Відповідно до Закону України "Про дорожній рух", постанов Кабінету Міністрів України від 08.05.93 N 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами" (із змінами), від 20.05.2009 N 487 "Про затвердження Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів" (із змінами)

1. Унести до наказу Міністра оборони України від 10.01.97 N 5 "Про затвердження Положення по підготовці водіїв та інших фахівців автомобільної служби у Збройних Силах України та допуску їх до керування транспортними засобами", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.04.97 за N 147/1951 (із змінами), такі зміни:

пункт 2 наказу викласти в такій редакції:

"2. Допуск працівників Збройних Сил України до керування транспортними засобами здійснювати згідно з Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.93 N 340 (із змінами), та Порядком підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 487 (із змінами).";

пункт 3 наказу виключити.

У зв'язку з цим пункти 4 і 5 вважати пунктами 3 і 4 відповідно.

2. Положення по підготовці водіїв та інших фахівців автомобільної служби у Збройних Силах України та допуску їх до керування транспортними засобами, затверджене наказом Міністра оборони України від 10.01.97 N 5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.04.97 за N 147/1951 (із змінами), викласти в редакції, що додається.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника Озброєння Збройних Сил України.

4. Цей наказ розіслати до окремої військової частини.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Це Положення визначає порядок допуску водіїв до керування транспортними засобами Збройних Сил України різних категорій, кваліфікаційні характеристики професій водіїв транспортних засобів та організацію підготовки водіїв та інших фахівців автомобільної служби Збройних Сил України, присвоєння військовослужбовцям Збройних Сил України кваліфікації водія.

1.2. На право керування транспортними засобами категорій A1, A, B1, B, C1, C, D1, D, BE, C1E, CE, D1E, DE видається єдине національне посвідчення водія (далі - посвідчення водія), зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.92 N 47 "Про затвердження зразків національних та міжнародного посвідчень водіїв і документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів" (із змінами). На право керування тракторами, самохідними шасі, дорожньо-будівельними машинами видається посвідчення тракториста-машиніста, зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2009 N 1259 "Деякі питання видачі посвідчень тракториста-машиніста" (із змінами).

1.3. Відповідно до пункту 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.93 N 340 (із змінами) (далі - Положення), транспортні засоби, керування якими здійснюється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії A1, A, B1, B, C1, C, D1, D, состави транспортних засобів з тягачем категорії B, C1, C, D1 або D - BE, C1E, CE, D1E, DE.

2.1. Водії автомобілів, трактористи-машиністи, механіки-водії багатовісних спеціальних колісних шасі та тягачів, гусеничних машин (далі - водії) мають право керувати лише транспортними засобами відкритих категорій. Водії транспортних засобів інших категорій допускаються до керування ними після перепідготовки та одержання посвідчення водія відповідної категорії.

2.2. До керування мопедами, моторолерами та іншими двоколісними транспортними засобами, які мають двигун із робочим об'ємом до 50 кубічних сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт, допускаються водії, які мають у посвідченні водія відкриту категорію A1.

2.3. До керування мотоциклами та іншими двоколісними транспортними засобами, які мають двигун із робочим об'ємом 50 кубічних сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше, допускаються водії, які мають у посвідченні водія відкриту категорію A.

2.4. До керування квадро- і трициклами, мотоциклами з боковим причепом, мотоколясками та іншими триколісними (чотириколісними) мототранспортними засобами, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів, допускаються водії, які мають у посвідченні водія відкриту категорію B1.

2.5. До керування автомобілями, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - вісім, допускаються водії, які мають у посвідченні водія відкриту категорію B.

2.6. До керування вантажними та спеціальними автомобілями зі встановленим (змонтованим) на них озброєнням, обладнанням, санітарними автомобілями, виробництво яких ведеться на базі вантажних автомобілів, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів), допускаються водії, які мають у посвідченні водія відкриту категорію C1.

