Відповідно до статей 7, 32 Закону України "Про професійно-технічну освіту" та на виконання підпункту 37.1 пункту 37 розділу IV Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" , затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2013 року № 128,

1. Затвердити Методику розроблення державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних робітничих професій, що додається.

2. Департаменту професійно-технічної освіти (Супрун В.В.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

3. Департаменту управління справами (Запольська Н.М.) у встановленому порядку зробити відмітку в справах архіву.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Жебровського Б.М.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ця Методика спрямована на допомогу фахівцям у розробленні освітніх стандартів з урахуванням вимог законодавства.

Державні стандарти професійно-технічної освіти з конкретних робітничих професій (далі - ДСПТО) розробляються відповідно до Конституції України , Законів України "Про освіту" , "Про професійно-технічну освіту" , "Про професійний розвиток працівників" , "Про зайнятість населення" , "Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності" , постанов Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 495 "Про затвердження Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки", від 23 листопада 2011 року № 1341 "Про затвердження Національної рамки кваліфікацій" та інших нормативно-правових документів.

1.2. Метою розроблення ДСПТО є проведення єдиної державної політики у сфері професійно-технічної освіти, а саме:

забезпечення в усіх регіонах і в різних галузях економіки еквівалентності професійно-технічної освіти й визнання кваліфікацій і документів про професійно-технічну освіту;

формування єдиного освітнього простору в Україні;

усунення відмінностей у вимогах до підготовки конкурентоспроможних на ринку праці кваліфікованих робітників і в термінології, що використовується в професійно-технічній освіті;

забезпечення належної підготовки кваліфікованих робітників усіх кваліфікаційних рівнів, формування активної життєвої позиції особистості, здатної орієнтуватися в сучасних соціально-економічних змінах;

створення нормативної бази для функціонування кваліфікаційних рівнів професійно-технічної освіти відповідно до Національної рамки кваліфікацій , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1341 (далі - Національна рамка кваліфікації).

1.3. Об’єктами ДСПТО є результати навчання учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів (далі - ПТНЗ), система формування компетентностей та критерії оцінювання навчальних результатів.

1.4. У цій Методиці терміни вживаються в таких значеннях:

ДСПТО - документ, у якому визначено державні вимоги до результатів професійно-технічної освіти, рівня професійної кваліфікації випускників професійно-технічних навчальних закладів відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики професії та освітнього рівня вступників до зазначених навчальних закладів;

компетенція - сукупність знань, умінь і навичок, що визначають здатність робітника виконувати трудові дії в конкретній сфері діяльності;

навчальний модуль - логічно завершена складова ДСПТО, що базується на окремій одиниці професійного стандарту, містить навчальний матеріал, необхідний для досягнення професійних і ключових компетентностей, та належить до певного рівня кваліфікації. Засвоєння навчального модуля може підтверджуватися відповідним документом (сертифікат, посвідчення, свідоцтво);

професійний стандарт - затверджені в установленому порядку вимоги до знань, умінь і навичок випускників професійно-технічних навчальних закладів, що визначаються роботодавцями та слугують основою для формування кваліфікацій. Професійні стандарти співвідносяться з рівнями національної та галузевих рамок кваліфікацій і групуються за галузевими ознаками;

стандарт - норма, зразок, еталон, модель, що приймаються за вихідні, для порівняння з ними інших подібних об’єктів.

Інші терміни вживаються в значеннях, визначених Національною рамкою кваліфікації , наведеною в додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1341.

1.5. ДСПТО розробляються на професії, зазначені в Державному переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах , затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 року № 1117 (далі - Державний перелік професій для підготовки кваліфікованих робітників), та в національному класифікаторі України "Класифікатор професій" ДК 003:2010 , затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327 (далі - Національний класифікатор України "Класифікатор професій" ДК 003:2010).

Титульна сторінка ДСПТО містить його назву, позначення стандарту, назву професії, код і кваліфікацію відповідно до Національного класифікатора України "Класифікатор професій" ДК 003:2010 .

Типова форма титульної сторінки ДСПТО наведена в додатку 1 до цієї Методики.

Типова форма аркуша затвердження наведена в додатку 2 до цієї Методики.

