Верховна Рада України

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: "Безвізовий режим між Україною та ЄС: перспективи та нові можливості для громадян України" (додаються).

2. Кабінету Міністрів України до 30 квітня 2014 року проінформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань, схвалених цією Постановою.

3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

4. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Учасники парламентських слухань, заслухавши та обговоривши питання про перспективи безвізового режиму між Україною та ЄС, відзначають, що:

спільною метою відносин між Україною та ЄС у візовій сфері є встановлення взаємного безвізового режиму в короткостроковій перспективі, щойно відповідні критерії, викладені у Плані дій з лібералізації візового режиму між ЄС та Україною (далі - План дій), будуть виконані Українською стороною;

на сьогодні ухвалено переважну більшість законодавчих актів, необхідних для виконання I-ої (законодавчої) фази відповідного Плану дій, наданого ЄС Україні наприкінці 2010 року;

законодавчо забезпечені умови для протидії дискримінації громадян та боротьби з корупцією, здійснено реформи в міграційній сфері, створено передумови для запровадження біометричних проїзних документів, започатковано створення системи захисту персональних даних;

виконання Українською стороною Плану дій відбувається недостатніми темпами, що призвело до тривалого перебування України у I-ій (законодавчій) фазі;

ситуація із видачею шенгенських віз поступово покращується, про що свідчить щорічне (протягом останніх трьох років) зростання кількості виданих в Україні шенгенських віз на 15-17% та збільшення питомої ваги багаторазових шенгенських віз до понад 30%, а також скорочення кількості візових відмов до 2% (за даними 2012 року);

у ході імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС трапляються порушення з боку дипломатичних та консульських установ окремих країн - членів ЄС, що виявляються, зокрема, у перевищенні термінів розгляду візових клопотань (ст. 7 Угоди); вимогах додаткових документів для підтвердження мети поїздки (ст. 4 Угоди); невмотивованому ухиленні від видачі багаторазових віз (ст. 5 Угоди); ухиленні від надання мотивації рішення про відмову у видачі візи (відповідна Декларація Європейської Комісії до Угоди);

часто консульські установи окремих країн - членів ЄС не забезпечують заявникам передбачену Візовим кодексом ЄС можливість безпосереднього доступу до консульств, наполягаючи на подачі документів до візових центрів, що майже вдвічі здорожчує візову процедуру за рахунок сервісного збору (як правило, 25 євро), який сплачується на додаток до встановленого Угодою консульського збору (35 євро);

набрання чинності з 1 липня 2013 року Угодою між Україною та ЄС про внесення змін до Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз, згідно з якою розширюється перелік категорій громадян України, які мають право на спрощене оформлення, та уточнюються терміни дії віз із тривалим терміном дії (1 рік, 2-5 років) є суттєвим кроком лібералізації візового режиму між Україною та ЄС;

з метою якнайшвидшого ухвалення позитивного рішення щодо переходу України до II-ої фази Плану дій під час Вільнюського саміту "Східного партнерства" у листопаді 2013 року учасники парламентських слухань рекомендують:

Верховній Раді України:

1. Прискорити підготовку та прийняття законопроектів, які сприяють протидії дискримінації в Україні.

2. Доопрацювати та прийняти проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації рекомендацій Європейської Комісії у сфері державної антикорупційної політики (реєстр. № 3312) та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ефективності державної антикорупційної політики (реєстр. № 3522).

3. Внести зміни до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" з метою вилучення положень щодо Єдиного державного демографічного реєстру та інших положень, які суперечать європейським стандартам щодо захисту персональних даних.