація бойових та аварійних пошкоджень катера.

1.4. Забезпечення живучості катера здійснюється:

комплексом конструктивних рішень, прийнятих під час проектування, якістю та повнотою їх виконання під час побудови, модернізації та переобладнання катера;

організаційно-технічними заходами, які здійснюються в період експлуатації та ремонту катера;

підготовкою та діями екіпажу щодо запобігання аварійним пошкодженням, боротьби з бойовими та аварійними пошкодженнями, ліквідації наслідків бойових та аварійних пошкоджень силами екіпажу в морі.

1.5. Якість та повнота виконання прийнятих рішень щодо забезпечення живучості під час будівництва, модернізації та переобладнання катера перевіряються під час проведення державних випробувань катера. За результатами перевірки визначається ступінь їхньої відповідності загальним тактико-технічним вимогам та вимогам щодо забезпечення елементів живучості катера.

1.6. Стан живучості катерів, які перебувають в експлуатації та на ремонті, щороку перевіряється комісією, призначеною наказом заступника Начальника Управління - директором ДО в АРК УДО України.

1.7. Підготовка з боротьби за живучість та дії особового складу щодо забезпечення живучості катера здійснюються відповідно до вимог цього Положення та інших нормативно-правових актів.

2.1. У мирний час у разі відсутності безпосередньої загрози отримання бойових пошкоджень головним напрямом у забезпеченні живучості є запобігання аварійним пошкодженням катера.

Організаційно-технічні заходи, які здійснюються під час експлуатації та ремонту катера, спрямовуються на:

підтримання в постійній готовності до дії систем та засобів боротьби за живучість катера;

запобігання аварійним пошкодженням, які можуть виникнути з вини екіпажу;

ефективну підготовку з боротьби за живучість екіпажу.

2.2. Екіпаж катера допускається до догляду й обслуговування зброї та технічних засобів лише після вивчення будови та правил експлуатації.

Правила поводження зі зброєю і технічними засобами з метою запобігання аварійним пошкодженням виділяються в самостійні розділи в програмах спеціальної підготовки екіпажу катера.

3.1. Екіпаж катера повинен суворо виконувати вимоги щодо запобігання вибухам та пожежам під час виконання своїх обов’язків та у повсякденній діяльності. Усі зауваження й виявлені порушення в утриманні боєприпасів, зброї, технічних засобів, пально-мастильних матеріалів тощо, які можуть призвести до вибуху або пожежі, повинні доповідатися за підпорядкованістю командирові катера для вжиття заходів щодо усунення виявленого порушення.

3.2. На катерах легкозаймисті рідини та речовини, якими постачається катер згідно з нормами постачання, зберігаються в спеціальних цистернах або ємностях у місцях, визначених командиром катера.

На катері встановлюється контроль за температурою рідкого палива, яка не повинна перевищувати + 25°С для легких (світлих) сортів.

Під час відкриття паливних цистерн та розбирання паливних трубопроводів у місцях проведення цих робіт забороняється користуватися відкритим вогнем.

У разі потрапляння легкозаймистої рідини (речовини) на палубу, настил або до трюму вона негайно прибирається, а приміщення - вентилюється. Для протирання палуб, настилів, переборок, меблів тощо забороняється використовувати легкозаймисті рідини та інші вогненебезпечні матеріали.

3.3. У разі поставлення катера в док зброя, боєприпаси, пальне, мастила та інші легкозаймисті рідини і вибухові речовини вивантажуються з катера.

3.4. Для запобігання пожежам на катері забороняється:

подавати напругу та навантаження на електромережі, які мають опір ізоляції, нижчий від установлених норм;

установлювати в електричних ланцюгах нештатні запобіжники;

залишати без нагляду у службових та житлових приміщеннях (каютах) увімкнені електроприлади;

зберігати насичений мастилами, гасом, бензином та іншими займистими речовинами матеріал для витирання (клоччя, ганчір’я, обрізки), паливні й мастильні матеріали у відкритому вигляді, а також свіжопофарбовану парусину в складеному вигляді в погано провентильованих приміщеннях;

використовувати нештатні електропроводку та електричне обладнання;

розміщувати комплекти хімічної регенерації повітря, регенеративні патрони, ізолювальні протигази з регенеративними патронами та споряджені регенераційні установки ближче ніж за метр від кисневих балонів кабельних трас, паливних трубопроводів та ємностей у місцях з температурою вище + 50°С та можливим протіканням чи накопиченням пально-мастильних матеріалів, а також води й пари;

тримати використані пластини хімічної регенерації повітря або їх відламані частини разом зі сміттям, промащеним клоччям, ганчір’ям тощо;

залишати відкритими штепсельні розетки, з’єднувальні та розподільні коробки, електричні щити закритого виконання;