<...> Щодо необхідності отримання в органах місцевого самоврядування документів дозвільного характеру на право надання комп'ютерних послуг.

Відповідно до частини першої статті 4 (набрала чинності 05.10.2006 р.) Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється: необхідність одержання документа дозвільного характеру; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі документа дозвільного характеру; строк прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі та анулювання документа дозвільного характеру.

Виходячи з вищезазначеного нині за місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування чинним законодавством не передбачено повноважень з видачі документів дозвільного характеру на право здійснювати господарську діяльність з надання комп'ютерних послуг.

Разом з тим у попередні роки з посиланням на норми податкового законодавства (зокрема Закону України "Про систему оподаткування" та Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори") місцевими органами влади було запроваджено видачу дозволу на розміщення об'єкта торгівлі та сфери послуг.

Питання правомірності видачі органами місцевого самоврядування дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг неодноразово було предметом розгляду Держкомпідприємництва. Роз'яснення із зазначеного питання було викладено, зокрема, в листах Держкомпідприємництва від 14.08.2007 р. N 6019 та від 04.03.2008 р. N 1815, відповідно до яких вимоги місцевих органів влади щодо отримання дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг не мають правових підстав.

З метою врегулювання питання щодо припинення практики видачі вищезазначених дозволів, необхідність одержання яких не встановлена законами України, Держкомпідприємництва неодноразово (як самостійно, так і через свої представництва в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі) звертався до органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів.

Слід також зазначити, що на звернення Держкомпідприємництва до Генеральної прокуратури щодо незаконності видачі органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами вищезазначених дозвільних документів було отримано лист від 17.03.2008 р. N 7/8/2-13-08 стосовно надання Генеральною прокуратурою доручення прокурорам областей щодо проведення відповідних перевірок спільно з територіальними представництвами Держкомпідприємництва.

Щодо правомірності здійснення органами місцевого самоврядування та працівниками міліції перевірок суб'єктів господарської діяльності без направлень.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) передбачено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів у межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини четвертої статті 4 зазначеного Закону виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника.