На виконання вимог Закону України від 11.09.2003 N 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон), здійснюючи аналіз нормативно-правових актів центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо їх відповідності принципам державної регуляторної політики, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва ВСТАНОВИВ:

Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики прийнято наказ від 29.10.2007 N 283 "Про проведення робіт з обов'язкової сертифікації гральних автоматів в системі УкрСЕПРО" (далі - Наказ).

Пункт 3.2 Наказу передбачає, що "під час сертифікації гральних автоматів за новими заявками та технічного нагляду за сертифікованою раніше продукцією проводити її оцінювання за показниками, віднесеними Мінфіном до обов'язкових: походження програм; правильність проведення ігор; наявність виграшів та їх відсоток; облік ставок виграшів тощо для вивчення стану відповідності гральних автоматів зазначеним вимогам".

Крім того, пункт 4 Наказу встановлює, що "з 1 січня 2008 сертифікація гральних автоматів здійснюється тільки за схемами з атестацією виробництва відповідно до ДСТУ 3414-96 або з сертифікацією (оцінкою) системи управління якістю на виробництві на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001-2001".

Отже, при визначенні додаткових показників, що встановлюють обов'язкові вимоги до гральних автоматів при проведенні сертифікації, а також при введенні обов'язкових схем з атестацією виробництва або сертифікацію системи управління якістю на і виробництві, наказом регулюються правовідносини щодо невизначеного кола осіб - будь-яких виробників та імпортерів гральних автоматів, у зв'язку з чим можна прийти до висновку, що даний наказ в частині пунктів 3, 4 є регуляторним актом.

Так, відповідно до чинного законодавства, (зокрема, Декрету КМУ "Про стандартизацію і сертифікацію", Закону України "Про підтвердження відповідності" та п. 4.8 Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні (затв. наказом Комітету від 01.02.2005 р. N 28, з наступними змінами і доповненнями) обов'язковій сертифікації підлягають "автомати ігрові електронні та електричні, електронні навчальні пристрої, електронні та комп'ютерні ігри", при цьому нормативними документами (номери пункту або показники), що встановлюють обов'язкові вимоги, є ДСТУ 4113-2001 (ІЕС 60950-1999), ГОСТ 12.2.006-87 (МЭК 65-85), ГОСТ 23511-79, р. 1, ГОСТ 25861-83, ГОСТ 28171-89, ГОСТ 22505-97, ГОСТ 29216-91, ГОСТ 28002-88, Норми ГКРЧ 4-87.

Отже, чинне законодавство у вищезазначених нормативних актах передбачає вичерпний перелік обов'язкових вимог, за якими необхідно проводити оцінювання гральних автоматів під час проведення їх сертифікації, і орган, що видав наказ, не має права керуватися додатковими показниками Міністерства фінансів України, про які йде мова в наказі. До компетенції Мінфіну України не відноситься встановлення зазначених вимог, і оскільки ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка є нормою прямої дії, передбачає, що органи влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вищезазначені норми наказу є неправомірними.

Тобто, зазначеним Наказом змінюються норми права, що є обов'язковими для всіх організацій, які здійснюють діяльність у зазначеній сфері, і які застосовуються неодноразово.

Зазначаємо, що відповідно до статті 1 Закону "регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом".

Таким чином, враховуючи викладене, Наказ має ознаки регуляторного акта з наведених вище підстав.

У відповідності до вимог Закону всі регуляторні акти Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, як регуляторного органу, повинні пройти процедуру погодження із Держкомпідприємництвом.

Проект Наказу та документи, передбачені статтею 21 Закону, а саме, аналіз регуляторного впливу цього проекту та копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту з метою і одержання зауважень і пропозицій, на погодження до Держкомпідприємництва не надавались.