Про затвердження Порядку регулювання діяльності автостанцій

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ

Н А К А З

27.09.2010 N 700

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

10 листопада 2010 р.

за N 1068/18363

( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 2 від 09.01.2020 )

Про затвердження Порядку регулювання діяльності автостанцій

( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 867 від 01.12.2010 Наказами Міністерства інфраструктури N 24 від 23.03.2011 N 630 від 20.12.2011 N 923 від 15.11.2013 N 278 від 16.08.2016 )

Відповідно до статей 32, 36 Закону України "Про автомобільний транспорт" та пунктів 112, 114, 116 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.97 N 176,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок регулювання діяльності автостанцій, що додається.

2. Державній адміністрації автомобільного транспорту забезпечити:

2.1. У встановленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Доведення цього наказу до відома заінтересованих підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

3. Автостанції, відкриті до набрання чинності цим наказом, підлягають атестації в термін до 01.04.2012.

( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства інфраструктури N 24 від 23.03.2011, N 630 від 20.12.2011 )

4. Цей наказ набирає чинності з 01.01.2011.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Баранова О.Г.

Міністр
ПОГОДЖЕНО:
Перший заступник Керівника
Спільного представницького
органу профспілок
Голова Федерації роботодавців
транспорту України
Президент Спілки орендарів
і підприємців України
Голова Національного агентства
з питань підготовки
та проведення в Україні
фінальної частини чемпіонату
Європи 2012 року з футболу
В.о. Голови
Спільного представницького
органу сторони роботодавців
на національному рівні
В.о. президента Спілки
підприємців малих, середніх
і приватизованих підприємств України
Заступник Голови професійної спілки
працівників автомобільного транспорту
та шляхового господарства України
Голова Ради Всеукраїнської
незалежної професійної спілки
працівників транспорту
Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва
В.о. Голови Державного комітету
України з питань технічного
регулювання та споживчої політики
В.о. Голови Антимонопольного
Комітету України

К.О.Єфименко

Г.В.Осовий

О.Климпуш

В.М.Хмільовський

В.Ковалевський

В.Биковець

В.Биковець

М.В.Ломинога

В.В.Гербеда

М.Бродський

В.О.Хижняк

Ю.Кравченко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

транспорту та зв'язку

України

27.09.2010 N 700

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

10 листопада 2010 р.

N 1068/18363

ПОРЯДОК

регулювання діяльності автостанцій

( У тексті Порядку та додатках до нього слова "Державтотрансадміністрація", "Державна адміністрація автомобільного транспорту" в усіх відмінках замінено відповідно словами "Укртрансінспекція України", "Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 630 від 20.12.2011 - зміни набирають чинності після завершення виконання заходів, що забезпечать можливість здійснення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті своїх повноважень} ( У тексті Порядку слова "Мінтрансзв'язку", "Укртрансінспекція України" в усіх відмінках замінено відповідно словами "Мінінфраструктури України", "Укртрансінспекція" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 923 від 15.11.2013 ) ( У тексті Порядку та додатках 2 - 4 до нього слова "Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті" та "Укртрансінспекція" у всіх відмінках замінено словами "Державна служба України з безпеки на транспорті" та "Укртрансбезпека" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 278 від 16.08.2016 )

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає процедуру атестації автостанцій, вимоги до них, механізм визначення розміру автостанційного збору та вартості послуг, що надаються автомобільним перевізникам (далі - перевізники).

1.2. Відкриття автостанції як території та комплексу споруд здійснюється у встановленому законодавством порядку.

1.3. Умовою функціонування автостанції як суб'єкта надання автостанційних послуг є наявність свідоцтва про атестацію.

1.4. Відкриття автостанції передбачає:

розроблення та затвердження власником автостанції (далі - власник) паспорта автостанції;

проведення за зверненням власника до Укртрансбезпеки обстеження автостанції;

включення автостанції до переліку атестованих автостанцій, який ведеться Укртрансбезпекою;

видачу свідоцтва про атестацію автостанції.

1.5. Паспорт автостанції повинен містити:

загальну інформацію про діяльність автостанції;

план автостанції зі схемою руху автобусів;

режими та графіки роботи автостанції та наявних автостанційних служб (кімнати матері і дитини, кімнати відпочинку водіїв, камер схову ручної поклажі та багажу, квиткових кас, медичного пункту, пунктів харчування, залу очікування тощо);

схему інформування та оповіщення про стан дорожнього покриття, ускладнення гідрометеорологічних та інших умов дорожнього руху;

копію плану евакуації пасажирів та персоналу автостанції на випадок пожежі чи інших надзвичайних ситуацій;

інформацію щодо пропускної спроможності автостанції, способів інформування пасажирів та реалізації квитків;

схеми руху автобусів, розташування платформ та будівель із зазначенням службових та пасажирських приміщень;

копії документів, що підтверджують право власності чи користування земельними ділянками;

копії документів, що підтверджують право власності або користування приміщеннями автостанції.