Типові форми аркушів погодження наведені в додатках 3-5 до цієї Методики.

Зразок загальних положень щодо реалізації ДСПТО наведено в додатку 6 до цієї Методики.

1.6. ДСПТО є обов’язковим для всіх професійно-технічних навчальних закладів, підприємств, установ, організацій на території України, що здійснюють (або забезпечують) підготовку кваліфікованих робітників, незалежно від їх відомчого підпорядкування та форм власності.

ДСПТО складається з державних стандартів на кожний рівень кваліфікації.

Складова ДСПТО, яка відповідає кожному рівню кваліфікації, має свою завершеність - присвоєння відповідного рівня кваліфікації.

ДСПТО містить:

освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника професійно-технічного навчального закладу;

типовий навчальний план підготовки кваліфікованих робітників;

типові навчальні програми з навчальних предметів, виробничого навчання і виробничої практики, передбачені типовим навчальним планом;

систему контролю знань, умінь і навичок учнів (слухачів) та критерії кваліфікаційної атестації випускників;

перелік основних обов’язкових засобів навчання.

2.1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника ПТНЗ, підприємства, установи, організації, що здійснюють підготовку кваліфікованих робітників, є документом, що визначає узагальнені вимоги до знань, умінь, навичок та інших складових компетентності випускника.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика є основою ДСПТО щодо визначення змісту професійно-технічної освіти, необхідного для якісної професійної підготовки кваліфікованого робітника в межах обраної професії та встановленого рівня кваліфікації, а також професійно-орієнтованою програмою формування компетенцій, необхідних для успішної трудової діяльності у відповідному секторі економіки, у тому числі і забезпечення самозайнятості.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика розробляється на основі кваліфікаційної характеристики професії (професійного стандарту) для кожного рівня кваліфікації і доповнюється компетенціями випереджувального характеру, що відповідають сучасним технологіям на виробництві та у сфері послуг. Для забезпечення можливості набуття учнями (слухачами) часткової кваліфікації або спеціалізації ДСПТО з конкретних робітничих професій у своїй структурі можуть містити навчальні модулі.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника визначає:

сферу професійного використання випускника;

планований рівень його кваліфікації;

узагальнені вимоги до професійних знань, умінь і навичок у межах інтегрованої (згрупованої) професії та окремих її спеціальностей (спеціалізацій), якими повинен володіти випускник для творчого та якісного виконання робіт у визначеній сфері професійної діяльності;

перелік професійних умінь і навичок, якими повинен володіти випускник для творчого і якісного виконання робіт у визначеній сфері професійної діяльності.

Сфера професійного використання випускника визначається відповідно до національного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності" ДК 009:2010 , затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457 .

Типова форма освітньо-кваліфікаційної характеристики надається в додатку 7 до цієї Методики.

2.2. Типовий навчальний план підготовки кваліфікованих робітників з конкретної професії (далі - типовий навчальний план) визначає структуру змісту професійно-технічної освіти відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника, яка включає загальнопрофесійну, професійно-теоретичну, професійно-практичну підготовку та визначає обов’язкові навчальні предмети.

Типовий навчальний план містить:

код і назву професії за державним переліком професій;

код і назву професії, спеціальності (спеціалізації) за державним класифікатором професій;

перелік обов'язкових навчальних предметів, видів навчальних робіт та обсягів навчального часу на ці предмети;

перелік форм контролю знань, умінь і навичок учнів (слухачів) та критерії їх кваліфікаційної атестації;

перелік навчальних кабінетів, лабораторій, майстерень, полігонів та основних обов'язкових засобів навчання;

відомості про:

планований рівень професійної кваліфікації випускника;

обсяг навчального часу на обов'язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти;

загальний фонд навчального часу;

освітній рівень вступників до професійно-технічних навчальних закладів, обмеження щодо їх віку і статі.

Загальнопрофесійна підготовка передбачає вивчення навчальних предметів, які є основою для оволодіння професійними знаннями в будь-якій галузі виробництва чи сфері послуг, та предметів, які надають знання для здійснення професійної діяльності випускника в сучасних ринкових умовах. До предметів загальнопрофесійної підготовки можуть належати: "Основи правових знань", "Основи галузевої економіки і підприємництва", "Інформаційні технології", "Правила дорожнього руху" тощо.

