У попередні роки, згідно із Законом "Про систему оподаткування" та Декрету Кабміну від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори", місцевими органами влади запроваджено видачу дозволу на розміщення об'єкта торгівлі та сфери послуг.

З набранням 05.10.2006 р. чинності ч. 1 статті 4 Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" правових підстав для видачі дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг немає, оскільки, відповідно до положень цієї частини, виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру (ДДХ), встановлюється: необхідність одержання ДДХ; дозвільний орган, уповноважений видавати ДДХ; платність або безоплатність видачі цього документа та строк прийняття рішення про видачу або відмову в його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі та анулювання ДДХ; можливість набуття суб'єктом господарювання права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності за декларативним принципом.

У 2005 році було прийнято Закон України "Про благоустрій населених пунктів", згідно з яким сільським, селищним і міським радам були надані повноваження щодо надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою, будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення та введено заборону на самовільне встановлення на об'єктах благоустрою торговельних лотків, павільйонів, кіосків тощо.

Відповідно до статті 13 Закону про благоустрій, об'єктами благоустрою, зокрема, визначено: території загального користування (вулиці, парки, пляжі тощо); прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах Договору (на думку Держпідприємництва України, до території підприємств можуть бути віднесені автозаправні станції).

Тобто на сьогодні склалася ситуація, коли згідно з податковим законодавством, існує збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, але відсутні правові підстави для видачі таких дозволів, хоча згідно з Законом "Про благоустрій населених пунктів", органи місцевого самоврядування мають повноваження на надання дозволу на розміщення будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення.

Проте вимоги ч. 1 статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" щодо відносин, пов'язаних з одержанням ДДХ, законом про благоустрій не передбачено.

У листопаді 2006-го Мінбуду спільно з Мінекономіки, Мін'юстом, Мінкультури, Держпідприємництвом за участю представників Ради підприємців України при Кабміні, Асоціації міст України та громад, Асоціації місцевих та регіональних влад України доручено підготувати пропозиції щодо приведення Закону "Про благоустрій населених пунктів" у відповідність до вимог Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Держкомпідприємництва також звернувся до Мінфіну та ДПА щодо визначення доцільності та можливості справляння вищевказаного збору, і зокрема, щодо внесення змін до законодавчих актів, у тому числі до Закону "Про систему оподаткування" та Декрету Кабміну від 20.05.93 р. N 56-93 "Про місцеві податки і збори" (лист від 04.12.2006 р. N 8736). ДПА розділяє позицію комітету щодо необхідності законодавчого вирішення питання справляння збору.