( Пункт 1.5 розділу I в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 923 від 15.11.2013 )

1.6. У загальній інформації про діяльність автостанції наводяться основні довідкові дані та інформація щодо власника, автобусних маршрутів за видами сполучень, засоби зв'язку на маршрутах, засоби інформування водіїв щодо погодних умов на маршрутах, відомості стосовно добової спроможності автостанції за кількістю відправлень автобусів та інша інформація.

1.7. На плані автостанції, крім споруд і об'єктів, за наявності повинні бути зазначені:

місця встановлення покажчиків напрямку в'їзду і виїзду автобусів і напрямки виходу пасажирів у місто і входу в будівлю автостанції;

контури місць (постів), виділених для міжрейсового відстою автобусів;

спеціалізація платформ (перонів) за їх сполученням (приміське, міжміське, міжнародне) з нумерацією місць (постів) розташування автобусів для посадки і висадки пасажирів;

контури місць і покажчики стоянок таксі та інших автомобілів;

покажчики зупинок міського транспорту.

Під час розроблення схеми руху автобусів повинно бути передбачено:

пункти розвороту автобусів на прилеглих вулицях для кожного напрямку руху;

встановлення автобусів правим боком до платформ (перонів) посадки і висадки пасажирів.

План кожного поверху приміщень автостанції повинен містити:

усі службові, пасажирські та допоміжні приміщення, їх призначення та нумерацію;

вхідні (вихідні) двері та їх призначення;

місця розташування візуальної інформації для пасажирів.

( Пункт 1.7 розділу I в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 923 від 15.11.2013 ) ( Пункт 1.8 розділу I виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 923 від 15.11.2013 )

1.8. Схема інформування та оповіщення про стан дорожнього покриття, ускладнення гідрометеорологічних та інших умов дорожнього руху оформлюється згідно з вимогами законодавства.

1.9. Режими та графіки роботи визначають початок та кінець роботи автостанції та її окремих служб.

1.10. План евакуації пасажирів та персоналу автостанції на випадок надзвичайних ситуацій повинен містити інформацію щодо:

схеми руху пасажирів та персоналу автостанції;

засобів та порядку оповіщення пасажирів та відповідальних посадових осіб;

шляхів та загального порядку евакуації.

1.11. Пропускна спроможність заноситься до паспорта автостанції власником за показниками максимальної кількості пасажирів, кількості автобусів, що можуть обслуговуватись автостанцією, та їх габаритів.

1.12. На титульному аркуші паспорта автостанції міститься гриф про затвердження паспорта власником.

1.13. У разі будь-яких змін у документах власника та/або даних, наведених у паспорті автостанції, власник вносить зміни до паспорта автостанції та у строк, який не перевищує десяти робочих днів, подає новий паспорт зі змінами до Укртрансбезпеки.

( Розділ I доповнено новим пунктом 1.13 згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 923 від 15.11.2013 )

1.14. Паспорт автостанції повинен бути пронумерований і прошнурований та скріплений паперовим ярликом з написом: "Паспорт містить ___ сторінок, пронумерованих та прошнурованих". Ярлик підписується власником та скріплюється печаткою (за наявності печатки).

( Розділ I доповнено новим пунктом 1.14 згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 923 від 15.11.2013 )

II. Атестація автостанцій

2.1. Атестація автостанції передбачає обстеження автостанції на відповідність вимогам до автостанцій різних класів, наведеним у додатку 1 (далі - обстеження), та визначення їх класу, на підставі яких власнику видається свідоцтво про атестацію за формою, наведеною у додатку 2.

Клас автостанції визначається за умови відповідності всіх показників вимогам до автостанції даного класу.

2.2. Атестація автостанцій проводиться один раз на п'ять років.

У разі зміни показників роботи автостанції, які впливають на визначення класу, атестація за заявою власника проводиться без дотримання зазначеного строку.

Атестація автостанцій проводиться безоплатно.

2.3. Проведення атестації автостанції передбачає:

подання власником до Укртрансбезпеки заяви за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку, та паспорта автостанції;

проведення обстеження та складання протоколу обстеження автостанції за формою, наведеною в додатку 4 до цього Порядку (далі - протокол);

внесення даних до переліку атестованих автостанцій;

видачу свідоцтва про атестацію автостанції.

Підставою для відмови у проведенні атестації є подання пакета документів, який не відповідає вимогам, передбаченим розділом I цього Порядку.

Паспорт автостанції та заява на обстеження подаються власником до Укртрансбезпеки на вибір:

особисто власником або уповноваженою ним на це особою;

надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

( Пункт 2.3 розділу II в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 923 від 15.11.2013 )

2.4. Свідоцтво надається власнику строком на п'ять років.