2.7. До керування вантажними та спеціальними автомобілями зі встановленим (змонтованим) на них озброєнням, обладнанням, санітарними автомобілями, виробництво яких ведеться на базі вантажних автомобілів, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів), допускаються водії, які мають у посвідченні водія відкриту категорію C.

2.8. До керування автобусами, вантажними автомобілями, призначеними для перевезення пасажирів, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16, допускаються водії, які мають у посвідченні водія відкриту категорію D1.

2.9. До керування автобусами, вантажними автомобілями, призначеними для перевезення пасажирів, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16, допускаються водії, які мають у посвідченні водія відкриту категорію D.

2.10. До керування транспортними засобами з тягачем категорій B, C1, C, D1 або D, які буксирують штатне озброєння та військову техніку (автопоїздами), сідельними тягачами з вантажними (спеціальними) напівпричепами допускаються водії, які мають у посвідченні водія відкриті категорії BE, C1E, CE, D1E, DE.

2.11. До керування багатовісними спеціальними колісними шасі та тягачами допускаються водії категорії C, які мають посвідчення механіка-водія багатовісного спеціального колісного шасі (тягача), форма якого визначена додатком 1 до цього Положення.

2.12. До керування важкими составами транспортних засобів (типу МАЗ-537) допускаються водії, які мають у посвідченні водія відкриту категорію CE і посвідчення механіка-водія багатовісного спеціального колісного шасі (тягача).

2.13. До керування тракторами, самохідними шасі, дорожньо-будівельними машинами допускаються водії, які мають посвідчення тракториста-машиніста відповідної категорії.

До керування гусеничними машинами допускаються водії, які мають посвідчення механіка-водія гусеничної машини за формою, визначеною додатком 2 до цього Положення.

2.14. Право на керування транспортними засобами, обладнаними спеціальними звуковими і світловими сигналами або призначеними для перевезення небезпечних вантажів, надається водіям, які останні три роки працюють водіями транспортних засобів відповідної категорії.

Військовослужбовці строкової військової служби мають право на керування транспортними засобами, обладнаними спеціальними звуковими і світловими сигналами або призначеними для перевезення небезпечних вантажів, після проходження спеціальної підготовки і стажування протягом шести місяців.

2.15. Право на керування транспортними засобами категорії D1 надається особам, які мають посвідчення водія категорії B або C1, чи категорій B та C1 і безперервний трирічний стаж керування відповідним транспортним засобом, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали теоретичний і практичний іспити на право керування транспортними засобами категорії D1.

2.16. Право на керування транспортними засобами категорії D надається особам, які мають посвідчення водія категорій B, C1, C, D1 або кількох з них, мають безперервний трирічний стаж керування транспортним засобом відповідної категорії, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали теоретичний і практичний іспити на право керування транспортними засобами категорії D.

2.17. Право на керування транспортними засобами категорій BE, C1E, CE, D1E і DE надається особам, які мають посвідчення водія категорій B, C1, C, D1 і D або кількох з них та безперервний річний стаж керування транспортними засобами категорій B, C1, C, D1, D, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції МВС України (далі - Державтоінспекція) практичний іспит із керування составом транспортних засобів.

2.18. До безперервного стажу керування транспортним засобом включається як робота протягом останнього часу на транспортному засобі, так і керування власним транспортним засобом із максимально допустимою перервою не більше одного місяця, якщо це підтверджено відповідними документами, а саме:

для осіб, що працюють водіями, - витягом із трудової книжки або довідкою з місця роботи з зазначенням дати наказу про призначення особи на посаду, дати, з якої така особа працює водієм, марки закріпленого транспортного засобу і його номерного знака. Витяг із трудової книжки або довідка з місця роботи засвідчується підписом посадової особи підприємства і скріплюється печаткою;

для осіб, які керують власним транспортним засобом, - реєстраційними документами на такий транспортний засіб;

для осіб, які керують транспортними засобами, що не є їх власністю, - реєстраційними документами на такий транспортний засіб та документами, що надають право керування ним.

