У 2013 році виповнюється 900 років з часу заснування селища міського типу Клевань Рівненського району Рівненської області.

Історія Клеваня бере початок у XII столітті, коли на правому березі річки Стубли, по якій з 1793 року тривалий час проходив польсько-російський кордон, утворилося невелике поселення. Відтоді поселення почало стрімко розвиватися.

На сьогодні Клевань є селищем міського типу, яке має цікаву багаторічну історію свого становлення. З ним нерозривно пов’язана історія княжого роду Чарторийських, представники якого тривалий час були власниками містечка та розбудовували його; Михайла Тиші, полковника Волинського козацького полку, учасника штурму Клеванського замку під час визвольної війни українського народу проти польських і українських магнатів у 1648 році; представниці "руської контрреформації" княгині Анастасії Заславської; видатного українського релігійного діяча Євсевія Марковського; українського поета та літературного критика Олекси Стефановича; письменника Ростислава Солоневського; космонавта, Героя Радянського Союзу Муси Манарова.

Має Клевань і цікаву архітектурну історію. У 1561 році був побудований Клеванський замок, який виконував роль захисної фортеці, а з 1817 року використовувався як польська гімназія. До нашого часу зберігся Благовіщенський костел XVII століття, побудований у стилі раннього бароко, з декорованим фасадом. Нині діючою залишається церква Різдва, побудована у 1777 році в стилі "народної архітектури".

30 березня 1654 року польський король Ян Казимир надав Клеваню статус міста та наділив його Магдебурзьким правом. Символом міста став Святий Михаїл, якого почали зображати на офіційних гербі та печатці.

Під час Другої світової війни у 1941-1945 роках Клевань був центром розгортання національно-визвольної боротьби, а українське населення надавало всеохоплюючу підтримку повстанському руху.

Враховуючи історичне значення селища міського типу Клевань Рівненської області та у зв’язку з його 900-річчям Верховна Рада України