2.5. Обстеження автостанції проводиться Укртрансбезпекою.

До проведення обстеження можуть залучатися державні підприємства, що належать до сфери управління Мінінфраструктури України.

2.6. Обстеження проводиться протягом 30 днів з дня одержання Укртрансбезпекою заяви.

За результатами обстеження складається протокол, який підписується особами, що провели обстеження, та уповноваженою особою власника.

2.7. Укртрансбезпека протягом 10 днів з дня одержання протоколу розглядає питання про видачу свідоцтва про атестацію автостанції або про відмову у його видачі.

Підставою для відмови у видачі свідоцтва про атестацію є невідповідність автостанції вимогам до автостанцій, наведеним у додатку 1.

У разі відмови у видачі свідоцтва власник може повторно звернутись до Укртрансбезпеки щодо проведення атестації за умови усунення всіх порушень.

( Абзац третій пункту 2.7 розділу II в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 923 від 15.11.2013 )

2.8. За зверненням власника Укртрансбезпеки надається копія протоколу обстеження.

2.9. Власник має право оскаржити результати атестації в установленому законодавством порядку.

2.10. Власник повинен забезпечувати обслуговування пасажирів та автомобільних перевізників на автостанції згідно з вимогами до автостанції відповідного класу та з дотриманням вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року N 176, протягом строку дії свідоцтва.

( Пункт 2.10 розділу II в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 923 від 15.11.2013 )

2.11. У разі недодержання вимог, встановлених для автостанції відповідного класу, Укртрансбезпека за результатами додаткового обстеження має право анулювати свідоцтво про атестацію та виключити дану автостанцію з переліку атестованих автостанцій.

2.12. Додаткове обстеження проводиться у разі виявлення під час здійснення державного контролю Укртрансбезпекою або у разі надходження від органів державної влади або органів місцевого самоврядування даних щодо недотримання вимог до автостанції відповідного класу.

( Пункт 2.12 розділу II в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 923 від 15.11.2013 )

III. Визначення розміру автостанційного збору

3.1. Розмір автостанційного збору на плановий період розраховується власником за результатами діяльності автостанції у звітному періоді як відносна величина до вартості проїзду (у відсотках) з урахуванням класу автостанції та погоджується з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями, на території яких розташована автостанція.

3.2. Розмір автостанційного збору встановлюється єдиний для всіх автостанцій відповідного класу даного власника.

3.3. Розрахунок автостанційного збору передбачає виконання таких дій:

3.3.1. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248, та на підставі звіту про фінансові результати за попередній рік, форма якого наведена в додатку до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 397/3690, визначаються витрати, пов'язані з наданням обов'язкових послуг автостанціями власника (крім послуг кімнати матері і дитини) постатейно, на:

заробітну плату;

нарахування на заробітну плату;

матеріальні витрати;

утримання, поточний ремонт та реконструкцію автостанцій;

амортизацію основних засобів та малоцінних необоротних матеріальних активів;

орендну плату;

комунальні послуги;

послуги стороннім організаціям (витрати з програмного забезпечення, позавідомчої охорони, послуг зв'язку, послуг банків, обслуговування касових апаратів);

податки, збори, інші обов'язкові платежі;

адміністративні послуги;

інші (з розшифровкою).

До складу інших витрат не можуть бути включені:

суми безнадійної дебіторської заборгованості та відрахувань до резерву сумнівних боргів;

суми неустойки (штраф, пеня);

суми нестачі та втрати від псування цінностей;

витрати, пов'язані з купівлею (продажем) іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;

суми спонсорської та благодійної допомоги;

витрати на добровільне страхування майна та працівників;

витрати від списання не повністю амортизованих основних засобів;

оплата консалтингових та аудиторських послуг;

собівартість реалізованих виробничих запасів;

витрати з утримання об'єктів соціальної інфраструктури;

суми, що відраховуються профспілковим організаціям для проведення культурно-масової та фізкультурної роботи.

3.3.2. Обґрунтовуються витрати на плановий рік за кожною

статтею, визначеною у підпункті 3.3.1 пункту 3.3 цього розділу, з

врахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової

продукції, обсягу робіт та інших параметрів (В ).

3.3.3. Визначаються за попередній рік доходи за такими

джерелами:

автостанційний збір (Д );

послуги перевізникам (Д );

інші доходи (попередній продаж квитків, камери схову, оренда

приміщень тощо).