2.19. Водії, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами будь-якої категорії, але останнім часом не працювали водіями більше 12 місяців або призначаються водіями (у тому числі на нову марку машини) уперше, допускаються до керування транспортними засобами після проходження стажування з практичного керування на відповідному транспортному засобі тривалістю не менш як 30 годин.

2.20. Особи офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу, що мають посвідчення водія, за якими транспортні засоби не закріплені, мають право керувати штатними транспортними засобами лише відкритих категорій на заняттях з практичного водіння транспортних засобів. У решті випадків допуск до керування транспортними засобами здійснюється відповідно до вимог пунктів 2.17 та 2.18 розділу II цього Положення з обов'язковим закріпленням транспортних засобів за посадовими особами.

2.21. Усі водії транспортних засобів підлягають обов'язковому періодичному медичному огляду відповідно до чинного законодавства України.

2.22. Позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

2.23. Командирам та начальникам забороняється допускати до керування транспортними засобами водіїв у разі відсутності в них посвідчення водія відповідної категорії.

3.1. Технічна підготовка водіїв та інших фахівців автомобільної служби планується в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах Збройних Сил України, структурних підрозділах Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України згідно з відповідними програмами навчання.

3.2. План технічної підготовки водіїв та інших фахівців автомобільної служби (далі - План) є основним документом, що визначає порядок підготовки особового складу автомобільної служби. У Плані зазначаються місце та час проведення підготовки, ким, за якою програмою та з якою категорією слухачів організовується підготовка. У видах Збройних Сил України, у структурних підрозділах Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, в органах військового управління План включається до плану підготовки органів управління військ, у з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах - до плану (зведеного плану) бойової підготовки.

3.3. Під час планування технічної підготовки у з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах відпрацьовується План, тематичний план із технічної підготовки водіїв та інших фахівців автомобільної служби (далі - тематичний план) та графік використання автодромів та інших навчальних об'єктів, які затверджуються відповідними командирами (начальниками).

3.4. До Плану додаються розрахунки з підготовки, підвищення кваліфікації водіїв для роботи на транспортних засобах відповідних категорій, фахівців робітничих спеціальностей із ремонту та зберігання автомобільної техніки, в яких відображається кількість осіб, що навчаються за фахом, та для яких військових частин (підрозділів) вони призначені.

3.5 Тематичні плани розробляються з урахуванням завдань, що вирішуються ними в навчальному році, рівня підготовки особового складу, фонду навчального часу, який відводиться на технічну підготовку водіїв та інших фахівців автомобільної служби відповідно до вимог наказів та програм навчання.

3.6. Технічна підготовка водіїв та інших фахівців автомобільної служби, маршова підготовка військових частин (підрозділів) плануються штабами військових частин та проводяться відповідно до планів бойової підготовки.

3.7. З усіма водіями, які призвані або добровільно вступили на військову службу та мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами, механіками-водіями гусеничних машин та трактористами-машиністами проводяться збори по стажуванню.

3.8. Стажування водіїв організовується у військових частинах, а в разі незначної кількості - у масштабі з'єднання (гарнізону) при одній із військових частин. У військових частинах, які забезпечують службову діяльність органів військового управління, - при одній з військових частин, які мають відповідну навчальну матеріально-технічну базу.

3.9. Перелік військових частин, на які покладається стажування водіїв, визначається в плані підготовки органів управління та військ.

3.10. Порядок проведення стажування встановлюється наказом командира військової частини, з'єднання (начальника гарнізону), який організовує стажування. З особовим складом, що залучається для проведення занять, до їх початку проводяться одноденні методичні збори.

3.11. Стажування водіїв транспортних засобів усіх категорій проводиться на машинах тих марок, що закріплені за водіями. З урахуванням цього комплектуються навчальні групи, при цьому в кожній групі підготовка проводиться тільки на одну марку машин.

