1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Рішення


НАЦІОНАЛЬНА РАДА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ
РІШЕННЯ
від 23 травня 2024 року N 1686
Про затвердження Порядку розробки та затвердження Максимально граничних тарифів на послуги постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра
Керуючись статтями 87, 90 Закону України "Про медіа", розглянувши та обговоривши одержані зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань до проєкту Порядку розробки та затвердження Максимально граничних тарифів на послуги постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра, враховуючи результати його погодження з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, та Антимонопольним комітетом України, Національна рада вирішила:
1. Затвердити Порядок розробки та затвердження Максимально граничних тарифів на послуги постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра, що додається.
2. Оприлюднити інформацію щодо розгляду зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань до проєкту Порядку розробки та затвердження Максимально граничних тарифів на послуги постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра протягом семи календарних днів з дня прийняття цього рішення на офіційному вебсайті Національної ради.
3. Відділу комунікацій та зв'язків з медіа оприлюднити це рішення на офіційному вебсайті Національної ради.
4. Це рішення набирає чинності з дня його оприлюднення.
5. Виконання цього рішення покласти на управління: юридичне, фінансово-економічне, частотного регулювання та технічного контролю.
6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на першого заступника голови Національної ради В. Коваля.
Перший заступник голови Валентин КОВАЛЬ
Відповідальний секретар Олена НІЦКО
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Національної ради України
з питань телебачення і радіомовлення
23 травня 2024 року N 1686
ПОРЯДОК
розробки та затвердження Максимально граничних тарифів на послуги постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра
I. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає механізм розробки та затвердження Максимально граничних тарифів на послуги постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра (далі - постачальники) з метою встановлення економічно обґрунтованого підходу до формування ціни на послуги постачальників.
2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
базовий період - календарний рік, дані за який формуються як сума фактичних витрат за останній звітний період (квартал, півріччя, дев'ять місяців) і планових витрат до кінця поточного року;
граничний норматив рентабельності - максимально допустимий рівень прибутковості, який повинен враховуватися постачальником під час встановлення тарифу на послуги;
економічно обґрунтовані планові витрати - витрати, планування яких здійснюється з дотриманням державних та галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, норм і розцінок з оплати праці, особливостей технологічних процесів, ставок податків, зборів, платежів, цін (тарифів) на матеріальні та паливно-енергетичні ресурси, індексу цін виробників промислової продукції, граничного рівня рентабельності;
одиниця калькулювання тарифу на послуги постачальника - година мовлення роботи одного радіоелектронного засобу (далі - РЕЗ) залежно від номіналу потужності передавача для одного каналу мовлення (програми);
плановий період - календарний рік, на який здійснюється формування та встановлення тарифів, дані за який формуються на основі планових витрат;
повна планова собівартість послуг - виражені у грошовій формі сумарні витрати, що складаються із собівартості реалізації послуг, розподілених операційних витрат (адміністративних, витрат на збут, інших операційних), фінансових та інших витрат підприємства;
попередній період - календарний рік, що передує базовому періоду, дані за який формуються на основі фактичних витрат, що підтверджуються звітними документами.
3. Вихідними даними для визначення повної планової собівартості послуги є:
кількість каналів, що складають ресурс мережі, зазначений у ліцензії постачальника;
перелік передавачів, які використовуються та плануються до використання в плановому році постачальниками (включаючи дані про тип; потужність, що споживається; добове завантаження) для надання послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра конкретному отримувачу таких послуг;
середньомісячний тариф на електроенергію;
норма витрат на матеріали;
амортизація основних засобів та нематеріальних активів;
витрати на оренду каналів зв'язку;
витрати на оренду місць/зберігання телекомунікаційного обладнання;
витрати на оплату послуг супутникового зв'язку;
витрати на заробітну плату, єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.
II. Формування тарифів
1. Формування тарифів на послуги постачальників на плановий період здійснюється постачальниками, виходячи із економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, норм і розцінок з оплати праці, особливостей технологічних процесів, ставок податків, зборів, платежів, цін (тарифів) на матеріальні та паливно-енергетичні ресурси, індексу цін виробників промислової продукції, граничного рівня рентабельності.