3.3.4. Із загальної суми доходів автостанцій за попередній

рік (Д ) визначається питома вага доходів, що припадає на

автостанційний збір (П ):

П = ----· 100 (у відсотках). (1)

1 Д

3.3.5. На підставі обґрунтованих витрат на плановий рік (В )

з урахуванням фактичних витрат за звітний період, прогнозованих

цін на промислову продукцію і послуги у плановому періоді

розраховуються доходи автостанцій на плановий рік з урахуванням

податку на додану вартість та обґрунтованого рівня рентабельності

(Д ).

З.П.

3.3.6. Розраховується на плановий рік загальний розмір

доходів від автостанційного збору (Д ):

А.П.

Д = Д · П . (2)

А.П. З.П. 1

3.3.7. На підставі аналізу кількості пасажирів, відправлених

з території автостанцій за звітний період, обґрунтовується

очікувана кількість пасажирів у плановому періоді (N ),

враховуючи пасажирів, які придбавають квитки у касах автостанцій

та за їх межами, за умови включення до вартості квитка

автостанційного збору.

3.3.8. На підставі аналізу вартості за тарифом реалізованих

квитків за звітний період обґрунтовується очікувана сумарна

вартість реалізованих квитків за тарифом у плановому періоді (T ):

T = N' · Д , (3)

n n pm

де Д - середня вартість квитка за тарифом.

( Підпункт 3.3.8 пункту 3.3 розділу III в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 867 від 01.12.2010 )

3.3.9. Визначається базовий розмір автостанційного збору

(А %) у відсотках в цілому для автостанцій даного власника:

/ Д

| А.П.

| B = ------

| T

| n

< А % = 15, якщо B >= 0,15; (4)

| n

| А % = B · 100, якщо B < 0,15.

| n

3.3.10. Визначається розмір автостанційного збору за класами

автостанцій для даного власника (А ):

n(I,II,III,IV,V V)

А = А % · К , (5)

n(I,II,III,IV,V V) n (I,II,III,IV,V V)

де К - коефіцієнт залежності вартості послуг

(I,II,III,IV,V V)

для пасажирів на автостанціях різних класів, наведений у додатку

5, який враховує відносну кількість та якість послуг, що надаються

пасажиру на автостанціях відповідного класу.

3.4. У регіонах, у яких планується проведення Євро-2012, для

новостворених та реконструйованих автостанцій коефіцієнт

К коригується шляхом множення на коефіцієнт К ,

(I,II,III,IV,V V) 1

який дорівнює 1,25 та застосовується на період окупності об'єкта.

3.5. Розрахований розмір автостанційного збору підлягає округленню до одного знака після коми (наприклад, до 0,05% відкидається, а 0,05% та більше округлюється до 0,1%).

3.6. Розмір автостанційного збору переглядається відповідно до цього Порядку один раз на рік або частіше за ініціативою власника та за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями, на території яких розташована автостанція, за умови зміни сумарної собівартості обов'язкових послуг більше ніж на 10%.

3.7. Розмір автостанційного збору для пасажирів, що придбавають квиток у касі, розташованій поза межами автостанції, встановлюється за розрахованим нормативом для автостанції, з якої здійснюється посадка пасажира.

3.8. У разі відкриття нової автостанції розмір автостанційного збору встановлюється на рівні середнього значення автостанційних зборів, які застосовуються на автостанціях такого самого класу відповідного регіону.

IV. Розрахунок вартості обов'язкових послуг, що надаються автостанцією перевізникові

4.1. Вартість обов'язкових послуг, що надаються автостанцією перевізникові (далі - вартість послуг), визначається у відсотках від загальної суми вартості за тарифом від реалізованих через каси автостанцій власника квитків та вартості перевезення багажу на автобуси відповідного перевізника (С).

4.2. Вартість обов'язкових послуг визначається за договором перевізника з власником, але не може бути вищою від вартості, розрахованої за цим Порядком.

4.3. Визначення вартості обов'язкових послуг передбачає виконання таких розрахунків:

4.3.1. Розраховується загальна сума вартості за тарифом від

реалізованих через каси автостанцій квитків та вартості

перевезення багажу (С ) на плановий рік з врахуванням тенденцій за

результатами діяльності за минулий звітний період та прогнозів на

плановий період щодо:

запланованої кількості відправлень автобусів з автостанцій;

можливої зміни кількості реалізованих квитків через каси автостанцій на кожне відправлення;

можливої зміни вартості проїзду, пов'язаної із зміною кілометражу поїздки та зміною тарифів на автобусних маршрутах.

4.3.2. Із загальної суми доходів автостанцій за попередній

рік (Д ) визначається питома вага доходів, що припадає на послуги

перевізникам (П ):

П = ---- · 100 (у відсотках). (9)

2 Д

4.3.3. Розраховується загальний розмір доходів на плановий

рік від послуг, наданих перевізникам (Д ):

П.П.

Д = Д · П . (10)

П.П. З.П. 2

4.3.4. Розраховується вартість послуг у цілому для

................

Перейти до повного тексту