Основним методом є проведення практичних занять, на яких відпрацьовуються нормативи з технічного обслуговування та ремонту машин, контрольні вправи з водіння, із виявлення та усунення експлуатаційних несправностей на машинах.

Заняття проводяться в парках, на автодромах та в польових умовах під час бойової підготовки, удень та вночі, у будь-яку погоду. Вивчення та ефективне застосування автомобільної техніки, яка перебуває на озброєнні, проводиться з повним використанням її тактико-технічних можливостей.

Практичне керування на відповідному транспортному засобі під час проведення стажування проводиться по підрозділах: взвод, рота (батарея), батальйон (дивізіон). Підготовка водіїв та їх допуск до керування транспортними засобами передбачають, крім того, глибоке вивчення особистості військовослужбовця, його морально-психологічних якостей, високу особисту дисциплінованість.

3.12. Для проведення практичних занять із водіння та маршів у період стажування водіїв від військових частин виділяються в необхідній кількості автомобілі з інструкторами практичного водіння.

3.13. Після виконання програми стажування комісія, призначена наказом командира військової частини, з'єднання або начальника гарнізону, приймає у водіїв іспити з Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 (із змінами) (далі - Правила дорожнього руху), будови та технічного обслуговування транспортних засобів та водіння. Водії, які склали іспити зазначеній комісії, наказом командира військової частини допускаються до самостійного керування закріпленими за ними штатними транспортними засобами, про що робиться відмітка у військових квитках у розділі "Особливі відмітки":

3.14. Вивчення водіями спеціального обладнання, змонтованого на автомобільних базових шасі, а також порядку та особливостей перевезення спеціальних вантажів організовується в процесі стажування.

3.15. Стажування водіїв для роботи на транспортних засобах нових або інших марок, які належать до транспортних засобів тієї самої категорії, організовується у військових частинах за відповідними програмами. Про проходження стажування та про допуск до самостійного керування транспортними засобами нових або інших марок робляться відмітки у військовому квитку в розділі "Особливі відмітки":

3.16. Навчання курсантів (водіїв суміжних спеціальностей) навичкам водіння транспортних засобів проводиться у навчальних центрах (військових частинах) протягом усього терміну навчання. Іспит з навичок водіння транспортних засобів включається до випускних іспитів.

3.17. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв Збройних Сил України на транспортні засоби категорій A1, A, B1, B, C1, C, D1, D, BE, C1E, CE, D1E, DE, а також трактористів-машиністів тракторів, що експлуатуються на вулично-дорожній мережі загального користування, проводяться відповідно до державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій за планами видів Збройних Сил України та інших органів військового управління Збройних Сил України акредитованими військовими навчальними закладами (навчальними центрами), зареєстрованими в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції.

3.18. Навчальні центри (військові частини), які проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, реєструються в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції за місцем їх дислокації.

Чисельність груп з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів становить від 10 до 30 осіб. Не пізніше ніж через 15 днів з початку занять навчальні центри (військові частини) реєструють у реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції кожну навчальну групу.

Перепідготовка водіїв проводиться з числа осіб, що мають посвідчення водія і на момент закінчення підготовки досягли:

18-річного віку - для відкриття категорії C1 або C з категорії B;

19-річного віку - для відкриття категорії BE, C1E, CE (керування составами транспортних засобів (тягачем з причепом, напівпричепом)) з категорій B, C1, C або кількох з них. Безперервний стаж керування транспортним засобом повинен становити не менш як один рік;

21-річного віку - для відкриття категорії D1 або D (керування транспортними засобами для перевезення пасажирів) з категорії B, C1, C або кількох з них. Безперервний стаж керування транспортним засобом повинен становити не менш як три роки;

21-річного віку - для відкриття категорії D1E або DE з категорії D1, D або кількох з них. Безперервний стаж керування транспортним засобом повинен становити не менш як один рік.

3.19. Курсантам, які завершили курс професійно-технічного навчання за програмами підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації і успішно пройшли державну кваліфікаційну атестацію, за рішенням державної кваліфікаційної комісії присвоюється кваліфікація з набутої професії і видається документ державного зразка.

