На сьогодні в Україні діють суб'єкти підприємництва, що були зареєстровані у порядку, встановленому постановами Кабінету Міністрів N 276 від 29 квітня 1994 року, N 125 від 22 січня 1996 року та N 740 від 25 травня 1998 року, тобто за різними процедурами та зразками бланків свідоцтв про державну реєстрацію. Крім того, в Україні на даний час здійснюють діяльність юридичні особи, які не підлягали державній реєстрації згідно з вказаними вище постановами і у яких свідоцтво про державну реєстрацію взагалі відсутнє. По суті, такі суб'єкти господарювання знаходяться поза правовим полем України.

З набранням чинності Законом про реєстрацію 1 липня 2004 року розпочалася заміна раніше виданих свідоцтв про реєстрацію свідоцтвами про державну реєстрацію єдиного зразка (те, що інколи некоректно називають "перереєстрацією"). З наближенням кінця 2005 року спостерігається збільшення черг до державних реєстраторів, спричинене не стільки зростанням кількості реєстраційних справ, скільки потоком суб'єктів господарювання, що прагнуть замінити старі свідоцтва свідоцтвами єдиного зразка неодмінно до кінця 2005 року. Таким чином, з'являється фактор, що створює ускладнення в роботі державних реєстраторів та напругу в середовищі суб'єктів господарювання. Ця напруга зростає з поширенням чуток про введення у наступному році оплати за отримання свідоцтв єдиного зразка чи навіть ліквідацію суб'єктів господарювання, які не отримали такого свідоцтва.

Держпідприємництво України наголошує, що частина 2 Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" прямо вказує на те, що протягом 2004-2005 рр. заміна свідоцтв здійснюється безоплатно і не виключає продовження такої практики після завершення цього періоду.

Заміна свідоцтва про державну реєстрацію проводиться тільки після включення відомостей про суб'єкта господарювання до Єдиного державного реєстру, а свідоцтво єдиного зразка видається на основі внесених до ЄДР відомостей. Для включення до ЄДР суб'єкт господарювання має подати державному реєстратору відповідну реєстраційну картку - форма N 6 для юридичних осіб, форма N 10 - для фізичних осіб - підприємців, та оригінал старого свідоцтва про державну реєстрацію (форми N 6 та N 10 розміщено на офіційному веб-сайті Держпідприємництва). Існує два види свідоцтв про державну реєстрацію - окремо для юридичної особи і окремо для фізичної особи - підприємця, бланки яких ідентичні за дизайном, але відрізняються за кольором.