Відповідно до статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів", постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 N 777 "Про затвердження Положення про Міністерство економіки України" та на виконання підпункту 4 пункту 5 протоколу N 32 засідання Кабінету Міністрів України від 13.05.2009

1. Затвердити Правила визначення вартості робіт з установлення вмісту генетично модифікованих організмів у харчових продуктах, що додаються.

2. Департаменту регуляторної політики Міністерства економіки України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра економіки України Пантелеєнка В.М. та заступника Голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Черепкова С.Т.

4. Цей наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

1. Ці Правила визначають механізм визначення вартості робіт з установлення вмісту генетично модифікованих організмів (далі - ГМО) у харчових продуктах і поширюються на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які мають випробувальні лабораторії і надають послуги з виконання зазначених робіт (далі - Виконавець).

2. Рівень рентабельності робіт з установлення вмісту ГМО, який закладається в розрахунки, не повинен перевищувати 20 відсотків від повної собівартості.

1. Вартість робіт з установлення вмісту ГМО у харчових продуктах розраховується Виконавцем на підставі норм часу на їх виконання та вартості розрахункової калькуляційної одиниці часу - одного людино-дня (людино-години).

2. Граничні норми часу на виконання робіт з установлення вмісту ГМО у харчових продуктах наведені у додатку 1 до цих Правил.

3. Виконавці, враховуючи ступінь автоматизації та продуктивності випробувального обладнання і рівень кваліфікації виконавців робіт, можуть розробляти та затверджувати власні норми часу, але не вище норм часу, наведених у додатку 1 до цих Правил.

4. Вартість розрахункової калькуляційної одиниці часу визначається відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку та відповідних документів Виконавця щодо облікової політики підприємства, які розробляються згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

5. Номенклатура та склад статей калькулювання вартості одного людино-дня (людино-години) встановлюються Виконавцем за формою, наведеною у додатку 2 до цих Правил.

6. Базою для формування вартості калькуляційної одиниці часу є економічно обґрунтовані показники фактичних витрат за даними фінансової звітності за звітний період. Виняток становлять амортизаційні відрахування, що розраховуються на запланований період, та основна заробітна плата, яка включається до складу калькуляційної одиниці часу за даними штатного розкладу на дату розрахунку.

На новоутворених підприємствах базою для формування вартості калькуляційної одиниці часу є розрахункові фінансові показники.

7. До вартості робіт з установлення вмісту ГМО зараховуються додаткові витрати, пов'язані з виконанням конкретних робіт (витрати на відрядження, транспортні витрати тощо), що не враховані у вартості розрахункової калькуляційної одиниці часу, якщо це передбачено умовами договору.

8. Вартість розрахункової калькуляційної одиниці часу може переглядатися у разі відповідних змін до законодавства та/або зміни витрат, що суттєво впливають на її вартість (збільшення мінімальної заробітної плати, тарифів на оплату енергоносіїв, цін на матеріали та сировину тощо).

1. Повна планована собівартість одного людино-дня (людино-години) включає виробничу собівартість та адміністративні витрати.

2. До складу виробничої собівартості одного людино-дня (людино-години) входять:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати з оплати праці;

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати.

3. До складу прямих матеріальних витрат входить вартість матеріалів та хімічних реактивів, які використовуються при виконанні робіт з установлення вмісту ГМО.

4. До складу прямих витрат з оплати праці входять:

витрати з виплати основної заробітної плати основному виробничому персоналу, діяльність якого пов'язана з виконанням робіт з установлення вмісту ГМО. Зазначені витрати визначаються виходячи із штатної чисельності працівників та відпрацьованого ними часу, установлених на підприємстві обґрунтованих тарифних ставок та посадових окладів згідно з колективним договором;

витрати з виплати додаткової заробітної плати основному виробничому персоналу, встановлені відповідно до законодавства.

5. До складу інших прямих витрат входять:

відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працівників;

витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

амортизаційні відрахування на основні засоби та нематеріальні активи виробничого призначення за відповідними нормами і методами;

витрати на ремонт, суми сплачених орендних платежів об'єктів виробничого призначення (за їх наявності) у розмірах, що не перевищують амортизаційні відрахування від залишкової балансової вартості зазначених об'єктів;

плата за енергетичні ресурси, що використовуються для виконання робіт з установлення вмісту ГМО у харчових продуктах;

інші витрати виробничого характеру.

6. До складу загальновиробничих витрат входять:

витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва, що визначаються виходячи з чисельності працівників за штатним розписом (основна та додаткова заробітна плата, відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, витрати на оплату службових відряджень, підготовка та перепідготовка кадрів, інші);

розраховані відповідно до законодавства амортизаційні відрахування на основні засоби та нематеріальні активи загальновиробничого призначення;

витрати на ремонт;

витрати на пожежну та сторожову охорону об'єктів виробничого призначення;

витрати на опалення, водопостачання, освітлення, дезінфекцію, дератизацію виробничих приміщень, вивезення сміття, які розраховуються виходячи з обсягів зазначених робіт, послуг та цін на них;

витрати на забезпечення охорони праці, дотримання вимог техніки безпеки, послуги інших підприємств, службові відрядження працівників ремонтних та інших допоміжних підрозділів;

податки та збори (обов'язкові платежі), що входять до виробничої собівартості;

інші витрати загальновиробничого призначення.

7. До складу адміністративних витрат входять загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням виробництвом, зокрема:

утримання апарату управління та працівників, зайнятих управлінням адміністративною інфраструктурою (основна та додаткова заробітна плата, відрахування на загальнообов'язкове соціальне страхування, оплата службових відряджень, підготовка та перепідготовка кадрів, інші);

амортизаційні відрахування на основні засоби та нематеріальні активи адміністративного призначення відповідно до законодавства;

витрати на ремонт;

витрати на опалення, освітлення, водопостачання, охорону;

плата за аудиторські послуги відповідно до законодавства;

плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, надані відповідно до укладених договорів;

податки і збори (обов'язкові платежі), крім тих, що входять до виробної собівартості;