Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист <...> щодо порядку оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ломбарду, та повідомляє наступне.

<...>

Згідно із пунктом 1.2 та пунктом 1.6 статті 1 і статтею 12 Закону N 889, якщо після звернення ломбардом стягнення за невиконаними обов'язками на предмет застави у фізичної особи - позичальника, яка не виконала договірні обов'язки з викупу застави і в якої залишилася сума позики, виникає дохід у вигляді суми такої позики. За позиковими операціями ломбард не є податковим агентом, оскільки у даному випадку він не може виконувати обов'язок щодо нарахування, утримання та перерахування податку до бюджету від імені та за рахунок платника податку, тому що під час видачі позики вона не є доходом позичальника, а при невикупі закладеної речі в момент закінчення договору ломбард не має коштів позичальника, з яких належало б утримати податок.

Разом з тим, якщо одержана від реалізації ломбардом предметів застави згідно із статтею 589 Цивільного кодексу (України від 16.01.2003 N 435-IV (зі змінами та доповненнями)) грошова сума перевищуватиме розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повинна повертатися заставодавцю. У такому випадку при поверненні (виплаті) ломбардом фізичній особі надлишку суми, що залишилась після задоволення боргових вимог від реалізації заставленого майна, ломбард повинен виступати податковим агентом щодо таких виплат та, як передбачено підпунктом 1.15 статті 1 Закону N 889, нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб у порядку, визначеному ст. 8 Закону N 889, та за ставкою, визначеною підпункту 7.1 статті 7 цього Закону.