Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув звернення Народного депутата України Марченко Олександра Володимировича від 02.03.2006 N 3-53 щодо звернення Всеукраїнської молодіжної організації "Молодь проти корупції" від 06.02.2006 N 20к-06/02 та зазначає.

Згідно статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. Згідно статті 28 зазначеного Закону України до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

В Україні створені умови щодо усунення надмірного та неефективного регулювання господарської діяльності і діяльності у сфері малого та середнього бізнесу зокрема.

Прийнято Закон України від 11.09.2003 N 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) та відповідні підзаконні акти у сфері державної регуляторної політики, які створюють систему прийняття регуляторних актів від планування, розробки, погодження проектів регуляторних актів до оскарження рішень спеціально уповноваженого органу щодо здійснення державної регуляторної політики та відстеження результативності регуляторних актів.

Згідно статті 1 Закону регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Тому рішення, які прийняті органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади щодо тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються приватними підприємствами, є регуляторними актами у частині встановлення тарифів для суб'єктів господарювання.

Відповідно до Закону прийняття регуляторного акта відбувається за встановленою ним процедурою.

Здійснення державної регуляторної політики органами та посадовими особами місцевого самоврядування регламентовано статтями 31 - 38 Розділу VI Закону.

Розділом IV зазначеного Закону зафіксовано здійснення державної регуляторної політики Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади.