1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
24.02.2006 N 1430
Правові, організаційні, економічні та соціальні засади ведення особистого селянського господарства визначає Закон України "Про особисте селянське господарство" (Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону, під особистим селянським господарством визнається господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Законодавцем чітко визначено межу розміру земельної ділянки, достатньої для ведення особистого селянського господарства (ОСГ).
Так, у ст. 5 Закону встановлено, що для ведення ОСГ використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду.
Для створення умов реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України і діє Закон "Про фермерське господарство".
У статтях 1, 3, 7 Закону зазначається, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства (ФГ).
Останнє може бути створене одним громадянином України або кількома її громадянами, які є родичами або членами сім'ї.
Таке господарство має своє найменування, печатку і штамп, діє на основі статуту.
Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення ФГ громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
Громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

................
Перейти до повного тексту