Професійно-теоретична підготовка передбачає вивчення спеціальних предметів, які є основним джерелом навчальної інформації для оволодіння певною професією.

Визначення часу на вивчення цих предметів залежить від обсягу знань, необхідних робітникам конкретної професії, визначених кваліфікаційним рівнем.

Професійно-практична підготовка передбачає:

виробниче навчання, яке здійснюється в навчальних майстернях професійно-технічного навчального закладу або безпосередньо на виробництві;

виробничу практику на робочих місцях підприємств, установ та організацій.

Форма типового навчального плану наведена в додатку 8 до цієї Методики.

2.3. Розроблення типових навчальних програм з навчальних предметів та виробничого навчання здійснюється на основі освітньо-кваліфікаційної характеристики.

2.3.1. Типова програма з навчального предмета є документом, що визначає обов’язкові компоненти змісту професійно-технічної освіти у визначеній предметом галузі знань і об’єм навчального матеріалу з конкретного навчального предмета.

2.3.2. Типова програма з виробничого навчання є документом, що визначає зміст практичного навчання в межах зазначеної в освітньо-кваліфікаційній характеристиці сфери діяльності.

2.3.3. Типові навчальні програми розробляються на кожний навчальний предмет, зазначений у типовому навчальному плані, та на виробниче навчання.

2.3.4. Типові навчальні програми є вихідними документами для розроблення робочих навчальних програм і їх обов’язковою складовою частиною. Реалізація ДСПТО передбачає формування робочих навчальних планів і програм з урахуванням гнучкості у відборі та структуруванні їх змісту.

2.3.5. Програма навчального предмета включає назву предмета, найменування та зміст навчальних тем (зміст предмета), орієнтовний зміст лабораторних і практичних робіт, розподіл навчального часу на їх вивчення.

Розроблення типової програми розпочинається з визначення розділів та тем. Для цього необхідно проаналізувати освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника та визначити, які її вимоги до знань, умінь і навичок будуть забезпечені за рахунок даного навчального предмета.

Визначення змісту кожної теми має бути також спрямоване на оновлення відповідно до впровадження на виробництві чи у сфері послуг нової техніки, технологій, матеріалів, оснащення, організації праці тощо.

У межах кожної теми спочатку визначається зміст теоретичного матеріалу, потім - порядковий номер, назва і короткий зміст лабораторних, практичних та лабораторно-практичних робіт, якщо такі передбачені.

При відборі змісту навчального матеріалу необхідно забезпечити максимальну направленість його на досягнення кінцевих результатів - формування системи понять, знань і розумінь, навичок і умінь робітника певної кваліфікації.

Лабораторні, практичні та лабораторно-практичні роботи плануються відповідно до вимог до понять, знань і розумінь, умінь і навичок учнів (слухачів). При формуванні комплексу лабораторних робіт слід враховувати складність навчального матеріалу, рівень його засвоєння учнями (слухачами) та значення його для майбутньої професійної діяльності. При розробленні змісту практичних робіт слід ураховувати те, що в сукупності вони повинні забезпечувати формування вмінь, передбачених навчальною програмою.

Форма типової навчальної програми з предмета наведена в додатку 9 до цієї Методики.

2.3.6. Типова навчальна програма з виробничого навчання (включає й виробничу практику) є органічною складовою навчального процесу та ефективною формою підготовки робітника до трудової діяльності.

Виробниче навчання та виробнича практика призначені для практичного навчання професійній діяльності, формування основних умінь і навичок відповідно до кваліфікаційної характеристики, розширення, поглиблення та систематизації знань про виробництво, практичного оволодіння сучасним обладнанням, набуття професійного досвіду.

Виробниче навчання складається з виробничого навчання в майстернях та виробничого навчання на виробництві.

Виробнича практика здійснюється на робочих місцях виробництва чи у сфері послуг.

Програма виробничого навчання повинна забезпечувати дидактично обґрунтовану послідовність формування практичних умінь і навичок учнів (слухачів). Результатом виробничого навчання та виробничої практики є здійснення цілісної підготовки майбутніх робітників до виконання основних трудових функцій на робочих місцях.

