З метою якнайшвидшого впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні, на виконання положень Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору України, керуючись ст. ст. 17, 24 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", Національна рада

1. Направити до Кабінету Міністрів України фінансові обґрунтування Завдань і заходів проекту Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні (додаються).

2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на першого заступника голови Національної ради І.Куруса.

Впровадження в Україні цифрового телерадіомовлення відбувається відповідно до затвердженої Регіональною конференцією радіозв'язку РКР-2006 Регіональної угоди Женева-2006 та розробленими цифровим та аналоговим Планами. В Україні застосовуються такі стандарти цифрового радіомовлення: ефірне телебачення - DVB-T, DVB-H, HDTV, супутникове телебачення - DVB-S, DVB-S2, кабельне телебачення - DVB-C, DVB-C2.

Відповідно до Плану розвитку телерадіоінформаційного простору України, встановлено етапи впровадження стандарту DVB-T, як соціального стандарту, який повинен замінити діючий аналоговий спосіб розповсюдження телепрограм. Інші стандарти DVB-H, HDTV, DVB-S, DVB-S2, DVB-C, DVB-C2 є або додатковими опціями, чи впроваджуються у сегменті комерційної телевізійної послуги, а отже мають запроваджуватися за рахунок позабюджетних коштів. З огляду на це, у смугах частот 174 - 230 МГц та 470 - 862 МГц в першу чергу передбачається впровадження радіотехнології цифрового телевізійного мовлення стандарту DVB-T, як соціальної технології, здатної забезпечити доступ усіх верств населення до телебачення. Тому Державна програма передбачає розгортання саме цієї радіотехнології.

Створення загальнонаціональної системи цифрового телерадіомовлення у стандарті DVB-T включає будівництво 65 веж та іншої інфраструктури, розбудову одного загальнонаціонального покриття (мультиплексу) мережі цифрового телерадіомовлення і запуск її в експлуатацію, на що передбачається виділити 265866,9 тис.грн. з Державного бюджету та семи загальнонаціональних покриттів (мультиплексів) мережі цифрового телерадіомовлення і запуск ї в експлуатацію, на що передбачається виділити 1861068,9 тис.грн. з інших джерел фінансування.

Базові розрахункові показники наведено у таблиці 1.

Враховуючи поетапне впровадження цифрового телерадіомовлення у відповідності до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, загальнонаціональні мультиплекси розбудовуватимуться по роках у 81 цифровій зоні (13 та 24 зони відсутні), визначених Регіональною угодою Женева-2006, тобто: 2009 - 6 цифрових зон, 2010 - 17 цифрових зон, 2011 - 30 цифрових зон, 2012 - 26 зон (таблиця 2).

З 2013 року планується добудова синхронних мереж, які не будуть введені в дію до 2012 року через складність рельєфу чи інфраструктурні труднощі, а також розбудова мереж у перспективних стандартах мовлення, що будуть прийняті державою у 2011 - 2012 роках, та локальних мереж в кількості, визначеній Регіональною угодою Женева-2006 у конкретній цифровій зоні.

У міру розбудови покриттів за недержавні кошти протягом 2009 - 2010 років відбуватиметься вивільнення аналогового радіочастотного ресурсу та відповідних передавачів Концерну РРТ, які планується модернізувати і на їхній базі створити мультиплекс для потреб державних та суспільних телекомпаній. Зокрема, у 2011 планується розгорнути мережу у 30 цифрових зонах, у 2012 - у наступних 30 зонах та у 2013 році - в останніх 19 цифрових зонах. До цього часу в державі завершиться реформування системи державного телерадіомовлення, а отже стане відома необхідна кількість програм для потреб телебачення і радіо.

Орієнтовний розрахунок вартості будівництва споруд металевих конструкцій башт складатиме 105730,0 тис.грн. (таблиця 3). Виходячи зі звіту науково-дослідної роботи ДП УНДІРТ, кількість додаткових антенно-щоглових споруд за висотою повинна становити: 200 метрів - 1 одиниця, 150 метрів - 5 одиниць, 100 метрів - 17 одиниць та 75 метрів - 41 одиниця.

Планується поетапне спорудження веж згідно з Планом поетапного переходу на цифрове мовлення (таблиця 2) в областях, які відповідають цифровим зонам. У 2009 році будуватимуться вежі у 6 цифрових зонах, у 2010 - 17 цифрових зонах, у 2011 - 30 цифрових зонах, 2012 - 26 зонах. Витрати на будівництво веж розраховано в залежності від їх висот та поетапного спорудження по роках.

Так, у 2009 році планується будівництво однієї вежі висотою 75 м та двох по 100 м у Сумській області та двох веж висотою по 75 м у Чернігівській області.

Протягом 2010 року планується будівництво веж в АР Крим, Житомирській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Тернопільській та Чернігівській областях. На цьому етапі буде побудовано 7 веж висотою 75 м, 4 вежі висотою 100 м та одна вежа, розташована на території Київської області, висотою до 200 м.

У наступних етапах впровадження (2011 рік) будуватимуться вежі у Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирський, Запорізькій, Київській, Луганській, Полтавській, Харківській та Чернігівській областях. Загалом у цей період буде побудовано 14 веж по 75 м, 7 веж по 100 м та 2 вежі по 150 м висотою.

Протягом 20012 року заплановано спорудження веж в АР Крим, Вінницькій, Волинській, Запорізькій, Полтавській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій, Херсонській, Черкаській та Чернігівській областях. Намічено будівництво 17 веж по 75 м, 4 вежі по 100 м та 4 по 150 м висотою.

Орієнтовна вартість побудови тракту зони мовлення складає 3365,405 тис.грн.

Вирішення питання забезпечення соціально незахищених верств населення перетворювачами цифрового телевізійного сигналу пропонується за рахунок місцевих бюджетів. На ці цілі необхідно спрямовувати 736579,9 тис.грн.

Частотно-територіальне планування впровадження цифрового наземного телерадіомовлення з урахуванням умов забезпечення електромагнітної сумісності між РЕЗ цифрового телерадіомовлення та РЕЗ радіолокації, радіонавігації, зв'язку спеціальних користувачів, розробка типових проектів створення системи цифрового телерадіомовлення відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, а також підготовка і перепідготовка спеціалістів цифрового телерадіомовлення фінансується за рахунок бюджетних видатків на наступний рік у рамках загального фінансування органів державної влади.

Додатково надаються обґрунтування щодо фінансових показників, запланованих у проекті.

Стандарти мовлення:

- ефірне телебачення: DVB-T, DVB-H, HDTV

- супутникове телебачення: DVB-S, DVB-S2

- кабельне телебачення: DVB-C, DVB-C2

2.1.2 Аналіз розподілу АЩС по території України

На рисунку 2.1 представлені місця розміщення АЩС по території України. Для зручності на цьому ж рисунку показана розбивка території України на зони планування цифрового наземного телерадіомовлення. Статистика розміщення АЩС по областях України представлена в таблиці 2.2.

Як слідує з рисунка 2.1, існуючі АЩС по території України розміщені не рівномірно. Значна їх кількість знаходиться в Закарпатській та Чернівецькій областях, а також на півдні Львівської, Івано-Франківської, Хмельницької, Вінницької областей та Автономної республіки Крим. Це зумовлено наявністю на даних територіях гір, що погіршує умови їх охоплення телерадіомовленням та вимагає великої кількості телерадіопередавачів (невеликі зони обслуговування).

Рисунок 2.1 - Місця розташування АЩС по території України

Таблиця 2.2 - Статистика розміщення АЩС по областях України