3.20. Водії транспортних засобів, які засвоїли відповідні програми, складають іспити та одержують свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв, зразок якого наведений у додатку до Положення (далі - Свідоцтво).

За направленням закладу (навчального центру, військової частини) водії складають теоретичний та практичний іспити у Державтоінспекції для одержання посвідчення водія відповідної категорії.

3.21. Для відкриття нижчих категорій водій повинен закінчити в закладі (навчальному центрі, військовій частині) з підготовки водіїв 20-годинний курс навчання керування відповідним транспортним засобом.

Після закінчення 20-годинного курсу навчання керування транспортними засобами відповідної категорії закладом видається довідка про проходження 20-годинного курсу навчання керування відповідним транспортним засобом у закладі з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.

Нижчими категоріями вважаються:

D1 - до D;

C - до D1, D;

C1 - до C, D1, D;

B - до C1, C, D1, D;

B1 - до B, C1, C, D1, D;

A - до B1, B, C1, C, D1, D;

A1 - до категорії A, B1, B, C1, C, D1, D.

Якщо водій не керує транспортним засобом протягом останніх 12 місяців, відкриття нижчих категорій здійснюється після складення теоретичного та практичного іспитів.

3.22. Підготовка механіків-водіїв багатовісних спеціальних колісних шасі і тягачів, механіків-водіїв гусеничних машин проводиться в акредитованих навчальних центрах (військових частинах) за наявності відповідної навчальної матеріально-технічної бази та атестованих спеціалістів. До підготовки залучаються водії транспортних засобів категорії C. Водії транспортних засобів, які засвоїли відповідні програми підготовки, складають іспити та одержують відповідні посвідчення.

3.23. Підготовка водіїв для керування транспортними засобами, обладнаними спеціальними звуковими та світловими сигналами, проводиться за планами видів Збройних Сил України у військових навчальних центрах (військових частинах) за відповідними програмами.

Водії транспортних засобів, які засвоїли відповідні програми, складають іспити та одержують посвідчення на право керування транспортними засобами, обладнаними спеціальними звуковими та світловими сигналами (додаток 3).

Після проходження стажування військовослужбовцям строкової військової служби, які допускаються до самостійного керування транспортними засобами, обладнаними спеціальними звуковими та світловими сигналами, робиться відмітка у військових квитках в розділі "Особливі відмітки":

"Пройшов стажування з __________ по __________ 20__ року. Допущений до керування машиною, обладнаною спеціальними звуковими та світловими сигналами.

(Посада, військове звання, підпис, ініціали, прізвище командира та гербова мастикова печатка військової частини)".

3.24. Спеціальне навчання, перепідготовка та допуск водіїв до перевезення небезпечних вантажів проводяться відповідно до чинного законодавства України.

Військовослужбовці строкової служби допускаються до керування транспортними засобами, призначеними для перевезення небезпечних вантажів, після проходження спеціальної підготовки та стажування у військовій частині протягом шести місяців.

3.25. Отримання професії інструктора з індивідуального навчання водінню проводиться у закладах (навчальних центрах, військових частинах), що мають ліцензію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. До підготовки залучаються водії транспортних засобів категорії B, або B, C, або B, C, D, або B, C, D, BE, або B, C, D, BE, CE, або B, C, D, BE, CE, DE, які мають стаж роботи на транспортних засобах не менше 3 років. Після складання іспитів їм видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації та додаток до нього за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 N 979 "Про затвердження зразків документів про професійно-технічну освіту".