Витрати, визначення яких із застосуванням нормативного методу неможливе, плануються із врахуванням витрат за базовий період та прогнозного індексу цін виробників промислової продукції.
Перехресне субсидіювання між послугами, які надаються постачальником, не допускається.
У разі якщо складовою витрат одного постачальника є послуги, що надаються іншим постачальником - ліцензіатом, ціни (тарифи) та вартість таких послуг визначається на підставі розділу III цього Порядку.
2. Планування витрат здійснюється у відповідності до принципів ціноутворення у сфері електронних комунікацій.
III. Визначення витрат на надання послуг постачальника
1. Економічно обґрунтовані планові витрати формуються з урахуванням вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за N 27/4248, за кожним РЕЗ окремо:
1) прямі витрати складаються з:
а) прямих матеріальних витрат, до яких включається вартість основних матеріалів, що утворюють основу наданої послуги, придбаних комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
б) прямих витрат на оплату праці, до складу яких включаються заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим на наданні послуг, які безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
в) інші прямі витрати, які складаються з:
нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з наданням послуг;
вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з наданням послуг;
інших витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії;
витрат на експлуатацію транспортних засобів, які безпосередньо пов'язані з наданням послуг;
2) загальновиробничі витрати складаються з:
а) витрат на управління виробництвом (оплата праці та нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працівників апарату управління виробничих структурних підрозділів та працівників загальновиробничого забезпечення, витрат на оплату службових відряджень персоналу);
б) амортизації основних засобів загальновиробничого призначення;
в) амортизації нематеріальних активів загальновиробничого призначення;
г) витрат на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;
ґ) витрат на вдосконалення технології та організації надання послуг (оплата праці та нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працівників, зайнятих удосконаленням технології, поліпшенням якості виконання робіт та надання послуг, підвищенням надійності експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрат матеріалів, придбаних комплектувальних виробів, оплата послуг сторонніх організацій);
д) витрат на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень;
е) витрат на обслуговування виробничого процесу (оплата праці та нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування загальновиробничого персоналу; витрат на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю наданих послуг);
є) витрат на охорону праці, техніку безпеки, понесених відповідно до законодавства;
ж) інших загальновиробничих витрат, пов'язаних із наданням послуг, у тому числі плати за оренду;
3) адміністративні витрати складаються з:
а) загальних корпоративних витрат, у тому числі організаційних витрат, витрат на проведення квартальних, річних та інших нарад органів управління, представницьких витрат, а саме: витрат на прийом і обслуговування іноземних представників та делегацій, які прибули на запрошення для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв'язків, установлення та підтримання взаємовигідного співробітництва, а також витрат, пов'язаних з проведенням офіційного прийому зазначених представників та делегацій, транспортним забезпеченням, оплатою послуг перекладача;
б) витрат на службові відрядження, утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу (у тому числі витрати на оплату праці та нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), які не враховані у підпункті "а" підпункту 2 пункту 1 цього розділу, а саме: працівників, які виконують адміністративно-господарські, фінансові, маркетингові, розрахунково-бухгалтерські, юридичні, дослідницькі, статистичні та інші схожі функції, витрати на службові відрядження цього персоналу;
в) витрат на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянки, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
г) витрат на консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги для забезпечення господарської діяльності, а саме: оголошення про проведення відкритих торгів, оцінка майна підприємства для його списання та/або відчуження, забезпечення нормативно-правовою базою, оплата Інтернет-послуг і передплата спеціалізованих періодичних видань;
ґ) витрат на оплату послуг зв'язку (пошта, фіксований голосовий зв'язок, мобільний зв'язок тощо);
д) амортизації нематеріальних активів загальногосподарського використання;
е) витрат на врегулювання спорів у судах, а саме: судових витрат;
є) плати за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;
ж) інших витрат загальногосподарського призначення;
4) витрати на збут складаються з:
а) оплати праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
б) витрат на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);
в) витрат на відрядження працівників, зайнятих збутом;
г) витрат на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
ґ) інших витрат, пов'язаних зі збутом послуг.
