Кабінет Міністрів України

1. Затвердити такі, що додаються:

Методику оптимізації (атестації) бюджетних наукових установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок коштів державного бюджету;

план оптимізації (атестації) бюджетних наукових установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.

2. Національним академіям наук відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 р. N 148 "Питання зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни" подати Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації та Міністерству освіти і науки, молоді та спорту інформацію про проведену в 2011 році оптимізацію мережі наукових установ за результатами оцінки ефективності провадження діяльності такими установами, відповідності одержуваних ними результатів державним науково-технічним пріоритетам.

3. Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації подати Міністерству освіти і науки, молоді та спорту інформацію про результати атестації наукових установ та пропозиції щодо оптимізації їх мережі для внесення в установленому порядку Кабінетові Міністрів України пропозицій з удосконалення мережі таких установ.

1. Ця Методика застосовується для прийняття обґрунтованих і об'єктивних рішень під час проведення оптимізації (атестації) наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності (далі - наукова діяльність) бюджетних наукових установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок коштів державного бюджету (далі - наукові установи), на які поширюється дія Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково-технічних) установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1998 р. N 469 (Офіційний вісник України, 1998 р., N 14, ст. 545; 2009 р., N 33, ст. 1727).

2. Результати оцінювання діяльності наукових установ згідно з цією Методикою можуть використовуватися під час:

порівняльного рейтингового оцінювання наукових установ у цілому в Україні або груп наукових установ, зокрема, за галузями, регіонами, видами наукової діяльності;

здійснення моніторингу розвитку науки;

прийняття рішень щодо оптимізації мережі наукових установ на загальнодержавному, галузевому або регіональному рівні;

визначення річних обсягів фінансування наукових установ;

проведення разових або періодичних комплексних перевірок стану наукової, науково-технічної та інноваціної діяльності таких установ.

3. Терміни у цій Методиці вживаються у такому значенні:

атестація наукових установ (далі - атестація) - комплекс заходів щодо проведення оцінки ефективності діяльності наукових установ, відповідності одержуваних ними результатів державним пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності;

оптимізація наукових установ (далі - оптимізація) - комплекс заходів щодо підвищення результативності та ефективності наукової, науково-технічної, інноваційної, науково-організаційної та фінансово-економічної діяльності наукових установ, зростання рівня застосування результатів фундаментальних і прикладних досліджень, науково-технічних розробок та збільшення їх впливу на розвиток науки і техніки, галузей економіки і соціальної сфери. Оптимізація здійснюється з урахуванням результатів атестації наукових установ.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

4. Метою атестації є визначення рівня наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукових установ за такими розділами:

науковий і науково-технічний потенціал;

фінансування фундаментальних, прикладних досліджень та розробок;

результативність наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.

5. Визначення категорії та рейтингу наукової установи здійснюється з використанням системи атестаційних оцінок її діяльності, основними складовими якої є:

атестаційна оцінка (категорія та рейтинг наукової установи);

класифікаційна оцінка;

рейтингова оцінка.

6. Атестаційна оцінка є підсумковою індивідуальною характеристикою наукової установи, складається з оцінки досягнутого науково-технічного рівня наукової установи і оцінки тенденцій її розвитку.

7. Категорія наукової установи визначається шляхом співставлення класифікаційної та рейтингової оцінки.

8. Класифікаційна оцінка характеризує науково-технічний рівень наукової установи за такими показниками:

науковий і науково-технічний потенціал;

визнання досягнень за попередні десять років діяльності;

рівень впливу на формування наукової і науково-технічної політики в державі.

9. Рейтингова оцінка є кількісним показником, що узагальнює наукову діяльність наукової установи і характеризує:

динаміку розвитку її науково-технічного потенціалу;

ефективність роботи;

рівень отриманих результатів;

ступінь використання на практиці отриманих науковою установою результатів;

інші її характеристики та досягнення.

10. Рейтингова оцінка наукової установи визначається з урахуванням кількісних та якісних оцінок її науково-технічного потенціалу, оцінки динаміки розвитку установи та рівня отриманих результатів досліджень і перспектив їх практичного використання.

11. Оцінка рівня розвитку, що свідчить про прогрес (регрес) розвитку наукового потенціалу і результативність його використання за попередні чотири роки, визначається з урахуванням даних державних статистичних спостережень, а також інших даних, що подаються науковими установами відповідно до Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково-технічних) установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1998 р. N 469, і наказу МОН від 22 грудня 2008 р. N 1180.

12. Експертна оцінка наукової установи, що свідчить про стан розвитку її наукового потенціалу і результативність наукової діяльності за попередні чотири роки, визначається з урахуванням результатів галузевої експертизи наукових установ.

13. Наукові установи, що атестуються, поділяються залежно від результатів класифікаційної і рейтингової оцінки на чотири категорії.

До категорії А належать наукові установи, що мають високий науковий потенціал та визнання в Україні і світі, формують державну науково-технічну політику, впливають на науково-технічну політику галузей та мають високий рівень розвитку і отриманих результатів наукової діяльності.

До категорії Б належать наукові установи, що мають нижчий порівняно з науковими установами, які належать до категорії А, науковий потенціал, але демонструють високий рівень розвитку та ефективність його використання, можуть формувати перспективну науково-технічну політику певного наукового напряму, бути провідними у сфері проведення досліджень, розробок, впроваджень конкретних видів наукової, технічної, проектної продукції та виявляють активність в інтеграції до світового інформаційного простору.