3.26. Технічна підготовка водіїв для вдосконалення знань і навичок за фахом проводиться після стажування на шестиденних зборах на початку навчального року, а також на тактичних (тактико-спеціальних) навчаннях та інших заняттях (навчаннях) у польових умовах під керівництвом командирів підрозділів (частин) та їх заступників з озброєння (начальників автомобільних служб) за відповідними програмами. Крім того, технічна підготовка водіїв проводиться у відведений щотижня один день, а в підрозділах і частинах, які несуть бойове чергування, у вільний від нього час за умови повного виконання програм навчання. Водії зводяться в навчальні групи з урахуванням марок закріплених за ними штатних транспортних засобів. Кількість і склад навчальних груп, їх керівники, порядок проведення занять визначаються командиром військової частини до початку навчального року та оголошуються наказом. У дні занять забороняється вихід одиночних транспортних засобів, за винятком машин, які використовуються для забезпечення бойового (оперативного) чергування та інших невідкладних завдань із дозволу командира військової частини.

3.27. З особами офіцерського, сержантського та старшинського складу родів військ і служб, які мають у підпорядкуванні штатні транспортні засоби, заняття з вивчення їх будови і з технічного обслуговування, Правил дорожнього руху і водіння організовуються в системі бойової підготовки за програмами, затвердженими командувачами видів Збройних Сил України, керівниками органів військового управління Збройних Сил України.

3.28. Автомобільна підготовка слухачів Національного університету оборони України організовується з метою вмілого та ефективного застосування автомобільних базових шасі військових частин і підрозділів автотехнічного забезпечення та проводиться за відповідними програмами.

3.29. Автомобільна підготовка курсантів військових навчальних закладів організовується з метою вивчення та засвоєння автомобільних базових шасі, а також одержання курсантами посвідчення водія з правом керування транспортними засобами категорій B і C і проводиться за відповідними програмами.

3.30. Підготовка сержантського і старшинського складу за автомобільним фахом здійснюється за відповідними програмами: з освітнім рівнем "молодший спеціаліст" - у військовому коледжі сержантського складу Академії Сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного, з освітнім рівнем "кваліфікований робітник" - у навчальних центрах (військових частинах).

3.31. Командні, методичні і практичні навички сержантського і старшинського складу з автомобільного фаху після закінчення навчання вдосконалюються на інструкторсько-методичних заняттях, навчально-методичних зборах, а також на заняттях (зборах) у військових частинах (підрозділах).

3.32. Підготовка фахівців робітничих спеціальностей із технічного обслуговування і ремонту автомобільної техніки здійснюється в навчальних центрах (військових частинах) та навчальних закладах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України до призову на військову службу. Знання та практичні навички цих фахівців надалі вдосконалюються у військових частинах (підрозділах) під час роботи з технікою в парках, майстернях і в польових умовах.

3.33. Під час одержання військовими частинами (з'єднаннями) транспортних засобів нових марок перед введенням їх в експлуатацію проводяться збори для їх вивчення та практичного засвоєння з посадовими (службовими) особами, які залучаються для навчання особового складу і використання цієї техніки, на базі військових навчальних закладів, навчальних центрів (військових частин) та підприємств-виробників.

4.1. Після закінчення навчання за відповідними програмами водії транспортних засобів усіх категорій складають іспити зі знання Правил дорожнього руху, основ керування та безпеки дорожнього руху, будови і технічного обслуговування та практичного водіння транспортних засобів.

4.2. Для приймання іспитів начальником навчального центру, закладу, установи, командиром військової частини призначається комісія, до складу якої за погодженням із начальником територіального управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (органу військового управління Військової служби правопорядку відповідної зони діяльності) може залучатися посадова особа ВІБДР (голова військової кваліфікаційної комісії).

4.3. До іспитів допускаються особи, які закінчили повний курс навчання за відповідними програмами і одержали позитивні оцінки з усіх предметів. Загальна організація приймання екзаменів покладається на командирів (начальників) військових навчальних закладів (навчальних центрів).

4.4. Результати іспитів оформлюються протоколом засідання комісії військової частини за формою, визначеною додатком 4 до цього Положення, на підставі яких навчальним центром (закладом, установою, військовою частиною) видається Свідоцтво.