Типові навчальні програми з навчальних предметів та виробничого навчання повинні забезпечувати оволодіння учнями (слухачами) мінімальним обсягом компетентностей, необхідних для виконання трудових функцій у певній сфері професійної діяльності.

Форма типової навчальної програми з виробничого навчання наведена в додатку 10 до цієї Методики.

2.4. Система контролю знань, умінь і навичок учнів (слухачів) полягає у застосуванні різних видів контролю.

Метою контролю є визначення рівня компетентності учнів (слухачів) у межах очікуваних результатів, зазначених в освітньо-кваліфікаційній характеристиці, що включає наявність понять, знань і розумінь, умінь і навичок, сформованих шляхом реалізації типових навчальних програм з навчальних предметів і з професійно-практичної підготовки.

У системі контролю знань, умінь і навичок учнів (слухачів) головною складовою є кваліфікаційна атестація.

Критерії кваліфікаційної атестації - критерії оцінювання випускників, що базуються на компетентнісному підході і розроблені відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Критерії оцінювання випускників визначають спроможність особи, що підлягає кваліфікаційній атестації, виконати вказані трудові дії чи трудові функції, побудувати модель, провести певну експертизу, розповісти послідовність технологічного процесу, скласти перелік, прокоментувати, проаналізувати, навести приклад, побудувати графік, вказати взаємозв’язки, пояснити причини, розробити план тощо. При розробленні критеріїв оцінювання необхідно враховувати дескриптори Національної рамки кваліфікацій, разом з тим уникати зайвого абстрагування або деталізації.

Критерії оцінювання базуються на принципах визнання, достовірності, надійності, прозорості, керованості процесом виконання, професіоналізмі.

Типова форма критеріїв кваліфікаційної атестації випускників надається в додатку 11 до цієї Методики.

2.5. Перелік основних обов’язкових засобів навчання містить загальні вимоги до типу обладнання, що дозволяє реалізувати програми виробничого навчання.

ДСПТО розробляються відповідно до Закону України "Про професійно-технічну освіту" , постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1135 "Про затвердження Державного стандарту професійно-технічної освіти" та інших нормативно-правових актів.

3.1. Порядок розроблення проектів ДСПТО має таку послідовність:

3.1.1. Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні, організації роботодавців, їх об'єднання, об'єднання організацій роботодавців, підприємства, установи, організації, професійно-технічні навчальні заклади та інші зацікавлені органи (за згодою) подають до департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України (далі - департамент професійно-технічної освіти МОН України) пропозиції на наступний календарний рік щодо формування переліку робітничих професій, на які необхідно розробити ДСПТО, у строк до 01 листопада поточного року.

3.1.2. Департамент професійно-технічної освіти МОН України на основі вищезазначених пропозицій формує та затверджує на наступний календарний рік план розроблення та затвердження ДСПТО.

3.1.3. Відповідно до зазначеного плану органи управління освітою, створені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, формують склад творчих груп з розроблення проектів ДСПТО з конкретних робітничих професій, до складу яких входять керівники, методисти, викладачі спецпредметів, майстри виробничого навчання ПТНЗ, науковці та фахівці підприємств - замовників робітничих кадрів.

3.1.4. Організація роботи з розроблення проектів ДСПТО та контроль за її якісним та своєчасним виконанням покладаються на відділення науково-методичного забезпечення змісту професійно-технічної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України.

3.1.5. Керівництво творчими групами покладається на директорів обласних навчально-методичних центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти.

3.1.6. Початковим етапом у розробленні проектів ДСПТО є створення освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників ПТНЗ.

3.1.7. На основі створених освітньо-кваліфікаційних характеристик творчі групи розробляють проекти ДСПТО першої редакції та розсилають їх на рецензування до ПТНЗ відповідного профілю та Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, організацій роботодавців, їх об'єднань, об'єднань організацій роботодавців.

3.1.8. Члени творчих груп після отримання рецензій доопрацьовують проекти ДСПТО відповідно до зауважень та пропозицій.

3.2. Проекти ДСПТО проходять такі етапи погодження:

3.2.1. Керівниками органів управління освітою, створених Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, якими створені творчі групи з розроблення проектів ДСПТО з конкретних робітничих професій.