Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 25 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" Кабінет Міністрів України

Затвердити Порядок провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення, що додається.

1. Цей Порядок визначає процедуру розгляду територіальними органами ДМС заяв про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства в країну походження або третю країну (далі - заяви), прийняття відповідних рішень та взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування і громадськими організаціями з питань їх добровільного повернення, документування, забезпечення виїзду за межі України.

2. Дія цього Порядку поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які:

отримали повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

втратили або позбавлені статусу біженця чи додаткового захисту і не використали права на оскарження таких рішень;

отримали повідомлення про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не використали права на його оскарження до суду;

отримали рішення суду про підтвердження рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов’язок виїзду за межі України не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв’язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа.

3. Добровільне повернення іноземця та особи без громадянства до третьої країни здійснюється в разі погодження такого повернення з країною, до якої повертається іноземець або особа без громадянства.

4. Процедура добровільного повернення іноземців та осіб без громадянства здійснюється територіальними органами ДМС у взаємодії з міжнародними та/або громадськими організаціями, статутами яких передбачено сприяння добровільному поверненню іноземців та осіб без громадянства на підставі укладених двосторонніх чи багатосторонніх угод про співпрацю та взаємодію з питань добровільного повернення (далі - міжнародні та/або громадські організації).

Строк здійснення процедури добровільного повернення не повинен перевищувати 60 днів з дати подання іноземцем та особою без громадянства заяви про добровільне повернення.

5. Іноземець та особа без громадянства, яка має намір добровільно повернутися, або її законний представник особисто подає територіальному органу ДМС письмову заяву.

6. Посадова особа територіального органу ДМС:

реєструє заяву;

проводить опитування іноземця та особи без громадянства, з’ясовує обставини перебування їх в Україні;

здійснює дактилоскопію та фотографування;

оформлює анкету встановленого зразка;

забезпечує надання заявнику послуг перекладача.

7. Іноземці та особи без громадянства, які подали заяви, обліковуються територіальними органами ДМС відповідно до порядку, встановленого МВС, з використанням наявних систем обліку іноземців та осіб без громадянства.

8. Під час розгляду заяви територіальний орган ДМС звертається до відповідних державних органів з письмовими запитами про перевірку іноземця та особи без громадянства щодо наявності обставин, за яких виїзд іноземця та особи без громадянства не дозволяється або тимчасово відкладається.

9. Про результати розгляду запиту відповідний державний орган протягом двох робочих днів після його надходження надсилає письмове повідомлення територіальному органу ДМС.

10. Територіальний орган ДМС протягом десяти робочих днів з моменту надходження заяви розглядає її та приймає обґрунтоване рішення про добровільне повернення або про відмову в добровільному поверненні іноземця та особи без громадянства.

11. Під час прийняття рішення про добровільне повернення іноземця та особи без громадянства, що не досягли вісімнадцятирічного віку, територіальний орган ДМС з’ясовує, до кого в разі добровільного повернення така особа повертається - до одного з членів сім’ї або опікуна, які перебувають в країні походження або третій країні.