5) інші операційні витрати складаються з:
а) витрат на дослідження та розробки;
б) інших витрат операційної діяльності;
6) фінансові витрати складаються з:
а) витрат на проценти (за користування отриманими кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою тощо);
б) інших витрат постачальника, пов'язаних із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 року N 415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 травня 2006 року за N 610/12484);
7) інші витрати складаються з:
а) втрат від зменшення корисності необоротних активів;
б) сум уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;
в) витрат на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо);
г) інших витрат діяльності.
2. До складу економічно обґрунтованих планових витрат не можуть включатися:
суми безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівної заборгованості;
суми неустойки (штраф, пеня);
відраховування профспілковим організаціям для проведення культурно - масової і фізкультурної роботи;
витрати, пов'язані з купівлею-продажем іноземної валюти та втрати від операційної курсової різниці;
суми спонсорської та благодійної допомоги;
витрати на реалізовані товари та виробничі запаси;
суми нестачі та втрат від пошкодження цінностей, у тому числі за рішенням суду;
втрати від знецінення запасів;
витрати від списання недоамортизованих основних засобів;
витрати, що призводять до зменшення власного капіталу.
3. Загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати та інші витрати розподіляються за всіма видами послуг, що надаються постачальником відповідно до бази розподілу, визначеної в розпорядчому документі про облікову політику постачальника.
4. Частка витрат, які не включаються до прямих та загальновиробничих витрат, а належать до адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, фінансових витрат та інших витрат не може перевищувати 15 % в повній плановій собівартості послуг.
5. У разі якщо будь-яка складова витрат складає більш ніж 20 % тарифу, така складова у даних про економічні показники діяльності постачальника згідно з Додатком 1 до цього Порядку зазначається окремим рядком.
IV. Розрахунок тарифів на послуги
1. Тарифи на одиницю послуги визначаються за всіма складовими витрат з урахуванням планового прибутку за формулою:
Ті = ((ПВ + ЗВ + АВ + ВЗ + ІОВ + ФВ + ІВ + Пр) / V) / Q,
де,
і - номінал потужності передавача (наведений у Додатку 2 до цього Порядку);
Ті - тариф за 1 годину мовлення роботи одного РЕЗ з номінальною потужністю передавача для одного каналу мовлення (програми), гривень без ПДВ;
ПВ - прямі витрати для використання (обслуговування) РЕЗ, визначені згідно підпункту 1 пункту 1 Розділу III, гривень;
ЗВ - загальновиробничі витрати для використання (обслуговування) РЕЗ, визначені згідно підпункту 2 пункту 1 Розділу III, гривень;
АВ - адміністративні витрати для використання (обслуговування) РЕЗ, визначені згідно підпункту 3 пункту 1 Розділу III, гривень;
ВЗ - витрати на збут для використання (обслуговування) РЕЗ, визначені згідно підпункту 4 пункту 1 Розділу III, гривень;
ІОВ - інші операційні витрати для використання (обслуговування) РЕЗ, визначені згідно підпункту 5 пункту 1 Розділу III, гривень;
ФВ - фінансові витрати для використання (обслуговування) РЕЗ, визначені згідно підпункту 6 пункту 1 Розділу III, гривень;
ІВ - інші витрати для використання (обслуговування) РЕЗ, визначені згідно підпункту 7 пункту 1 Розділу III, гривень;
Пр - плановий прибуток, розрахований на підставі визначеного граничного нормативу рентабельності, гривень;
V - загальна кількість годин роботи передавача за рік;
Q - кількість каналів, що складають ресурс мережі, зазначений у ліцензії постачальника.
2. Граничний норматив рентабельності постачальників не перевищує 15 %.
У разі, якщо рівень рентабельності постачальника, зазначений у ліцензії, перевищує встановлений Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) рівень (15 %), постачальник з метою приведення рівня рентабельності до визначеного Національною радою граничного рівня, (відповідно до пункту 2 розділу IV цього положення) зобов'язаний подати до Національної ради заяву щодо внесення змін до Реєстру у сфері медіа відповідно до пункту 7 частини другої статті 60 Закону України "Про медіа".

................
Перейти до повного тексту