Протоколи складаються в трьох примірниках і підписуються головою та членами комісії. Перший примірник протоколу в 3-денний термін подається старшому начальнику, другий примірник протоколу - до Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України, третій примірник протоколу залишається в навчальному центрі (закладі, установі, військовій частині).

Навчальний центр (заклад, установа, військова частина) не пізніше ніж через 15 днів після початку занять подає заявку на одержання відповідних бланків, посвідчень та свідоцтв до Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України.

4.5. Іспити для одержання посвідчення водія складають у місцевих реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції тільки ті особи, місце проживання яких зареєстроване на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Військовослужбовці строкової служби допускаються до складання іспитів у Державтоінспекції за місцем дислокації військових частин.

4.6. Після завершення іспитів до реєстраційно-екзаменаційного підрозділу Державтоінспекції навчальний центр (заклад, установа, військова частина) подає на кожного слухача картку водія, індивідуальні картки обліку навчання на тренажерах і водінню транспортних засобів, дорожні листи навчальних транспортних засобів, журнали обліку успішності теоретичної підготовки та відвідування практичних занять із керування, а також в електронному вигляді відомості про видані слухачам цієї групи Свідоцтва.

4.7. Перед складанням іспитів для одержання посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії заповнюється екзаменаційна картка, яка разом із військовим квитком або посвідченням особи подається екзаменаційній комісії Державтоінспекції.

4.8. Приймання теоретичного і практичного іспитів здійснюється у реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції.

4.9. Посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій A1, A, B1, B, C1, C, D1 і D видаються особам, які склали в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції теоретичний і практичний іспити, категорій BE, C1E, CE, D1E і DE - практичний.

Якщо особа під час теоретичного іспиту не підтвердила знання Правил дорожнього руху, посвідчення водія (у разі наявності) у неї вилучається.

Особи, які не склали іспит зі знання Правил дорожнього руху, до іспиту з навичок керування транспортними засобами не допускаються.

Позитивна оцінка, одержана після складання іспиту зі знання Правил дорожнього руху, вважається дійсною протягом трьох місяців. Після закінчення цього терміну іспит зі знання Правил дорожнього руху призначається повторно.

У разі нескладання іспитів повторні теоретичні і практичні іспити призначаються не раніше ніж через 5 календарних днів.

Якщо особи, що отримують посвідчення водія вперше, не склали іспит із керування транспортними засобами втретє, вони допускаються до наступного іспиту після проходження повного курсу підготовки керування відповідним транспортним засобом у закладі, що підтверджується довідкою про повторний курс підготовки керування транспортним засобом.

Видане Свідоцтво вважається дійсним протягом 10 років з дня закінчення закладу.

5.1. Присвоєння класної кваліфікації водіям автотранспортних засобів здійснюється відповідно до завдань та обов'язків кваліфікаційної характеристики професій водіїв автотранспортних засобів, наведених у додатку 5 до цього Положення.

5.2. Право на присвоєння класної кваліфікації надається:

кваліфікації водія 3-го класу - командиру військової частини (навчального центру) та начальнику вищого військового навчального закладу;

кваліфікації водія 2-го або 1-го класу - командувачам видів Збройних Сил України, начальнику Озброєння Збройних Сил України, начальнику Тилу Збройних Сил України, начальнику Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України, керівникам структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам армійських корпусів, повітряних командувань, командиру 4 ескадри різнорідних сил Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Посадові особи, яким надано право присвоювати відповідну класну кваліфікацію, мають право присвоювати й нижчі класні кваліфікації.

5.3. Для визначення ступеня професійної підготовленості військовослужбовців, які подаються на присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації на кожний навчальний рік наказами відповідних службових осіб, яким надається право присвоєння відповідної класної кваліфікації, призначаються кваліфікаційні комісії, що включають підкомісії родів військ (спеціальних військ).

Головою комісії призначається один із заступників командувача (командира, начальника), головою підкомісії - начальники родів військ (спеціальних військ).

У військових частинах, де штатом не передбачена посада заступника командира (начальника), головою комісії призначається начальник штабу - перший заступник командувача (командира).

Комісія (підкомісія) під час проведення іспитів повинна бути в складі не менше трьох осіб.

5.4. В обов'язки кваліфікаційної комісії входять контроль за правомірністю допуску військовослужбовців до іспитів та перевірка фактично досягнутого рівня їх підготовки за фахом, оформлення необхідної документації на присвоєння (підтвердження, пониження) класної кваліфікації.

5.5. Проведення іспитів для присвоєння (підтвердження) військовослужбовцям класної кваліфікації передбачається планами бойової підготовки з виділенням необхідної кількості автомобільної техніки, матеріально-технічних та пально-мастильних матеріалів.

5.6. Програми проведення іспитів, в яких визначаються предмети навчання з урахуванням категорій військовослужбовців та їх штатних посад, розробляються кваліфікаційними комісіями та затверджуються посадовими особами, яким надано право присвоєння класної кваліфікації.

5.7. Термін і порядок роботи кваліфікаційної комісії визначаються наказами відповідних командувачів (командирів, начальників), але не пізніше ніж за два тижні до початку іспитів.

Терміни роботи кваліфікаційних комісій можуть збігатися з термінами проведення підсумкової перевірки.

5.8. До кваліфікаційної комісії надсилаються Список військовослужбовців військової частини, які подаються до складання іспитів для присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації, за формою, визначеною додатком 6 до цього Положення, та службові картки.

5.9. Результати з предметів навчання, отримані військовослужбовцями під час підсумкових перевірок (інспекційних заходів), що проведені комісіями вищого органу військового управління та виносяться на кваліфікаційні іспити, зараховуються комісіями під час підвищення (підтвердження) класної кваліфікації.

5.10. Результати іспитів на присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації кожного військовослужбовця вказуються в акті, форма якого наведена в додатку 7 до цього Положення, і подаються на затвердження відповідним посадовими особам, яким надано право присвоєння класної кваліфікації.

На підставі акта відповідними командирами (начальниками) видається наказ про присвоєння (підтвердження) військовослужбовцям класної кваліфікації, зразок якого наведений у додатку 8 до цього Положення.

Витяг із наказу старшого командира (начальника) про присвоєння (підтвердження) військовослужбовцям класної кваліфікації направляється у військові частини, де вони проходять службу.

Датою підтвердження класної кваліфікації вважається день підписання наказу про присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації.

5.11. Кваліфікація водія 3-го класу присвоюється:

водіям - після закінчення стажування за умови успішного складання ними заліків в обсязі навчальних програм, відсутності дисциплінарних стягнень і здатності самостійно експлуатувати й обслуговувати закріплений автомобіль;

механікам-водіям, водіям гусеничних машин - після завершення навчання в навчальних військових частинах (навчальних центрах) за умови успішного складання ними іспитів в обсязі навчальних програм, відсутності дисциплінарних стягнень і здатності самостійно експлуатувати й обслуговувати автомобільну техніку;

курсантам (студентам) вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів - після складання іспитів на право керування транспортним засобом та отримання посвідчення водія.

5.12. Після присвоєння кваліфікації водія 3-го класу солдатам, сержантам та курсантам (студентам) вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів робляться відмітки у військовому квитку в розділі "Особливі відмітки":

"Наказом командира військової частини _____ від ________ N ____ присвоєна кваліфікація водія 3-го класу.

(Посада, військове звання, підпис, ініціали, прізвище командира та гербова мастикова печатка військової частини)".

5.13. Для одержання кваліфікації 2-го або 1-го класу водії мають відповідати вимогам до водіїв та інших фахівців автомобільної служби щодо підвищення (підтвердження), наведеним у додатку 9 до цього Положення.

5.14. Військовослужбовцям, яким присвоєна класна кваліфікація водія 2-го або 1-го класу, видається посвідчення класної кваліфікації водія Збройних Сил України за формою, визначеною додатком 10 до цього Положення.